Відмінності між версіями «Душа моєї неньки»

Версія за 13:34, 30 листопада 2017 (переглянути вихідний код) 563925 (обговорення • внесок) ← Попереднє редагування		Поточна версія на 12:31, 21 грудня 2017 (переглянути вихідний код) 563925 (обговорення • внесок)
(не показано 25 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1:		Рядок 1:
	[[Файл:150px-Small Coat of Arms of Kirovohrad.png|міні]]		[[Файл:150px-Small Coat of Arms of Kirovohrad.png|міні]]
−	У межах сучасного Кiровограда запорозькi зимiвники почали виникати вже з середини - другої половини XVI столiття. Багато що приваблювало запорожцiв у цiй мiсцевостi - родючi землi, здебiльшого масний чорнозем, близькiсть води: Iнгул та багато його приток, зрештою - гарнi краєвиди.	+
	== Історія заснування міста ==		== Історія заснування міста ==
		+	У межах сучасного Кiровограда запорозькi зимiвники почали виникати вже з середини - другої половини XVI столiття. Багато що приваблювало запорожцiв у цiй мiсцевостi - родючi землi, здебiльшого масний чорнозем, близькiсть води: Iнгул та багато його приток, зрештою - гарнi краєвиди.
		+
	Саме вiд зимiвника запорозького козака Степана Лелеки веде свiй родовiд одне з сучасних кiровоградських передмiсть - Лелекiвка. Iснує вельми ймовiрна гiпотеза, що саме вiд козацьких зимiвникiв виникли також поселення Ковалiвка та Балка, що також пiзнiше були втягнутi мiстом в орбiту свого розвитку i також стали його невiд`ємними складовими.		Саме вiд зимiвника запорозького козака Степана Лелеки веде свiй родовiд одне з сучасних кiровоградських передмiсть - Лелекiвка. Iснує вельми ймовiрна гiпотеза, що саме вiд козацьких зимiвникiв виникли також поселення Ковалiвка та Балка, що також пiзнiше були втягнутi мiстом в орбiту свого розвитку i також стали його невiд`ємними складовими.
Рядок 18:		Рядок 20:
	== Видатні особистості ==		== Видатні особистості ==
−	Авдієвський Анатолій Тимофійович   діяч культури	+
−	Аврахов Григорій Герасимович український літературознавець, педагог	+	Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951) - один з найвідоміших уродженеців нашого міста, Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.
−	Арго Абрам Маркович сатирик, поет, драматург	+
−	Айзеншток Ієремія Якович літературознавець, критик, кандидат філологічних наук, доцент	+
−	Андреєва Раїса Андріївна скульптор, член Спілки художників України	+	Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Тобілевич; 17 (29) вересня 1845, с. Арсенівка, Бобринецького повіту Херсонської губернії, тепер Новомиргородський район, Кіровоградська область — † 2 (15) вересня 1907, Берлін) — український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. На його честь названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
−	Базилевський Володимир Олександрович письменник	+
−	Балановська Леоніда Миколаївна діяч культури, співачка	+
−	Балицький Григорій Васильович керівник партизанського руху в Україні	+	Ю́рій Яно́вський (14 (27) серпня 1902, Маєрове — 25 лютого 1954, Київ) — український радянський письменник-класик, лауреат Сталінської премії (1949). У 1919 році Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі.
−	Барабаш Світлана Григорівна педагог, літературознавець, поетеса	+
−	Байдебура Павло Андрійович український письменник, журналіст	+
−	Безпалий Леонід Якович український поет	+	Ге́нріх Гу́ставович Нейга́уз (31 березня (12 квітня) 1888, Єлисаветград — 10 жовтня 1964, Москва) — російський і радянський піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч. Його батько, Густав Нейгауз, також піаніст, після закінчення консерваторії в Кельні переїхав з Німеччини спочатку до Росії, а згодом в Єлисаветград, де став фундатором місцевої музичної школи.
−	Бендеров Максим Васильович український спортсмен та військовий, учасник АТО, Герой України	+
−	Бенардос Микола Миколайович український винахідник зі світовим ім’ям, творець дугового електрозварювання	+
−	Білодід Іван Костянтинович діяч науки і освіти	+	Юлій Сергійович Мейтус (28 січня 1903, Єлисаветград — 2 квітня 1997, Київ) — український радянський композитор, народний артист України (1973), Заслужений діяч мистецтв Туркменської РСР (1944) та Української РСР (1948), лауреат Шевченківської премії. В 1919 році закінчив музичну школу по класу фортепіано в Генріха Нейгауза.
−	Білль-Білоцерківський Володимир Наумович радянський письменник, драматург	+
−	Близнець Віктор Семенович письменник-прозаїк, автор дитячих творів	+
−	Близнін Гаврило Якович діяч науки, культури, громадський діяч	+	Арсеній Олександрович Тарковський (12 (25) червня 1907, Єлисаветград, Херсонська губернія, тепер Кіровоград — 27 травня 1989, Москва) — російський поет і перекладач зі східних мов, прибічник класичного стилю в російській поезії. Батько кінорежисера Андрія Тарковського. Посмертно нагороджений Державною премією СРСР (1989). У Кіровограді є вулиця названа ім'ям письменника. Арсеній відвідував єлисаветградську гімназію та навчався у музичній школі Густава Нейгауза, батька відомого музиканта Генріха Нейгауза.
−	Блуменфельд Фелікс Михайлович композитор, піаніст, педагог	+
−	Бобрецький Микола Васильович український зоолог	+
