Відмінності між версіями «Проект "Моє рідне місто або село"»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
Моє рідне місто – найкраще на Землі. Не тому, що тут пройшло моє дитинство і юність, не через до болі рідного місця, а тому, що воно дійсно зачаровує . Воно насичене особливим колоритом, його вулиці переповнені весняним настроєм, а люди привітні і доброзичливі. Так було завжди. Кожна пора року у містечку по-своєму неповторна. Весна і літо – період, коли численні вулички, бульвари та площі поринають у зелені дерев та квітах, зранку до пізнього вечора гуляють родини з дітьми, закохані пари, гурти молоді. Восени та взимку місто поринає в досить теплу атмосферу домашнього затишку. Воно ніби ховається в кокон, де все ж вирує життя, щоб навесні знову заявити про себе нескінченною енергією.  
+
[[Зображення:Gerbcity.gif|right|250px]]
 +
<font face="Comic Sans MS" color="#990000" size="3">Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.
 +
</font>
  
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:
+
Населені пункти, як і люди, мають свою життєву історію, історію, яка є неповторною за своїм колоритом, зі своїми радощами й печалями.  Вона манить у минуле, зове сучасників доторкнутись до святої спадщини предків, пробуджує інтерес до незвіданих пластів життя рідного  народу. Чим дальше віддаляє нас час від подій минулого, тим більш величними постають вони в нашій уяві. Час може загладити рани від пережитого, але не в силі применшити велич подій минулого. Досконало зрозуміти сучасне не можна без знання історії рідного краю. Не можна бути справжнім громадянином своєї країни, коли ти не знаєш багатовікової історії свого рідного села, своєї родини. 
 +
 +
Історія населених пунктів (міст і сіл) має надзвичайно важливе науково-пізнавальне і виховне значення. Адже в населених пунктах з найдавніших часів жили, працювали і творили історію люди. Міста завжди були осередками освіти і культури, відігравали важливу роль у розвитку економіки краю і держави, забезпечували їх обороноздатність. Саме населені пункти були і залишаються своєрідними точками опори у історичному просторі людського буття.
 +
 
 +
На території України більш як 30 тисяч великих і малих міст і сіл. У їх числі понад 800 міст, селищ міського типу, яким минуло понад 300 років. Рішенням Кабінету Міністрів від 26 серпня 2001 року вони включені перелік історичних міст. Деякі з них відсвяткували свій тисячолітній ювілей, а частина наближається до цієї дати. 39 найстаровинніших українських міст рішенням Уряду взято під державну охорону. Крім того, в Україні понад 5000 сіл, яким теж понад 300 років.
 +
[[Зображення:358.jpg|right|450px|]]
 +
----
 +
Давайте знайдемо свої відповіді на такі запитання:
  
=== Історія ===
+
*А ви знаєте історію рідного села?
 +
*Які відомі люди Ваші земляки?
 +
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
 +
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
 +
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
 +
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
  
*Кіровоград розташований на берегах Інгулу (притока річки Південний Буг) при впадінні в нього річок Сугоклея і Біянка. Місто виникло на території, де на рубежі XV—XVI століть зародилося козацтво. 
+
----
Заселення території сучасної Кіровоградщини почалося ще в період палеоліту (20— 15 тис. років тому). З того часу кожна з епох була представлена на теренах цього краю. Біля села Володимирівка Новоархангельського району знайдено сліди одного з найбільших трипільських поселень, що нараховують більш 200 наземних будівель. Залізний вік представлений пам'ятниками чорнолісської культури, ознаменований відокремленням ремесла від землеробства. Про ці края згадували і античні історики. Геродот вважав, що саме тут розташовувався легендарний Ексампей — священні дороги Скіфії. Залишили сліди свого перебування тут сармати і готи, гуни і авари, хазари, угри та печеніги. [[Файл:b7307181.jpg|міні]]
+
  
 +
<b><font face="Bookman Old Style" color="#2E8B57">[[Сторінка координування проекту "Моє рідне місто або село"]] </font></b>
  
*З Кіровоградом пов'язані письменник і громадсько-політичний діяч початку ХХ сторіччя Володимир Кирилович Винниченко, драматург і артист Іван Карпович Карпенко-Карий (Тобілевич), драматург, артист, режисер і один із засновників постійного професійного українського театру в Елісаветграді. Марко Лукич Кропивницький, композитор, народний артист України Юлій Сергійович Мейтус, видатний піаніст Генріх Густавовіч Нейгауз
+
<b><font face="Bookman Old Style" color="#2E8B57" size=4>[[Колекція "Сторінки історії моєї Батьківщини"]]</font></b>
педагог Василь Олександрович Сухомлинський, поет Арсеній Олександрович Тарковський. [[Файл:vinichenko.jpg|міні]]
+
  
У Елісаветграде в різний час бували О. Суворов, М. Кутузов, О. Пушкін, А. Міцкевич.
+
----
*
+
<center><i><b><font color="#660066"  size="5">Завдання проекту «Моє рідне місто або село»</font></b></i></center>
*З першого тисячоліття н.е. тут назавжди затверджуються слов'яни, як частина антського союзу племен, а згодом — Київської держави. Неспокійне життя прикордоння було багате постійними військовими зіткненнями, тут відбувся ряд визначних битв і серед них — перемога литовсько-українських військ під керівництвом князя Ольгерда над татарськими ордами на Синіх Водах (1362 рік).
+
  
Поява тут великих населених пунктів відноситься до середини XVIII століття, коли на місці нинішнього обласного центру в 1752—1754 рр. був заснований форт Святої Єлизавети. Місце під будівництво майбутньої фортеці було обрано в грудні 1752 року на підвищенні правого берега річки Інгул експедицією під командуванням генерала І.Ф. Глєбова. 30 липня 1752 року був затверджений проект фортеці. Для її будівництва були надіслані селяни з центральних районів Російської Імперії, солдати Пермського карабінерного полку та добровольці з окольних земель. Крім того, гетьман України Кирило Розумовський надіслав 611 працівників.
 
Охорону будівництва несли 200 запорізьких козаків.
 
Еліcаветград будувався як фортеця для колонізації північного Причорномор'я, як форпост у боротьбі проти Туреччини і кримських татар, а також проти гайдамаків: саме звідси виступило царське військо, яке зруйнувало Запорізьку Січ. Фортеця була головним опорним пунктом на приєднаних до Росії землях Задніпров'я за Бєлградською мирною угодою 1739 р. Вона була неприступною твердинею, здатною витримати численні штурми і довгу облогу, служила базою для концентрації військ, здатних розгромити ворога.
 
  
Земляні вали форту частково збереглися до сих пір. Форт, який будувався упродовж п'яти років вважався тоді шедевром фортифікаційного мистецтва. Однак у зв'язку з тим, що в кінці XVIII століття кордон Російської Імперії відсунувся далі на південь, фортеця втратила своє стратегічне значення.  
+
<font face="Comic Sans MS" color="#008B8B" size="3">У мережі інтернет, у бібліотеках та архівах рідного міста або села здійснити пошук  даних, що описують історичні події,  внесок у розвиток української і світової культури митців краю, економічні досягнення на території краю, природні багатства тощо.</font>
  
