Відмінності між версіями «Навчальний курс "Порівняльна типологія німецької та української мов"»
| Рядок 206: | Рядок 206: | ||
==Інформаційні ресурси== | ==Інформаційні ресурси== | ||
| − | # | + | #[http://www.nbuv.gov.ua Національна бібліотека України ім. І.І. Вернадського] |
| − | # | + | #[http://www.uk.wikipedia.org Україномовна версія онлайн-енциклопедії «Вікіпедія»] |
--- | --- | ||
[[Категорія:Навчальні курси]] | [[Категорія:Навчальні курси]] | ||
Версія за 13:18, 22 березня 2016
Зміст
- 1 Назва курсу
- 2 Учасники
- 3 Графік навчання
- 3.1 Варіант Структура
- 3.1.1 Змістовий модуль 1. Порівняльна типологія як розділ загального мовознавства
- 3.1.2 Змістовий модуль 2. Типологія фонологічних і морфологічних систем німецької та української мов
- 3.1.3 Змістовий модуль 3. Типологія лексичних систем німецької та української мов
- 3.1.4 Змістовий модуль 4. Типологія синтаксичних систем німецької та української мов
- 3.1 Варіант Структура
- 4 Зміст курсу
- 5 Ресурси
Назва курсу
Порівняльна типологія німецької та української мов
Галузь знань: 0203 гуманітарні науки
Напрям підготовки: 8.02030302 Мова і література (німецька)
Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр
Мета та завдання навчального курсу
Метою вивчення курсу є засвоєння магістрантами типологічних характеристик, а також спільних і відмінних рис німецької та української мови на всіх структурних рівнях у зіставному плані, а також методів їх використання у практиці викладання німецької мови в школах і вищих навчальних закладах з українською мовою навчання.
Завдання вивчення курсу:
- узагальнення знань магістрантами з уже вивчених на попередніх курсах теоретичних дисциплін;
- визначення предмету, мети і завдань порівняльної типології як самостійного розділу типології мов, її місця серед інших мовознавчих дисциплін і взаємозв’язків з ними;
- характеристика методів і принципів, які використовуються у порівняльній типології;
- огляд історії типологічних досліджень;
- аналіз сучасних типологічних теорій і вчень;
- встановлення типологічних подібностей і відмінностей між підсистемами і системами німецької та української мов на:
а) фонологічному; б) морфологічному; в) лексичному; г) синтаксичному рівнях;
- систематизація методів використання результатів типологічного зіставлення обох мов у практиці викладання німецької мови з метою діагностування та прогнозування помилок, зумовлених інтерференційними впливами рідної мови;
- поглиблення магістрантами навичок роботи з науковою літературою з порівняльної типології, вироблення навичок оперування типологічними й мовознавчими термінами, а також порівняльно-типологічною методикою.
У результаті вивчення навчального курсу студент повинен
знати: сучасні типологічні теорії та вчення, методи та принципи, які використовуються у порівняльній типології; основні типологічні подібності та відмінності німецької та української мов на фонологічному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях і причини, які їх зумовлюють;
вміти: обґрунтовувати факти типологічного зіставлення німецької та рідної мови, а також лінгвістичні твердження про спільні та відмінні риси двох мов, оперувати типологічними та мовознавчими термінами, а також порівняльно-типологічною методикою, використовувати результати типологічного зіставлення обох мов у практиці викладання німецької мови з метою діагностування та прогнозування помилок, зумовлених інтерференційними впливами рідної мови.
Глосарій до курсу "Порівняльна типологія німецької та української мов"
Автор (автори) курсу
Учасники
Сторінка координування курсу "Назва курсу" викладач
Графік навчання
Варіант Структура
Змістовий модуль 1. Порівняльна типологія як розділ загального мовознавства
Тема 1. Предмет і завдання курсу порівняльної типології (типологія як розділ мовознавства; основні розділи сучасної типології; поняття про мовний тип і про тип у мові; морфологічна класифікація мов; рівні типологічного дослідження; поняття ізоморфізму та аломорфізму мовних явищ; поняття про мовні універсалії; поняття мови-еталону (метамови); порівняльна типологія рідної та іноземної мов як підвид часткової типології; порівняльна типологія та її зв’язок з іншими лінгвістичним дисциплінами; місце курсу порівняльної типології німецької й української мов у системі професійної підготовки студентів факультетів іноземних мов.
Тема 2. Історія типологічних досліджень (В. Гумбольдт – основоположник типології; класифікуюча типологія (Ф. і А. Шлегелі, В. Гумбольдт, А. Шлейхер, Г. Штайнталь, Ф. Містелі, Н. Фінк, Ф. Ф. Фортунатов); характерологічна концепція типології (В. Скалічка, В. Матезіус, Е. Леві, П. Гартман); ступінчаста типологія (Е. Сепір, Дж. Грінберг); типологія мовних систем (М. С. Трубецькой, А. В. Ісаченко, Т. Мілевський, Ч. Базель); типологічні дослідження на території колишнього Радянського Союзу; внесок вітчизняних вчених у типологічні дослідження).
Тема 3. Методика типологічного аналізу (метод типології; співвідношення порівняльно-типологічного, контрастивного і конфронтативного опису мов; теорія детермінанти Г. П. Мельникова; метод типологічних індексів Дж. Грінберга; дистрибутивний аналіз; метод безпосередніх складників; трансформаційний метод).
Змістовий модуль 2. Типологія фонологічних і морфологічних систем німецької та української мов
Тема 1. Порівняльно-типологічна характеристика фонемних систем (граничні фонологічні одиниці; критерії типологічної характеристики фонологічних систем; вокалізм і консонантизм; типологічні показники підсистеми голосних зіставлюваних мов; кількісна і якісна характеристика німецького й українського вокалізмів; проблема сильного приступу німецьких голосних, нестабільність артикуляції; основні труднощі при навчанні вимови німецьких голосних; типологічні показники підсистеми приголосних зіставлюваних мов; кількісна і якісна характеристика німецького й українського консонантизму; основні труднощі при навчанні вимови німецьких приголосних.
Тема 2. Порівняльно-типологічна характеристика суперсегментних засобів (неграничні фонологічні одиниці та їх ознаки; типологічна характеристика суперсегментних засобів зіставлюваних мов; типологічні показники наголосу; специфіка складових структур у німецькій і українській мовах; головні труднощі при навчанні німецьких складових структур (сильний відступ голосних, нескладові голосні, відсутність тривалості приголосних); специфіка німецького й українського словесного наголосу (переважно динамічний характер німецького наголосу і комбінований характер українського наголосу); основні труднощі при навчанні німецького словесного наголосу; типологічні властивості інтонації; інтонація німецької й української фрази; основні інтонаційні типи в німецькій і українській мовах; інтонація як найскладніший для навчання елемент фонології).
Тема 3. Типологія морфологічних систем. Способи вираження граматичних значень (класи морфем і словоформ, співвідношення словоформи і слова; найважливіші структурні особливості німецьких і українських словоформ; синтетичні та аналітичні засоби вираження граматичних значень; переважно синтетичний характер німецької та української словоформ; внутрішня флексія у німецькій та українській мовах; типологія частин мови).
Тема 4. Типологія граматичних категорій (категорія відмінку; категорія числа; основні складнощі навчання утворення і вживання форм числа в німецькій мові; категорія означеності, її граматичний характер у німецькій мові і лексичний – в українській мові; категорія ступеня якості, відмінності у використанні синтетичних і аналітичних форм ступенів; категорія виду і часу; категорія стану, труднощі при навчанні форм пасива в німецькій мові; категорія модальності; категорія особи).
Змістовий модуль 3. Типологія лексичних систем німецької та української мов
Тема 1. Порівняльна типологія лексико-семантичних систем (семантична структура і семантичний об’єм слова; збіг і незбіг семантичного об’єму семантично співвідносних слів у німецькій та українській мовах; полісемія і омонімія як семантичні універсалії; співвідношення семантично мотивованих і немотивованих слів в німецькій і українській мовах; системність лексики; лексико-семантичне поле як елемент мови-еталона; види семантичних відношень між словами лексичних систем; синоніми і антоніми як об’єкти і засоби навчання лексики німецької мови; види фразеологічних одиниць як основа їх порівняльно-типологічного опису; загальний і специфічний шари фразеології в німецькій і українській мовах).
Тема 2. Порівняльно-типологічна характеристика словотворення (словотворчі типи; якісна і кількісна характеристика головних словотворчих моделей німецької і української мов; провідні способи словотворення; переважання суфіксації у сфері українського словотворення, місце суфіксації у німецькому словотворенні; словоскладання і типи складних слів в українській та німецькій мовах; типологія засобів словотвору).
Змістовий модуль 4. Типологія синтаксичних систем німецької та української мов
Тема 1. Порівняльно-типологічна характеристика словосполучення (словосполучення в системі одиниць синтаксичного рівня; види сурядного й підрядного зв’язку і засоби їх вираження; типологія словосполучення; основні типи словосполучень у німецькій та українській мовах і їх типологічні характеристики).
Тема 2. Порівняльна типологія речення (двохскладність, номінативність і дієслівність як найважливіші типологічні характеристики німецького речення, відмінності української і німецької мов стосовно цих ознак; формально-типологічні показники двоскладових речень з іменним присудком; основні типи еліпсів у німецькій та українській мовах; еліптичне речення як характерне явище діалогічного мовлення; основні труднощі при навчанні німецьких безособових, неозначено-особових і неповних речень; порядок слів простого речення; граматична, структурна й емоційна функція порядку слів та їх реалізація в німецькій та українській мовах; головні труднощі й основні прийоми інтерференції при навчанні німецького порядку слів; основні показники типології комплексного речення у німецькій та українській мовах; основні випадки міжмовної інтерференції під час навчання німецьких комплексних речень.
Зміст курсу
Змістовий модуль 1. Назва ...
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Змістовий модуль 2. Назва ...
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Змістовий модуль 3. Назва ...
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Перелік екзаменаційних питань
- Vergleichende Typologie als Bereich der allgemeinen Sprachwissenschaft.
- Kategorie des Genus der Substantive in der ukrainischen und deutschen Sprache.
- Spezielle Typologie als Teil der linguistischen Typologie.
- Kategorie der Bestimmtheit und Unbestimmtheit in beiden Sprachen.
- Typologische Forschungsmethode.
- Phraseologie im Deutschen und Ukrainischen in Typologischer Hinsicht.
- Metasprache als linguistisches Mittel.
- Semantische Wortstruktur in beiden Sprachen.
- Zusammensetzung und Typen der Komposita.
- Deklinationsarten der Adjektive in der deutschen und ukrainischen Sprache.
- Suffigierung und Typen der Suffixwörter im Deutschen und Ukrainischen.
- Kategorie des Kasus im Deutschen und Ukrainischen.
- Vergleichend-typologische Beschreibung der deutschen und ukrainischen Vokalphoneme.
- Kategorie des Numerus in beiden Sprachen.
- Kategorie des Modus in der deutschen und ukrainischen Sprache.
- Linguistische Universalien.
- Vergleichend-typologische Beschreibung der deutschen und ukrainischen Konsonantenphoneme.
- Kategorie de Eigenschaft der Adjektive. Steigerungsstufen der Adjektive im Deutschen und Ukrainischen.
- Kategorie des Genus der Verben in der deutschen und ukrainischen Sprache.
- Der deutsche Wortakzent im Vergleich zum ukrainischen.
- Problematik der Typologe der Fremd- Und Muttersprache.
- Polysemie und Homonymie in typologischer Hinsicht.
- Adjektiv und seine Kategorien in beiden Sprachen.
- Besonderheiten der Kasusendung im Deutschen und Ukrainischen.
- Aspekttypologie und historische Typologie und ihre Erforschungsgebiete.
- Das Wort als Einheit der typologischen Beschreibung.
- Intonation der deutschen und ukrainischen Phrase.
- Bildung der Pluralformen im Deutschen und Ukrainischen.
- Morphologische Charakteristik der deutschen und ukrainischen Sprache.
- Kategorie des Tempus in behandelnden Sprachen.
- Absolute und spezielle Universalien als Objekt der typologischen Erforschung.
- Singularia- und Pluraliatantum in beiden Sprachen.
- Typologische Charakteristik der Sprachen. Flektierende und agglutinierende Sprachen.
- Kategorie des Aspekts und Aktionsarten in behandelnden Sprachen.
- Typologische Charakteristik der Sprachen. Isolierende und inkorporierende Sprachen.
- Kriterien der typologischen Charakteristik phonologischer Systeme.
- Substantiv und seine Kategorien in behandelnden Sprachen.
- Arealtypologie und ihre Aufgaben.
- Verb und seine Kategorien im Deutschen und Ukrainischen.
- Begriff des Sprachtyps.
Ресурси
Рекомендована література
Базова
Допоміжна
Інформаційні ресурси
- Національна бібліотека України ім. І.І. Вернадського
- Україномовна версія онлайн-енциклопедії «Вікіпедія»
---