−	Бойко Вадим Леонідович тележурналіст, народний депутат України 1-го скликання	+	Євге́н Кири́лович Марчу́к (28 січня 1941, Долинівка, Кіровоградська область) — 6-й Прем'єр-міністр України (керував урядом: 6 березня 1995 (до 8 червня, в. о.) - 27 травня 1996), генерал армії України, кандидат юридичних наук.Народився 28 січня 1941 р. в с. Долинівка Гайворонського району Кіровоградської області у селянській родині. У 1963 р. закінчив філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту ім. О.С.Пушкіна за спеціальністю учитель української мови і літератури.
−	Бойко Іван Кіндратович краєзнавець, бібліотекар, перекладач	+
−	Бокій Нінель Михайлівна відомий український історик та археолог, кандидат історичних наук	+
−	Бострем Георгій Едуардович художник, іконописець, реставратор	+	І́гор Я́кович Круто́й (29 липня 1954, м.Гайворон, Кіровоградська область, УРСР) — композитор, власник і керівник продюсерської компанії «АРС», незалежної агенції з авторських прав, низки російських і закордонних музичних ЗМІ (телеканал «Муз-ТВ», радіостанції «Love-радіо» і «Радіо Дача»), Народний артист Росії (1996)[1]. Народний артист України (2011).
−	Божій Михайло Михайлович український живописець, член академії мистецтв СРСР, народний художник СРСР	+
−	Бочковський Ольгерд Іполит публіцист і громадський діяч	+
−	Бошняк Микола Олексійович громадський діяч, реорганізатор селянського самоуправління, меценат	+	Ка́роль Шимано́вський (24 вересня (6 жовтня) 1882, с. Тимошівка, нині Кам'янського району Черкаської області — 29 березня 1937, Лозанна, Швейцарія) — польський композитор, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист. Навчався у музичній школі Густава Нейгауза, свого триюрідного дядька й батька відомого російського музичного діяча Генріха Густавовича Нейгауза в Єлизаветграді.
−	Бракер Наталія Аркадіївна педагог, перекладач, краєзнавець, меценат, мемуарист	+
−	Бранке Володимир Юлійович міколог, фітопатолог, кандидат лісознавства	+
−	Браун Володимир Олександрович кінорежисер	+	Африка́н Олекса́ндрович Спір (15 листопада, 1837 Єлисаветград — 13 (26) березня 1890 Женева) — німецькомовний філософ-неокантіанець 19 століття з України, відомий своїм великим впливом на Фрідріха Ніцше та Теодора Лесінґа, що присвятив логіці Спіра тему своєї докторської дисертації.
−	Бровар Яків Іванович живописець, пейзажист	+
−	Бровченко Володимир Якович письменник	+
−	Бродський Лазар Ізраїльович цукровий магнат, меценат і філантроп	+	Андрій П'ятов (28 червня 1984, Кіровоград) — український футболіст, воротар донецького «Шахтаря» і національної збірної України. Заслужений майстер спорту України з футболу — 2009 рік, володар Кубка УЄФА.
−	Бузейніков Сергій Миколайович військовослужбовець, учасник АТО	+
−	Бузуляк Анатолій Віталійович військовослужбовець, герой АТО	+
−	Бузько Дмитро Іванович письменник, поет, кіносценарист	+	Марко Лукич Кропивницький (10 (22) травня 1840, с. Бежбайраки, тепер Кіровоградської області — 8 (21) квітня 1910) — український письменник, драматург, театральний актор. З ім'ям М. Кропивницького пов'язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.
−	Бурко Євген Володимирович військовослужбовець, герой АТО, кавалер ордена «За мужність» III ступеня	+
−	Вайсенберг Самуїл Абрамович діяч науки, лікар	+
−	Васильєв Василь Юхимович вчений у галузі металургії, член-кореспондент АН УРСР	+	Олекса́ндр Микола́йович Пашу́тін (рос. Александр Николаевич Пашутин; *26 листопада 1846, Єлисаветград — †1 листопада 1906, Єлисаветград) — колезький радник, єлисаветградський міський голова (1878—1905), почесний громадянин міста. О.М. Пашутін відомий, перш за все, як автор оглядової монографії «Історичний нарис Єлисаветграда»
−	Величковський Анатолій Євгенович поет і прозаїк	+
−	Венгеровський Яків (Венгер Джон) знаменитий сценограф, живописець і графік	+	== Пам'ятки ==
−	Вербовий Максим Вікторович військовий, учасник АТО, кавалер ордена «За мужність» III ступеня	+
−	Вервес Григорій Давидович літературознавець, академік НАН України	+	Вулиця Палацова. Пройдемося по головній пішохідній вулиці міста – Палацовій. Назва немов переносить нас углиб століть. Правда, царського палацу ви тут не знайдете, але є багато цікавих будівель 18–19 століть. На розі з вулицею Декабристів знаходиться особняк в неокласичному стилі. Це колишня будівля Петроградського міжнародного банку (або будинок Харлаба, за ім'ям першого власника-єврея). Зараз тут пафосний ресторан «Прімо Віоліно». [[Файл:примовиолино.jpg|міні]]
−	Вєрємєєв Володимир Григорович футболіст, заслужений тренер України	+
−	Винниченко Володимир Кирилович письменник, державний та політичний діяч	+	Навпроти нього – прекрасний особняк з багатим декором і ліпними прикрасами. Ходять легенди, що в ньому водилися привиди і заважали працювати співробітникам бібліотеки, розташованої тут з 20-х років минулого століття.
−	Височин Вадим Едуардович військовослужбовець, учасник АТО	+
−	Вишиваний Василь військовий діяч, політик, дипломат, поет	+	Йдемо далі по вулиці і бачимо будинок, схожий на казковий терем – і пощастило ж співробітникам СБУ приходити на роботу в таку красу!
−	Вінаров Ісидор Володимирович вчений-технолог, спеціаліст в області хімії, доктор технічних наук	+
−	Вінтенко Борис Михайлович заслужений художник України, член спілки художників СРСР	+	Цікаво поглянути і на корпус педагогічного університету на Палацовій: наприкінці 19 століття це був готель «Версаль».
−	Владимирова Валентина Харлампіївна українська та російська актриса театру та кіно	+
