|
|
| (не показані 44 проміжні версії цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Кропивни́цький (у 1775–1924 роках — Єлисаветград, Єлисавет, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово, у 1939–2016 роках — Кіровоград) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.
| |
| − |
| |
| − | Кропивницький лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки — Сугоклія та Біянка.
| |
| − |
| |
| − | Утворення міста в середині XVIII століття пов'язане з будівництвом фортеці святої Єлисавети. Місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалася промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут 1882 року був відкритий перший український професійний театр, засновником якого був Марко Лукич Кропивницький. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кропивницького налічує понад 70 підприємств. Місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.
| |
| − |
| |
| | == Назва == | | == Назва == |
| − | Сучасну назву місто отримало 14 липня 2016 року<ref>{{Постанова ВРУ|1468-VIII|14 липня 2016|Про приведення назви міста Кіровоград Кіровоградської області у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"}}</ref> на честь українського письменника і драматурга [[Кропивницький Марко Лукич|Марка Кропивницького]]. Місто було перейменоване, оскільки попередня назва Кіровоград (на честь радянського політичного діяча [[Кіров Сергій Миронович|С. М. Кірова]]) підпадала під дію [[Декомунізація в Україні#«Декомунізаційний пакет законів»|Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки»]]. | + | Сучасну назву місто отримало 14 липня 2016 року на честь українського письменника і драматурга Марка Кропивницького. Місто було перейменоване, оскільки попередня назва Кіровоград (на честь радянського політичного діяча С. М. Кірова) підпадала під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки». |
| − |
| + | <gallery> |
| − | У попередні роки Кропивницький мав такі назви:
| + | Файл:Кроивницький нар. кост.jpg|Марко Кропивницький |
| − | * {{OldStyleDate|21|лютого|1784|10}} — [[5 вересня]] [[1924]] — Єлисаветград;
| + | Файл:Gerbcity.gif|Герб |
| − | * [[5 вересня]] [[1924]] — [[27 грудня]] [[1934]] — Зінов'євськ;
| + | </gallery> |
| − | * [[27 грудня]] [[1934]] — [[10 січня]] [[1939]] — Кірово;
| + | |
| − | * [[10 січня]] [[1939]] — [[14 липня]] [[2016]] — Кіровоград.
| + | |
| | | | |
| − | Існують версії, що у XVIII ст. місто також носило назву Єлисавет, проте в історичній довідці на сайті міської ради цей факт не згадується. | + | У попередні роки Кропивницький мав такі назви |
| | + | * 10 (21) лютого 1784 — 5 вересня 1924 — Єлисаветград; |
| | + | * 5 вересня 1924 — 27 грудня 1934 — Зінов'євськ; |
| | + | * 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 — Кірово; |
| | + | * 10 січня 1939 — 14 липня 2016 — Кіровоград. |
| | + | 10 (21) лютого 1784 — 5 вересня 1924 — Єлисаветград; |
| | + | Існують версії, що у XVIII ст. місто також носило назву Єлисавет, проте в історичній довідці на сайті міської ради цей факт не згадується. |
| | | | |
| − | Оскільки від 1926 року [[Зінов'єв Григорій Овсійович|Зінов'єва]] стали вважати «ворогом народу», у радянських джерелах часто назва «Зінов'євськ» не згадувалася. У них писали, що місто називалося Єлисаветградом до 1934 року<ref>[http://leksika.com.ua/14711221/ure/kirovograd Стаття «Кіровоград» в УРЕ]</ref><ref>[http://slovari.yandex.ru/Кировоград/БСЭ/Кировоград/ Стаття «Кіровоград» у ВРЕ]</ref>. | + | Оскільки від 1926 року Зінов'єва стали вважати «ворогом народу», у радянських джерелах часто назва «Зінов'євськ» не згадувалася. У них писали, що місто називалося Єлисаветградом до 1934 року |
| | | | |
| − | == Географія і клімат ==
| + | * А ви знаєте історію рідного міста? |
| | + | Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями. |
| | | | |
| − | === Геологічна будова, ґрунти і корисні копалини ===
| + | *Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю? |
| − | Геологічна будова території Кропивницького зумовлена його розташуванням на площі [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] та його структурної одиниці — [[Кіровоградський тектонічний блок|Кіровоградського тектонічного блоку]], в основі якого лежить давній [[докембрій]]ський фундамент, складений [[граніт]]ами, [[гнейс]]ами, чарнокітами, габро-лабрадоритами.
| + | У XVI — 1-й половині XVIII століть землі сучасного Кіровограда і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі. |
| | | | |
| − | [[Ґрунт]]и — [[чорнозем]]и звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на [[Глинисті породи|лесових породах]]. Мають високу природну родючість, хоч в [[Орна земля|орному]] шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру.
| + | * Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто? |
| | + | В околицях Кіровограда є значна кількість пам'яток археології. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кіровограда з часів середнього палеоліту. Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться і в межах обласного центру — так, у 2000-х був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний корабель у ході розкопок на кіровоградській вулиці Космонавта Попова[10]. |
| | + | У місті встановлено низку пам'ятників — як за радянської доби (Меморіал Слави, Кірову, Шевченку тощо), так і в часи незалежності України (братам Ельворті, жертвам Чорнобильської трагедії, Володимирові Винниченку тощо). |
| | + | Загалом у Кіровограді близько 40 пам'ятників, пам'ятних знаків, меморіалів і бюстів. Значним зосередженням пам'ятників і пам'ятних знаків у місті є т.зв. Вали (місце розташування Єлисаветинської фортеці) — тут міститься Меморіал Слави, низка інших монументів і знаків, присвячених подіям і учасникам Німецько-радянської війни, пам'ятні хрести Голодомору і першому православному храму міста. |
| | + | Одним з найновіших в Кіровограді є пам'ятник міському голові Єлисаветграда Олександру Пашутіну, урочисто відкритий під час святкування Дня міста-2009 19 вересня 2009 року на площі перед міською радою. |
| | + | Восени 2010 року, на площі перед Кіровоградським державним педагогічним університетом відкрито пам'ятник Володимирові Винниченку. |
| | + | У Кіровограді в монументальній формі вшановано персоналії, чиї життя і творчість пов'язані з містом, — М. Л. Кропивницького, В. І. Григоровича, братів Ельворті. |
| | + | Відразу декілька пам'ятників з'явилось у Кіровограді до 250-річчя міста в 2004 році, серед них — монументальний «Янгол-охоронець України», та пам'ятник братам Ельворті на вшанування засновників заводу «Червона Зірка», що розмістився неподалік від підприємства. |
| | + | На день міста, 22 вересня 2012 року, перед адміністративним корпусом ВО «Радій» було встановлено бронзовий пам'ятник всесвітньо |
| | + | відомому фізику, Нобелівському лауреату Ігореві Тамму. |
| | | | |
| − | [[Корисні копалини]] на території і в околицях Кропивницького представлені, перш за все, будівельною сировиною. Відомими є Кропивницькі [[Кіровоградське родовище вогнетривких глин|родовище вогнетривких глин]] і [[граніт]]не родовище, розташоване на правому березі річки [[Сугоклія (Кропивницький)|Сугоклії]]. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами [[Буре вугілля|бурого вугілля]] (''Балашівсько-Кіровоградське родовище'') та [[Уран (хімічний елемент)|урану]]. Є поклади високоякісного [[Пісок|піску]], придатного для виробництва [[Скло|скла]].
| |
| | | | |
| − | === Рельєф і гідрографія ===
| + | * Якими пам’ятками природи багатий рідний край? |
| − | [[Файл:Sugokliya River near the Elgran2.jpg|thumb|230px|Річка [[Сугоклія (Кропивницький)|Сугоклія]] в околицях Кропивницького]]
| + | |
| − | [[Рельєф (значення)|Рельєф]] у місті визначений геологічною будовою. Кропивницький розташований у межах [[Придніпровська височина|Придніпровської височини]]. Кропивницький лежить на рівнинах, обабіч річки [[Інгул]]. Місто також перетинають притоки Інгулу [[Сугоклія (Кропивницький)|Сугоклія]] та [[Біянка]], низка [[Струмок|струмків]]. Їм притаманні глибокі долини, у яких розширені ділянки змінюються вузькими [[каньйон]]оподібними, де береги круті і скелясті. [[Річище]] Інгулу в межах міста звивисте, [[заплава]] — двостороння. Зведено [[Кіровоградське водосховище|Кіровоградське]] (260 га) та [[Лелеківське водосховище|Лелеківське]] [[водосховище|водосховища]]. Стік Інгулу в межах Кропивницького розподіляється таким чином:
| + | |
| − | * березень—травень — 70 %; | + | |
| − | * червень—серпень — 9 %;
| + | |
| − | * вересень—листопад — 6 %;
| + | |
| − | * грудень—лютий — 15 %.
| + | |
| | | | |
| − | Середня тривалість [[льодостав]]у — 2,5 місяці. Товщина льоду сягає 20—40 см.
| + | Рельєф у місті визначений геологічною будовою. Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини. Кіровоград лежить на рівнинах, обабіч ріки Інгул. Місто також перетинає притоки Інгулу Сугоклія та Біянка, низка струмків. Їм притаманні глибокі долини, у яких розширені ділянки змінюються вузькими каньйоноподібними, де береги круті і скелясті. Річище Інгулу в межах міста звивисте, заплава — двостороння. Зведено Кіровоградське (260 га) та Лелеківське водосховища. Стік Інгулу в межах Кіровограда розподіляється таким чином: |
| | + | березень—травень — 70 %; червень—серпень — 9%; вересень—листопад — 6%; грудень—лютий — 15%. Середня тривалість льодоставу — 2,5 місяці. Товщина льоду сягає 20—40 см. |
| | + | Клімат Температура в °C • Сума опадів в мм Джерело: [7] Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм[8] (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні. |
| | + | Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року[7]. |
| | + | За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року[7]. |
| | | | |
| − | === Клімат ===
| |
| − | {{Кліматограма| Кропивницького
| |
| − | |-8|-2|32
| |
| − | |-6|-1|31
| |
| − | |-2|3|27
| |
| − | |5|13|36
| |
| − | |10|20|45
| |
| − | |13|23|66
| |
| − | |15|25|72
| |
| − | |14|24|48
| |
| − | |10|19|38
| |
| − | |4|12|27
| |
| − | |0|5|35
| |
| − | |-4|0|42
| |
| − | |float=right
| |
| − | |clear=both
| |
| − | |Джерело=<ref name="Клімат Кіровограда"/>
| |
| − | }}
| |
| − | [[Клімат]] Кропивницького обумовлений його розташуванням у [[степ]]овій зоні. Середня температура [[Січень|січня]] становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість [[Атмосферні опади|опадів]] — 474 мм<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради">[http://www.kr-rada.gov.ua/istoriya_kirovograd.html Інформація про місто Кіровоград] на офіційному сайті Кіровоградської міської ради</ref> (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.
| |
| | | | |
| − | Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована [[1963]] року, найвища (+1,6 °C) — [[2007]] року. Найнижча середньомісячна температура в [[Липень|липні]] (+17,6 °C) спостерігалась у [[1912]] році, найвища (+25,6 °C) — в [[1936]] році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано [[9 січня]] [[1935]] року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — [[27 липня]] [[1909]] року і [[20 серпня]] [[1929]] року<ref name="Клімат Кіровограда">[http://web.archive.org/web/20100216042118/http://www.meteoprog.ua/ru/climate/Kirovohrad/ Клімат Кіровограда] (підготовлено Вишневським В. І.) {{ref-ru}}</ref>.
| + | == Відомі люди == |
| | + | Із Кропивницьким (Єлисаветградом, Кіровоградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів [[Українська культура|культури]], [[Історія України|історії]], [[Спорт в Україні|спорту]] тощо. |
| | + | [[Файл:Володимир Кирилович Винниченко.jpg|міні|155пкс|[[Винниченко Володимир Кирилович|Володимир Винниченко]]]] |
| | | | |
| − | За останні 100—120 років температура повітря в Кропивницькому, так само як і в цілому на [[Земля|Землі]], має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився [[2007]] рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року<ref name="Клімат Кіровограда"/>.
| + | Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимир Кирилович Винниченко]] ([[1880]]–[[1951]]), Голова Секретаріату [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]], пото́му [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]] [[Українська Народна Республіка|УНР]], знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо [[Проспект Винниченка|проспект]] у центрі Кропивницького. |
| | | | |
| − | Переважні напрями [[Вітер|вітрів]] узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/с.
| + | У Кропивницькому (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники й драматурги [[Іван Карпенко-Карий]] та [[Яновський Юрій Іванович|Юрій Яновський]]; музикант [[Нейгауз Генріх Густавович|Генріх Нейгауз]] і композитор [[Мейтус Юлій Сергійович|Юлій Мейтус]], художник-[[Авангардизм|авангардист]] [[Осмьоркін Олександр Олександрович|Олександр Осмьоркін]]. |
| | | | |
| − | == Історія ==
| + | У [[1894]] році в місті народився український філолог, науковець, педагог, літературний критик, дослідник творчості М. Драгоманова [[Романченко Іван Савич|Іван Романченко]]. У середині [[1870-ті|70-х років]] [[XIX століття]] у місті жив український композитор [[Ніщинський Петро Іванович|П. Ніщинський]], [[1907]] року в Єлисаветграді народився російський поет [[Тарковський Арсеній Олександрович|Арсеній Тарковський]], батько режисера [[Тарковський Андрій Арсенійович|Андрія Тарковського]]. |
| − | {{main|Історія Кропивницького}}
| + | |
| − | В межах та околицях сучасного Кропивницького є значна кількість [[Пам'ятка археології|пам'яток археології]]. На території сучасного міста знаходилась велика кількість курганів, поховань. Розкопувати кургани починає перший очільник Новоросійської губернії [[Мельгунов Олексій Петрович|Олексій Петрович Мельгунов]]. Наприкінці 19-го на початку 20-го століть дослідженнями займається краєзнавець [[Рябков Павло Захарович|Павло Рябков]]. Цікаві знахідки виявлено наприкінці 20-го на початку 21-го століть. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кропивницького з часів [[Середній палеоліт|середнього палеоліту]] ([[Мустьєрська культура|доба мустьє]]). Також знайдено пам'ятки [[Середньостогівська культура|середньостогівської культури]], пізньоямної культури, [[Катакомбна культура|катакомбної культури]], пам'ятки [[Бронзова доба|епохи бронзи]]<ref name=":0">[http://www.uahistory.kiev.ua/kirov/part1.html Кизименко П., Тупчієнко М., Босий П. Єлисаветград. Історія. Науково-популярний нарис історії Кіровограда]</ref>. Так, у 2004 році був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний човен у ході розкопок на кропивницькій [[Вулиця Космонавта Попова (Кропивницький)|вулиці Космонавта Попова]]<ref>''Тетяна ЮЛЬСЬКА'' [http://www.vechirka.uafor.net/history/bxxcen/1608155104.php А тепер — човен] // ''«Вечірня газета»'', 16 серпня 2004 р.</ref>.
| + | |
| | | | |
| − | На території, до якої входила територія сучасного міста, в різні часи перебували [[кімерійці]], [[скіфи]], [[сармати]]. Згодом на зміну прийшли тюркомовні племена [[Гуни|гунів]], [[Авари|аварів]], [[Хозари|хозарів]], угрів та [[Печеніги|печенігів]], [[Уличі|слов'янське плем'я уличів (угличів)]]<ref name=":0">[http://www.uahistory.kiev.ua/kirov/part1.html Кизименко П., Тупчієнко М., Босий П. Єлисаветград. Історія. Науково-популярний нарис історії Кіровограда]</ref>.
| + | У навчальних закладах міста навчалися відомі в майбутньому політики та діячі культури: |
| − | | + | * у [[1958]]—[[1963|63]] роках [[Марчук Євген Кирилович|Євген Марчук]], майбутній [[прем'єр-міністр України]], секретар РНБО, [[міністр оборони України]] — у Центральноукраїнському педагогічному інституті; |
| − | У [[XVI століття|XVI]] — 1-й половині [[XVIII століття]] землі сучасного Кропивницького і прилеглих територій були володіннями [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]]. Тут існували розрізнені зимівники запорізьких козаків: слободи та хутори. Мешканці поселень селились на свій страх і ризик, оскільки знаходились на незахищених прикордонних землях. Колонізаторство Задніпровських місць, а саме так тоді називались землі між Дніпром та Південним Бугом, почалося козаками [[Миргородський полк|Миргородського]] та [[Полтавський полк Війська Запорозького|Полтавського]] полків наприкінці 17-го — на початку 18-го століття<ref>''Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини ХVІІІ століття / А. В. Пивовар. — К. : Академперіодика, 2003. — 336 с.''</ref>.
| + | * У [[1960-ті|1960]]—[[1970-ті|1970-х роках]] [[Забіляста Лідія Леонідівна|Лідія Забіляста]], [[Народний артист України|народна артистка України]], солістка [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Національної опери України]] ([[сопрано]]) та російський композитор і продюсер [[Крутой Ігор Якович|Ігор Крутой]] — у Кіровоградському музичному училищі. |
| − | | + | * у [[Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка|Кіровоградському державному педагогічному інституті]] [[1983]]—[[1987]] роках [[Шаров Ігор Федорович|Ігор Шаров]], майбутній народний депутат України 5-х скликань, голова фракції у ВРУ, радник Президента України, голосував [[1996]] року за ухвалення Основного Закону України – [[Конституція України|Конституції]]. |
| − | До 1751 року за версіями краєзнавців на території сучасного Кропивницького існували слободи, засновані козаками: Кущівка<ref>Матівос Ю. М. Місто на сивому Інгулі. — Історико-публіцистичний нарис. — Кіровоград. ТОВ «Діаграма», 2004 р. — c. 17</ref> (увійшла до складу міста у 19 ст.), Завадівка<ref>{{Cite web|url = http://www.vechirka.com.ua/kozacke-kor-nnya-nashogo-m-sta|title = Козацьке коріння нашого міста|last = Сергій Шевченко|first = |date = "Вечірня газета" 7 березня 2014р.|website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>, Інгульська слобода, яка пізніше злилась з [[Лелеківка (Кропивницький)|Лелеківкою]] (всі увійшли до складу міста у 20-му ст.) та Знаменська слобода, заснована старообрядцями<ref>Матівос Ю. М. Місто на сивому Інгулі. — Історико-публіцистичний нарис. — Кіровоград: ТОВ «Діаграма», 2004. — С. 36</ref>.
| + | * [[Долуд Андрій|Андрій Долуд]] — український військовий діяч, полковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]. |
| − | | + | * [[Красовський Михайло Якович]] — старшина [[Армія Української Народної Республіки|Дієвої Армії УНР]]. |
| − | === Виникнення та становлення міста ===
| + | * [[Русанов Аркадій Васильович]] — полковник Армії УНР. |
| − | Виникнення сучасного Кропивницького пов'язане з [[Фортеця святої Єлисавети|фортецею святої Єлисавети]]. {{OldStyleDate|9|січня|1752|29|грудня|1751}} року сенат на підставі клопотання<ref>{{ПСЗРИ-1|9919|13|552-558}} {{ref-ru}}</ref> сербського полковника [[Хорват Іван Самійлович|Івана Хорвата]] видає указ<ref>{{ПСЗРИ-1|9921|13|570-577}} {{ref-ru}}</ref> про створення [[Нова Сербія|Нової Сербії]] та про будівництво для захисту Нової Сербії фортеці святої Єлисавети. У січні 1752 указ був підписаний<ref>на доповіді Сената «Генваря 4 дня 1752 года подписано Ея императорского Величества рукою тако: быть по сему, а данную генерал майору Глебову инструкцию велено оной крепости учинить наперед план и для рассмотрения прислать в военную коллегию». Центральний державний військово-історичний архів Росії Ф.349, інв.№ 9, спр.1445, стор.2-4</ref> Єлизаветою Петрівною, на підставі нього була видана жалувана грамота<ref>{{ПСЗРИ-1|9924|13|581–585}} {{ref-ru}}</ref> Іванові Хорвату та інструкція<ref>{{ПСЗРИ-1|9935|13|598-605}} {{ref-ru}} </ref> [[Глєбов Іван Федорович|Іванові Глєбову]]. Згадані документи не вказували місце побудови фортеці, тому його було обрано за наказом Івана Глєбова геодезистами за межами [[Нова Сербія|Нової Сербії]] на правому березі Інгулу до впадіння Сугоклеї<ref>Матівос Ю. М. Місто на сивому Інгулі. — Історико-публіцистичний нарис. — Кіровоград. ТОВ «Діаграма», 2004 р. — c. 26</ref>.
| + | * [[Рудик Григорій Опанасович]] (1912—1943) — радянський військовий діяч. |
| − | | + | * [[Гурічев Андрій Вікторович|Андрій Гуричев]] (1991—2015) — чемпіон світу з [[паверліфтинг]]у, офіцер-розвідник, учасник АТО<ref>[http://www.expres.ua/news/2015/08/09/146859-zoni-ato-zagynuv-chempion-svitu-pauerliftyngu У зоні АТО загинув чемпіон світу з пауерліфтингу]</ref>. |
| − | [[Файл:План-схема Фортеці Святої Єлисавети в Кіровограді.jpg|міні|ліворуч|185пкс|План [[Фортеця святої Єлисавети|Єлисаветинської фортеці]]]]
| + | * [[Тельнов Євген Львович]] (1961—2015) — учасник АТО з батальйону «Донбас» (позивний «Усач»). |
| − | Зручне розташування (дорога на Хаджибей, Крим та з Січі до Польщі) визначило долю майбутнього міста. Міщанська слобода, навколо якої розрослось місто, з'явилась у 1753 році ще до початку будівництва фортеці на лівому протилежному від фортеці березі Інгулу. Поява міщанської слободи біля фортеці стала наслідком створення [[Новослобідський козацький полк|Слобідського козацького полку]]<ref>[http://library.kr.ua/kray/didyk/Didyk_Disser.pdf ДІДИК С. С. НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК (1753—1764 рр.): дис. я. канд. іст. наук: 07.00.01 / Дідик Сергій Сергійович ; Запорізький національний ун-т. Запоріжжя, 2009.] С. 49</ref>. Стимулював заселення слободи дозвіл сената на проведення у міщанській слободі 4 ярмарків на рік та приїзд іноземців на ярмарки<ref>[http://library.kr.ua/kray/didyk/Didyk_Disser.pdf ДІДИК С. С. НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК (1753—1764 рр.): дис. я. канд. іст. наук: 07.00.01 / Дідик Сергій Сергійович ; Запорізький національний ун-т. Запоріжжя, 2009.] С. 184</ref>. Перший петропавлівський ярмарок пройшов на території новоствореної міщанської слободи (на території сучасного центрального ринку) 29 червня 1754 року невдовзі після урочистого закладання фортеці<ref name=":2">[http://library.kr.ua/kray/didyk/Didyk_Disser.pdf ДІДИК С. С. НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК (1753—1764 рр.): дис. я. канд. іст. наук: 07.00.01 / Дідик Сергій Сергійович ; Запорізький національний ун-т. Запоріжжя, 2009.] С. 184</ref>.
| + | Єлисаветград як мультикультурне місто, де в умовах національної толерантності, співіснували представники багатьох культур, є батьківщиною і місцем зростання визначних діячів їхніх культур, зокрема тут народились російський прозаїк і драматург [[Олеша Юрій Карлович|Юрій Олеша]], польський композитор і педагог [[Кароль Шимановський]], а також [[Німецька мова|німецькомовний]] філософ-неокантіанець XIX століття [[Спір Африкан Олександрович|Африкан Спір]], відомий своїм великим впливом на [[Фрідріх Ніцше|Фрідріха Ніцше]]; у Єлисаветграді в родині своїх родичів [[Кароль Шимановський|Шимановських]] провів дитячі роки польський письменник [[Ярослав Івашкевич]]. |
| − | | + | |
| − | Розвиток слободи триває попри призупинене у 1755 році будівництво фортеці святої Єлисавети. У 1755 році Міщанська слобода отримує атрибути міста (магдебурзьке право, магістрат та бургомістра)<ref>[http://library.kr.ua/elib/pashutin/pash30.htm Пашутин А. Н., Исторический очерк г. Елисаветграда / А. Н. Пашутин. — Елисаветград: Лито-типография Кр. Шполинских, 1897]. — с.27 </ref><ref>{{Cite web|url = http://www.regionalmuseum.kr.ua/ashl/shl14_u.html|title = До історії найменування перейменування міста Єлисаветграда|last = К.В.Шляховий|first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref><ref>Матівос Ю. М. Місто на сивому Інгулі. — Історико-публіцистичний нарис. — Кіровоград. ТОВ «Діаграма», 2004 р. — c. 72</ref> і назву. Документи Нової Січі фіксують паралельно із згадками фортеці святої Єлисавети згадки міста з назвою ''Єлисавет'' (''город Єлисавет'')<ref>Архів Коша Нової Запорозької Січі. 1734—1775: Том 4.корпус документів / ред. кол. П. С. Сохань [та ін.] ; Центр. держ. істор. арх. України, НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К. : [б.и.], 2006, с.-64, 67, 73, 102</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | З дня заснування розвиток міста відбувався паралельно з побудовою та розвитком фортеці, адже місто розташовувалось на перетині важливих шляхів з [[Чорне море|Чорноморського]] узбережжя вглиб Росії, а до появи [[Одеса|Одеси]], [[Херсон]]а, [[Миколаїв|Миколаєва]] взагалі було єдиним значним поселенням на півдні України. На ярмарки до Єлисавета приїздили купці з Запоріжжя, Центральної Росії, Речі Посполитої і підпольських українських територій, Молдови, Криму, Туреччини. На ярмарках торгували продуктами землеробства і тваринництва, полотном, парусиною, вовною, вином<ref>[http://library.kr.ua/kray/didyk/Didyk_Disser.pdf ДІДИК С. С. НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК (1753—1764 рр.): дис. я. канд. іст. наук: 07.00.01 / Дідик Сергій Сергійович ; Запорізький національний ун-т. Запоріжжя, 2009.] С. 184</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Мешканцями Єлисавета були торгові люди та ремісники. Частина українського населення міста займалась візницьким промислом (чумакуванням). Серед населення новоствореного міста переважали українці, друга за чисельністю група — старообрядці (не чисті росіяни, а асимільовані, які більше 50 років проживали на українській території), третя група — греки<ref name=":02">{{Cite web|title = Козацьке місто Єлисавет|url = http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobyci/kozacke-misto-yelysavet|website = газета «День», №177, 30 вересня 2015|accessdate = |last = Максим Сінченко|first = }}</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | З початку забудови Міщанської слободи (з 1753 року) у місті завдяки грекам з'явились правильні вулиці за європейським зразком. Вони були прямими, досить широкими і довгими. Розташовувалися вздовж Інгулу та перпендикулярно до нього. У той же час військові поселення, які не враховувались у склад міста (Пермська та Биківська слободи) забудовувалися практично стихійно, без будь-яких проектів<ref>Матівос Ю. М. [[Вулицями рідного міста (Матівос)|Вулицями рідного міста]]. — Кіровоград: Імекс ЛТД, 2008. — 104 с</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Таким чином місто завдячує фортеці виникненням та назвою. Подальший розвиток міста відбувався паралельно з фортецею та залежав від розвитку торгівлі, а не від розвитку фортеці. Місто Єлисавет було економічним центром, а фортеця — військовим та адміністративним. Адже крім комендатури фортеці, у фортеці розміщувалась канцелярія Слобідського козацького полку, а згодом і провінціальна канцелярія. Фортеця Св. Єлисавети цілий рік, з 22 березня 1764 року до 26 березня 1765 року, була губернським центром новоствореної [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]. З 1764 року фортеця стає центром Єлисаветинської провінції, а з 1775 року — повітовим центром<ref>{{Cite web|url = http://www.regionalmuseum.kr.ua/ashl/shl14_u.html|title = До історії найменування перейменування міста Єлисаветграда|last = К.В.Шляховий|first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Після ліквідації [[Запорозька Січ|Запорізької Січі]] розпочався процес заміни козацьких топонімів імперськими. З 1775 року поряд з назвою Єлисавет почали вживатись русифіковані варіанти ''Єлисаветоград'' та ''Єлисаветград''. Роком офіційного затвердження назви ''Єлисаветград'' вважається 1784 рік<ref>{{ПСЗРИ-1|15910|22|11-12}} {{ref-ru}}</ref>. Також у 1784 році фортеця разом з форштадтами (Пермською та Биківською слободами) була приєднана до міста<ref>{{ПСЗРИ-1|15929|22|21-22}} {{ref-ru}}</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | У [[1784]]–[[1795]] роки Єлисаветград — центр [[Єлисаветградський повіт|Єлисаветградського повіту]] [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]], [[1795]]–[[1797]] — [[Вознесенське намісництво|Вознесенського намісництва]], [[1797]]–[[1801]] — [[повіт]]ове місто [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]], у [[1802]] році — [[Миколаївська губернія|Миколаївської губернії]], у [[1803]]–[[1828]] — [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]], а у період [[1829]]–[[1864]] років — центр [[Військові поселення|військових поселень]] у [[Південна Україна|Південній Україні]] (у місті виникло [[Військове містечко (Кропивницький)|військове містечко]]), нарешті від [[1865]] року — знову повітовий центр Херсонської губернії. | + | |
| − | | + | |
| − | === Період «золотої доби» міста ===
| + | |
| − | Розквіт міста пов'язаний з [[Остен-Сакен Дмитро Єрофійович|графом Д. Є. Остен-Сакеном]]. З 1835 до 1850 року він очолював Новоросійські військові поселення, до складу яких з 1829 року увійшов Єлисаветград. Завдяки Д. Є. Остен-Сакену у місті з'явились «великий» міст через Інгул, нові кам'яні будинки, нові бульвари, сади, почалося озеленення та замощення вулиць<ref>[http://library.kr.ua/elib/pashutin/pash30.htm Пашутин А. Н., Исторический очерк г. Елисаветграда / А. Н. Пашутин. — Елисаветград: Лито-типография Кр. Шполинских, 1897]. — с.90</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | У другій половині 19 століття у Єлисаветграді швидко розвивались [[Капіталізм|ринкові капіталістичні]] відносини, перш за все, в [[Сільське господарство|аграрному секторі]]. Значну роль для економіки міста мало введення в експлуатацію [[Залізничний транспорт|залізниці]] [[Харків]]—Єлисаветград—[[Одеса]] ([[1868]]–[[1869]]), за лічені роки місто з аграрного перетворилось на аграрно-промислове. Зводились майстерні і заводи з ремонту й виробництва сільськогосподарської і супутньої техніки, зокрема, епохальним став запуск [[1874]] року підприємства англійців [[Ельворті Роберт і Томас|Братів Ельворті]], яке перетворилося на флагман місцевої промисловості [[Ельворті (підприємство)|ПАТ «Ельворті»]].
| + | |
| − | [[Файл:Кіровоград трамвай.jpeg|200px|ліворуч|thumb|[[Кіровоградський трамвай|Єлисаветградський електричний трамвай.]]]]В часи головування [[Пашутін Олександр Миколайович|Олександра Пашутіна]] (міський голова з [[1878]] до [[1905]]) у місті з'явились: [[Єлисаветградський водогін|водогін]] (1893 рік), [[Кіровоградський трамвай|електричний трамвай]] (1897 рік), [[Телефон|телефонна]] станція, [[телеграф]], інші елементи інфраструктури, публічна бібліотека. На кінець [[XIX століття]] у місті діяло близько 20 закладів освіти, зокрема і перший (від [[1870]] року) заклад середньої освіти в місті [[Єлисаветградське земське реальне училище]]. Єлисаветград активно розбудовувався, набувши європейського вигляду, а [[1882]] року став «колискою української драматургії» — в місті відкрився [[Театр корифеїв|перший український професійний театр]], у якому працювали видатні українські культурні діячі [[Кропивницький Марко Лукич|Марко Кропивницький]], [[Іван Карпенко-Карий]], [[Заньковецька Марія Костянтинівна|Марія Заньковецька]], [[Микола Садовський]] тощо.
| + | |
| − | | + | |
| − | === Період визвольних змагань 1917—1920 років ===
| + | |
| − | У період [[1917]]–[[1920]] років влада в місті неодноразово переходила із одних рук в інші.
| + | |
| − | | + | |
| − | Міська дума визнала Центральну Раду УНР лише з третьої спроби 19 грудня 1917 року вже після [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]]<ref>Сергій Шевченко, Єлисаветградськими волами за українським паровозом, Вечірня газета, 7 травня 1993 р.</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | На початку 1918 року у місті [[Бій за Єлисаветград (1918)|відбуваються вуличні бої загонів]] [[Нікіфорова Марія Григорівна|анархістки Маруськи Никифорової]] з єлисаветським куренем [[Вільне козацтво|вільного козацтва]] та мешканцями міста, внаслідок яких загинуло 86 мешканців міста, 147 дістали поранення.
| + | |
| − | | + | |
| − | [[Файл:Штамп_Єлисаветська_Керовнича_Рада_11.04.1918.jpg|200px|праворуч|thumb|Штамп часів УНР «Єлисаветська Керовнича Рада» ]]У 1918 році Малою радою УНР [[Закон УНР про адміністративно-територіальний поділ України|Законом про поділ України на землі від 6 березня 1918 року]] місто Єлисаветград було перейменоване на ''Єлизавет''. Нова назва активно вживалась в офіційних документах, на печатках, в пресі<ref>За часів Грушевського і Винниченка наше місто називалося Єлисавет. Завірено круголою печаткою. — Володимир Босько — газета «Народне слово», № 126, — 1992 р.</ref>. До [[29 квітня]] 1918 року Єлизавет був адмінцентром [[Адміністративний поділ УНР|Землі УНР]] ''[[Низ (УНР)|Низ]]''.
| + | |
| − | | + | |
| − | У травні 1919 року в результаті серії єврейських погромів загонів [[Григор'єв Матвій Олександрович|отамана Григор'єва]] загинуло близько 3 тисяч євреїв міста<ref>[http://www.regionalmuseum.kr.ua/preg08-21.html Микола Правда — Отаман Григор'єв, яким він був насправді — «Молодіжне перехрестя», 23.10.2008]</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | У січні 1920 р. Єлисавет був звільнений від денікінців спільними зусиллями більшовицького 535-го полку та повстанських загонів [[Армія Української Народної Республіки|армії УНР]], які очолював [[Гулий-Гуленко Андрій Олексійович|отаман Гулий-Гуленко]]. По звільненню в місті була встановлена більшовицька влада<ref>[http://shron.chtyvo.org.ua/Dotsenko_Oleksandr/Zymovyi_pokhid.pdf Доценко Олександер — Зимовий похід (6.XII.1919 — 6.V.1920). — К.: Видавництво ім. О.Теліги, 2001].- с. 132</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Після поразки Української революції та утвердження по всій Україні радянської влади у 1920 році Єлизавет остаточно зайняли більшовики. З приходом більшовиків повернулась назва ''Єлизаветград''. Під час громадянської війни та у перші роки радянської влади у Єлизаветграді були в обігу власні [[єлисаветградські гроші]].
| + | |
| − | | + | |
| − | === Радянський час ===
| + | |
| − | Від [[1923]] року місто — [[Зинов'євська округа|окружний]] центр [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]]. [[1924]] року місто перейменоване на ''Зінов'євськ'', від [[1932]] року — у складі [[Одеська область|Одеської області]], у грудні [[1934]] року перейменоване на ''Кірово'', а разом з новим перейменуванням на ''Кіровоград'' у січні [[1939]] року стало [[Кіровоградська область|обласним]] центром.
| + | |
| − | | + | |
| − | У радянські часи в місті було засновано багато нових навчальних закладів. Зокрема у квітні [[1929]] року в Зінов'євську було створено вечірній робітничий інститут сільськогосподарського машинобудування. На жаль, інститут проіснував недовго. [[26 лютого]] [[1933]] року Народний комісаріат важкої промисловості СРСР видав наказ про його ліквідацію. Значну частину студентів ліквідованого інституту було переведено до організованого технікуму сільськогосподарського машинобудування. У травні [[1956]] року на базі Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування було організовано вечірнє відділення [[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|Харківського політехнічного інституту]]. У [[1962]] році відбулася реорганізація Кіровоградського вечірнього відділення у філіал Харківського політехнічного інституту. [[9 червня]] [[1967]] року було створено Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (КІСМ).
| + | |
| − | | + | |
| − | [[1 жовтня]] 1930 року Рада Народних Комісарів УСРР прийняла постанову про відкриття у місті інституту народної освіти. 1933 року інститут реорганізується в педагогічний інститут з фізико-математичним і хіміко-біологічним факультетами зі строком навчання чотири роки. 1935 року на базі Кіровоградського педінституту утворюється учительський інститут з дворічним строком навчання. Одночасно продовжували навчання студенти II—IV курсів, які працювали за програмою педагогічного інституту. [[1 вересня]] 1939 року поряд з учительським інститутом відновлюється і педагогічний інститут.
| + | |
| − | | + | |
| − | У роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] від [[5 серпня]] [[1941]] року місто було [[Окупація|окуповане]] гітлерівськими військами, а з [[15 листопада]] [[1941]] стало центром [[Кіровоградський ґебіт|Кіровоградської округи]]. Місто було зайняте радянськими військами [[8 січня]] [[1944]] року в результаті ''[[Кіровоградська операція|Кіровоградської наступальної операції]]''.
| + | |
| − | | + | |
| − | 1951 року було створено Кіровоградське військове авіаційне училище льотчиків далекої авіації, перейменоване згодом в 60-ті роки у Вище авіаційне училище льотчиків ВПС. Першим начальником училища став генерал-майор авіації А. Г. Мельников. З 1960 по 1978 роки училище було Кіровоградською школою вищої льотної підготовки цивільної авіації.
| + | |
| − | | + | |
| − | У [[1959]] році було створене [[Кіровоградське музичне училище]]. Спочатку воно розташовувалося у будинках на вулиці [[Дворцова вулиця (Кропивницький)|Дворцовій]] (тоді Леніна). У [[1991]] році музичне училище переїхало у будинок колишнього ленінського райкому [[Комуністична партія Радянського Союзу|КПРС]] на [[Вулиця Євгена Маланюка (Кропивницький)|вулиці Маланюка]].
| + | |
| − | | + | |
| − | У повоєнний час Кіровоград перетворився на важливий осередок [[Легка промисловість|легкої]] та [[Машинобудування|машинобудівної]] промисловості з певною (історично та географічно сформованою) орієнтацією на [[сільське господарство]]. Зокрема, на повну потужність запрацювали заводи сільськогосподарських машин [[Ельворті (підприємство)|«Червона зірка»]] (нині ПАТ «Ельворті»), гідравлічних насосів «[[Гідросила]]», радіодеталей [[Радій (підприємство)|«Радій»]], з виробництва [[друкарська машинка|друкарських машинок]] «Друкмаш» (нині не існує), завод Більшовик (нині не існує), завод імені Таратути (нині не існує), завод Дозуючих автоматів.
| + | |
| − | | + | |
| − | За радянських часів у Кіровограді працював найбільший у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] виробник електричних [[Друкарська машинка|друкарських машинок]] ''«Ятрань»'' — завод «[[Друкмаш]]».
| + | |
| − | | + | |
| − | Протягом [[1960-ті|1960]]—[[1980-ті|1980]]-их років Кіровоград продовжував нарощувати економічну базу, а населення міста знову подвоїлося. У цей час була в цілому оформлена сучасна міська інфраструктура, а у [[1970-ті|1970-х роках]] з будівництвом [[Вулиця Набережна (Кропивницький)|набережної]] [[Інгул]]у було вирішено давню проблему затоплення прибережної міської зони. У той же час були знищені деякі пам'ятки архітектури міста. Наприклад, при ремонті приміщення театру було знищене все внутрішнє оздоблення. При розширенні вулиці [[Велика Перспективна вулиця|Великої Перспективної]] (тоді Карла Маркса) був підірваний будинок Заславського.
| + | |
| − | {{double image|right|Coin of Ukraine Kirovohrad250 A.jpg|140|Coin of Ukraine Kirovohrad250 R.jpg|140|[[250 років Кіровограду (монета)|Ювілейна монета присвячена 250-річчю міста]]}}
| + | |
| − | | + | |
| − | === Незалежна Україна ===
| + | |
| − | [[Файл:Кіров.jpg|міні|Монумент Кірова під час Революції Гідності|right|280px]]
| + | |
| − | На початку 90-х років промисловість у місті занепадає, частково ж відбувається переорієнтація міської економіки. Так, припинила діяльність низка виробництв, зокрема — «[[Друкмаш]]», завод ім. Таратути, кондитерська фабрика, молокозавод. Фактично припинив роботу міський аеропорт. І хоча ці підприємства були [[Приватизація|приватизовані]], нові власники не спромоглися налагодити їхню роботу за нових економічних умов та збанкрутували. Наприкінці 90-х років почалося пожвавлення діяльності приватних підприємців. Було побудовано нове підприємство з виробництва рослинних жирів та олій — [[Агропромислова Група Креатив|Креатив]]. Модернізовано [[м'ясокомбінат Ятрань]]. Було відкрито нові магазини, аптеки, кількість робочих місць зросла. Окрім того, місто стало набувати кращого вигляду — як владою, так і підприємцями було зроблено ремонти фасадів деяких державних та приватних будівель.
| + | |
| − | | + | |
| − | У [[2000-ні|2000-х]] в Кіровограді реалізується програма заходів з розбудови міста: здійснюється ремонт доріг, реконструкція музеїв та капітальний ремонт зовнішнього освітлення, доброустрій території колишньої [[Фортеця святої Єлисавети|фортеці Святої Єлисавети]], комунальне господарство та підприємства міста придбали нову техніку, тролейбуси, автобуси, завершується газифікація приватного сектора, почали зводитись нові житлові та громадські будівлі, пожвавився економічний і торговельний сектор міста.
| + | |
| − | | + | |
| − | [[Фінансово-економічна криза 2008—2009 року в Україні|Фінансово-економічна криза]] в Україні наприкінці [[2000-ні|2000-х років]] сильно вплинула на економіку Кіровограда — тенденції розвитку змінилися стагнаційними, що зачепили в тому числі й найуспішнішу промислову галузь міста — [[сільськогосподарське машинобудування]].
| + | |
| − | | + | |
| − | Після [[1991]] року загострилось питання перейменування Кіровограда — місцева інтелігенція і представники широкої громадськості не раз зверталися з подібними пропозиціями і петиціями до міських можновладців. Нарешті у жовтні [[2008]] року Кіровоградська міськрада вирішила провести одночасно з позачерговими виборами до [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] ''місцевий референдум про повернення місту назви Єлисаветград (1754—1924 рр.)''. На той час ідею такого референдуму та перейменування підтримували депутати впливових фракцій [[Блок Юлії Тимошенко|БЮТ]], [[Наша Україна — Народна самооборона|«Нашої України»]] та [[Партія регіонів|Партії регіонів]]. Однак рішення про проведення дочасних парламентських виборів одночасно з [[Вибори Президента України 2010|Президентськими виборами]] [[2010]] року в межах країни ухвалено не було.<ref>[http://unian.net/ukr/news/news-318927.html Рішення про перейменування Кіровограда ухвалюватимуть депутати міськради] // повідомлення за [[2 червня]] [[2009]] року від [[УНІАН]]</ref> У 2015 в рамках [[Декомунізація в Україні|декомунізації в Україні]] паралельно із виборами до місцевих рад проводилося опитування про вибір назви міста серед запропонованих варіантів: Благомир, Ексампей, Єлисаветград, Златопіль, Інгульськ, Козацький, Кропивницький.
| + | |
| − | | + | |
| − | 14 липня 2016 року постановою Верховної Ради України місто Кіровоград перейменоване на Кропивницький. За таку постанову проголосували 230 народних депутатів України.<ref>{{Cite web|url=http://ukranews.com/ua/news/438900-kirovograd-pereymenovano-v-kropyvnyckyy|title=Кіровоград перейменовано в Кропивницький|last=|first=|date=2016-07-14|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=}}</ref>
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Сучасний Кропивницький поділяється на два адміністративні райони — [[Фортечний район|Фортечний]] і [[Подільський район (Кропивницький)|Подільський]]<ref>[http://www.kr-rada.gov.ua/files/content/files/raspod-20160223115224.pdf Розпорядження міського голови від 19.02.2016 № 24]</ref>. Кропивницькій міськраді також підпорядковується селище [[Нове (смт)|Нове]].
| + | |
| − | | + | |
| − | Центральною площею міста є [[Площа Героїв Майдану (Кропивницький)|площа Героїв Майдану]].
| + | |
| − | | + | |
| − | Головними міськими магістралями є вулиці [[Велика Перспективна вулиця|Велика Перспективна]] (вісь центральної частини міста), [[Вулиця 40-річчя Перемоги (Кропивницький)|вулиця 40-річчя Перемоги]] (шлях на [[Миколаїв]]), [[Вулиця Полтавська (Кропивницький)|Полтавська]] (шлях на [[Кременчук]]), [[Університетський проспект (Кропивницький)|Університетський проспект]] (шляхи на [[Умань]] та [[Кишинів]]). Важливе значення для протиповеневого захисту має [[Вулиця Набережна (Кропивницький)|набережна]].
| + | |
| − | | + | |
| − | {{main|Вулиці Кропивницького}}
| + | |
| − | Кропивницький має низку мікрорайонів:
| + | |
| − | {|-
| + | |
| − | |
| + | |
| − | * ''[[Ковалівка (Кропивницький)|Ковалівка]]'';
| + | |
| − | * ''[[Велика Балка (Кропивницький)|Велика Балка]]'';
| + | |
| − | * ''[[Кущівка (Кропивницький)|Кущівка]]'';
| + | |
| − | * ''[[Завадівка (Кропивницький)|Завадівка]]'';
| + | |
| − | * ''[[Катранівка (Кропивницький)|Катранівка]]'';
| + | |
| − | * ''[[Гірниче селище (Кропивницький)|Гірниче селище]]'';
| + | |
| − | * ''[[Лелеківка (Кропивницький)|Лелеківка]]''
| + | |
| − | * ''[[Некрасівка (Кропивницький)|Некрасівка]]'';
| + | |
| − | * ''[[Балашівка (Кропивницький)|Балашівка]]'';
| + | |
| − | * ''[[Стара Балашівка (Кропивницький)|Стара Балашівка]]'';
| + | |
| − | |
| + | |
| − | * ''[[Новомиколаївка (Кропивницький)|Новомиколаївка]]'';
| + | |
| − | * ''[[Озерна Балка (Кропивницький)|Озерна Балка]]'';
| + | |
| − | * ''[[Масляниківка (Кропивницький)|Масляниківка]]'';
| + | |
| − | * ''[[Арнаутово (Кропивницький)|Арнаутово]]'';
| + | |
| − | * ''[[Черемушки (Кропивницький)|Черемушки]]'';
| + | |
| − | * ''[[Никанорівка (Кропивницький)|Никанорівка]]'';
| + | |
| − | * ''[[Бєляєва (Кропивницький)|Бєляєва]]'';
| + | |
| − | * ''[[Новоолексіївка (Кропивницький)|Новоолексіївка]]'';
| + | |
| − | * ''[[Солодка Балка (Кропивницький)|Солодка Балка]]''.
| + | |
| − | |}
| + | |
| − | Окрім того, традиційно район центральної [[Площа Героїв Майдану (Кропивницький)|площі Героїв Майдану]] є місцевим ''Центром'', а за районом біля [[Фортеця святої Єлисавети|Єлисаветинської фортеці]] на початку вулиці Ушакова (з боку Інгулу) закріпилась назва ''Вали'', а ділянку самої фортеці (нині Першої міської лікарні) і далі називають ''Військовим містечком'', нерідко мікрорайон вулиці Великої Пермської іменують ''Пермським''.
| + | |
| − | | + | |
| − | == Адміністрація ==
| + | |
| − | {{Main|Кіровоградська міська рада|Міські голови Кропивницького}}
| + | |
| − | [[Файл:Kirovohrad city council.jpg|міні|Будівля [[Кіровоградська міська рада|Кіровоградської міської ради]]]] | + | |
| − | До складу [[Кіровоградська міська рада|Кіровоградської міської ради]]<ref>[http://www.kr-rada.gov.ua/ Офіційний сайт Кіровоградської міської ради]</ref> входять 42 депутати, що обираються громадою міста строком на 5 років. Міським головою є [[Райкович Андрій Павлович]].
| + | |
| − | | + | |
| − | [[Виконавча влада|Виконавчу владу]] в місті очолює [[Міські голови Кропивницького|міський голова]]<ref>[http://www.kr-rada.gov.ua/miskiy-golova.html Міський голова] на [http://www.kr-rada.gov.ua/ Офіційний сайт Кіровоградської міської ради]</ref> та Виконавчий комітет, який складається з 15 членів<ref>http://www.kr-rada.gov.ua/sklad-vikonkomu.html Склад виконавчого комітету Кіровоградської міської ради</ref>. Йому підпорядковані 5 департаментів, кожен з яких відповідає за певну сферу міського життя: економіки та фінансів; житлово-комунального господарства; розвитку торгівлі, побутового обслуговування, транспорту та зв'язку; містобудування та капітального будівництва; адміністративний; 8 управлінь, 10 відділів, 2 служби (контрольна й у справах дітей), реєстраційна палата та міський Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
| + | |
| − | | + | |
| − | Кіровоградським міським головою (з листопада 2010 року) був [[Саінсус Олександр Дмитрович|Олександр Саінсус]], член [[Партія регіонів|Партії регіонів]].
| + | |
| − | За результатами [[Місцеві вибори в Україні 2010|виборів до місцевих органів влади]], що відбулися 31 жовтня 2010 року до Кіровоградської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі було обрано 38 депутатів, що представляють 6 політичних партій, та 38 депутатів, обрані в одномандатних мажоритарних виборчих округах. Партійний склад міської ради такий: [[Партія регіонів]] (40 депутатів, з них 14 за партійними списками), [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|ВО «Батьківщина»]] (18 депутатів, з них за партійними списками — 12), [[Фронт Змін]] (5 депутатів, з них за партійними списками — 4), [[Партія «Солідарність жінок України»|Солідарність жінок України]] (3 депутати за партійними списками), [[Сильна Україна]] (3 депутати, з них 2 за партійними списками) [[Комуністична партія України]] та [[Соціалістична партія України]] (по 2 депутати за партійними списками), [[Народна партія (Україна)|Народна партія]] і [[Блок Петра Порошенка «Солідарність»|Партія «Солідарність»]] мають по 1 депутату, обраному за мажоритарними округами<ref>[http://www.kirovograd.net/shortly/2010/11/9/partiinyi_sostav_novogo_gorsoveta_.htm Партийный состав нового горсовета] {{ref-ru}}</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | 29 травня 2014 року Кіровоградська міська рада прийняла відставку міського голови Олександра Саінсуса<ref name="Відставка Олександра Саінсуса">[http://www.kr-rada.gov.ua/news/kirovogradska-miska29514.html Кіровоградська міська рада прийняла відставку міського голови Олександра Саінсуса]</ref>. Керував міським господарством до наступних виборів міського голови відповідно до чинного законодавства секретар міської ради Іван Марковський.
| + | |
| − | | + | |
| − | З 27 листопада 2015 року міським головою є Андрій Райкович.
| + | |
| − | | + | |
| − | == Населення ==
| + | |
| − | {{main|Населення Кропивницького}}
| + | |
| − | | + | |
| − | У етнічному складі населення Кропивницького більшість складають [[українці]] — за даними [[Перепис населення України 2001|останнього Перепису населення України]] ([[2001]]) їхня питома частка склала 85,8 %, таким чином, збільшившись в порівнянні із [[1989]] роком на 9 %<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/kirovograd/ ''ukrcensus.gov.ua''] (Дані [[Перепис населення України 2001|Всеукраїнського перепису населення України 2001 року]])</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Численною є громада [[Росіяни|росіян]] (12 % від загалу у [[2001]] році). Також у місті проживають [[білоруси]], [[молдовани]], [[вірмени]], [[болгари]], [[грузини]], [[німці]] та представники інших етносів. На представників усіх національних громад Кропивницького, крім українців та росіян, припадає лише трохи більш як 2 %<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/kirovograd/ Про кількість та склад населення Кіровоградської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року]</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Більшість вірян належать до [[Православ'я|православних]] церков різних конфесій ([[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]], [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]], [[Українська автокефальна православна церква|УАПЦ]]). У місті діють єпархіальні управління УПЦ МП та УПЦ КП, мають свої храми православні, [[Католицтво|католицька]] та [[Юдаїзм|юдейська]] громади, об'єднання церков [[Євангельські християни-баптисти|ЄХБ]]<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Динаміку зміни чисельності міського населення демонструє ''таблиця'', наведена нижче (дані ґрунтуються як на [[перепис населення|переписах населення]] [[Російська імперія|Російської імперії]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] та [[Перепис населення України 2001|перепису населення України]] [[2001]] року, так і на оцінюваннях чисельності населення та ін. даних):
| + | |
| − | {| align="center" class="wikitable"
| + | |
| − | ! Рік/Роки
| + | |
| − | ! Населення,<br/>мешканців
| + | |
| − | ! Рік
| + | |
| − | ! Населення,<br/>мешканців
| + | |
| − | ! Рік
| + | |
| − | ! Населення,<br/>мешканців
| + | |
| − | |-----
| + | |
| − | | [[1770-ті]] || align="right" | {{Formatnum: 2400}}<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/>
| + | |
| − | | [[1910]] || align="right" | {{Formatnum: 76000}}
| + | |
| − | | [[1979]] || align="right" | {{Formatnum: 236652}}<ref>[http://webgeo.ru/db/1979/ukr-don.htm Перепись населения 1979 года: Украинская ССР, Донецко-Приднепровский район]{{Ref-ru}}</ref>
| + | |
| − | |-----
| + | |
| − | | [[1784]] || align="right" | {{Formatnum: 4170}}<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/>
| + | |
| − | | [[1926]] || align="right" | {{Formatnum: 65000}}
| + | |
| − | | [[1989]] || align="right" | {{Formatnum: 269803}}
| + | |
| − | |-----
| + | |
| − | | [[1787]] || align="right" | {{Formatnum: 4746}}<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/>
| + | |
| − | | [[1939]] || align="right" | {{Formatnum: 100300}}
| + | |
| − | | [[1995]] || align="right" | {{Formatnum: 278300}}
| + | |
| − | |-----
| + | |
| − | | [[1858]] || align="right" | {{Formatnum: 23700}}
| + | |
| − | | [[1943]] || align="right" | {{Formatnum: 63403}}<ref>Дані по [[Райхскомісаріат Україна|Райхскомісаріату Україна]] станом на [[1 січня]] [[1943]] року за: Karel Cornelis Berkhoff, ''Harvest of Despair. Life and Death in Ukraine Under Nazi Rule'', Harvard University Press, 2004, стор. 318</ref>
| + | |
| − | | [[2001]] || align="right" | {{Formatnum: 254103}}
| + | |
| − | |-----
| + | |
| − | | [[1873]] || align="right" | {{Formatnum: 38100}}
| + | |
| − | | [[1959]] || align="right" | {{Formatnum: 128207}}<ref>[http://webgeo.ru/db/1959/ukr.htm Перепись населения 1959 года: Украинская ССР]{{Ref-ru}}</ref>
| + | |
| − | | [[2009]] || align="right" | {{Formatnum: 245700}}
| + | |
| − | |-----
| + | |
| − | | [[1897]] || align="right" | {{Formatnum: 61500}}<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/>
| + | |
| − | | [[1970]] || align="right" | {{Formatnum: 188795}}<ref>[http://webgeo.ru/db/1970/ukr-don.htm Перепись населения 1970 года: Украинская ССР, Донецко-Приднепровский район]{{Ref-ru}}</ref>
| + | |
| − | | [[2016]] || align="right" | {{Formatnum: 231 089}}
| + | |
| − | |}
| + | |
| − | === Єврейська громада ===
| + | |
| − | | + | |
| − | Історія [[Євреї|єврейської]] громади міста розпочалася з кінця 60-х, початку 70-х років 18 століття. Про динаміку зростання кількісного складу єврейського населення у місті Єлисаветграді говорить той факт, що у 1796 році тут проживали 423 євреї, а за результатами перепису 1859 року — 2 323 представники цієї національності, що становило понад третину міського населення.
| + | |
| − | | + | |
| − | У 1880 році Я. Гордін організував у Єлисаветграді Духовно-біблейське братство, яке мало на меті провести реформу єврейського побуту та релігії<ref>{{ЕЄЕ|12088|Кировоград}}</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Євреї Єлисаветграда в кінці [[XIX століття]] були зайняті у торгівлі, у промисловості, на транспорті та охороні здоров'я<ref>{{ЕЄЕ|12088|Кировоград}}</ref>.Одна з перших в російській імперії [[Кіровоградський трамвай|міська трамвайна мережа]] — за складом працівників майже цілком була єврейською.
| + | |
| − | | + | |
| − | Приватна лікарня секретаря Медичного Товариства [[Неврологія|невропатолога]] Ісака Гольденберга (нині лікарня № 3) стала першою лікарнею в місті і лишилася такою при радянській владі. Її будинок на розі сучасних вулиць [[Пашутінська вулиця|Пашутінська]] та [[Дворцова вулиця (Кропивницький)|Дворцова]] під № 45/35 є пам'яткою архітектури в мавританському стилі.<ref>[http://library.kr.ua/elib/pauchenko/4/goldenberg.html Людмила Френчко. Мова душі.- Кіровоград, 2001.- (Фрагмент статті)]</ref>
| + | |
| − | | + | |
| − | Увійшли в історію імена композитора [[Мейтус Юлій Сергійович|Юлія Мейтуса]], драматурга Якова Гордіна, лікаря Натана Ширмана, письменника Ісака Шкловського, поета Аминодава Шполянського (Дона Амінадо), фізико-хіміка Давида Талмуда та багатьох інших, які зробили величезний внесок у розвиток не лише вітчизняної, а й світових науки, культури, літератури тощо.
| + | |
| − | Відродження релігійної єврейської громади у Кропивницькому розпочалося з 1991 року після прийняття Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Тоді ж громаді було передано приміщення [[Велика хоральна синагога (Кропивницький)|синагоги]] та споруджено перший в Україні пам'ятник «Євреям — жертвам нацизму» на місці їхнього розстрілу.
| + | |
| − | З [[1996]] року релігійна громада прогресивного юдаїзму була перереєстрована і отримала назву «Атіква» («Надія»).
| + | |
| − | | + | |
| − | За словами керівника організації Емми Спектор зараз членами єврейської громади міста є понад 200 чоловік. В основному це люди пенсійного віку. При громаді успішно діють бібліотека та [[Історичний музей «Євреї Єлисаветграда»|музей «Євреї Єлисаветграда»]]. Книгозбірня нині налічує понад 3000 примірників, які зібрали члени громади. Тут проводились фестивалі єврейської книги, заняття з вивчення національних традицій, історії, івриту, відбувалися зустрічі у літературній вітальні. Волонтери готують цікаві розповіді на зазначену тематику, приходить багато цікавих людей —земляків, яких доля розкидала по світі, нащадки колишніх мешканців міста, які хочуть достеменно вивчити власні родові корені. У [[читальна зала|читальному залі]] бібліотеки можна почитати свіжу періодику — місцеві та єврейські газети «ВЕК», «Еврейский обозреватель», «Хадашот».
| + | |
| − | | + | |
| − | У всесвітній день [[Голокост]]у покладають до пам'ятного знака квіти, вшановують пам'ять безневинно загиблих. А загалом, уся експозиція музею висвітлює понад 30 тем. Саме цей заклад виявився першим єврейським музеєм в Україні і став прикладом для громад інших міст<ref>http://kr-rada.gov.ua/evrei.html</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | === Грецька громада ===
| + | |
| − | | + | |
| − | У 1753 році [[Греки]] почали селитись на правому березі Інгулу біля місця, де мала бути побудована [[Фортеця святої Єлисавети|фортеця Святої Єлисавети]]. Поселення греків отримало назву Грецька слобода.
| + | |
| − | | + | |
| − | Найбільше їх переселилося з Македонії, інші з Константинополя та з островів, двоє вийшли з Січі Запорізької, були вихідці також з Австро-Угорщини, Бесарабії, з Ніжина, а також із Венеції. А втім чисельність грецької колонії у місті ніколи не була великою. В останні роки царювання імператриці Єлисавети Петрівни греків тут нараховувалось (без робітників) трохи більше як 50 душ з дружинами та дітьми.
| + | |
| − | | + | |
| − | У 1755 році Грецька слобода увійшла до складу новоствореного міста Єлисавет. Поселення греків також було підпорядковане магістратові, який розміщувався на розі сучасних вулиць Пашутинської та Преображенської.
| + | |
| − | | + | |
| − | У 1760 році під керівництвом ще одного вихідця з Венеції — Єфима Темелія — Єлисаветградські греки виступили з клопотанням про спорудження свого храму у місті та про відкриття при храмі «страннокримнаго дома» для «убогих безязичних» «із їх братії». Стосовно останнього ми ніяких відомостей не маємо, а щодо храму, то вже у наступному році греки — майстри з Ніжина розпочали роботу. Спорудження тривало близько семи років. Середній престол церкви було освячено 1766 року у ім'я Володимирської Божої Матері, хоча боковий вівтар не було закінчено ще і в цей час. Отже, єлисаветградські греки мали у місті свою церкву та завідували через титарів її справами, збільшуючи церковну казну [[лихварство]]м. Крім того, вони мали вибраного та домовленого священика, який здійснював богослужіння [[Грецька мова|грецькою мовою]].
| + | |
| − | | + | |
| − | Наприкінці XVIII століття у Єлисаветграді нараховувалось вже більш як сто греків. У середині 70-х років переважна більшість їх переселилась до Маріуполя. В єлисаветградському ревізькому реєстрі [[1811]] року вже показані лише дві родини, що залишилися від грецької колонії міста XVIII століття: Фундуклеї та Петрови. Про родину Фундуклеїв у Кропивницькому і досі нагадує центральна міська площа. Адже цю ділянку землі 1-го вересня 1839 року було подаровано місту статським радником сенатором Ю. І. Фундуклеєм.<ref>http://www.uahistory.kiev.ua/kirov/grek.html</ref>
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | === Промисловість ===
| + | |
| − | За інформацією головного управління статистики в Кіровоградській області, за січень-серпень 2012 року підприємствами Кропивницького реалізовано промислової продукції, виконано робіт та надано послуг на суму 7551575,2 тис. грн.<ref>http://www.kirstat.kr.ua/stat_inf_oper_prom.htm</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Промисловий комплекс міста налічує понад 70 підприємств і охоплює 12 галузей<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/><ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/uspihibisnesa2008/3/29.html Провідні підприємства Кіровоградської області на ''who-is-who.com.ua'' (інф. ОДА Кіровоградської області)]</ref><ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/naclideryukr2008/19/209.html Провідні підприємства Кіровоградської області на ''who-is-who.com.ua'']</ref>.
| + | |
| − | Провідні галузі промисловості міста — [[машинобудування]] та [[харчова промисловість]]<ref>[http://www.kr-rada.gov.ua/pidprimstva-mista.html Підприємства міста — Кіровоградська міська рада]</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Основні підприємства кропивницького машинобудування:
| + | |
| − | * [[Радій (підприємство)|ЗАТ НВП «Радій»]] — провідне підприємство з проектування, розробки та виготовлення автоматизованих систем управління технологічними процесами для атомних електростанцій України<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/>.
| + | |
| − | * [[Ельворті (підприємство)|ПАТ «Ельворті»]] — є флагманом і одним із найстаріших підприємств галузі, було засноване англійськими підприємцями [[Ельворті Роберт і Томас|братами Ельворті]] ще [[1874]] року. Завод виготовляє посівну, ґрунтообробну та збиральну техніку для агропромислового комплексу.
| + | |
| − | * [[Гідросила|ВАТ «Гідросила»]] — виготовляє гідроагрегати для гідросистем комбайнів, тракторів, будівельно-дорожніх та інших мобільних машин. | + | |
| − | | + | |
| − | У [[Машинобудування України|машинобудуванні]] випуск промислової продукції у 2011 році як порівняти з 2010 роком збільшився на 13,4 % , в тому числі на підприємствах з виробництва машин та устаткування для сільського та лісового господарства — в 1,7 рази, машин та устаткування загального призначення — на 29,8 %, електророзподільної та контрольної апаратури — на 1,8 %<ref>http://www.kr.ukrstat.gov.ua/soc_econ_promysl.htm</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Галузь виробництва будівельних матеріалів у місті представлена ЗАТ «Кіровоградграніт».
| + | |
| − | | + | |
| − | У структурі промисловості особливе місце посідає [[Харчова промисловість|харчова галузь]], до якої належить 18 підприємств, зорієнтованих переважно на виготовлення хлібобулочних, м'ясних, молочних виробів, олії, майонезу, алкогольних і безалкогольних напоїв та іншої продукції.
| + | |
| − | Провідні з них:
| + | |
| − | * [[ВАТ «Кіровоградолія»]] — спеціалізується на виробництві [[Олія|олії]]. Питома вага підприємства в загальних обсягах виробництва цієї продукції в Україні становить близько 10 %. | + | |
| − | * [[Агропромислова Група Креатив|Агропромислова Група «Креатив»]] — багатогалузеве об'єднання підприємств, які виробляють високоякісну продукцію на сучасному обладнанні за європейськими технологіями. | + | |
| − | * [[М'ясокомбінат Ятрань]] — одне з провідних підприємств харчової промисловості України, виробляє близько 200 найменувань продукції ([[Ковбаса|ковбаси]] і копченості, м'ясні продукти і напівфабрикати, риба, [[пельмені]] та [[вареники]]). На підприємстві впроваджено систему управління якістю за міжнародними стандартами ISO 9001-2000. | + | |
| − | * Підприємство громадського об'єднання Асоціації підтримки вітчизняного товаровиробника Фірма «Ласка» — провідний виробник [[Морозиво|морозива]] у країні (понад 100 видів), має розгалужену дилерську мережу у багатьох регіонах України та експортує свою продукцію до низки країн [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]] та [[Сполучені Штати Америки|США]]<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/>.
| + | |
| − | * ВАТ «Паляниця» — місцевий виробник хлібобулочної продукції. | + | |
| − | | + | |
| − | [[Легка промисловість]] у Кропивницькому представлена ВАТ Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка», що співпрацює з провідними закордонними фірмами «Монтана», «Реггі Дизайн» та «Ленор Кардьє». Підприємство виготовляє жіночий одяг за дизайнерськими розробками модельєрів цих фірм за схемою [[Давальницька сировина|давальницької сировини]]<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/>. | + | |
| − | | + | |
| − | === Торгівля та побутове обслуговування ===
| + | |
| − | Кропивницький має давні торговельні традиції. [[29 червня]] [[1754]] року біля [[Фортеця святої Єлисавети|фортеці]], що будувалася, відбувся перший [[ярмарок]], а від [[1788]] року згідно з царським указом ярмарки в місті стали щорічними. Всього їх проводилось протягом року 4 — найбільшим за торговими оборотами був ''Георгіївський'', що відбувався [[23 квітня]]{{sfn|Місто і люди|2004|с=151}}.
| + | |
| − | | + | |
| − | На території міста Кропивницького функціонують Кіровоградська регіональна торгово-промислова палата, 24 ринки, 4069 об'єктів [[Торгівля|торгівлі]] і побутового обслуговування, зокрема 2 705 підприємств роздрібної торгівлі (з них: 2 000 [[Крамниця|крамниць]] та відділів, 6 супермаркетів, 30 торгових комплексів та центрів, 12 автосалонів, 4 торгові доми, 175 аптек, 150 підприємств оптової та оптово-роздрібної торгівлі, 42 АЗС (з них 4 — АГЗС), 384 заклади харчування (у тому числі 5 ресторанів, 82 їдальні, 168 кафе, 5 барів, 28 закусочних, 17 пивних барів) та 627 побутового обслуговування (у тому числі 99 перукарень, 8 пралень, 107 СТО, 110 майстерень, 29 ательє, 11 більярдних та саун), які повністю задовольняють потреби населення у товарах народного споживання і наданні послуг<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/>.
| + | |
| − | | + | |
| − | У місті представлені (дані на кінець [[2012]] року) мережі [[супермаркет]]ів як продовольчих і господарських товарів — [[Фуршет (мережа супермаркетів)|«Фуршет»]], [[Сільпо (торгова мережа)|«Сільпо»]], «[[Велика Кишеня]]», [[АТБ-Маркет|«АТБ»]], [[Наш Край (торговельна мережа)|«Наш Край»]], так і побутової та професійної техніки, аудіо- та відеоелектроніки — «Фокстрот», [[Технополіс (торговельна мережа)|«Технополіс»]], «АБВ-Техніка», «Техноярмарок», [[Comfy]]. Діє місцева продуктова мережа «Копилка».
| + | |
| − | | + | |
| − | Кропивницький має декілька [[Готель|готелів]], розташованих у центральній частині міста<ref>[http://prostir.museum/tourists/ua/hotelsdetails?id=29 Готелі міста Кіровограда і області] на [http://prostir.museum/ ''www.prostir.museum'' «Музейний простір України»] {{ref-ru}}</ref> — тризірковий готельний комплекс «Європа»<ref>[http://www.oteli.net.ua/index.php?obl_id=13&town_id=29&view=3_stars_hotel тризірковий готель у Кіровограді] на [http://www.oteli.net.ua/ ''www.oteli.net.ua'' (Готелі України)]</ref>, чотирьохзірковий готель Reikartz<ref>[http://reikartz.com/uk/hotels/kirovograd/?hotel_phone=0522-37-44-65 чотирьохзірковий готель Reikartz в Кіровограді]</ref> і двозіркові «Турист», «Київ» та «Інгул»<ref>[http://www.oteli.net.ua/index.php?obl_id=13&town_id=29&view=2_stars_hotel двозіркові готелі у Кіровограді] на [http://www.oteli.net.ua/ ''www.oteli.net.ua'' (Готелі України)]</ref>. У [[2000-ні|2000-х роках]] у центрі міста після ретельної реставрації історичної будівлі було відкрито готель «Каталунья», перший чотиризірковий готель у місті<ref>[http://reservation.com.ua/hotel.php?t=71 Готель «Каталунья» на ''www.reservation.com.ua'']</ref>. Інші готелі — «Україна» і відомчий «Сервіс-Радій», за містом також є декілька придорожніх готельних комплексів і мотелів («Орлине гніздо» і «Ліана»).
| + | |
| − | | + | |
| − | У місті працює понад півтора десятка автосалонів<ref>[http://www.kr-rada.gov.ua/files/content/files/avto.doc Автосалони Кіровограда] на [http://www.kr-rada.gov.ua/ офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради]</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Близько 40 [[АЗС]] у Кропивницькому є власністю, як великих операторів ринку («[[Укртатнафта]]», «[[Лукойл]]» тощо), так і місцевих — ТОВ «Кіровоградське паливо», «Славнафта-Кіровоград» тощо<ref>[http://www.kr-rada.gov.ua/files/content/files/azs.doc Автозаправні станції міста Кіровограда]</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | === Пошта, зв'язок, банківська сфера і страхування ===
| + | |
| − | [[Файл:Кіровоградський поштамп.jpg|міні|230пкс|Поштамт (стиль модерн, кін. XIX ст.)]]
| + | |
| − | У [[1869]] році в Єлисаветграді відкрито [[телеграф]], а [[1884]] року — нову [[Пошта|поштову]] контору<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/>. | + | |
| − | | + | |
| − | У теперішній час головним оператором надання населенню і бізнесу [[Пошта|поштових]] послуг у Кропивницькому (і області) є філія національного оператора підприємства УДППЗ «[[Укрпошта]]» — Кіровоградська дирекція УДППЗ «Укрпошта», яка у своєму складі має відособлені структурні підрозділи: 7 центрів поштового зв'язку, 12 цехів обслуговування споживачів, чимало відділень у місті та області<ref>[http://ukrposhta.kr.ua/?q=general.html Загальна інформація про Кіровоградську дирекцію УДППЗ «Укрпошта»] на [http://ukrposhta.kr.ua/ офіційному сайті Кіровоградської дирекції УДППЗ «Укрпошта»]</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | У Кропивницькому працює управління [[Національний банк України|НБУ]] в Кіровоградській області і діють регіональні представництва і філії понад 40 [[Банки України|українських банків]] існує розгалужена мережа [[банкомат]]ів<ref>[http://www.creditdeposit.com.ua/bankregion/Kirovograd Банки Кіровограда на ''www.creditdeposit.com.ua'']</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Ринок [[страхування]] в місті представляють понад 30 компаній, численні страхові компанії-відгалуження комерційних банків<ref>[http://kirovograd.proua.com/catalogue/insurance/ Страхові компанії в розділі «Фінансові установи»]</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | == Транспорт ==
| + | |
| − | {{main|Транспорт Кропивницького}}
| + | |
| − | Через місто проходять автошляхи європейського значення: [[Ужгород]] — [[Тернопіль]] — Кропивницький — [[Донецьк]] — [[Довжанське]] ({{Автошлях E|50}}), [[Полтава]] — Кропивницький — [[Кишинів]] — [[Галац]] — [[Слобозія]] ({{Автошлях E|584}}); регіональні автошляхи: Кропивницький — [[Миколаїв]], Кропивницький — Олександрівка; залізниця Котовськ — Помічна — Знам'янка.
| + | |
| − | | + | |
| − | У місті працює 2 [[Автовокзал|автостанції]] і залізничний вокзал, функціонує [[Кіровоград (аеропорт)|аеропорт «Кіровоград»]] (2 злітно-посадкові смуги, одна з яких є чинною), що відповідає 3-й категорії ІКАО, перебуває державне підприємство авіакомпанія «Авіалінії України», 2 комерційні авіакомпанії «УРГА» і «Чайка», які працюють на міжнародних авіалініях. МААК «УРГА» є членом Європейської асоціації регіональних авіакомпаній (''ERA'').
| + | |
| − | | + | |
| − | До [[1941]] року в Кропивницькому працювали 2 [[Кіровоградський трамвай|трамвайні лінії]].
| + | |
| − | | + | |
| − | У [[1941]] році при відступі радянських військ було підірвано трамвайну електростанцію, зруйновано господарство. Німці при відступі розібрали колії та вивезли їх. Після закінчення війни були невдалі (через брак коштів) спроби відновити кропивницький трамвай.<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/regions/60/219/0/37933/ «Україна молода». «Поки металобрухт їздить…»]</ref>
| + | |
| − | | + | |
| − | Нині міський [[громадський транспорт]] представлений [[тролейбус]]ами, [[автобус]]ами і [[маршрутне таксі|маршрутними таксі]].
| + | |
| − | | + | |
| − | Автобусні пасажирські перевезення в Кропивницькому здійснюються машинами «Автобусного парку 13527» — належить ''ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія»''. Це ж напівдержавне підприємство наряду з декількома приватними операторами представлене і на ринку перевезень маршрутними таксі міста (загалом понад 20 маршрутів), що становить основу внутрішньоміського пасажиропотоку<ref>[http://kirovograd.proua.com/news/2009/02/18/112350.html Мер Кіровограда Пузаков через маршрутки звільнив в.о. начальника управління транспорту Білобородова] // інф. за [[18 лютого]] [[2009]] року на [http://kirovograd.proua.com/ ''Кіровоград.proUA.com'' («Весь Кіровоград в одному порталі»)]</ref><ref>[http://kirovograd.rks.kr.ua/daily/kirovograd/2009/7/2/varvanskiy/ Транспортна війна у Кіровограді: «маршрутки» проти автобусів на ''www.kirovograd.rks.kr.ua'' («Новини Кіровограда»)], інф. за [[2 липня]] [[2009]]</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Значну роль у місті відіграє [[Кропивницький тролейбус|тролейбусне сполучення]]. Тролейбусний рух у Кропивницькому було відкрито [[2 листопада]] [[1967]] року. Переживши кризовий стан на початку [[2000-ні|2000-х]], у середині десятиліття галузь було реанімовано. Станом на листопад [[2013]] року в місті працює 3 тролейбусних маршрути (№ 1, 9, 10)<ref>[http://transphoto.ru/city/247/ Кировоград — СТТС]{{Ref-ru}}</ref>. Тролейбусне перевезення здійснює ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія». Рухомий склад: тролейбуси [[ЗіУ-682]], [[ЮМЗ Т2]] і [[ElectroLAZ-12]].
| + | |
| − | | + | |
| − | == Соціальна інфраструктура: комунальне господарство, медицина і освіта ==
| + | |
| − | | + | |
| − | === Комунальне господарство ===
| + | |
| − | Більшість міських комунікацій у Кропивницькому збудовані ще за [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], а в [[1990-ті]] на них не вистачало фінансування, тому в місті схожі для решти українських міст проблеми з комунальним господарством. Серед позитиву відмічається відносне вирішення проблеми з водопостачанням (водогін у тоді ще Єлисаветграді взялися будувати ще в [[1870-ті|70-х]] роках [[XIX століття]], а завершили спорудження [[1893]] року — місто щодобово отримувало 22 тисячі відер води, стали до дії 167 пожежних та 160 дворових колонок, втім вода була платною<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/>).
| + | |
| − | | + | |
| − | [[Газопостачання]] в Кропивницькому здійснюється ВАТ «Кіровоградгаз». Постачання електричної енергії в область здійснює оператор ВАТ «Кіровоградобленерго», який є [[Монополія|монополістом]], до основних видів ліцензованої діяльності якого належать виробництво, передача та постачання [[Електрична енергія|електроенергії]] споживачам Кропивницького (та Кіровоградської області) за тарифами, що регулюються згідно з чинним законодавством.
| + | |
| − | | + | |
| − | Для водозабезпечення Кропивницького (і низки інших населених пунктів області) в [[1973]] році було введено в експлуатацію водогін «Дніпро — Кіровоград» проектною потужністю споруд 168 тисяч м³ [[питна вода|питної води]] на добу — станом на [[2005]] рік централізованим водопостачанням охоплено 88,6 % міста.
| + | |
| − | | + | |
| − | Орган, відповідальний за водопостачання в місті, перебуває натепер у комунальній власності — комунальне підприємство «Кропивницьке водопровідно-каналізаційне господарство Кропивницької міської ради». Також до системи [[Житлово-комунальне господарство|комунального господарства]] Кропивницького належать житлово-експлутаційні організації («ЖЕО № 1,2,3,4»), житлово-експлуатаційна контора № 9, ДКП «Аварійно-диспетчерська служба». На комунальне підприємство «Теплоенергетик» покладено функцію контролю за міськими тепловими мережами.
| + | |
| − | | + | |
| − | У місті створені також спеціальні служби-комунальні підприємства — з утримання міських шляхів (і мостів); «Міськсвітло», що відповідає за станом електричних мереж і зовнішнім освітленням міста; «Трест зеленого господарства», що здійснює функцію озеленення тощо<ref>[http://web.archive.org/web/20090920004142/http://www.kr-rada.gov.ua/files/document/ua-document-200.doc Список керівних працівників підприємств та організацій, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства] на [http://www.kr-rada.gov.ua/ офіційному сайті Кіровоградської міської ради]</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Вивезення сміття з прибудинкових територій здійснюють підприємства «[[РАФ-плюс]]» та «Універсал-2005» (останнє перебуває в комунальній власності), втім, як і в багатьох інших містах України, лишається нагальною проблема вивезення сміття з приватного сектору міста.
| + | |
| − | | + | |
| − | === Медицина ===
| + | |
| − | Міську лікарню в Кропивницькому (тоді Єлисаветграді) було відкрито в [[1823]] році — вона була на 54 ліжка, за лікування в ній треба було платити 30 копійок на день для місцевого населення і 50 — для приїжджих<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Нині охорону здоров'я в Кропивницькому здійснюють 17 закладів лікувального і профілактичного спрямування. Серед них:
| + | |
| − | * Перша міська лікарня;
| + | |
| − | * КЗ «Поліклінічне об'єднання м. Кропивницького»;
| + | |
| − | * Центральна міська лікарня;
| + | |
| − | * Кропивницька міська лікарня швидкої медичної допомоги і станція [[Швидка медична допомога|ШМД]];
| + | |
| − | * 5-та міська поліклініка;
| + | |
| − | * 2 [[пологовий будинок|пологових будинки]];
| + | |
| − | * дитяча поліклініка № 1 і дитяча міська лікарня;
| + | |
| − | * декілька стоматологічних поліклінік, в тому числі і дитяча, міськтубдиспансер та деякі інші спеціалізовані медзаклади<ref>[http://www.kr-rada.gov.ua/ohorona-zdorovya.html Система лікувально-профілактичних закладів м. Кіровограда] на офіційному сайті Кіровоградської міської ради</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | === Освіта ===
| + | |
| − | [[Файл:Педагогічний університет.jpg|міні|left|160пкс|Головний корпус [[Центральноукраїнський національний педагогічний університет імені Володимира Винниченка|ЦДПУ ім. В. Винниченка]] (приміщення колишньої жіночої гімназії)]]
| + | |
| − | [[Файл:Державна льотна академія в Кіровограді.jpg|міні|160пкс|Головний корпус [[Державна льотна академія України|Державної льотної академії]]]]
| + | |
| − | [[Файл:КНТУ.JPG|міні|160пкс|Головний корпус [[Центральноукраїнський національний технічний університет|ЦНТУ]]]]
| + | |
| − | {{main|Освіта в Кропивницькому}}
| + | |
| − | Першу школу (для дітей офіцерів) в Єлисаветграді було відкрито в [[1763]] році. Наприкінці XVIII ст. в ній навчалося 53 учні. У [[1861]] році в місті вже налічувалося 8 навчальних закладів, і це не враховуючи приватних пансіонів<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Велике значення для Кропивницького та й України в цілому мали [[Єлисаветградська чоловіча гімназія]] та [[Єлисаветградське земське реальне училище]], ставши [[альма-матер]] для цілої плеяди діячів культури і громадського життя.
| + | |
| − | | + | |
| − | У Кропивницькому діє розгалужена мережа закладів дошкільної освіти і закладів середньої освіти. В 43 школах навчається і виховується 39145 учнів. Особливою популярністю користуються навчальні заклади нового типу: школи-гімназії, кібернетико-технічний коледж та ліцей. У місті 46 дитячих дошкільних закладів. Утримується в дитсадках 9900 дітей дошкільного віку<ref>http://library.kr.ua/ktoday.html</ref>. Також у місті талановитим учням декілька комунальних закладів надають позашкільну, мистецьку (4 музичні школи) і спортивну освіту<ref name="розділ «Освіта» на офіц. сайті Кіровоградської міської ради">[http://www.kr-rada.gov.ua/osvita/ розділ освіта] на [http://www.kr-rada.gov.ua/ офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради]</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | [[Вища освіта|Вищу освіту]] в Кропивницькому можна отримати в 14 [[Вищий навчальний заклад|вищих навчальних закладах]] різного профілю, з яких 5 мають ІІІ-IV рівні акредитації (3 державних і 3 приватних), решта 8 — І-ІІ рівні акредитації (лише один з них є приватним), а також у численних філіях (структурних підрозділах) вищих навчальних закладів України, розташованих у інших містах держави<ref name="Навчання у вищих навчальних закладах Кіровоградської області">[http://osvita-kd.kw.ukrtel.net/pages/navchanay_v_vuzax.html Навчання у вищих навчальних закладах Кіровоградської області]</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Провідними державними вишами міста є [[Центральноукраїнський національний технічний університет]]<ref>[http://www.kdtu.kr.ua/ Офіційна веб-сторінка Центральноукраїнського національного технічного університету]</ref>, [[Центральноукраїнський національний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]]<ref>[http://www.kspu.kr.ua/ Офіційна веб-сторінка Центральноукраїнського національного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]</ref> та [[Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету|Державна льотна академія Національного авіаційного університету України]].
| + | |
| − | | + | |
| − | Традиційно популярним лишається навчання у професійних профільних державних вишах (І-ІІ рівнів акредитації): [[Кіровоградський машинобудівний коледж Центральноукраїнського національного технічного університету|машинобудівному коледжі ЦНТУ]], [[Кіровоградський медичний коледж імені Є. Й. Мухіна|медичному коледжі ім. Є. Й. Мухіна]], [[Кіровоградське музичне училище|Кіровоградському музичному училищі]], Кропивницькому будівельному технікумі, [[Кіровоградський коледж статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту|Кіровоградському коледжі статистики НАСОА]] тощо.
| + | |
| − | | + | |
| − | Як структурні підрозділи (відокремлені) вишів з інших міст України, що діють у Кропивницькому, надають освітні послуги філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», філія [[Міжрегіональна академія управління персоналом|Міжрегіональної академії управління персоналом]], Факультет менеджменту туризму Київського інституту туризму, економіки і права, факультет [[Київський національний університет культури і мистецтв|КНУКіМ]].
| + | |
| − | | + | |
| − | == Політичне та громадське життя ==
| + | |
| − | У місті (станом на початок [[2008]] року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кропивницького активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило [[Народний рух України|Народного Руху України]] — «[[Молодий Народний Рух]]» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «[[Батьківщина молода]]». У Кропивницькому діють також міські осередки [[Пласт (організація)|Пласту]]-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», [[Інститут соціокультурного менеджменту]] тощо)<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради" />.
| + | |
| − | | + | |
| − | == Культура, дозвілля і спорт ==
| + | |
| − | {{main|Культура Кропивницького}}
| + | |
| − | Кропивницький є значним культурним осередком Центру країни — тут працюють театри і кінотеатри, обласна філармонія, численні музеї, 30 [[Бібліотека|бібліотек]], 9 будинків культури і центрів дозвілля, 4 дитячих музичних школи, по одній — мистецькій і художній дитячій школі, чимало музичних і фольклорних колективів тощо<ref name="Загальні відомості про місто Кіровоград (станом на 01.01.2009 рік)">[http://kr-rada.gov.ua/files/content/files/Pasport_Kirovograd.doc Загальні відомості про місто Кіровоград (станом на 01.01.2009 рік)]</ref><ref>[http://region.in.ua/elisavet/culture_u.html Мистецтво та культура (Кіровограда)] на [http://region.in.ua/elisavet/elisavet_ukr.html ''www.region.in.ua/elisavet/'' (Веб-ресурс, присвячений Єлисаветграду-Кіровограду-Кропивницькому)]</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Функції з додержання державної політики в галузі культури й культурного розвитку громадян міста, як українців, так і представників національних меншин, здійснює Відділ культури і туризму Кропивницької міськради<ref>[http://www.kr-rada.gov.ua/viddil-kulturi-i-turizmu.html Відділ культури і туризму Кіровоградської міської ради] на [http://www.kr-rada.gov.ua/ Офіційний сайт Кіровоградської міської ради]</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Місто, з яким у Кропивницького встановлені партнерські стосунки (єдине місто-побратим), — [[Болгарія|болгарський]] [[Добрич]].<ref name="dobrich">{{cite news|url=http://uc.kr.ua/fresh3182/|title=Какъв твой начин на живот, Добрич?|last=Виноградов|first=Александр|date=2007-12-13|work=Украина-Центр|language=російською|accessdate=18 серпня 2012}}</ref>
| + | |
| − | | + | |
| − | У 2011 році Кропивницький здобув звання [[Майданс|танцювальної столиці України]].
| + | |
| − | | + | |
| − | У 2017 році місто стало центром проведення започаткованого [[Національний мистецький фестиваль «Кропивницький-2017»|Національного мистецького фестивалю]].
| + | |
| − | | + | |
| − | === Театри, музика, кіно ===
| + | |
| − | [[Файл:Театр1.jpg|міні|230пкс|[[Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького|Театр імені Марка Кропивницького]]]]
| + | |
| − | [[Файл:Кінотеатр Зоряний у Кропивницькому.jpg|міні|230пкс|Кінотеатр «Зоряний» у центрі міста]]
| + | |
| − | Кропивницький (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу [[Театр корифеїв|перший український професійний театральний колектив]] — наприкінці [[19 століття|XIX]] — на початку [[20 століття|XX]] століть на сцені [[Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького|місцевого театру]] виступали корифеї української сцени — [[Іван Карпенко-Карий|І. Тобілевич]], [[Кропивницький Марко Лукич|М. Кропивницький]], [[Микола Садовський|М. Садовський]], [[Панас Саксаганський|П. Саксаганський]], [[Старицький Михайло Петрович|М. Старицький]], [[Заньковецька Марія Костянтинівна|М. Заньковецька]]. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти [[Ференц Ліст]], [[Мусоргський Модест Петрович|Модест Мусоргський]], [[Скрябін Олександр Миколайович|Олександр Скрябін]], [[Рубінштейн Антон Григорович|Антон Рубінштейн]], [[Лисенко Микола Віталійович|Микола Лисенко]] та співаки [[Шаляпін Федір Іванович|Федір Шаляпін]], [[Собінов Леонід Віталійович|Леонід Собінов]].
| + | |
| − | | + | |
| − | Сучасні кропивницькі [[театр]]и:
| + | |
| − | * [[Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького|академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького]];
| + | |
| − | * [[Кіровоградський обласний академічний театр ляльок|обласний академічний театр ляльок]];
| + | |
| − | * академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни»;
| + | |
| − | * [[студент]]ський театр-студія «Резонанс»;
| + | |
| − | * театр-студія «Мода».
| + | |
| − | | + | |
| − | У місті діє [[Кіровоградська обласна філармонія|обласна філармонія]], при якій працюють Академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни», Ансамбль народної та сучасної музики «Єлисавет-ретро», камерний оркестр «Концертіно», діє дитяча філармонія<ref>[http://www.filarm.kr.ua/ Офіційний веб-сайт Кіровоградської обласної філармонії]</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Інші професіональні творчі (музичні і хореографічні) колективи міста: [[Ятрань (творчий колектив)|заслужений ансамбль народного танцю України «Ятрань»]], [[Муніципальний камерний хор (Кропивницький)|муніципальний камерний хор]], ансамбль пісні і танцю «Весна», дитячі колективи «Пролісок», «Росинка» та інші<ref>[http://library.kr.ua/ktoday.html Кіровоград сьогодні] на [http://library.kr.ua/ Веб-сторінка Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського]</ref>. Сучасні діячі культури Кропивницького: [[Народний артист України|народні артисти України]] [[Кривохижа Анатолій Михайлович|А. Кривохижа]] й А. Червінська, [[Заслужений артист України|заслужені артисти України]] В. Стратьєв, Р. Валькевич, Б. Попов.
| + | |
| − | | + | |
| − | Станом на кінець [[2012|2014]] року в Кропивницькому є 1 [[кінотеатр]]:
| + | |
| − | * [[Кінотеатр «Портал» (Кропивницький)|кінотеатр «Портал»]].
| + | |
| − | | + | |
| − | === Музеї та бібліотеки ===
| + | |
| − | [[Файл:Кіровоградський художній музей.jpg|міні|230пкс|[[Кіровоградський обласний художній музей]] (кол. Пасаж, [[1887]])]]
| + | |
| − | [[Файл:Музей Осьмьоркіна у Кіровограді.jpg|міні|230пкс|Художньо-меморіальний музей [[Осмьоркін Олександр Олександрович|О. О. Осмьоркіна]]]]
| + | |
| − | У Кропивницькому (та його околицях) діють 11 музеїв:
| + | |
| − | * [[Кіровоградський краєзнавчий музей|обласний краєзнавчий музей]];
| + | |
| − | * ''на правах відділів краєзнавчого музею'':
| + | |
| − | ** [[Хутір Надія|заповідник-музей «Хутір Надія»]];
| + | |
| − | ** [[меморіальний музей М. Л. Кропивницького]];
| + | |
| − | ** [[музей історії українського хореографічного мистецтва]];
| + | |
| − | * [[Кіровоградський обласний художній музей|обласний художній музей]];
| + | |
| − | * [[Художньо-меморіальний музей О. О. Осмьоркіна|художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна]];
| + | |
| − | * [[музей Генріха Нейгауза]];
| + | |
| − | * [[Кропивницький міський літературно-меморіальний музей І. К. Карпенка-Карого|літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого]];
| + | |
| − | * [[Кіровоградський державний музей музичної культури імені Кароля Шимановського|музей музичної культури імені Кароля Шимановського]];
| + | |
| − | * [[народний меморіальний музей Юлія Мейтуса]];
| + | |
| − | * [[історичний музей «Євреї Єлисаветграда»]].
| + | |
| − | | + | |
| − | Окрім фінансованих з міського бюджету, є низка відомчих музеїв, деякі з яких відкриті для загального огляду, — серед них Музей історії заводу «Червона зірка» та Музей Кіровоградської обласної лікарні{{sfn|Місто і люди|2004|с=260}}. Велике й цінне зібрання стародруків зберігається у відділі краєзнавства та рідкісної книги [[Обласна універсальна наукова бібліотека імені Д. І. Чижевського|обласної універсальної бібліотеки ім. Д. I. Чижевського]].
| + | |
| − | | + | |
| − | Серед сучасних кропивницьких краєзнавців та істориків — [[Матівос Юрій Миколайович|Юрій Матівос]], Сергій Шевченко, Анатолій Авдєєв, Василь Бондар, Костянтин Шляховий<ref>[http://www.regionalmuseum.kr.ua/ashl/shl_u.html Сторінка краєзнавця К. В. Шляхового] на [http://www.regionalmuseum.kr.ua/ Офіційна веб-сторінка Кіровоградського обласного краєзнавчого музею]</ref>, Юрій Тютюшкін<ref>[http://www.regionalmuseum.kr.ua/tutk/tutk_u.html Сторінка краєзнавця Ю. В. Тютюшкіна] на [http://www.regionalmuseum.kr.ua/ Офіційна веб-сторінка Кіровоградського обласного краєзнавчого музею]</ref>, Павло Босий тощо.
| + | |
| − | | + | |
| − | У Кропивницькому діє розгалужена мережа [[Бібліотека|бібліотечних]] закладів. Головні бібліотеки міста і регіону<ref>[http://www.kultura.kr.ua/articles.php?lng=ua&pg=78 Бібліотеки області]</ref>:
| + | |
| − | * [[Обласна універсальна наукова бібліотека імені Д. І. Чижевського|Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського]] ([[Велика Перспективна вулиця|вул. Велика Перспективна]], 24)<ref>[http://library.kr.ua/ Веб-сторінка Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського]</ref>;
| + | |
| − | * Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка ([[Вулиця Декабристів (Кропивницький)|вул. Декабристів]], 6/15);
| + | |
| − | * Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка<ref>[http://librarychl.kr.ua/ Веб-сторінка Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка.]</ref> ([[Вулиця Шевченка (Кропивницький)|вул. Шевченка]] 5/22; з 1958 по 14 липня 2015 року бібліотека носила ім'я дитячого письменника А. П. Гайдара).
| + | |
| − | | + | |
| − | === Культурні, національні і релігійні товариства ===
| + | |
| − | Зі здобуттям незалежності [[Україна|України]] ([[1991]]), національно-культурні потреби [[українці]]в та інших етнічних груп держави, представники яких проживають у Кропивницькому, реалізуються у значному числі офіційних державних структур — у місті плідно функціонують обласні осередки загальноукраїнських культурницьких організацій — [[Національна спілка письменників України|Спілки письменників України]]{{sfn|Місто і люди|2004|с=281}}, [[Національна спілка журналістів України|Спілки журналістів України]]{{sfn|Місто і люди|2004|с=282}}, [[Національна спілка художників України|Спілки художників України]]{{sfn|Місто і люди|2004|с=284–285}} та інших.
| + | |
| − | | + | |
| − | Культурницькою організацією в місті є Кіровоградська обласна організація [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка]], яка постала як ініціативна група у складі місцевих науковців ще в червні [[1989]] року (власне діяльність Товариства в місті була відновлена після великої перерви, спричиненої поразкою у [[Українська революція|національно-визвольних змаганнях]] початку [[XX століття|ХХ ст.]]){{sfn|Місто і люди|2004|с=283}}, і є натепер провідним осередком української культури міста. [[Українське козацтво]] (його новітня форма) представлено в місті ''Кіровоградським крайовим козацьким товариством Буго-Гардівської паланки Українського козацтва''{{sfn|Місто і люди|2004|с=286–287}}.
| + | |
| − | | + | |
| − | У Кропивницькому діє низка національних і релігійних громад:
| + | |
| − | [[Файл:Kropyvnytskyi Chmilenka 90 40 Sinagoga (YDS 3964).jpg|міні|230пкс|[[Велика хоральна синагога (Кропивницький)|Велика хоральна синагога]]]]
| + | |
| − | * ''[[євреї]]'' — у вересні [[1991]] року міська влада повернула єврейській релігійній общині будинок [[Велика хоральна синагога (Кропивницький)|Великої хоральної синагоги]], а [[1994]] року зареєстрована ''Кіровоградська єврейська община'', у лютому [[1996]] року релігійна громада прогресивного [[юдаїзм]]у «Атиква», у [[1997]] році почала свою роботу Кіровоградська Служба милосердя єврейської общини (у [[2002]] реорганізовано в ''Кіровоградський обласний Благодійний єврейський общинний центр «Хесед Шломо»''); у вересні [[1998]] року відбулись [[Прем'єра|прем'єрні]] вистави єврейського музично-драматичного театру «Тхія». Понад тисячу членів єврейської громади міста мають змогу відвідувати щотижневі общинні збори, інші заходи, а також перший у країні (на час відкриття [[1998]] року) історичний єврейський общинний музей «Євреї Єлисаветграда»{{sfn|Місто і люди|2004|с=289}}{{sfn|Місто і люди|2004|с=290}};
| + | |
| − | * ''[[поляки]]'' — у Кропивницькому працює засноване [[1997]] року ''Об'єднання поляків Кіровоградщини «Полонія» ім. Кароля Шимановського''<ref>[http://polonia.kr.ua Сайт об'єднання поляків Кіровоградщини «Полонія» імені Кароля Шимановського]</ref> (входить до складу Спілки поляків України). Щорічно об'єднання організовує відзначення польських національних свят, музичні фестивалі ім. К. Шимановського, вечори польської поезії, танцю тощо; опікується популяризацією польської культури, зокрема, шляхом запровадження відділень [[Польська мова|польської мови]] в навчальних закладах міста, поширенням відомостей про славного земляка [[Кароль Шимановський|Кароля Шимановського]], встановленням контактів з культурно-освітніми установами та державними органами [[Польща|Польщі]] тощо. Значну роль у польському і духовному русі в місті відіграє римо-католицький костел Святого Духа, збудований у [[1990-ті|1990-х]] замість храму, зруйнованого в добу сталінізму{{sfn|Місто і люди|2004|с=289}};
| + | |
| − | * ''[[росіяни]]'' — діє відділення Всеукраїнської громадської організації «Російський рух України» ''Російська община ім. О. С. Пушкіна'' (виникла [[2001]] року), в рамках діяльності якої постійно проводяться різноманітні культурницькі заходи, підтримуються контакти з Росзарубіжцентром, Посольством Російської Федерації в Україні, іншими українськими та російськими державними і громадськими установами, окремими діячами тощо, зокрема російськими товариствами в інших містах України, представниками кіровоградського земляцтва в Росії тощо{{sfn|Місто і люди|2004|с=288}}<ref>''Верстюк Оксана'' Росіяни у Кіровограді // «Вечірня газета» № 26 (1110) за [[26 червня]] [[2009]] року</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | === Парки і сквери ===
| + | |
| − | [[Файл:Парк Ковалівський у Кіровограді.jpg|міні|230пкс|Центральний вхід до [[Парк культури та відпочинку «Ковалівський»|парку культури та відпочинку «Ковалівський»]]]]
| + | |
| − | [[Файл:Park Peremogy.JPG|міні|230пкс|Вид на [[Парк Перемоги (Кропивницький)|парк «Перемоги»]], річку [[Сугоклія (Кропивницький)|Сугоклію]], телевізійну вежу]]
| + | |
| − | Кропивницький є доволі зеленим містом — окрім великої кількості парків ([[Парк культури та відпочинку «Ковалівський»|«Ковалівський»]], [[Дендропарк (Кропивницький)|«Дендропарк»]]) і скверів («Молодіжний», «Центральний», «Трудової слави», «Шибанова», «Шевченка» тощо), в місті існують значні зелені масиви, наприклад, на Валах [[Фортеця святої Єлисавети|Єлисаветинської фортеці]].
| + | |
| − | | + | |
| − | Головні міські парки<ref>[http://www.nashkray.kiev.ua/zapovednik/zkirov.htm Заповідники України. Кіровоградська область. на ''www.nashkray.kiev.ua'' (туристичний сайт) {{ref-ru}}]</ref>:
| + | |
| − | | + | |
| − | * парк [[Парк культури та відпочинку «Ковалівський»|«Ковалівський»]] — розташований у самому середмісті Кропивницького; площа — 8,3 га; є місцем відпочинку і дозвілля городян і гостей Кропивницького.
| + | |
| − | * парк [[Парк Перемоги (Кропивницький)|«Перемоги»]]<ref>[http://www.biz.kr.ua/info/kirovograd/sight/gorsad/ Парк Перемоги—Міський сад—Річка Сугоклія на ''www.biz.kr.ua'' (Кіровоградський інтернет-бізнес-ресурс) {{ref-ru}}]</ref> — історичний парк (перша назва — міський сад) на березі річки Сугоклеї площею близько 25 га.
| + | |
| − | * [[Дендропарк (Кропивницький)|«Дендропарк»]] — найбільший за площею парк міста (42,7 га), є популярним місцем для відпочинку населення.
| + | |
| − | * парк Пушкіна (Козачий острів) — на острові на Інгулі.
| + | |
| − | * парк Космонавтів.
| + | |
| − | | + | |
| − | Улюбленим заміським парком кропивничан, є розташований у [[Долинський район (Кіровоградська область)|Долинському районі]] на відстані 65 км від обласного центру [[Веселі Боковеньки (дендропарк)|дендропарк «Веселі Боковеньки»]], де понад 100 років тому було закладено великий парк із затишними галявинами і тінистими алеями, великим [[Дендрологічний парк|дендрарієм]] (налічує бл. 1000 видів)<ref>''35. Центр України серед Дикого Поля.'' // [[Автомобільна прогулянка Україною]]. Путівник., К.: Балтія-Друк, стор. 371</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | === Спорт ===
| + | |
| − | [[Файл:Zirka Stadium.jpg|thumb|right|230px|[[Зірка (стадіон)|Стадіон «Зірка»]]]]
| + | |
| − | [[Файл:Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву «Надія» Кіровоград.jpg|міні|230пкс|[[Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву «Надія»]]]]
| + | |
| − | {{main|Спорт у Кропивницькому}}
| + | |
| − | У Кропивницькому розвивається як професіональний, так і аматорський спорт, для чого створено і діє відповідна спортивна інфраструктура.
| + | |
| − | | + | |
| − | : '''Спортивні споруди Кропивницького''' (станом на кінець [[2000-ні|2000-х років]]):
| + | |
| − | * 4 [[стадіон]]и;
| + | |
| − | * 202 спортивних майданчики;
| + | |
| − | * 1 водноспортивна база;
| + | |
| − | * 4 [[теніс]]них корти;
| + | |
| − | * 8 футбольних полів;
| + | |
| − | * 20 стрілецьких тирів;
| + | |
| − | * 66 спортивних залів;
| + | |
| − | * 93 приміщення для занять фізкультурно-оздоровчою роботою, серед яких 48 обладнані тренажерами;
| + | |
| − | * [[плавальний басейн]];
| + | |
| − | * атлетичне містечко з тренажерним обладнанням;
| + | |
| − | * 4 футбольних поля зі штучним покриттям<ref name="Інформація про місто Кропивницький на офіційному веб-сайті Кіровоградської міської ради"/>
| + | |
| − | | + | |
| − | У вказаний період у місті працювало 13 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 1 — [[Школа вищої спортивної майстерності|ШВСМ]], в яких займається 6,6 тис. дітей. Залученню дітей до занять [[спорт]]ом сприяє робота фізкультурно-спортивних товариств, спортивних клубів та громадських об'єднань.
| + | |
| − | | + | |
| − | Центральною [[спорт]]ивною ареною Кропивницького є [[футбол]]ьний [[стадіон]] [[Зірка (стадіон)|«Зірка»]] місткістю в 14 628 глядачів<ref>[http://www.worldstadiums.com/europe/countries/ukraine.shtml World Stadiums — Stadiums in Ukraine]{{Ref-en}}</ref>, що є домашнім полем для [[Футбольний клуб|футбольного клубу]] прем'єр-ліги [[Зірка (Кропивницький)|«Зірка»]].
| + | |
| − | | + | |
| − | Розвиток професіонального спорту в Кропивницькому відбувається здебільшого на базі [[Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву «Надія»|СДЮШОР «Надія»]], що має у своєму розпорядженні велику багатофункціональну спортивну споруду.
| + | |
| − | | + | |
| − | У Кропивницькому є давні [[бейсбол]]ьні традиції. Кропивничани є 12-разовими чемпіонами України та багаторазовими володарями Кубку України<ref>http://www.kgbaseball.com.ua/o_sebe/nasha_istoriya/</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | == Релігія ==
| + | |
| − | {{main|Релігія в Кропивницькому|Православ'я на Кіровоградщині}}
| + | |
| − | [[Файл:Кафедральний собор Різдва Богородиці в Кіровограді.jpg|міні|230пкс|[[Собор Різдва Богородиці (Кропивницький)|Кафедральний собор Різдва Богородиці]] (Грецька церква), [[УПЦ МП]]]]
| + | |
| − | [[Файл:Олефиренко, 14. Покровская церковь. Кировоград.jpg|праворуч|міні|230пкс|Покровська церква]]
| + | |
| − | [[Файл:Kropyvnytskyi Tarkovs'kogo 73 5 (YDS 2788).jpg|міні|230пкс|[[Церква Святого Володимира (Кропивницький)|Церква Святого Володимира]] (Свято-Володимирська церква), [[УАПЦ]]]]
| + | |
| − | Релігія у Кропивницькому представлена різними [[конфесія]]ми, найпоширенішими серед яких є [[Православ'я]] та [[протестантизм]], також присутні [[римо-католицька церква|католицькі]] та [[юдаїзм|юдейські]] громади. Станом на [[2007]] рік у Кропивницькому було зареєстровано 63 релігійні громади<ref>[http://kirovograd.rks.kr.ua/daily/kirovograd/2007/10/29/kirovograd-religion/ Релігійне життя Кіровоградщини] // [[Вечірня газета (Кропивницький)|«Вечірня газета»]] за [[29 жовтня]] [[2007]] року</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | Перший храм з'явився із заснуванням [[Фортеця святої Єлисавети|фортеці]] у [[1755]] році — це була православна Свято-Троїцька церква, у тому ж році у поселенні поряд з фортецею була збудована Успенська церква. В околицях фортеці, що згодом стала містом '''Єлисаветград''', почали селитися [[Старообрядництво|старообрядці]]. У [[1880]] році був заснований [[Єпископ Єлисаветградський|Єлисаветградський вікаріат]] при Херсонській єпархії [[РПЦ]], першим єпископом якого став [[Неофіт (Неводчиков)]]. [[Вікаріат]] проіснував до [[1931]] року, коли, вже як Зінов'євський, був ліквідований під час гонінь на Церкву. У [[1947]] році вікаріат, уже як Кіровоградський, відновили, а згодом було створено єпархію з центром у місті.
| + | |
| − | | + | |
| − | Найвпливовішим у церковно-релігійному житті міста є [[православ'я]]. У теперішній час, як і в Україні в цілому, єдиного організаційного оформлення і представлення українська православна церква не має — у місті (станом на [[2007]] рік) співіснують громади 3 православних Церков — [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]] (9 громад), [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]] (6 громад), [[Українська автокефальна православна церква|УАПЦ]] (3 громади). Нині Кропивницьку кафедру в [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Українській православній церкві (Московського патріархату)]] обіймає [[Іоасаф (Губень)]], а в [[Українська православна церква Київського патріархату|Українській православній церкві Київського патріархату]] — єпископ [[Марк (Левків)]].
| + | |
| − | | + | |
| − | Від [[1992]] року діє кропивницька [[Римо-католицька церква в Україні|римо-католицька]] парафія Святого Духа{{sfn|Місто і люди|2004|с=296–297}}, яка має власний храм — костел Святого Духа на [[Дворцова вулиця (Кропивницький)|вулиці Дворцовій]]. Віряни [[УГКЦ]] з дозволу місцевого римо-католицького священика провадять регулярні [[Служба Божа|служби]] в підвалі цього храму<ref>[http://old.ugcc.org.ua/rus/press-releases/article;7261/ У Кіровограді на місці будівництва храму УГКЦ освячено хрест] повідомл. за [[7 липня]] [[2008]] року</ref>.
| + | |
| − | | + | |
| − | До різних напрямків [[протестантизм]]у належать 34 релігійні організації міста. Серед них вагоме місце посідають [[євангельські християни-баптисти]] (7 громад), [[П'ятдесятництво|п'ятидесятники]] (6 громад), [[Адвентизм|адвентисти сьомого дня]] (4 громади).
| + | |
| − | | + | |
| − | Почергово проводять богослужіння у приміщенні [[Велика хоральна синагога (Кропивницький)|синагоги]] представники [[Юдаїзм|юдейських]] релігійних громад прогресивного<ref>[http://www.discount.ua/firm-1033145.html Координати релігійної громади прогресивного юдаїзму «Тхія» міста Кропивницький на ''www.discount.ua'']</ref> та ортодоксального напрямку.
| + | |
| − | | + | |
| − | Для задоволення духовних потреб кропивничан-вірян релігійні організації станом на кінець [[2007]] року використовували 13 [[Культова споруда|культових споруд]], 5 з яких є пам'ятками архітектури (3 належать [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]], по одній — [[Українська автокефальна православна церква|УАПЦ]] та [[Юдаїзм|юдейській]] громаді). Ще низку храмів продовжують або планують звести у місті, в тому числі нарешті кафедральний собор [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]], що має стати копією давньої культової споруди — Петропавлівської церкви<ref>[http://kirovograd.proua.com/news/2009/06/12/123107.html У Кіровограді збудують кафедральний собор УПЦ Київського Патріархату] інф. за [[12 червня]] [[2009]] року</ref>.
| + | |
| | | | |
| | == Архітектура, пам'ятки і пам'ятники == | | == Архітектура, пам'ятки і пам'ятники == |
| Рядок 516: |
Рядок 69: |
| | === Архітектурний вигляд міста === | | === Архітектурний вигляд міста === |
| | {{main|Архітектура Кропивницького}} | | {{main|Архітектура Кропивницького}} |
| − | [[Файл:Центральна площа Кіровограда.jpg|міні|230пкс|Центральна міська [[Площа Героїв Майдану (Кропивницький)|площа Героїв Майдану]]]]
| |
| − | [[Файл:Площа перед міськрадою Кіровограда.png|міні|230пкс|Площа перед міськрадою (скріншот з трансляції вебкамери)]]
| |
| | У Кропивницькому значною мірою збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. [[XIX століття]]), в тому числі низка [[Культова споруда|культових споруд]], рештки [[Російська імперія|російських]] укріплень, [[Євреї|єврейські]] квартали тощо. | | У Кропивницькому значною мірою збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. [[XIX століття]]), в тому числі низка [[Культова споруда|культових споруд]], рештки [[Російська імперія|російських]] укріплень, [[Євреї|єврейські]] квартали тощо. |
| | | | |
| Рядок 531: |
Рядок 82: |
| | {{see also|Пам'ятки історії Кропивницького}} | | {{see also|Пам'ятки історії Кропивницького}} |
| | До історико-культурних та [[Культова споруда|культових]] споруд і пам'яток Кропивницького належать: | | До історико-культурних та [[Культова споруда|культових]] споруд і пам'яток Кропивницького належать: |
| − | [[Файл:Спасо-Преображенський собор у Кропивницькому.jpg|міні|230пкс|[[Спасо-Преображенський собор (Кропивницький)|Спасо-Преображенський собор]]]]
| |
| | * [[Собор Різдва Богородиці (Кропивницький)|Кафедральний собор Різдва Богородиці]] (Грецька церква), [[1805]]—[[1812|12]] роки; | | * [[Собор Різдва Богородиці (Кропивницький)|Кафедральний собор Різдва Богородиці]] (Грецька церква), [[1805]]—[[1812|12]] роки; |
| | * залишки [[Фортеця святої Єлисавети|Єлисаветинської фортеці]]; | | * залишки [[Фортеця святої Єлисавети|Єлисаветинської фортеці]]; |
| Рядок 541: |
Рядок 91: |
| | === Пам'ятники === | | === Пам'ятники === |
| | {{main|Пам'ятники Кропивницького}} | | {{main|Пам'ятники Кропивницького}} |
| − | [[Файл:Kirovograd Forttres Memorial SAM 5032 35-101-0623.jpg|міні|230пкс|Пам'ятник воїнам-визволителям «Скорботна Батьківщина-мати»]]
| |
| − | [[Файл:Afghanistan-Denkmal, Kiroworahd.jpg|міні|230пкс|[[Пам'ятник Воїнам-інтернаціоналістам (Кропивницький)|Пам'ятник Воїнам-інтернаціоналістам]]]]
| |
| | У місті було встановлено низку [[пам'ятник]]ів — як за [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянської]] доби (Меморіал Слави, Кірову — демонтований, [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Кропивницький)|Шевченку]] тощо), так і в часи незалежності України ([[пам'ятник братам Ельворті|братам Ельворті]], жертвам Чорнобильської трагедії, [[пам'ятник Володимирові Винниченку|Володимирові Винниченку]] тощо). | | У місті було встановлено низку [[пам'ятник]]ів — як за [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянської]] доби (Меморіал Слави, Кірову — демонтований, [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Кропивницький)|Шевченку]] тощо), так і в часи незалежності України ([[пам'ятник братам Ельворті|братам Ельворті]], жертвам Чорнобильської трагедії, [[пам'ятник Володимирові Винниченку|Володимирові Винниченку]] тощо). |
| | | | |
| Рядок 559: |
Рядок 107: |
| | На день міста, 22 вересня 2012 року, перед адміністративним корпусом [[Радій (підприємство)|ВО «Радій»]] було встановлено бронзовий пам'ятник всесвітньо відомому фізику, Нобелівському лауреату [[Тамм Ігор Євгенович|Ігореві Тамму]]<ref>http://www.ugorod.kr.ua/news/2012-09-22-17123.html</ref>. | | На день міста, 22 вересня 2012 року, перед адміністративним корпусом [[Радій (підприємство)|ВО «Радій»]] було встановлено бронзовий пам'ятник всесвітньо відомому фізику, Нобелівському лауреату [[Тамм Ігор Євгенович|Ігореві Тамму]]<ref>http://www.ugorod.kr.ua/news/2012-09-22-17123.html</ref>. |
| | | | |
| − | == Відомі люди == | + | =Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]= |
| − | : {{main|Люди, пов'язані з Кропивницьким}}
| + | |
| − | Із Кропивницьким (Єлисаветградом, Кіровоградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів [[Українська культура|культури]], [[Історія України|історії]], [[Спорт в Україні|спорту]] тощо.
| + | |
| − | [[Файл:Володимир Кирилович Винниченко.jpg|міні|155пкс|[[Винниченко Володимир Кирилович|Володимир Винниченко]]]]
| + | |
| − | | + | |
| − | Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є [[Винниченко Володимир Кирилович|Володимир Кирилович Винниченко]] ([[1880]]–[[1951]]), Голова Секретаріату [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]], пото́му [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]] [[Українська Народна Республіка|УНР]], знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо [[Проспект Винниченка|проспект]] у центрі Кропивницького.
| + | |
| − | | + | |
| − | У Кропивницькому (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники й драматурги [[Іван Карпенко-Карий]] та [[Яновський Юрій Іванович|Юрій Яновський]]; музикант [[Нейгауз Генріх Густавович|Генріх Нейгауз]] і композитор [[Мейтус Юлій Сергійович|Юлій Мейтус]], художник-[[Авангардизм|авангардист]] [[Осмьоркін Олександр Олександрович|Олександр Осмьоркін]].
| + | |
| − | | + | |
| − | У [[1894]] році в місті народився український філолог, науковець, педагог, літературний критик, дослідник творчості М. Драгоманова [[Романченко Іван Савич|Іван Романченко]]. У середині [[1870-ті|70-х років]] [[XIX століття]] у місті жив український композитор [[Ніщинський Петро Іванович|П. Ніщинський]], [[1907]] року в Єлисаветграді народився російський поет [[Тарковський Арсеній Олександрович|Арсеній Тарковський]], батько режисера [[Тарковський Андрій Арсенійович|Андрія Тарковського]].
| + | |
| − | | + | |
| − | У навчальних закладах міста навчалися відомі в майбутньому політики та діячі культури:
| + | |
| − | * у [[1958]]—[[1963|63]] роках [[Марчук Євген Кирилович|Євген Марчук]], майбутній [[прем'єр-міністр України]], секретар РНБО, [[міністр оборони України]] — у Центральноукраїнському педагогічному інституті;
| + | |
| − | * У [[1960-ті|1960]]—[[1970-ті|1970-х роках]] [[Забіляста Лідія Леонідівна|Лідія Забіляста]], [[Народний артист України|народна артистка України]], солістка [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Національної опери України]] ([[сопрано]]) та російський композитор і продюсер [[Крутой Ігор Якович|Ігор Крутой]] — у Кіровоградському музичному училищі.
| + | |
| − | * у [[Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка|Кіровоградському державному педагогічному інституті]] [[1983]]—[[1987]] роках [[Шаров Ігор Федорович|Ігор Шаров]], майбутній народний депутат України 5-х скликань, голова фракції у ВРУ, радник Президента України, голосував [[1996]] року за ухвалення Основного Закону України – [[Конституція України|Конституції]].
| + | |
| − | * [[Долуд Андрій|Андрій Долуд]] — український військовий діяч, полковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
| + | |
| − | * [[Красовський Михайло Якович]] — старшина [[Армія Української Народної Республіки|Дієвої Армії УНР]].
| + | |
| − | * [[Русанов Аркадій Васильович]] — полковник Армії УНР.
| + | |
| − | * [[Рудик Григорій Опанасович]] (1912—1943) — радянський військовий діяч.
| + | |
| − | * [[Гурічев Андрій Вікторович|Андрій Гуричев]] (1991—2015) — чемпіон світу з [[паверліфтинг]]у, офіцер-розвідник, учасник АТО<ref>[http://www.expres.ua/news/2015/08/09/146859-zoni-ato-zagynuv-chempion-svitu-pauerliftyngu У зоні АТО загинув чемпіон світу з пауерліфтингу]</ref>.
| + | |
| − | * [[Тельнов Євген Львович]] (1961—2015) — учасник АТО з батальйону «Донбас» (позивний «Усач»).
| + | |
| − | Єлисаветград як мультикультурне місто, де в умовах національної толерантності, співіснували представники багатьох культур, є батьківщиною і місцем зростання визначних діячів їхніх культур, зокрема тут народились російський прозаїк і драматург [[Олеша Юрій Карлович|Юрій Олеша]], польський композитор і педагог [[Кароль Шимановський]], а також [[Німецька мова|німецькомовний]] філософ-неокантіанець XIX століття [[Спір Африкан Олександрович|Африкан Спір]], відомий своїм великим впливом на [[Фрідріх Ніцше|Фрідріха Ніцше]]; у Єлисаветграді в родині своїх родичів [[Кароль Шимановський|Шимановських]] провів дитячі роки польський письменник [[Ярослав Івашкевич]].
| + | |
| − | | + | |
| − | : Див. також: ''[[Архітектура Кропивницького#Архітектори Кропивницького|Архітектори Кропивницького]]''; ''[[Спорт у Кропивницькому#Відомі спортсмени-кропивничани|Відомі спортсмени-кропивничани]]''; ''[[Почесні громадяни Кропивницького|Почесні громадяни міста Кропивницького]]'' та [[#Театри, музика, кіно|про діячів культури, пов'язаних з Кропивницьким]].
| + | |
| − | <center><gallery widths="150" heights="120">
| + | |
| − | Файл:Mark Kropyvnytsky.jpg|<center>[[Кропивницький Марко Лукич|Марко Кропивницький]]</center>
| + | |
| − | Файл:Карпенко-Карий І.jpg|<center>[[Іван Карпенко-Карий]]</center>
| + | |
| − | Файл:Нейгауз Генріх Густавович.jpg|<center>[[Нейгауз Генріх Густавович|Генріх Нейгауз]]</center>
| + | |
| − | Файл:ANDRIY PYATOV FC Shakhtar Donetsk (small).JPG|<center>[[П'ятов Андрій Валерійович|Андрій П'ятов]]</center>
| + | |
| − | Файл:КоноплянкаЕвгений.jpg|<center>[[Коноплянка Євген Олегович|Євген Коноплянка]]</center>
| + | |
| − | </gallery></center>
| + | |
| | | | |
| | + | [[Файл:Screenshot.png||800px|thumb|center|Карта Кропивницького ]] |
| | | | |
| − | [[Категорія:Селища міського типу Кіровоградської області]]
| |
| − | [[Категорія:Кіровоградська міськрада]]
| |
| | | | |
| | ==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | | ==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== |
| Рядок 603: |
Рядок 120: |
| | | | |
| | <TR> | | <TR> |
| − | <TD height=24px;> </TD><TD> </TD> | + | <TD height=24px;>1880</TD><TD>Я. Гордін організував у Єлисаветграді Духовно-біблейське братствво</TD> |
| | </TR> | | </TR> |
| | | | |
| − | <TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR> | + | <TR><TD height=24px>1795–1797</TD><TD>Вознесенського намісництва</TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR> | + | <TR><TD height=24px>1897</TD><TD>в Єлисаветграді відкрито електричний трамвай.</TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR> | + | <TR><TD height=24px>1 жовтня 1930</TD><TD>Рада Народних Комісарів УСРР прийняла постанову про відкриття у місті інституту народної освіти.</TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR> | + | <TR><TD height=24px>1933</TD><TD>інститут реорганізується в педагогічний інститут з фізико-математичним і хіміко-біологічним факультетами</TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR> | + | <TR><TD height=24px>5 серпня 1941</TD><TD>місто було окуповане гітлерівськими військами</TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR> | + | <TR><TD height=24px>15 листопада 1941</TD><TD>стало центром Кіровоградської округи</TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR> | + | <TR><TD height=24px>8 січня 1944</TD><TD>Місто було зайняте радянськими військами</TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR> | + | <TR><TD height=24px>1951</TD><TD>було створено Кіровоградське військове авіаційне училище льотчиків далекої авіації</TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD> </TR> | + | <TR><TD height=24px>1959</TD><TD>створене Кіровоградське музичне училище</TD> </TR> |
| − | <TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR> | + | <TR><TD height=24px>1991</TD><TD>музичне училище переїхало у будинок колишнього ленінського райкому КПРС на вулиці Маланюка.</TD></TR |
| − | <TR><TD height=24px> </TD><TD> </TD></TR> | + | <TR><TD height=24px>1784–1795</TD><TD> Єлисаветград — центр Єлисаветградського повіту Катеринославського намісництва</TD></TR> |
| | </TABLE> | | </TABLE> |
| | | | |
| Рядок 625: |
Рядок 142: |
| | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; | | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; |
| | | | |
| − | *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; | + | *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск''';[https://drive.google.com/open?id=0B_VVybD-mVecZUpBVUJfWkt5a3c Фото 1] |
| | *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger]; | | *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger]; |
| | | | |
| | *Посилання на добірку відеоматеріалів; | | *Посилання на добірку відеоматеріалів; |
| | | | |
| − | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''; | + | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''; [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeE7wLxr3KLgYgp6t4a7UADr2JWuijM0ExFdksX-VdQbVLrJw/viewform Форма] |
| | | | |
| | *Посилання на спільний груповий постер. | | *Посилання на спільний груповий постер. |
Сучасну назву місто отримало 14 липня 2016 року на честь українського письменника і драматурга Марка Кропивницького. Місто було перейменоване, оскільки попередня назва Кіровоград (на честь радянського політичного діяча С. М. Кірова) підпадала під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки».
10 (21) лютого 1784 — 5 вересня 1924 — Єлисаветград;
Існують версії, що у XVIII ст. місто також носило назву Єлисавет, проте в історичній довідці на сайті міської ради цей факт не згадується.
Оскільки від 1926 року Зінов'єва стали вважати «ворогом народу», у радянських джерелах часто назва «Зінов'євськ» не згадувалася. У них писали, що місто називалося Єлисаветградом до 1934 року
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.
У XVI — 1-й половині XVIII століть землі сучасного Кіровограда і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі.
В околицях Кіровограда є значна кількість пам'яток археології. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кіровограда з часів середнього палеоліту. Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться і в межах обласного центру — так, у 2000-х був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний корабель у ході розкопок на кіровоградській вулиці Космонавта Попова[10].
У місті встановлено низку пам'ятників — як за радянської доби (Меморіал Слави, Кірову, Шевченку тощо), так і в часи незалежності України (братам Ельворті, жертвам Чорнобильської трагедії, Володимирові Винниченку тощо).
Загалом у Кіровограді близько 40 пам'ятників, пам'ятних знаків, меморіалів і бюстів. Значним зосередженням пам'ятників і пам'ятних знаків у місті є т.зв. Вали (місце розташування Єлисаветинської фортеці) — тут міститься Меморіал Слави, низка інших монументів і знаків, присвячених подіям і учасникам Німецько-радянської війни, пам'ятні хрести Голодомору і першому православному храму міста.
Одним з найновіших в Кіровограді є пам'ятник міському голові Єлисаветграда Олександру Пашутіну, урочисто відкритий під час святкування Дня міста-2009 19 вересня 2009 року на площі перед міською радою.
Восени 2010 року, на площі перед Кіровоградським державним педагогічним університетом відкрито пам'ятник Володимирові Винниченку.
У Кіровограді в монументальній формі вшановано персоналії, чиї життя і творчість пов'язані з містом, — М. Л. Кропивницького, В. І. Григоровича, братів Ельворті.
Відразу декілька пам'ятників з'явилось у Кіровограді до 250-річчя міста в 2004 році, серед них — монументальний «Янгол-охоронець України», та пам'ятник братам Ельворті на вшанування засновників заводу «Червона Зірка», що розмістився неподалік від підприємства.
На день міста, 22 вересня 2012 року, перед адміністративним корпусом ВО «Радій» було встановлено бронзовий пам'ятник всесвітньо
відомому фізику, Нобелівському лауреату Ігореві Тамму.
Рельєф у місті визначений геологічною будовою. Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини. Кіровоград лежить на рівнинах, обабіч ріки Інгул. Місто також перетинає притоки Інгулу Сугоклія та Біянка, низка струмків. Їм притаманні глибокі долини, у яких розширені ділянки змінюються вузькими каньйоноподібними, де береги круті і скелясті. Річище Інгулу в межах міста звивисте, заплава — двостороння. Зведено Кіровоградське (260 га) та Лелеківське водосховища. Стік Інгулу в межах Кіровограда розподіляється таким чином:
березень—травень — 70 %; червень—серпень — 9%; вересень—листопад — 6%; грудень—лютий — 15%. Середня тривалість льодоставу — 2,5 місяці. Товщина льоду сягає 20—40 см.
Клімат Температура в °C • Сума опадів в мм Джерело: [7] Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм[8] (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року[7].
За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року[7].
Із Кропивницьким (Єлисаветградом, Кіровоградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту тощо.
У навчальних закладах міста навчалися відомі в майбутньому політики та діячі культури:
Єлисаветград як мультикультурне місто, де в умовах національної толерантності, співіснували представники багатьох культур, є батьківщиною і місцем зростання визначних діячів їхніх культур, зокрема тут народились російський прозаїк і драматург Юрій Олеша, польський композитор і педагог Кароль Шимановський, а також німецькомовний філософ-неокантіанець XIX століття Африкан Спір, відомий своїм великим впливом на Фрідріха Ніцше; у Єлисаветграді в родині своїх родичів Шимановських провів дитячі роки польський письменник Ярослав Івашкевич.
Видне місце у композиційній будові центру міста займала Успенська церква, що була знищена комуністами після Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться мерія.
Загалом у Кропивницькому близько 40 пам'ятників, пам'ятних знаків, меморіалів і бюстів.
Значним зосередженням пам'ятників і пам'ятних знаків у місті є Меморіальний комплекс «Фортечні вали» (місце розташування Єлисаветинської фортеці) — тут міститься Меморіал Слави, низка інших монументів і знаків, присвячених подіям і учасникам Німецько-радянської війни, пам'ятні хрести Голодомору і першому православному храму міста.
У Кропивницькому в монументальній формі вшановано персоналії, чиї життя і творчість пов'язані з містом, — М. Л. Кропивницького, В. І. Григоровича, братів Ельворті.