Протягом майже тридцяти років форт виконував свої прямі функції, однак після розділів Польщі і приєднання Криму, коли межі Російської Імперії відсунулись далеко на захід і на південь, він став перетворюватися в цивільне місто. Активно залучалися переселенці з інших регіонів Росії та з-за кордону. Населення Елісаветграда стало швидко зростати. Але з другої третини XIX ст. розвиток міста уповільнився, тому що в 1829 р. воно стало центром військових поселень на півдні України та місцем бойових маневрів.  
+
#Знайти своє рідне місто або село на карті України за допомогою сервісу '''Карти Google''' [http://google.com.ua Google]. Зробити фотокопію карти і зберегти.
 +
#Створити статтю на Вікі-КДПУ, у якій висвітлити свій досвід та враження від реалізованого проекту за зразком [[Шаблон:Сторінка проекту "Моє рідне місто або село"]]. Посилання на цю статтю розмістити на власній сторінці користувача у розділі "Мої роботи".
 +
#Добавити посилання на свою сторінку користувача у розділі [[Сторінка координування проекту "Моє рідне місто або село"]].
 +
#Переглянути веб-ресурс [https://google.com.ua Google] та зареєструватися.
 +
#Зробити висновки із проведеного дослідження, які представити у вигляді презентації [[Критерії оцінювання презентації до проекту "Моє рідне місто або село"]]. [http://demo.e-learningcenter.ru/src/simple_tips_for_beautiful_presentation_web/story.html Поради для створення гарних презентацій]
 +
#Завантажити презентацію до проекту "Моє рідне місто або село" у '''Google Диск'''. Посилання на презентацію розмістити у власній статті на Вікі-КДПУ.
 +
#Переглянути веб-ресурс для ведення веб-щоденника [http://www.blogger.com Blogger] (можна також завантажити зі сторінок Google).
 +
#Створити власний блог, у якому написати допис про історію рідного міста або села. Бажано додати до блогу фото, посилання на презентацію та інші матеріали.
 +
#Посилання на  блог розмістити на власній сторінці користувача у '''Вікі-КДПУ''' та на власній сторінці проекту "Моє рідне місто або село".
 +
#Переглянути приклади анкет та питальників: [https://docs.google.com/forms/d/1E8I3By9NeZWm_67ZSevdHKI_L0y0SIpv5J9Gae6_WlA/viewform Опитування "Подорожі"], [https://docs.google.com/forms/d/1rMGfi3Jd5SW2gBZ1mZu1bH13jbJea1n54T4_VtKGAlo/viewform Опитувальник],  [https://docs.google.com/forms/d/1vy_eivMywkoWjN6lwNxffVZBZAbjbMNeS6rrHW_KwRw/viewform Анкета про парфуми] та [https://docs.google.com/forms/d/1tTa2zeD09O-ISje3gonR1SpRpqJii6-z6wsr1YsVAK8/viewform Опитування "Невербальне спілкування"].
 +
#Дібрати матеріал для власної анкети з проблем пов'язаних із рідним містом або селом (3-7 запитань). Створити опитувальник у  '''Google Диск Форми'''. Посилання розмістити на власній сторінці користувача у Вікі-КДПУ та на власній сторінці проекту "Моє рідне місто або село" .
 +
#Створити власний фотоальбом до проекту "Моє рідне місто або село", у якому розмістити  фотографії та ілюстрації до проекту (не менше 5 фото). Посилання на власний фотоальбом розмістити у власній статті у Вікі-КДПУ (фотоальбом можна зберігати у  ресурсі на власний вибір).
 +
#Переглянути веб-ресурси для збереження відеозаписів, наприклад [http://www.youtube.com YouTube]. Дібрати цікаві відеоролики пов'язані з історією рідного краю. Якщо у Вас є власний відеозапис свого рідного села або міста, то розмістіть його у ресурсі. Посилання на власний та знайдені відеороліки розмістити у власній вікі-статті до проекту та блозі.
 +
#Проаналізувавши знайдені дані про історію рідного міста або села, укласти хронологічну таблицю "Найважливіші події на території рідного краю" (можна змінювати шаблон таблиці) і розмістити її у власній вікі-статті:
  
Після скасування військових поселень в середині XIX ст. економіка регіону розвивається інтенсивніше. Елісаветград з'єднується залізницею з Одесою, Харковом та Києвом. В січні 1859 року військові поселення були ліквідовані, а в 1865 році Елісаветград з заштатного знову стає повітовим містом. Виникають підприємства переробної та харчової промисловості. Елісаветград на рубежі XIX—XX століть відрізнявся високим рівнем розвитку освіти, музичної та театральної культури.
+
<TABLE BORDER>
 
+
До середини 1890 року кількість фабрично-заводських підприємств у місті зросла вдвічі, а обсяг виробництва зріс у 13 разів. Залізнична лінія Елісаветград - Балта дала вихід до моря, а лінія Елісаветград — Кременчук з'єднала місто з водним дніпропетровським шляхом і донецьким басейном.
+
 
+
Серед машинобудівних підприємств, які орієнтуються на виготовлення сільськогосподарських машин і знарядь, виділився завод братів Ельворті, заснованний в 1874 році.
+
 
+
Почалася Світова війна, за нею прийшла революція і громадянська війна, які суттєво впливали на життя регіону. Протягом кількох років Елісаветград потрапляв під владу Білої та Червоної армій.
+
 
+
У 1924 р. місто Елісаветград було перейменовано в місто Зинов'їв (1924—1934 рр.), у 1934 р. — у Кіров (1934—1939 рр.), знову в Кіровоград з 1939 р., коли Указом Президії Верховної Ради СРСР було затверджено подання Президії Верховної Ради УРСР про утворення Кіровоградської області з центром у місті Кірові з перейменуванням його в Кіровоград.
+
 
+
Суворим випробуванням стали роки Другої Світової війни. Кіровоградщина втратила 92 тисячі чоловік. В оборонних і наступальних боях загинуло 152 тисячі чоловік. 135 кіровоградців удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Жителі Кіровограда дбайливо шанують своїх визволителів від німецько-фашистських окупантів. Місто звільнено 8-го січня 1944 року.
+
 
+
=== Театри, музика, кіно ===
+
 
+
*Кропивницький (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.
+
 
+
Сучасні кропивницькі театри:
+
 
+
академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;
+
обласний академічний театр ляльок;
+
академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни»;
+
студентський театр-студія «Резонанс»;
+
театр-студія «Мода».
+
У місті діє обласна філармонія, при якій працюють Академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни», Ансамбль народної та сучасної музики «Єлисавет-ретро», камерний оркестр «Концертіно», діє дитяча філармонія[103].
+
 
+
Інші професіональні творчі (музичні і хореографічні) колективи міста: заслужений ансамбль народного танцю України «Ятрань», муніципальний камерний хор, ансамбль пісні і танцю «Весна», дитячі колективи «Пролісок», «Росинка» та інші[104]. Сучасні діячі культури Кропивницького: народні артисти України А. Кривохижа й А. Червінська, заслужені артисти України В. Стратьєв, Р. Валькевич, Б. Попов.
+
 
+
Станом на кінець 2014 року в Кропивницькому є 1 кінотеатр:
+
 
+
кінотеатр «Портал».
+
 
+
=== Архітектура, пам'ятки і пам'ятники ===
+
У Кропивницькому значною мірою збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. XIX століття), в тому числі низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо.
+
 
+
Вже з кінця XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму (неокласицизму), однак притаманною са́ме Єлисаветграду стало панування наприкінці XIX — на початку ХХ століття стилю модерн, як у житловій, так і громадській архітектурі. Значною мірою архітектурне обличчя Кропивницького визначали робочі квартали.
+
 
+
Видне місце у композиційній будові центру міста займала Успенська церква, що була знищена комуністами після Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться мерія.
+
 
+
За СРСР Кропивницький був забудований багатоповерховими адміністративними, громадськими та житловими будинками. У 1970-х роках успіхом місцевих інженерів та будівничих стала реалізація проекту з упорядкування і забудови міської набережної річки Інгул[131].
+
 
+
У 2000-х, після тривалої економічної кризи, в місті відновилась сфера капітального будівництва.[[Файл:4754.jpg|міні]]
+
 
+
=== Історико-культурні та культові пам'ятки ===
+
До історико-культурних та культових споруд і пам'яток Кропивницького належать:
+
 
+
 
+
Спасо-Преображенський собор
+
Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805-12 роки;
+
залишки Єлисаветинської фортеці;
+
комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).
+
Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.);
+
Свято-Покровська церква, 1850—75 роки.
+
Велика хоральна синагога, 1853 рік.
+
 
+
=== Пам'ятники ===
+
 
+
У місті було встановлено низку пам'ятників — як за радянської доби (Меморіал Слави, Кірову — дкмонтований, Шевченку тощо), так і в часи незалежності України (братам Ельворті, жертвам Чорнобильської трагедії, Володимирові Винниченку тощо).
+
 
+
Загалом у Кропивницькому близько 40 пам'ятників, пам'ятних знаків, меморіалів і бюстів.
+
 
+
Значним зосередженням пам'ятників і пам'ятних знаків у місті є Меморіальний комплекс «Фортечні вали» (місце розташування Єлисаветинської фортеці) — тут міститься Меморіал Слави, низка інших монументів і знаків, присвячених подіям і учасникам Німецько-радянської війни, пам'ятні хрести Голодомору і першому православному храму міста.
+
 
+
Одним з найновіших в Кропивницькому є пам'ятник міському голові Єлисаветграда Олександру Пашутіну, урочисто відкритий під час святкування Дня міста-2009 19 вересня 2009 року на площі перед міською радою.
+
 
+
Восени 2010 року, на площі перед Кіровоградським державним педагогічним університетом відкрито пам'ятник Володимирові Винниченку.
+
 
+
У Кропивницькому в монументальній формі вшановано персоналії, чиї життя і творчість пов'язані з містом, — М. Л. Кропивницького, В. І. Григоровича, братів Ельворті.
+
 
+
Відразу декілька пам'ятників з'явилось у Кропивницькому до 250-річчя міста в 2004 році, серед них — монументальний «Янгол-охоронець України», та пам'ятник братам Ельворті на вшанування засновників заводу «Червона Зірка», що розмістився неподалік від підприємства.
+
 
+
На день міста, 22 вересня 2012 року, перед адміністративним корпусом ВО «Радій» було встановлено бронзовий пам'ятник всесвітньо відомому фізику, Нобелівському лауреату Ігореві Тамму[132].
+
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
+
 
+
==Рідне місто або село на карті України  [http://google.com.ua Google] ПБ.GIF==
+
 
+
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==
+
 
+
<TABLE BORDER=1>
+
 
  <TR>
 
  <TR>
 
   <TH> Дата        </TH> <TH>  Історична подія  </TH>  
 
   <TH> Дата        </TH> <TH>  Історична подія  </TH>  
 
  </TR>
 
  </TR>
  
<TR><TD  height=24px;>10(21) лютого 1784 — 5 вересня 1924   </TD><TD> Єлисаветград   </TD> </TR>
+
<TR>
<TR><TD height=24px> 5 вересня 1924 — 27 грудня 1934     </TD><TD>Зінов'євськ   </TD></TR>
+
  <TD  height=24px;>  </TD><TD>     </TD>
<TR><TD height=24px>27 грудня 1934 — 10 січня 1939    </TD><TD> Кірово   </TD></TR>
+
</TR>
<TR><TD height=24px>10 січня 1939 — 14 липня 2016       </TD><TD>Кіровоград   </TD></TR>
+
<TR><TD height=24px> 14 липня 2016      </TD><TD> Кропивницький  </TD></TR>
+
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>   </TD></TR>
 
+
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>    </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>       </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>       </TD><TD>   </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>
 
</TABLE>
 
</TABLE>
  
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]
 
  
=='''Ресурси:'''==
+
[[Зображення:Goruprava.jpg|right|340px|]]
  
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';
+
<b><font face="Bookman Old Style" color="#008B8B">Критеріїї оцінювання завдань проекту:</font></b>
  
*Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск''';  
+
*посилання на власну сторінку із [[Сторінка координування проекту "Моє рідне місто або село"]] - 1 бал;
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];
+
*презентація - від 2 до 3 балів;
 +
*фотокопія карти у блозі та у вікі-статті - 2 бали;
 +
*веб-фотоальбом - 1-2 бали;
 +
*добірка відеоматеріалів - до 2 балів;
 +
*блог проекту - 2-4 бали;
 +
*група або запис (пост) у соціальній мережі - 2 бали;
 +
*опитування або анкета у Google Форми - 2-3 бали;
 +
*вікі-стаття до проекту -  до 10 балів;
 +
**текст (заголовки, списки) - 2 бали;
 +
**фото (від 2- до 5) - 2 бали;
 +
**таблиця - до 2 балів;
 +
**посилання на ресурси - до 2 балів.
  
*Посилання на добірку відеоматеріалів;
 
  
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';
+
Бажаю успіхів! --Копотій Вікторія 17:45, 23 вересня 2014 (EEST)
  
*Посилання на спільний груповий постер.
 
  
  
 +
[[Зображення:Photo 1.jpg|left|550px|]]
  
----
+
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]
Сторінка проекту [[Проект "Моє рідне місто або село"]]
+
  
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]
+
[[Категорія: Проект]]

Версія за 18:41, 30 вересня 2016

Gerbcity.gif

Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.

Населені пункти, як і люди, мають свою життєву історію, історію, яка є неповторною за своїм колоритом, зі своїми радощами й печалями. Вона манить у минуле, зове сучасників доторкнутись до святої спадщини предків, пробуджує інтерес до незвіданих пластів життя рідного народу. Чим дальше віддаляє нас час від подій минулого, тим більш величними постають вони в нашій уяві. Час може загладити рани від пережитого, але не в силі применшити велич подій минулого. Досконало зрозуміти сучасне не можна без знання історії рідного краю. Не можна бути справжнім громадянином своєї країни, коли ти не знаєш багатовікової історії свого рідного села, своєї родини.

Історія населених пунктів (міст і сіл) має надзвичайно важливе науково-пізнавальне і виховне значення. Адже в населених пунктах з найдавніших часів жили, працювали і творили історію люди. Міста завжди були осередками освіти і культури, відігравали важливу роль у розвитку економіки краю і держави, забезпечували їх обороноздатність. Саме населені пункти були і залишаються своєрідними точками опори у історичному просторі людського буття.

На території України більш як 30 тисяч великих і малих міст і сіл. У їх числі понад 800 міст, селищ міського типу, яким минуло понад 300 років. Рішенням Кабінету Міністрів від 26 серпня 2001 року вони включені перелік історичних міст. Деякі з них відсвяткували свій тисячолітній ювілей, а частина наближається до цієї дати. 39 найстаровинніших українських міст рішенням Уряду взято під державну охорону. Крім того, в Україні понад 5000 сіл, яким теж понад 300 років.

358.jpg

Давайте знайдемо свої відповіді на такі запитання:

  • А ви знаєте історію рідного села?
  • Які відомі люди Ваші земляки?
  • Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
  • Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
  • Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
  • Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

Сторінка координування проекту "Моє рідне місто або село"

Колекція "Сторінки історії моєї Батьківщини"


Завдання проекту «Моє рідне місто або село»


У мережі інтернет, у бібліотеках та архівах рідного міста або села здійснити пошук даних, що описують історичні події, внесок у розвиток української і світової культури митців краю, економічні досягнення на території краю, природні багатства тощо.

  1. Знайти своє рідне місто або село на карті України за допомогою сервісу Карти Google Google. Зробити фотокопію карти і зберегти.
  2. Створити статтю на Вікі-КДПУ, у якій висвітлити свій досвід та враження від реалізованого проекту за зразком Шаблон:Сторінка проекту "Моє рідне місто або село". Посилання на цю статтю розмістити на власній сторінці користувача у розділі "Мої роботи".
  3. Добавити посилання на свою сторінку користувача у розділі Сторінка координування проекту "Моє рідне місто або село".
  4. Переглянути веб-ресурс Google та зареєструватися.
  5. Зробити висновки із проведеного дослідження, які представити у вигляді презентації Критерії оцінювання презентації до проекту "Моє рідне місто або село". Поради для створення гарних презентацій
  6. Завантажити презентацію до проекту "Моє рідне місто або село" у Google Диск. Посилання на презентацію розмістити у власній статті на Вікі-КДПУ.
  7. Переглянути веб-ресурс для ведення веб-щоденника Blogger (можна також завантажити зі сторінок Google).
  8. Створити власний блог, у якому написати допис про історію рідного міста або села. Бажано додати до блогу фото, посилання на презентацію та інші матеріали.
  9. Посилання на блог розмістити на власній сторінці користувача у Вікі-КДПУ та на власній сторінці проекту "Моє рідне місто або село".
  10. Переглянути приклади анкет та питальників: Опитування "Подорожі", Опитувальник, Анкета про парфуми та Опитування "Невербальне спілкування".
  11. Дібрати матеріал для власної анкети з проблем пов'язаних із рідним містом або селом (3-7 запитань). Створити опитувальник у Google Диск Форми. Посилання розмістити на власній сторінці користувача у Вікі-КДПУ та на власній сторінці проекту "Моє рідне місто або село" .
  12. Створити власний фотоальбом до проекту "Моє рідне місто або село", у якому розмістити фотографії та ілюстрації до проекту (не менше 5 фото). Посилання на власний фотоальбом розмістити у власній статті у Вікі-КДПУ (фотоальбом можна зберігати у ресурсі на власний вибір).
  13. Переглянути веб-ресурси для збереження відеозаписів, наприклад YouTube. Дібрати цікаві відеоролики пов'язані з історією рідного краю. Якщо у Вас є власний відеозапис свого рідного села або міста, то розмістіть його у ресурсі. Посилання на власний та знайдені відеороліки розмістити у власній вікі-статті до проекту та блозі.
  14. Проаналізувавши знайдені дані про історію рідного міста або села, укласти хронологічну таблицю "Найважливіші події на території рідного краю" (можна змінювати шаблон таблиці) і розмістити її у власній вікі-статті:
Дата Історична подія


Goruprava.jpg

Критеріїї оцінювання завдань проекту:

  • посилання на власну сторінку із Сторінка координування проекту "Моє рідне місто або село" - 1 бал;
  • презентація - від 2 до 3 балів;
  • фотокопія карти у блозі та у вікі-статті - 2 бали;
  • веб-фотоальбом - 1-2 бали;
  • добірка відеоматеріалів - до 2 балів;
  • блог проекту - 2-4 бали;
  • група або запис (пост) у соціальній мережі - 2 бали;
  • опитування або анкета у Google Форми - 2-3 бали;
  • вікі-стаття до проекту - до 10 балів;
    • текст (заголовки, списки) - 2 бали;
    • фото (від 2- до 5) - 2 бали;
    • таблиця - до 2 балів;
    • посилання на ресурси - до 2 балів.


Бажаю успіхів! --Копотій Вікторія 17:45, 23 вересня 2014 (EEST)


Photo 1.jpg

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка