Відмінності між версіями «Місто Кіровоград»
4031626 (обговорення • внесок) |
4031626 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 71: | Рядок 71: | ||
+ | == Географія і клімат == | ||
+ | === Геологічна будова, ґрунти і корисні копалини === | ||
+ | |||
+ | Геологічна будова території Кіровограда зумовлена його розташуванням на площі [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] та його структурної одиниці — [[Кіровоградський тектонічний блок|Кіровоградського тектонічного блоку]], в основі якого лежить давній [[докембрій]]ський фундамент, складений [[граніт]]ами, [[гнейс]]ами, чарнокітами, габро-лабрадоритами. | ||
+ | |||
+ | [[Ґрунт]]и — [[чорнозем]]и звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на [[Глинисті породи|лесових породах]]. Мають високу природну родючість, хоч в [[Орна земля|орному]] шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру. | ||
+ | |||
+ | [[Корисні копалини]] на території і в околицях Кіровограда представлені, перш за все, будівельною сировиною. Відомими є Кіровоградські [[Кіровоградське родовище вогнетривких глин|родовище вогнетривких глин]] і [[граніт]]не родовище, розташоване на правому березі ріки [[Сугоклія (Кіровоград)|Сугоклії]]. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами [[Буре вугілля|бурого вугілля]] (''Балашівсько-Кіровоградське родовище'') та [[уран (елемент)|урану]]. Є поклади високоякісного [[Пісок|піску]], придатного для виробництва [[Скло|скла]]. | ||
+ | |||
+ | === Рельєф і гідрографія === | ||
+ | [[Файл:Інгул у Кіровограді.jpg|міні|ліворуч|230пкс|Річка [[Інгул]] у Кіровограді]] | ||
+ | [[Файл:Sugokliya River near the Elgran2.jpg|thumb|230px|Річка [[Сугоклія (Кіровоград)|Сугоклія]] в околицях Кіровограда]] | ||
+ | [[Рельєф]] у місті визначений геологічною будовою. Кіровоград розташований у межах [[Придніпровська височина|Придніпровської височини]]. Кіровоград лежить на рівнинах, обабіч ріки [[Інгул]]. Місто також перетинає притоки Інгулу [[Сугоклія (Кіровоград)|Сугоклія]] та [[Біянка]], низка [[Струмок (потік води)|струмків]]. Їм притаманні глибокі долини, у яких розширені ділянки змінюються вузькими [[каньйон]]оподібними, де береги круті і скелясті. [[Річище]] Інгулу в межах міста звивисте, [[заплава]] — двостороння. Зведено [[Кіровоградське водосховище|Кіровоградське]] (260 га) та [[Лелеківське водосховище|Лелеківське]] [[водосховище|водосховища]]. Стік Інгулу в межах Кіровограда розподіляється таким чином: | ||
+ | * березень—травень — 70 %; | ||
+ | * червень—серпень — 9%; | ||
+ | * вересень—листопад — 6%; | ||
+ | * грудень—лютий — 15%. | ||
+ | |||
+ | Середня тривалість [[льодостав]]у — 2,5 місяці. Товщина льоду сягає 20—40 см. | ||
+ | |||
+ | === Клімат === | ||
+ | {{Кліматограма|Кіровограда | ||
+ | |-8|-2|32 | ||
+ | |-6|-1|31 | ||
+ | |-2|3|27 | ||
+ | |5|13|36 | ||
+ | |10|20|45 | ||
+ | |13|23|66 | ||
+ | |15|25|72 | ||
+ | |14|24|48 | ||
+ | |10|19|38 | ||
+ | |4|12|27 | ||
+ | |0|5|35 | ||
+ | |-4|0|42 | ||
+ | |float=right | ||
+ | |clear=both | ||
+ | |Джерело=<ref name="Клімат Кіровограда"/> | ||
+ | }} | ||
+ | [[Клімат]] Кіровограда обумовлений його розташуванням у [[степ]]овій зоні. Середня температура [[Січень|січня]] становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість [[Опади|опадів]] — 474 мм<ref name="Інформація про місто Кіровоград на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради">[http://www.kr-rada.gov.ua/istoriya_kirovograd.html Інформація про місто Кіровоград] на офіційному сайті Кіровоградської міської ради</ref> (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні. | ||
+ | |||
+ | Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована [[1963]] року, найвища (+1,6 °C) — [[2007]] року. Найнижча середньомісячна температура в [[Липень|липні]] (+17,6 °C) спостерігалась у [[1912]] році, найвища (+25,6 °C) — в [[1936]] році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано [[9 січня]] [[1935]] року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — [[27 липня]] [[1909]] року і [[20 серпня]] [[1929]] року<ref name="Клімат Кіровограда">[http://web.archive.org/web/20100216042118/http://www.meteoprog.ua/ru/climate/Kirovohrad/ Клімат Кіровограда] (підготовлено Вишневським В. І.) {{ref-ru}}</ref>. | ||
+ | |||
+ | За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на [[Земля|Землі]], має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився [[2007]] рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року<ref name="Клімат Кіровограда"/>. | ||
+ | |||
+ | Переважні напрями [[Вітер|вітрів]] узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/с. | ||
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання: | При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання: |
Версія за 15:18, 31 жовтня 2015
місто Кіровоград
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград[1], у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — КіровоКірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.
Зміст
Назва
Назва Починаючи від 10 січня 1939 року, місто має назву Кіровоград, дану на честь російського радянського політичного діяча Сергія Кірова, який за життя ніколи у ньому не був і жодним чином із ним не пов'язаний.
У попередні роки Кіровоград мав такі назви:
- 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 — Єлисаветград;
- 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року — Зінов'євськ
- 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року — Кірово;
- від 10 січня 1939 року — Кіровоград.
Оскільки Григорій Зінов'єв вважався ворогом народу, у радянських джерелах часто назва «Зінов'євськ» не згадувалася. У них писали, що місто називалося Єлисаветградом до 1934 року.[2][3]
25 жовтня в Кіровограді відбулося опитування щодо нової назви міста.
Про це заявив заступник Кіровоградського міського голови Сергій Колодяжний.
В опитуванні взяли участь 45 863 людей. З них більше 35 000 проголосувало за назву Єлисаветград.
"З 8.00 до 17.00 біля всіх виборчих дільниць працювали наші групи опитування громадян щодо перейменування міста. Після виходу з дільниці людей, які проголосували, їм пропонували проголосувати за зімну назви міста
Людям за паспортом видавався бюлетень, в якому були представлені 7 назв, громадяни робили свою позначку і кидали його в ящик.
Також були представлені такі варіанти назв міста як Інгульськ, Златопіль, Кропивницький, Багомір, Ексампей та Козацький.
Географія і клімат
Геологічна будова, ґрунти і корисні копалини
Геологічна будова території Кіровограда зумовлена його розташуванням на площі Українського кристалічного щита та його структурної одиниці — Кіровоградського тектонічного блоку, в основі якого лежить давній докембрійський фундамент, складений гранітами, гнейсами, чарнокітами, габро-лабрадоритами.
Ґрунти — чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на лесових породах. Мають високу природну родючість, хоч в орному шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру.
Корисні копалини на території і в околицях Кіровограда представлені, перш за все, будівельною сировиною. Відомими є Кіровоградські родовище вогнетривких глин і гранітне родовище, розташоване на правому березі ріки Сугоклії. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами бурого вугілля (Балашівсько-Кіровоградське родовище) та урану. Є поклади високоякісного піску, придатного для виробництва скла.
Рельєф і гідрографія
Рельєф у місті визначений геологічною будовою. Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини. Кіровоград лежить на рівнинах, обабіч ріки Інгул. Місто також перетинає притоки Інгулу Сугоклія та Біянка, низка струмків. Їм притаманні глибокі долини, у яких розширені ділянки змінюються вузькими каньйоноподібними, де береги круті і скелясті. Річище Інгулу в межах міста звивисте, заплава — двостороння. Зведено Кіровоградське (260 га) та Лелеківське водосховища. Стік Інгулу в межах Кіровограда розподіляється таким чином:
- березень—травень — 70 %;
- червень—серпень — 9%;
- вересень—листопад — 6%;
- грудень—лютий — 15%.
Середня тривалість льодоставу — 2,5 місяці. Товщина льоду сягає 20—40 см.
Клімат
Кліматограма Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм[4] (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року[5].
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року[5].
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/с.
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:
- А ви знаєте історію рідного села?
- Які відомі люди Ваші земляки?
- Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
- Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
- Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
- Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
Дата | Історична подія |
---|---|
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск;
- Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
- Посилання на власний блог у Blogger;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Помилка цитування: Для наявного тегу <ref>
не знайдено відповідного тегу <references/>