−	Волкотруб Віталій Юрійович військовослужбовець, герой АТО	+	Вулиця Палацова виходить на Театральну площу, де ми бачимо прекрасну будівлю Музично-драматичного театру. Це і є перший професійний український театр, заснований Марком Кропивницьким, завдяки якому Кіровоград і називають «українськими Афінами». Це справжній Театр Корифеїв, адже тут творили Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Микола Садовський; виступали відомі композитори: Микола Лисенко, Ференц Ліст. [[Файл:Театр-Кропивницького.jpg|міні]]
−	Волохов Олексій Олегович військовослужбовець, учасник АТО	+	Перед театром встановлено гранітний бюст його засновникові Марку Кропивницькому – великому режисерові, акторові і композитору. А нещодавно поруч з'явився пам'ятник-фонтан «Наталка-Полтавка» – героїні музичної комедії Котляревського.[[Файл:театрпропивницького.jpg|міні]]
−	Волошин Іван Макарович радянський воєначальник, генерал армії	+
−	Волощук Семен Миколайович гірничий інженер, двічі лауреат Державної премії СРСР	+	Пам'ятник Ангелу-хранителю України немов зустрічає і благословляє всіх подорожніх на початку вулиці Великої Перспективної. Скульптуру звели у 2004 році на честь 2000-річчя Різдва Христового і 250-річчя Кіровограда. «Бережи, Боже, Україну», – написано на периметрі основи колони. [[Файл:big-angel-0.jpg|міні]]
−	Вороний Микола Кіндратович український письменник, перекладач, поет, режисер, актор	+
−	Ганоцький Віктор Федорович поет, журналіст	+	За пам'ятником Ангелу-хранителю ми бачимо дивовижно-білий храм у бароковому стилі. Це новий Благовіщенський собор, який відкрили зовсім недавно, в 2014 році, і він чудово вписується в архітектуру міста. Його ще називають храмом-писанкою. Він складається з верхньої церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці і нижної – Різдва Христового.
−	Гетьманець Михайло Федосійович літературознавець	+
−	Гершфельд Давид Григорович молдавський радянський композитор, музичний педагог, фольклорист	+	Останнім часом кожне місто прагне мати у себе такий стільчик, де можуть фотографуватися туристи. У Кіровограді його люб'язно надає Олександр Пашутін – славний градоначальник і меценат, який керував містом у 19 столітті. Пам'ятник Пашутіну встановлений біля будівлі міської ради. А стілець, за задумом творців, символізує передачу правління сучасникам. У місті є і вулиця Пашутінська.
−	Гессен Борис Михайлович фізик, філософ та історик науки	+
−	Гіталов Олександр Васильович новатор сільськогосподарського виробництва	+	На вже відомій нам вулиці Палацовій екскурсант будь-якого віку знайде щось своє. Дітям буде цікаво подивитися на пам'ятник першому трамваю. З'явився він в Єлисаветграді в 1897 році – через п'ять років після пуску першого в Україні київського трамвая. Зараз трамваїв у Кіровограді немає, вони стали частиною історії.
−	Голий Віктор Анатолійович військовий, учасник АТО	+
−	Гомберг Мозес видатний славіст, палеограф, педагог	+	Кіровоградський краєзнавчий музей – один з найстаріших в Україні. Він розташувався в шикарному особняку в центрі міста, побудованому в стилі модерн з бароковими елементами. Будинок колись належав купцю Барському, зараз це пам'ятник архітектури. У музеї зібрані цікаві археологічні знахідки, що пов'язують нас з давніми культурами, є велика палеонтологічна колекція, колекція зброї і багато іншого.
−	Гончаренко Валерій Васильович поет, публіцист, журналіст	+
−	Горовенко Ігор Сергійович військовий, учасник АТО, кавалер ордена «За мужність» III ступеня	+
−	Григорович Віктор Іванович доктор філософії та доктор права	+
−	Гродеков Микола Іванович військовий діяч, генерал-губернатор	+
−	Громовий Денис Володимирович військовий, Герой АТО	+
−	Гурічев Андрій Вікторович військовий, вояк-доброволець, чемпіон світу з паверліфтингу	+
−	Давидов Володимир Миколайович актор, театральний педагог	+
−	Давидов Микола Львович садівник, засновник дендрологічного парку	+
−	Дараган Юрій Юрійович поет	+
−	Дейнекін Валерій Дмитрович український актор, режисер-постановник, заслужений артист України	+
−	Дигало Валентина Максимівна заслужений працівник культури України	+
−	Діанов Григорій Юрійович військовослужбовець, герой АТО	+
−	Дмитрян Анна Михайлівна громадська діячка, меценатка	+
−	Довгий Микола Григорович військовослужбовець, герой АТО	+
−	Доломан Євмен Михайлович письменник, поет, прозаїк	+
−	Дорба Іван Васильович розвідник, письменник,перекладач	+
−	Дорогий Семен Васильович український хоровий диригент, заслужений діяч мистецтв Української PCP	+
−	Дудін (Марцинкевич) Самуїл Мартинович живописець, мистецтвознавець	+
−	Дудченко (Ковбасенко) Іван Степанович український та російський лікар-епідеміолог, мікробіолог, відомий дослідник	+
−	Ельворті Роберт підприємець, меценат	+
−	Ельворті Томас підприємець, меценат	+
−	Емануель Георгій Арсенійович генерал від кавалерії	+
−	Ельман Михайло Саулович скрипаль-віртуоз	+
−	Ерделі Ксенія Олександрівна народна артистка СРСР, арфістка, професор	+
−	Ерделі Олександр Семенович землевласник, меценат, почесний громадянин Єлисаветграда	+
−	Євтушенко Дометій Гурійович вокальний педагог, співак, професор	+
−	Єременко Василь Георгійович театральний художник, заслужений діяч мистецтв Української PCP	+
−	Єфимовський Євген Амвросійович історик, юрист, публіцист	+
−	Івашкевич Ярослав польський письменник	+
−	Журавленко Павло Максимович оперний співак (бас), народний артист РРФСР	+
−	Журлива Олена українська письменниця та співачка	+
−	Жученко Григорій Михайлович (Яр Славутич) український поет, перекладач	+
−	Забіляста Лідія Леонідівна діяч культури, співачка	+
−	Завадський Михайло Ромуальдович громадський діяч, педагог	+
−	Завадовський Борис Михайлович вчений, академік, агроном	+
−	Загаров Олександр Леонідович вчений, зоолог	+
−	Задонцев Антон Іванович письменник, дипломат	+
−	Заруба Юрій Володимирович актор та режисер	+
−	Зборовська Фанні Ісаківна радянський педіатр і гігієніст, кандидат медичних наук	+
−	Зеров Микола Костянтинович поет, літературознавець, аналітичний критик, полеміст	+
−	Зінов’єв Григорій Овсійович політичний діяч	+
−	Зіоров Михайло Захарович Архієписком Миколай, проповідник, богослов, церковний діяч	+
−	Калачевський (Колачевський) Михайло Миколайович український композитор, піаніст, громадський діяч, юрист	+
−	Калашник Яків Петрович живописець, педагог	+
−	Канчельскіс Андрій Антанасович відомий футболіст, тренер	+
−	Карєв Григорій Андрійович письменник	+
−	Кирдан Борис Петрович український фольклорист і літературознавець, доктор філологічних наук	+
−	Клименко Яків Дмитрович прозаїк, публіцист, Член Спілки письменників України	+
−	Климовський Семен козак Харківського полку, філософ, поет	+
−	Коверга Анатолій Софронович учений-біолог, лауреат державної премії СРСР	+
−	Ковпак Василь Ксенофонтович легендарний кіровоградський фотограф, фотокореспондент газети “Кіровоградська правда”	+
−	Коган Поліна Йосипівна педагог, поетеса	+
−	Кодьєв Петро Іванович письменник	+
−	Кожедуб Іван Микитович радянський льотчик-ас німецько-радянської війни, тричі Герой Радянського Союзу	+
−	Козаченко Василь Павлович живописець, майстер історичного жанру, пейзажу	+
−	Козачинський Феодосій Сафонович художник, педагог	+
−	Козерацький Василь Федосійович психолог, доктор психологічних наук, член АПН СРСР	+
−	Коптєв Анатолій Андрійович скульптор, живописець, Член спілки художників України	+
−	Костюк Віталій Володимирович український військовий, солдат, учасник АТО	+
−	Костюк Григорій Силович співак, народний артист України, педагог	+
−	Корнер Віктор Дмитрович військовий діяч	+
−	Кошовий Петро Кирилович флотоводець, контр-адмірал	+
−	Кохан Анатолій Ілліч лікар, кандидат медичних наук, краєзнавець	+
−	Кравцов Іван Васильович актор, Народний артист України	+
−	Кравчинський Сергій Михайлович революціонер-народник, письменник	+
−	Кравченко Анатолій Іванович спортсмен, футболіст, тренер, легенда Кіровоградського футболу.	+
−	Крижанівський Данило Якович український педагог, композитор	+
−	Кропивницький Марко Лукич театральний діяч	+
−	Кулигін Олег Борисович капітан Збройних сил України	+
−	Кундієв Юрій Ілліч академік Національної академії медичних наук України	+
−	Кузьминський Франц Олександрович видатний вчений в галузі радіолокації і радіофізики, доктор технічних наук	+
−	Куроп’ятников Григорій Олександрович Герой Радянського Союзу	+
−	Куценко Леонід Васильович діяч науки, літературознавець	+
−	Лангемак Георгій Еріхович діяч науки	+
−	Лашкул Віталій Леонідович військовослужбовець, герой АТО	+
−	Літус Микола Гнатович кінорежисер, сценарист, актор	+
−	Логвин Григорій Никонович архітектор, художник і мистецтвознавець	+
−	Липа Олексій Лаврентійович український ботанік, фахівець у галузі дендрофлори та озеленення	+
−	Лишневський Олександр Львович архітектор	+
−	Майстерюк Роман Андрійович військовослужбовець, герой АТО	+
−	Мазур Іван Степанович відомий лікар-офтальмолог, заслужений лікар УРСР	+
−	Мазуренко Олексій Юхимович військовий діяч, льотчик	+
−	Маланюк Євген Филимонович письменник	+
−	Мамадалієв Володимир Гаїбович український військовий, герой АТО	+
−	Маринич Олександр Мефодійович актор, театральний режисер	+
−	Мар’яненко Іван Олександрович журналіст, поет, перекладач	+
−	Масенко Терень Германович географ-геоморфолог, дослідник природи України	+
−	Мацієвич Левко Макарович діяч науки, льотчик, громадський діяч	+
−	Мацієвський Аркадій Юхимович скультор, член спілки художників СРСР	+
−	Медвєдєв Дмитро Миколайович письменник, військовий	+
−	Мейтус Юлій Сергійович музичний діяч	+
−	Мексін Яків Петрович російський дитячий письменник, видавець, педагог та музейний діяч	+
−	Мельгунов Олексій Петрович державний діяч	+
−	Мелешко Фотій Минович письменник	+
−	Микитенко Іван Кіндратович письменник, драматург, публіцист	+
−	Мокрієв Юрій Олексійович український письменник вчений-медик, хірург, анатом	+
−	Морозовський Ной Самуїлович видатний український лікар-фтизіатр, професор	+
−	Мухін Єфрем Йосипович вчений-медик, хірург, анатом	+
−	Нейгауз Генріх Густавович доктор мистецтвознавства, піаніст, музичний діяч	+
−	Негретов Павло Іванович радянський літературознавець, літературний критик, письменник, історик.	+
−	Немировський Євген Львович вчений-книгознавець, доктор історичних наук	+
−	Нікітін Фауст Васильович радянський вчений-зоолог, генетик, селекціонер	+
−	Новицький Костянтин Петрович журналіст, професор	+
−	Нюренберг Амшей Маркович живописець, графік, педагог	+
−	Оболенський Євген Петрович князь, декабрист	+
−	Окснер Альфред Миколайович доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України,	+
−	Олефіренко Юрій Борисович військовий, капітан I рангу Збройних сил України	+
−	Олеша Юрій Карлович письменник-прозаїк, поет, драматург, сатирикдіяч культури, художник	+
−	Осмьоркін Олександр Олександрович діяч культури, художник	+
−	Оссовський Петро Павлович художник	+
−	Остапенко Василь Макарович заслужений працівник культури України	+
−	Остен-Сакен Дмитро Єрофійович військовий діяч, почесний єлисаветградець	+
−	Островський Аббо графік, педагог, громадський діяч	+
−	Панков Лев Миколайович старший солдат Збройних сил України	+
−	Панченко Дмитро Іванович заслужений діяч наук України, доктор медичних наук, професор	+
−	Параконьєв Костянтин Йосипович кіноактор, народний артист України, лауреат Державної премії УРСР ім. Шевченка	+
−	Паученко Яков Васильович архітектор	+
−	Пашко Олександр Іванович військовослужбовець, учасник АТО	+
−	Пашутін Олександр Миколайович державний, громадський діяч	+
−	Петров Йосип Опанасович співак	+
−	Плачинда Сергій Петрович письменник, прозаїк, публіцист, критик	+
−	Плотнір Федір Миколайович краєзнавець, письменник	+
−	Плющ Михайло Вікторович військовослужбовець, учасник АТО	+
−	Побережець Роман Борисович старший солдат Збройних сил України, герой АТО	+
−	Подолов Моріс спортивний реформатор, перший президент НБА США	+
−	Покаржевський Петро Дмитрович художник, ілюстратор, педагог	+
−	Попов Леонід Іванович військовий діяч, льотчик-космонавт	+
−	Порецький Платон Сергійович логік, математик і астроном	+
−	Поркуян Валерій Семенович футболіст, тренер	+
−	Порошин Семен Андрійович письменник	+
−	Похітонов Іван Павлович художник	+
−	Правосудько Ігор Миколайович молодший сержант 2-го окремого мотопіхотного батальйону	+
−	Проскура Георгій Федорович видатний вчений, лауреат Державної премії СРСР, академік	+
−	Придворов Юхим Олексійович (Дем’ян Бєдний) пролетарський поет	+
−	Раєвський Микола Миколайович військовий діяч	+
−	Разумний Олександр Юхимович кінорежисер, сценарист, оператор, актор, художник	+
−	Рибак Натан Самійлович український письменник, громадський і політичний діяч	+
−	Ритов Михайло Васильович учений-природознавець	+
−	Ротмістров Павло Олексійович воєначальник, вчений, почесний громадянин Кіровограда	+
−	Рябий Дмитро Володимирович старший солдат Збройних сил України	+
−	Рябков Павло Захарович історик, археолог, громадський діяч	+
−	Савін Віктор Маркіянович живописець і графік, заслужений діяч мистецтв УРСР	+
−	Самохін Антон Олексійович старший солдат Збройних сил України	+
−	Самсонов Олександр Васильович військовий і державний діяч, генерал від кавалерії	+
−	Семененко Олександр Платонович український адвокат і громадський діяч, письменник-мемуарист	+
−	Сарана Федір Кузьмович український бібліограф, книгознавець і літературознавець	+
−	Сергієнко Раїса Михайлівна оперна співачка, народна артистка СРСР	+
−	Силенко Лев мислитель, філософ, історик, письменник	+
−	Скопенко Віктор Васильович хімік, академік АПН України	+
−	Смоленчук Микола Кузьмович письменник, літературознавець	+
−	Сніцар Павло Леонідович військовий діяч, полковник, герой АТО	+
−	Соколов Віктор Вікторович поет, прозаїк, журналіст	+
−	Соколов Григорій Іванович письменник, історик, перекладач	+
−	Соколовська Жанна Павлівна український лінгвіст, доктор філологічних наук, професор	+
−	Степанок Володимир Іванович майор, учасник АТО	+
−	Струтинський Вілен Митрофанович фізик-теоретик, член-кореспондент АН УРСР	+
−	Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович письменник, революціонер-народник	+
−	Сухомлинський Василь Олександрович діяч освіти, вчитель	+
−	Тамм Ігор Євгенович діяч науки, фізик	+
−	Таратута Віктор Костянтинович державний і політичний діяч	+
−	Тарковський Арсеній Олександрович письменник	+
−	Текелі Петро Аврамович генерал-аншеф	+
−	Тельнов Євген Львович учасник війни на сході України	+
−	Тендюк Леонід Михайлович поет, прозаїк, мариніст, фантаст	+
−	Тимохін Володимир Ілліч співак (драматичний тенор), народний артист УРСР	+
−	Тищенко Микола Іванович художник, графік, карикатурист	+
−	Ткаченко Іван Гурович педагог, директор Богданівської школи	+
−	Тобілевич Андрій Юрійович засновник державного заповідника-музею І.К.Карпенка-Карого “Хутір Надія”	+
−	Тобілевич Іван Карпович (Карпенко-Карий) громадський і театральний діяч	+
−	Тобілевич Марія Карпівна (Садовська-Барілотті) співачка	+
−	Тобілевич Микола Карпович (Садовський) театральний діяч	+
−	Тобілевич Панас Карпович (Саксаганський) театральний діяч	+
−	Тодоровський Петро Юхимович кінорежисер	+
−	Томак Микола Миколайович військовослужбовець, учасник АТО	+
−	Торговець Зоя Вікторівна літературознавець	+
−	Третяков Віктор Михайлович спортсмен, футболіст, тренер	+
−	Тростянецький Арон Абрамович літературознавець	+
−	Троцький (Бронштейн) Лев Давидович політичний діяч	+
−	Усачов Леонід Антонович композитор, диригент	+
−	Фартушняк Дмитро Іванович педагог, краєзнавець	+
−	Феденко Панас Васильович політичний діяч, історик, публіцист, письменник	+
−	Федоровський Микола Федорович військовий і громадський діяч, педагог, публіцист	+
−	Федорус Григорій Аврамович український вчений радянських часів	+
−	Феферман Борис Веніаминович композитор, диригент, педагог	+
−	Фісанович Ізраїль Ілліч командир підводного човна “М-172”	+
−	Флоровський Георгій Васильович священник, філософ	+
−	Фойницький Олександр Федорович художник-педагог	+
−	Фундуклей Іван Іванович історик, краєзнавець, меценат	+
−	Харлаб Давид Йосипович фотограф	+
−	Харцієв Василь Іванович педагог, мовознавець	+
−	Хижняков Василь Васильович лікар, суспільний і політичний діяч, публіцист	+
−	Хороманський Михайло Костянтинович польський письменник, драматург, перекладач, публіцист	+
−	Худякова Антоніна Федорівна військова льотчиця, Герой Радянського Союзу, краєзнавець	+
−	Чабаненко Євгенія Михайлівна громадський діяч, педагог	+
−	Чамлай Борис Феоктистович письменник-гуморист, педагог	+
−	Черноморченко Ростислав Олександрович молодший сержант Державної прикордонної служби України	+
−	Честахівський Григорій Миколайович художник, товариш Т.Г.Шевченка	+
−	Чижевський Дмитро Іванович діяч науки та культури	+
−	Чикаленко Євген Харлампійович громадський діяч, землевласник, меценат, публіцист	+
−	Чміленко Віктор Іванович “Небесна Сотня”, Герой України	+
−	Шаповал Олександр Сергійович український солдат, учасник АТО	+
−	Шашло Тимофій Максимович танкіст, Герой Радянського Союзу, доктор педагогічних наук, професор	+
−	Шевченко Йосип Варфоломійович український поет і перекладач	+
−	Шевченко Сергій Іванович історик, краєзнавець, викладач, науковець	+
−	Шелухін Сергій Павлович державний діяч, правознавець, учений, історик і поет	+
−	Шимановський Кароль музичний діяч, композитор	+
−	Шимчик Ярослав Володимирович старший солдат Збройних сил України, учасник АТО	+
−	Ширман Натан Ісаакович лікар, вчитель	+
−	Шкловський Ісаак Володимирович (Діонео) публіцист, етнограф, перекладач	+
−	Шкода В'ячеслав Євгенович історик, краєзнавець, шевченкознавець, громадський діяч	+
−	Шліфер Леонід Йосипович сільськогосподарський діяч	+
−	Шпір (Cпір) Африкан Олександрович німецькомовний філософ ХІХ століття	+
−	Шполянський Амінодав Петрович (Дон Амінадо) поет-сатирик, мемуарист	+
−	Шульгин Володимир Якович громадський діяч, археолог, герой Крут	+
−	Шульгин Яков Миколайович історик, педагог, громадський діяч	+
−	Шутенко Кім Олександрович радянський та український композитор, член Національної спілки композиторів України	+
−	Юра Гнат Петрович діяч театрального мистецтва	+
−	Юцевич Євген Омелянович композитор, диригент, педагог	+
−	Яновський Юрій Іванович письменник	+
−	Янушевич Ганна Яківна акторка, Заслужена артистка УРСР, Народна артистка УРСР	+
−	Ярош Віктор Петрович краєзнавець	+
−	Ястребов Володимир Миколайович громадський і культурний діяч	+
	==Рідне місто або село на карті України  [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==		==Рідне місто або село на карті України  [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==
−	[[Файл:Карта пед универ.png|800px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]]	+	[[Файл:rfhnf1.jpeg|800px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]]
	==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==		==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==
Рядок 309:		Рядок 89:
	<TABLE BORDER=1>		<TABLE BORDER=1>
	<TR>		<TR>
−	<TH> Дата         </TH> <TH>   Історична подія  </TH>	+	<TH> Дата       </TH> <TH>   Подія    </TH>
	</TR>		</TR>
	<TR>		<TR>
−	<TD  height=24px;>   </TD><TD>     </TD>	+	<TD  height=24px;> 1754  </TD><TD> Заснування фортеці  </TD>
	</TR>		</TR>
−	<TR><TD height=24px>       </TD><TD>    </TD></TR>	+	<TR><TD height=24px> 1766     </TD><TD> Перша церква Св. Трійці  </TD></TR>
−	<TR><TD height=24px>     </TD><TD>   </TD></TR>	+	<TR><TD height=24px> 10 лютого 1784 року </TD><TD> Фортеця переформовується у місто  </TD></TR>
−	<TR><TD height=24px>       </TD><TD>   </TD></TR>	+	<TR><TD height=24px> 1772, 1793, 1795 рр.   </TD><TD> Поділи Речі Посполитої </TD></TR>
−	<TR><TD height=24px>       </TD><TD>   </TD></TR>	+	<TR><TD height=24px> 1754-1759    </TD><TD> Збудований комплекс фортеці  </TD></TR>
−	<TR><TD height=24px>       </TD><TD>  </TD></TR>	+	<TR><TD height=24px> 11 сiчня 1752 року     </TD><TD> Жалувана грамота  </TD></TR>
−	<TR><TD height=24px>       </TD><TD>   </TD></TR>	+	<TR><TD height=24px> 1775 р.     </TD><TD> Ліквідація Запорізької Січі  </TD></TR>
−	<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>	+
−	<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>	+
−	<TR><TD height=24px>    </TD><TD>   </TD> </TR>	+
−	<TR><TD height=24px>    </TD><TD>   </TD></TR>	+
−	<TR><TD height=24px>    </TD><TD>  </TD></TR>	+
−	</TABLE>	+
−	[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]	+	</TABLE>
	=='''Ресурси:'''==		=='''Ресурси:'''==
−	*Посилання на презентацію у '''Google Диск''';	+	*Посилання на презентацію у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/file/d/1-KaAtQAwax38DUyUijkZ5MOM-IQPmGGj/view?usp=sharing];
−		+	*Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/drive/folders/17BjlYVHPGn2ttLiY1ItQX4aGZ0wUiIk7?usp=sharing];
−	*Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск''';	+	*Посилання на власний блог у [http://www.kropivnitskyi.blogspot.com/];
−	*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];	+	*Посилання на добірку відеоматеріалів
−		+	*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''[https://goo.gl/forms/q0qPhQY83GhVLBJn2]
−	*Посилання на добірку відеоматеріалів;	+	*Посилання на спільний груповий постер
−		+
−	*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';	+
−	*Посилання на спільний груповий постер.	+	https://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=168 ;
		+	http://akulamedia.com/naividatnishi-postati-kirovograda ;
		+	https://ua.igotoworld.com/ua/article/768_kirovograd-kuda-poiti-i-chto-posmotret.htm ;
	----		----

---

Поточна версія на 12:31, 21 грудня 2017

Історія заснування міста

У межах сучасного Кiровограда запорозькi зимiвники почали виникати вже з середини - другої половини XVI столiття. Багато що приваблювало запорожцiв у цiй мiсцевостi - родючi землi, здебiльшого масний чорнозем, близькiсть води: Iнгул та багато його приток, зрештою - гарнi краєвиди.

Саме вiд зимiвника запорозького козака Степана Лелеки веде свiй родовiд одне з сучасних кiровоградських передмiсть - Лелекiвка. Iснує вельми ймовiрна гiпотеза, що саме вiд козацьких зимiвникiв виникли також поселення Ковалiвка та Балка, що також пiзнiше були втягнутi мiстом в орбiту свого розвитку i також стали його невiд`ємними складовими.

Були в нашому краї i храми козацькi. Про один з них знаходимо вiдомостi в "Iсторiї запорозьких козакiв" Дмитра Яворницького: "в урочищi Лелекiвцi запорожця Лелеки, теперишньому селi Лелекiвцi ( Херсонської ) губернiї... ( Єлисаветградського ) повiту, перша церква заснована у iм`я Св.Трiйцi у 1766 роцi, все це видно зi слiв, що вирiзанi на дубових одвiрках дверей храму".

Але створення регулярної забудови та територiї мiста пов`язане iз будiвництвом фортецi Святої Єлисавети та слобiд навколо неї - передмiсть Бикового та Пермського. До нашого часу вiд мiста XVIII сторiччя залишилося не так багато споруд. Найунiкальнiшою, безумовно, є сам комплекс фортецi, збудований у 1754-1759 роках пiд безпосереднiм керiвництвом iнженер-полковника Манцелiуса.

У 1754 роцi уряд iмператрицi Єлисавети Петрiвни, йдучи назустрiч прагненню австрiйських сербiв до переселення у межi Росiйської iмперiї, а також бажаючи заселити землi Запорозьки людьми, якi були б одночасно вiдданi коронi росiйськiй, дозволив їм ( сербам ) переселитися на українськi землi. Засновується лiнiя вiйськових поселень пiд назвою Нова Сербiя. Вона охоплювала територiю вiд рiчки Кагарлика, лiвої притоки Синюхи, i далi по Висi, Тясмину до Днiпра, протяжнiстю 200, а завширшки 30 верст.

В жалуванiй грамотi Iвановi Хорвату, колишньому полковнику австрiйської армiї, говорилося: "...Для защиты, на всякий случай, от нападения вражеского...построить ... земляную крепость, которую именовать крепостью Святой Елисаветы". Тобто названо було ще не збудовану фортецю на честь святої покровительки правлячої тодi в Росiйськiй имперiї доньки Петра I - императрицi Єлисавети Петрiвни.

Ну а щодо ворогiв, на випадок нападу яких повинна була бути побудована фортеця, то до них, крiм турок i татар, причислялись i гайдамаки, ких не безпiдставно ототожнювали з запорозькими козаками. Вище згадану жалувану грамоту було датовано 11 сiчня 1752 року. Не пройшло й мiсяця пiсля указу Єлисавети Петрiвни, як мiж рiчками Грузька та Сугоклея, на узвишшi правого берега Iнгулу ( 200 саженiв вiд рiчки ) пiд проводом генерала I.Ф.Глебова було вибрано мiсце для майбутньої фортецi.

У другiй половинi 18 ст. iз загрозою татарських набiгiв було покiнчено завдяки перемозi у вiйнi 1768-1774 рокiв; лiквiдацiя Запорозької Сiчi (1775 р.), а за нею й остаточне викорiнення гайдамаччини, роздiли Речi Посполитої ( 1772, 1793, 1795 рр. ), що знищили Польську державу, приєднання Криму у 1783 р., - всi цi фактори обумовили просування iмперських кордонiв далеко вiд фортецi Св.Єлисавети, отже вона втратила своє стратегiчне значення, була роззброєна, а зрештою i лiквiдована як вiйськова одиниця. У рескриптi вiд 10 лютого 1784 року зазначалося, що фортеця "за своїм становищем всерединi держави фортецею бiльше вважатися не може, а тому обертається на внутрiшнє мiсто". З цього часу фортеця разом з передмiстями (форштадтами) отримала права мiста i стала iменуватися мiстом Єлисаветградом.

Видатні особистості

Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951) - один з найвідоміших уродженеців нашого міста, Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.

Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Тобілевич; 17 (29) вересня 1845, с. Арсенівка, Бобринецького повіту Херсонської губернії, тепер Новомиргородський район, Кіровоградська область — † 2 (15) вересня 1907, Берлін) — український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. На його честь названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

Ю́рій Яно́вський (14 (27) серпня 1902, Маєрове — 25 лютого 1954, Київ) — український радянський письменник-класик, лауреат Сталінської премії (1949). У 1919 році Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі.

Ге́нріх Гу́ставович Нейга́уз (31 березня (12 квітня) 1888, Єлисаветград — 10 жовтня 1964, Москва) — російський і радянський піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч. Його батько, Густав Нейгауз, також піаніст, після закінчення консерваторії в Кельні переїхав з Німеччини спочатку до Росії, а згодом в Єлисаветград, де став фундатором місцевої музичної школи.

Юлій Сергійович Мейтус (28 січня 1903, Єлисаветград — 2 квітня 1997, Київ) — український радянський композитор, народний артист України (1973), Заслужений діяч мистецтв Туркменської РСР (1944) та Української РСР (1948), лауреат Шевченківської премії. В 1919 році закінчив музичну школу по класу фортепіано в Генріха Нейгауза.

Арсеній Олександрович Тарковський (12 (25) червня 1907, Єлисаветград, Херсонська губернія, тепер Кіровоград — 27 травня 1989, Москва) — російський поет і перекладач зі східних мов, прибічник класичного стилю в російській поезії. Батько кінорежисера Андрія Тарковського. Посмертно нагороджений Державною премією СРСР (1989). У Кіровограді є вулиця названа ім'ям письменника. Арсеній відвідував єлисаветградську гімназію та навчався у музичній школі Густава Нейгауза, батька відомого музиканта Генріха Нейгауза.

Євге́н Кири́лович Марчу́к (28 січня 1941, Долинівка, Кіровоградська область) — 6-й Прем'єр-міністр України (керував урядом: 6 березня 1995 (до 8 червня, в. о.) - 27 травня 1996), генерал армії України, кандидат юридичних наук.Народився 28 січня 1941 р. в с. Долинівка Гайворонського району Кіровоградської області у селянській родині. У 1963 р. закінчив філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту ім. О.С.Пушкіна за спеціальністю учитель української мови і літератури.

І́гор Я́кович Круто́й (29 липня 1954, м.Гайворон, Кіровоградська область, УРСР) — композитор, власник і керівник продюсерської компанії «АРС», незалежної агенції з авторських прав, низки російських і закордонних музичних ЗМІ (телеканал «Муз-ТВ», радіостанції «Love-радіо» і «Радіо Дача»), Народний артист Росії (1996)[1]. Народний артист України (2011).

Ка́роль Шимано́вський (24 вересня (6 жовтня) 1882, с. Тимошівка, нині Кам'янського району Черкаської області — 29 березня 1937, Лозанна, Швейцарія) — польський композитор, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист. Навчався у музичній школі Густава Нейгауза, свого триюрідного дядька й батька відомого російського музичного діяча Генріха Густавовича Нейгауза в Єлизаветграді.

Африка́н Олекса́ндрович Спір (15 листопада, 1837 Єлисаветград — 13 (26) березня 1890 Женева) — німецькомовний філософ-неокантіанець 19 століття з України, відомий своїм великим впливом на Фрідріха Ніцше та Теодора Лесінґа, що присвятив логіці Спіра тему своєї докторської дисертації.

Андрій П'ятов (28 червня 1984, Кіровоград) — український футболіст, воротар донецького «Шахтаря» і національної збірної України. Заслужений майстер спорту України з футболу — 2009 рік, володар Кубка УЄФА.

Марко Лукич Кропивницький (10 (22) травня 1840, с. Бежбайраки, тепер Кіровоградської області — 8 (21) квітня 1910) — український письменник, драматург, театральний актор. З ім'ям М. Кропивницького пов'язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.

Олекса́ндр Микола́йович Пашу́тін (рос. Александр Николаевич Пашутин; *26 листопада 1846, Єлисаветград — †1 листопада 1906, Єлисаветград) — колезький радник, єлисаветградський міський голова (1878—1905), почесний громадянин міста. О.М. Пашутін відомий, перш за все, як автор оглядової монографії «Історичний нарис Єлисаветграда»

Пам'ятки

Вулиця Палацова. Пройдемося по головній пішохідній вулиці міста – Палацовій. Назва немов переносить нас углиб століть. Правда, царського палацу ви тут не знайдете, але є багато цікавих будівель 18–19 століть. На розі з вулицею Декабристів знаходиться особняк в неокласичному стилі. Це колишня будівля Петроградського міжнародного банку (або будинок Харлаба, за ім'ям першого власника-єврея). Зараз тут пафосний ресторан «Прімо Віоліно».

Навпроти нього – прекрасний особняк з багатим декором і ліпними прикрасами. Ходять легенди, що в ньому водилися привиди і заважали працювати співробітникам бібліотеки, розташованої тут з 20-х років минулого століття.

Йдемо далі по вулиці і бачимо будинок, схожий на казковий терем – і пощастило ж співробітникам СБУ приходити на роботу в таку красу!

Цікаво поглянути і на корпус педагогічного університету на Палацовій: наприкінці 19 століття це був готель «Версаль».

Вулиця Палацова виходить на Театральну площу, де ми бачимо прекрасну будівлю Музично-драматичного театру. Це і є перший професійний український театр, заснований Марком Кропивницьким, завдяки якому Кіровоград і називають «українськими Афінами». Це справжній Театр Корифеїв, адже тут творили Іван Карпенко-Карий, Марія Заньковецька, Микола Садовський; виступали відомі композитори: Микола Лисенко, Ференц Ліст. Перед театром встановлено гранітний бюст його засновникові Марку Кропивницькому – великому режисерові, акторові і композитору. А нещодавно поруч з'явився пам'ятник-фонтан «Наталка-Полтавка» – героїні музичної комедії Котляревського. Пам'ятник Ангелу-хранителю України немов зустрічає і благословляє всіх подорожніх на початку вулиці Великої Перспективної. Скульптуру звели у 2004 році на честь 2000-річчя Різдва Христового і 250-річчя Кіровограда. «Бережи, Боже, Україну», – написано на периметрі основи колони.

За пам'ятником Ангелу-хранителю ми бачимо дивовижно-білий храм у бароковому стилі. Це новий Благовіщенський собор, який відкрили зовсім недавно, в 2014 році, і він чудово вписується в архітектуру міста. Його ще називають храмом-писанкою. Він складається з верхньої церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці і нижної – Різдва Христового.

Останнім часом кожне місто прагне мати у себе такий стільчик, де можуть фотографуватися туристи. У Кіровограді його люб'язно надає Олександр Пашутін – славний градоначальник і меценат, який керував містом у 19 столітті. Пам'ятник Пашутіну встановлений біля будівлі міської ради. А стілець, за задумом творців, символізує передачу правління сучасникам. У місті є і вулиця Пашутінська.

На вже відомій нам вулиці Палацовій екскурсант будь-якого віку знайде щось своє. Дітям буде цікаво подивитися на пам'ятник першому трамваю. З'явився він в Єлисаветграді в 1897 році – через п'ять років після пуску першого в Україні київського трамвая. Зараз трамваїв у Кіровограді немає, вони стали частиною історії.

Кіровоградський краєзнавчий музей – один з найстаріших в Україні. Він розташувався в шикарному особняку в центрі міста, побудованому в стилі модерн з бароковими елементами. Будинок колись належав купцю Барському, зараз це пам'ятник архітектури. У музеї зібрані цікаві археологічні знахідки, що пов'язують нас з давніми культурами, є велика палеонтологічна колекція, колекція зброї і багато іншого.

Рідне місто або село на карті України Google карти

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата	Подія
1754	Заснування фортеці
1766	Перша церква Св. Трійці
10 лютого 1784 року	Фортеця переформовується у місто
1772, 1793, 1795 рр.	Поділи Речі Посполитої
1754-1759	Збудований комплекс фортеці
11 сiчня 1752 року	Жалувана грамота
1775 р.	Ліквідація Запорізької Січі

Ресурси:

• Посилання на презентацію у Google Диск[1];
• Посилання на власний фотоальбом у Google Диск[2];
• Посилання на власний блог у [3];
• Посилання на добірку відеоматеріалів
• Посилання на опитування або анкету у Google Форми[4]
• Посилання на спільний груповий постер

https://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=168 ;

http://akulamedia.com/naividatnishi-postati-kirovograda ;

https://ua.igotoworld.com/ua/article/768_kirovograd-kuda-poiti-i-chto-posmotret.htm ;

---

Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка