Відмінності між версіями «Користувач:2411310»
2411310 (обговорення • внесок) |
2411310 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
== Мої роботи == | == Мої роботи == | ||
− | [[Стаття до проекту "Моє рідне село" Лавріненко А.В. | + | [[Стаття до проекту "Моє рідне село" Лавріненко А.В.|Моя рідна Лозуватка]] |
[http://www.kspu.kr.ua/ua/fakultet-filolohii-ta-zhurnalistyky/7046-veresnevi-samotsvity-pershyi-kurs-i-pershi-vrazhennia| Моя стаття редагована IT-центром факультету] | [http://www.kspu.kr.ua/ua/fakultet-filolohii-ta-zhurnalistyky/7046-veresnevi-samotsvity-pershyi-kurs-i-pershi-vrazhennia| Моя стаття редагована IT-центром факультету] | ||
[[Враження від створення проекту про Моє село]] | [[Враження від створення проекту про Моє село]] | ||
+ | [https://drive.google.com/open?id=1g7vqVVcZMT0ChFeEMx3K3yEfJ95Id3haynxRJ_c-a4k| Опитування] | ||
+ | |||
== Мої поезії == | == Мої поезії == | ||
♦♦♦ | ♦♦♦ |
Версія за 16:55, 24 жовтня 2017
Лавріненко Аліна ВіталіївнаЗміст
Про себе
...... Студентка факультету філології та журналістики Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Народилася я 25 жовтня 2000 року у мальовничому селі Лозуватка, що на Компаніївщині. Навчалася у звичайній сільській школі до 9 класу, де отримала дорогоцінні для мене знання. Потім у 2015 році вступила до КЗ "Педагогічний ліцей" Кіровоградської області Кіровоградської міської ради. Навчалася успішно і вступила до ЦДПУ у 2017 році. Планую вести яскраве і продуктивне студентське життя. Надіюся, моя сторінка буде корисною для вас.
Мої інтереси
.... Люблю читати поезії сучасників і класиків. Пишу вірші і малюю.
Навчальні курси та проекти, в яких беру участь
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. Проект "Моє рідне місто або село" Стаття до проекту "Моє рідне село" Лавріненко А.В.\Моя рідна Лозуватка
Мої роботи
Моя рідна Лозуватка Моя стаття редагована IT-центром факультету Враження від створення проекту про Моє село Опитування
Мої поезії
♦♦♦ Неначе загадка - кохання, Неначе за усі гріхи Приходить вічне покарання З сльозами, болем й навпаки. Приходить Це у кожну душу, Приходить всупереч всьому, Й терпіти і любити мусиш, І серце віддаєш цьому. І полоняє Воно мозок твій, Не думаєш ти більше ні про кого, Несеш в думках до нездійсненних мрій, Й перекриваєш ним усі дороги. Не знаєш ти, що треба з цим робити, Не знаєш, чи потрібно це тобі, Але не перестанеш ти любити, У вірності, печалі і жалі. Ти знай лише, ось що тобі скажу, Якщо щось маякнуло у грудях, Забудь усе, молебно я прошу, І проживи цю осінь в почуттях.