Відмінності між версіями «Вікі-стаття учня: Історія народження терміна "химерна проза"»
Матеріал з Вікі ЦДУ
1041084 (обговорення • внесок) |
1041084 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
==Проблема дослідження== | ==Проблема дослідження== | ||
| + | ермін химерний досить уміло оминався літературознавцями. | ||
| + | Наприклад, у виданій збірці матеріалів V пленуму правління Спілки письменників України 12-13 квітня 1978 року "Український роман сьогодні"[1: 89] у ряді статей, зокрема М. Жулинського "Поглиблення аналітичності – вимога часу", йде мова про оновлення форм романного мислення, про наповнення сучасного художнього мислення міфологізованими образами і символами, про щедре використання умовних форм, як жартування, гротеск, гіпербола, а також необхідність "включення" в процесі співтворчості абстрактно-асоціативного сприймання, про руйнування традиційної схеми побудови сюжету, про іронічно-бурлескну манеру викладу. Зрештою, називаються автори – О. Ільченко, В. Земляк, П. Загребельний, Р. Федорів, В. Яворівський, проте термін химерний не вживається. | ||
| + | Крім того, простежується намагання закопати це явище у надра соцреалізму, тому його розглядають переважно як різновид філософського роману, який ніби органічно вписується в загальну картину розвитку української прози. | ||
==Гіпотеза дослідження== | ==Гіпотеза дослідження== | ||
Версія за 23:36, 8 лютого 2017
Зміст
Назва проекту
Драма Абсурду: ірреальність та магічність химерної прози
Автори проекту
Білоконь Катерина Сергіївна та учні 11-А класу НВО № 31
Тема дослідження
Українська химерна проза: історія народження терміна
Проблема дослідження
ермін химерний досить уміло оминався літературознавцями.
Наприклад, у виданій збірці матеріалів V пленуму правління Спілки письменників України 12-13 квітня 1978 року "Український роман сьогодні"[1: 89] у ряді статей, зокрема М. Жулинського "Поглиблення аналітичності – вимога часу", йде мова про оновлення форм романного мислення, про наповнення сучасного художнього мислення міфологізованими образами і символами, про щедре використання умовних форм, як жартування, гротеск, гіпербола, а також необхідність "включення" в процесі співтворчості абстрактно-асоціативного сприймання, про руйнування традиційної схеми побудови сюжету, про іронічно-бурлескну манеру викладу. Зрештою, називаються автори – О. Ільченко, В. Земляк, П. Загребельний, Р. Федорів, В. Яворівський, проте термін химерний не вживається. Крім того, простежується намагання закопати це явище у надра соцреалізму, тому його розглядають переважно як різновид філософського роману, який ніби органічно вписується в загальну картину розвитку української прози.
Гіпотеза дослідження
Мета дослідження
Результати дослідження
Висновки
Корисні ресурси
Сторінка проекту [Драма Абсурду: ірреальність та магічність химерної прози]
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
