Відмінності між версіями «Atlanta»
4022877 (обговорення • внесок) |
4022877 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | '''''Атла́нта''''' (англ. Atlanta) — місто на південному сході США, столиця і найбільше місто штату Джорджія, США; населення 447 тис. (2013), із передмістями 6162 тис. Було засноване в 1837, частково зруйноване генералом Шерманом у 1864. У місті розташовані заводи Форда і Док-хіда і штаб-квартира компанії Кока-кола. У 1990 Атланта була обрана столицею літніх Олімпійських ігор 1996. | ||
− | + | Декілька фактів: | |
+ | * ''Великий промисловий і торгівельно-фінансовий центр Півдня США.'' | ||
+ | * ''Авіаційні, автоскладальні заводи, підприємства хімічної, легкої та харчової промисловості.'' | ||
+ | * ''Великий залізничний вузол (15 залізничних ліній). Найвідомішим районом міста є Вірджинія-Хайленд.'' | ||
+ | |||
+ | === '''''Історія міста Атланта'''''=== | ||
+ | |||
+ | Територію, на якій розташована Атланта і її передмістя, спочатку займали північноамериканські індіанські племена крики і черокі. У ході військової кампанії 1813 року, відомої як Війна криків, крики, об'єднані в конфедерацію і підтримувані англійцями, влаштували криваву бійню в форте Мімс на південному заході штату Алабама, а потім спалили його. У відповідь на це уряд Сполучених Штатів розпорядилося про споруду добре укріплених фортів вздовж річки Чаттахучи. Один з цих фортів, Форт-Гілмер, розташовувався поблизу від того місця, де проходив кордон між землями криків і черокі, при впадінні річки Пічтрі в Чаттахучи. Незабаром форт був перейменований у Форт-Пічтрі. На той момент він перебував на західному кордоні Сполучених Штатів. | ||
+ | У 1823 році європейським переселенцям було дозволено селитися на території, яку займає нині агломерацією Атланти. | ||
+ | У 1836 році парламент Джорджії видав указ про будівництво залізниці Western and Atlantic Railroad, щоб зв'язати регіон Середній Захід з портом Савани. Кінцевою станцією цієї дороги стало нікому не відоме місце схід річки Чаттахучи. Незабаром цю станцію з'єднали з двома іншими залізницями. Рік потому навколо станції почало зростати поселення, спочатку назване Термінус (відмітка «нульовий кілометр»), а пізніше Трешервілл, по імені власника місцевого магазину провіантом. До 1842 поселення біля станції налічувало 6 будівель і 30 жителів і було перейменовано в Мартасвілл, на честь дочки губернатора штату. Пізніше, головний інженер залізниці Джорджії Дж. Едгар Томсон, запропонував назву Атлантика-Пасифіка, яке незабаром було скорочено до Атланта і отримало схвалення у поселенців. 29 грудня 1847 Атланті був привласнений статус міста. | ||
+ | До 1847 року місто нараховувало вже 2500 чоловік, мав два готелі і дві газети. У 1848 році був обраний перший мер міста, відбулося перше вбивство і була побудована перша в'язниця. Міська рада схвалила будівництво дощатих тротуарів, заборонив торгівлю по неділях і призначив першого маршала. | ||
+ | До 1860 року міське населення збільшилося до 7741 людини. | ||
+ | B 1907, Пічтрі-стріт, головна вулиця міста, була завантажена трамваями і автомобілями. | ||
+ | У 1864 році, під час Громадянської війни, почалася Битва за Атланту. Місто стало жертвою вторгнення військ сіверян (ці події барвисто описані в знаменитому романі Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром») під керівництвом генерала Вільяма Шермана. Свою сумнозвісну тактику «випаленої землі» талановитий генерал застосував і в Атланті, віддавши наказ спалити місто. 11 листопада 1864 наказ був приведений у виконання. Недоторканими залишилися лише церкви та лікарні. | ||
