Відмінності між версіями «Економічна і математична постановка задачі дробово–лінійного програмування. Геометрична інтерпретація»
(Створена сторінка: '''Постановка задачі та алгоритм розв’язування''' Розв’язуючи економічні задачі, часто з...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | ''' | + | '''ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ТА АЛГОРИТМ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ''' |
Розв’язуючи економічні задачі, часто за критерій оптимальності беруть показники рентабельності, продуктивності праці тощо, які математично подаються дробово-лінійними функціями. Загальну економіко-математичну модель у цьому разі записують так: | Розв’язуючи економічні задачі, часто за критерій оптимальності беруть показники рентабельності, продуктивності праці тощо, які математично подаються дробово-лінійними функціями. Загальну економіко-математичну модель у цьому разі записують так: | ||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
<center><math> \sum_{j=1}^n d_j y_j - d_0 y_0 = 1 , y_{j}\ge 0 (j=\overline{1,n}) , y_{0}> 0 </math></center> | <center><math> \sum_{j=1}^n d_j y_j - d_0 y_0 = 1 , y_{j}\ge 0 (j=\overline{1,n}) , y_{0}> 0 </math></center> | ||
− | Дістали задачу лінійного програмування, яку можна розв’язати симплексним методом. Нехай оптимальний план <math> | + | Дістали задачу лінійного програмування, яку можна розв’язати симплексним методом. Нехай оптимальний план <math> y_0j = { y_{01} , y_{02} ,.., y_{0n} , y_0 } </math> |
− | Оптимальні значення <math>x_j</math> знайдемо за формулою: <math> | + | Оптимальні значення <math>x_j</math> знайдемо за формулою: <math>y_{0j} = {y_{0j} \over y_0} (j=\overline{1,n})</math> |
---- | ---- | ||
− | ''' | + | '''ПРИКЛАД''' |
− | + | Розв’язати графічно задачу дробово-лінійного програмування:<center><math>Z=\frac{5x_1-2x_2}{2x_1+x_2}\rightarrow max(min)</math> </center> | |
+ | за умов | ||
+ | <center><math>\begin{cases} 2x_1+3x_2 \ge \ 12 \\ -x_1+2x_2 \le \ 6 \\ 2x_1-2x_2 \le \ 8 \\ x_j \ge \ 0 , j=\overline{1,2} \end{cases}</math></center> | ||
+ | |||
+ | Розв’язання.Побудуємо на площині область допустимих розв’язків задачі — трикутник АВС. | ||
+ | |||
+ | [[Файл:inx38_clip_image106.gif]] | ||
+ | |||
+ | Цільова функція задачі являє собою пряму, яка обертатиметься навколо початку системи координат залежно від змінюваних параметрів х1, х2 так, що точки А і С будуть точками максимуму і мінімуму функції. Виразимо х2 із цільової функції: | ||
+ | |||
+ | <center><math> x_2=x_1\frac{5-2Z}{Z+2} </math></center> | ||
+ | |||
+ | Кутовий коефіцієнт цільової функції: | ||
+ | |||
+ | <center><math> R_Z= \frac{5-2Z}{Z+2} </math></center> | ||
+ | |||
+ | Розглянемо похідну: | ||
+ | |||
+ | <center><math> \frac{dR_Z}{dZ} = \left ( \frac{5-2Z}{Z+2} \right )' = \frac{(5+2Z)'(Z+2)-(Z-2)'(5-2Z)}{(Z+2)^2} = - \frac{9}{(Z+2)^2} </math></center> | ||
+ | |||
+ | Оскільки при будь-якому значенні Z вона від’ємна, то функція RZ є спадною (зі зростанням Z кутовий коефіцієнт RZ зменшується), а графік цільової функції обертатиметься навколо початку координат за годинниковою стрілкою. Отже, точка С є точкою максимуму, а точка А — мінімуму досліджуваної задачі. | ||
+ | Знайдемо координати цих точок. | ||
+ | |||
+ | <center><math> \begin{cases} 2x_1+3x_2=12 \\ -x_1+2x_2=6 \end{cases} </math></center> | ||
+ | |||
+ | Точка А: | ||
+ | |||
+ | <center><math> \triangle \ = \begin{vmatrix} 2 & 3 \\ -1 & 2 \end{vmatrix} =4+3=7 </math> ; <math> \triangle \ _1 = \begin{vmatrix} 12 & 3 \\ 6 & 2 \end{vmatrix} =24-18=6 </math> ; <math> \triangle \ _2 = \begin{vmatrix} 2 & 15 \\ -1 & 6 \end{vmatrix} =12+12=24 </math> | ||
+ | |||
+ | Звідси: <math> x_1 = \frac{6}{7} , x_2 = \frac{24}{7} </math> | ||
+ | |||
+ | Точка А має координати (<math>\frac{6}{7} </math>; <math>\frac{24}{7}</math>). | ||
+ | |||
+ | <center><math> \begin{cases} 2x_1+3x_2=12 \\ 2x_1-x_2=8 \end{cases} </math></center> | ||
+ | |||
+ | Точка С: | ||
+ | |||
+ | <center><math> \triangle \ = \begin{vmatrix} 2 & 3 \\ 2 & -1 \end{vmatrix} =-2-6=-8 </math> ; <math> \triangle \ _1 = \begin{vmatrix} 12 & 3 \\ 8 & -1 \end{vmatrix} =-12-24=-36 </math> ; <math> \triangle \ _2 = \begin{vmatrix} 2 & 12 \\ 2 & 8 \end{vmatrix} =16-24=-8 </math> | ||
+ | |||
+ | Звідси :<math> x_1 = \frac{-36}{-8} = \frac{9}{2} , x_2 = \frac{-8}{-8} = 1 </math> | ||
+ | |||
+ | Точка С має координати (<math>\frac{9}{2} </math>; 1 ). | ||
+ | |||
+ | Знайдемо значення цільової функції в цих точках: | ||
+ | |||
+ | <math> Z_A= \frac{5 \cdot \frac{6}{7} -2 \cdot \frac{24}{7} }{2 \cdot \frac{6}{7} + \frac{24}{7}} = - \frac{1}{2} </math>; <math> Z_C= \frac{5 \cdot \frac{9}{2} -2 \cdot 1 }{2 \cdot \frac{9}{2} + 1} = \frac{40}{21} </math>; | ||
+ | |||
+ | Результати (<math> Z_C > Z_A </math>) підтверджують, що оптимуми знайдено правильно: максимум досягається в точці С, а мінімум — у точці А. | ||
+ | |||
+ | == ''Див. також'' == | ||
+ | ---- | ||
+ | * [[Постановка цілочислової задачі ЛП. Геометрична інтерпретація]] | ||
+ | * [[Розв’язування дробово-лінійної задачі зведенням до задачі лінійного програмування]] | ||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | [http://ubooks.com.ua/books/000114/inx38.php Джерело] |
Поточна версія на 18:47, 17 травня 2012
ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ТА АЛГОРИТМ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ
Розв’язуючи економічні задачі, часто за критерій оптимальності беруть показники рентабельності, продуктивності праці тощо, які математично подаються дробово-лінійними функціями. Загальну економіко-математичну модель у цьому разі записують так:
Припускають, що знаменник цільової функції в області допустимих розв’язків системи обмежень не дорівнює нулю. Алгоритм розв’язування задачі дробово-лінійного програмування передбачає зведення її до задачі лінійного програмування. Щоб виконати таке зведення, позначимо:
зробимо заміну змінних Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): y_j = y_0 x_j (j=\overline{1,n}) ,
і запишемо економіко-математичну модель:
за умов:
Дістали задачу лінійного програмування, яку можна розв’язати симплексним методом. Нехай оптимальний план Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): y_0j = { y_{01} , y_{02} ,.., y_{0n} , y_0 }
Оптимальні значення Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x_j
знайдемо за формулою: Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): y_{0j} = {y_{0j} \over y_0} (j=\overline{1,n})
ПРИКЛАД
Розв’язати графічно задачу дробово-лінійного програмування:за умов
Розв’язання.Побудуємо на площині область допустимих розв’язків задачі — трикутник АВС.
Цільова функція задачі являє собою пряму, яка обертатиметься навколо початку системи координат залежно від змінюваних параметрів х1, х2 так, що точки А і С будуть точками максимуму і мінімуму функції. Виразимо х2 із цільової функції:
Кутовий коефіцієнт цільової функції:
Розглянемо похідну:
Оскільки при будь-якому значенні Z вона від’ємна, то функція RZ є спадною (зі зростанням Z кутовий коефіцієнт RZ зменшується), а графік цільової функції обертатиметься навколо початку координат за годинниковою стрілкою. Отже, точка С є точкою максимуму, а точка А — мінімуму досліджуваної задачі. Знайдемо координати цих точок.
Точка А:
; Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \triangle \ _1 = \begin{vmatrix} 12 & 3 \\ 6 & 2 \end{vmatrix} =24-18=6 ; Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \triangle \ _2 = \begin{vmatrix} 2 & 15 \\ -1 & 6 \end{vmatrix} =12+12=24
Звідси: Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x_1 = \frac{6}{7} , x_2 = \frac{24}{7}
Точка А має координати (Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \frac{6}{7}
- Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \frac{24}{7}
).
<center>Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \begin{cases} 2x_1+3x_2=12 \\ 2x_1-x_2=8 \end{cases}
Точка С:
; Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \triangle \ _1 = \begin{vmatrix} 12 & 3 \\ 8 & -1 \end{vmatrix} =-12-24=-36 ; Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \triangle \ _2 = \begin{vmatrix} 2 & 12 \\ 2 & 8 \end{vmatrix} =16-24=-8
Звідси :Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x_1 = \frac{-36}{-8} = \frac{9}{2} , x_2 = \frac{-8}{-8} = 1
Точка С має координати (Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \frac{9}{2}
- 1 ).
Знайдемо значення цільової функції в цих точках:
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Z_A= \frac{5 \cdot \frac{6}{7} -2 \cdot \frac{24}{7} }{2 \cdot \frac{6}{7} + \frac{24}{7}} = - \frac{1}{2}
- Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Z_C= \frac{5 \cdot \frac{9}{2} -2 \cdot 1 }{2 \cdot \frac{9}{2} + 1} = \frac{40}{21}
Результати (Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Z_C > Z_A ) підтверджують, що оптимуми знайдено правильно: максимум досягається в точці С, а мінімум — у точці А.
Див. також
- Постановка цілочислової задачі ЛП. Геометрична інтерпретація
- Розв’язування дробово-лінійної задачі зведенням до задачі лінійного програмування
Джерело