+ | Після Громадянської війни Атланта незабаром стала основним діловим центром американського Півдня і столицею штату. | ||
+ | На початку XX століття місто стало ареною потужних расових хвилювань. У 1906 році відбулося расове повстання, що почалося 22 вересня нападом на чотирьох білих жінок. У відповідь були вбиті за різними оцінками від 25 до 40 негрів, а квартали, де проживали афроамериканці, зруйновані. Хвилювання вляглися лише через чотири дні. Безпосереднім результатом цього повстання стала расова сегрегація. | ||
+ | Під час Другої світової війни Атланта служила великим перевалочним пунктом для відправки солдатів з південно-східних штатів на фронт. У 1960-х столиця Джорджії стала одним із центрів боротьби за громадянські права. Зокрема, Мартін Лютер Кінг зі своїми соратниками проводив тут ряд демонстрацій. | ||
+ | У 1990 році Міжнародний олімпійський комітет обрав Атланту столицею літніх Олімпійських ігор 1996, яка була знаменням 100-річного олімпійського руху. | ||
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання: | При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання: | ||
Рядок 12: | Рядок 30: | ||
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край? | *Якими пам’ятками природи багатий рідний край? | ||
− | ==Моє місто | + | ==Моє місто на карті == |
− | [ | + | [[Файл: Атланта.png|Атланта.png]] |
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ||
Рядок 19: | Рядок 37: | ||
<TABLE BORDER=1> | <TABLE BORDER=1> | ||
<TR> | <TR> | ||
− | <TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> | + | <TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH></TR> |
− | + | ||
− | <TR> | + | <TR><TD height=24px;> 1823 р. </TD><TD> Перші європейські переселенці </TD></TR> |
− | + | <TR><TD height=24px> 1836 р. </TD><TD> Побудованно Western and Atlantic Railroad </TD></TR> | |
− | + | <TR><TD height=24px> 29 грудня 1847 р. </TD><TD> Надобула статус міста </TD></TR> | |
− | + | <TR><TD height=24px> 1848 р. </TD><TD> Було обрано першого мера </TD></TR> | |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1848 р. </TD><TD> Збудованна перша в'язниця </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1848 р. </TD><TD> Визначенно першого маршала </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1848 р. </TD><TD> Заборонили торгівлю у неділю </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1864 р. </TD><TD> Битва за Атланту </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 11 листопад 1864 р. </TD><TD> Місто повністью спалили </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1906 р. </TD><TD> Рассове півстання </TD> </TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1990 р. </TD><TD> Атланта була обранна для проведення Олімпійських Ігор </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1996 р. </TD><TD> Проведені Літні Олімпійські Ігри </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | |
− | <TR><TD height=24px> | + | |
− | <TR><TD height=24px> | + | |
</TABLE> | </TABLE> | ||
Версія за 15:04, 9 грудня 2015
Атла́нта (англ. Atlanta) — місто на південному сході США, столиця і найбільше місто штату Джорджія, США; населення 447 тис. (2013), із передмістями 6162 тис. Було засноване в 1837, частково зруйноване генералом Шерманом у 1864. У місті розташовані заводи Форда і Док-хіда і штаб-квартира компанії Кока-кола. У 1990 Атланта була обрана столицею літніх Олімпійських ігор 1996.
Декілька фактів:
- Великий промисловий і торгівельно-фінансовий центр Півдня США.
- Авіаційні, автоскладальні заводи, підприємства хімічної, легкої та харчової промисловості.
- Великий залізничний вузол (15 залізничних ліній). Найвідомішим районом міста є Вірджинія-Хайленд.
Зміст
Історія міста Атланта
Територію, на якій розташована Атланта і її передмістя, спочатку займали північноамериканські індіанські племена крики і черокі. У ході військової кампанії 1813 року, відомої як Війна криків, крики, об'єднані в конфедерацію і підтримувані англійцями, влаштували криваву бійню в форте Мімс на південному заході штату Алабама, а потім спалили його. У відповідь на це уряд Сполучених Штатів розпорядилося про споруду добре укріплених фортів вздовж річки Чаттахучи. Один з цих фортів, Форт-Гілмер, розташовувався поблизу від того місця, де проходив кордон між землями криків і черокі, при впадінні річки Пічтрі в Чаттахучи. Незабаром форт був перейменований у Форт-Пічтрі. На той момент він перебував на західному кордоні Сполучених Штатів. У 1823 році європейським переселенцям було дозволено селитися на території, яку займає нині агломерацією Атланти. У 1836 році парламент Джорджії видав указ про будівництво залізниці Western and Atlantic Railroad, щоб зв'язати регіон Середній Захід з портом Савани. Кінцевою станцією цієї дороги стало нікому не відоме місце схід річки Чаттахучи. Незабаром цю станцію з'єднали з двома іншими залізницями. Рік потому навколо станції почало зростати поселення, спочатку назване Термінус (відмітка «нульовий кілометр»), а пізніше Трешервілл, по імені власника місцевого магазину провіантом. До 1842 поселення біля станції налічувало 6 будівель і 30 жителів і було перейменовано в Мартасвілл, на честь дочки губернатора штату. Пізніше, головний інженер залізниці Джорджії Дж. Едгар Томсон, запропонував назву Атлантика-Пасифіка, яке незабаром було скорочено до Атланта і отримало схвалення у поселенців. 29 грудня 1847 Атланті був привласнений статус міста. До 1847 року місто нараховувало вже 2500 чоловік, мав два готелі і дві газети. У 1848 році був обраний перший мер міста, відбулося перше вбивство і була побудована перша в'язниця. Міська рада схвалила будівництво дощатих тротуарів, заборонив торгівлю по неділях і призначив першого маршала. До 1860 року міське населення збільшилося до 7741 людини. B 1907, Пічтрі-стріт, головна вулиця міста, була завантажена трамваями і автомобілями. У 1864 році, під час Громадянської війни, почалася Битва за Атланту. Місто стало жертвою вторгнення військ сіверян (ці події барвисто описані в знаменитому романі Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром») під керівництвом генерала Вільяма Шермана. Свою сумнозвісну тактику «випаленої землі» талановитий генерал застосував і в Атланті, віддавши наказ спалити місто. 11 листопада 1864 наказ був приведений у виконання. Недоторканими залишилися лише церкви та лікарні. Після Громадянської війни Атланта незабаром стала основним діловим центром американського Півдня і столицею штату. На початку XX століття місто стало ареною потужних расових хвилювань. У 1906 році відбулося расове повстання, що почалося 22 вересня нападом на чотирьох білих жінок. У відповідь були вбиті за різними оцінками від 25 до 40 негрів, а квартали, де проживали афроамериканці, зруйновані. Хвилювання вляглися лише через чотири дні. Безпосереднім результатом цього повстання стала расова сегрегація. Під час Другої світової війни Атланта служила великим перевалочним пунктом для відправки солдатів з південно-східних штатів на фронт. У 1960-х столиця Джорджії стала одним із центрів боротьби за громадянські права. Зокрема, Мартін Лютер Кінг зі своїми соратниками проводив тут ряд демонстрацій. У 1990 році Міжнародний олімпійський комітет обрав Атланту столицею літніх Олімпійських ігор 1996, яка була знаменням 100-річного олімпійського руху.
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:
- А ви знаєте історію рідного села?
- Які відомі люди Ваші земляки?
- Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
- Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
- Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
- Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
Моє місто на карті
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
Дата | Історична подія |
---|---|
1823 р. | Перші європейські переселенці |
1836 р. | Побудованно Western and Atlantic Railroad |
29 грудня 1847 р. | Надобула статус міста |
1848 р. | Було обрано першого мера |
1848 р. | Збудованна перша в'язниця |
1848 р. | Визначенно першого маршала |
1848 р. | Заборонили торгівлю у неділю |
1864 р. | Битва за Атланту |
11 листопад 1864 р. | Місто повністью спалили |
1906 р. | Рассове півстання |
1990 р. | Атланта була обранна для проведення Олімпійських Ігор |
1996 р. | Проведені Літні Олімпійські Ігри |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск;
- Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
- Посилання на власний блог у Blogger;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка