Відмінності між версіями «Мікроскопи»

Поточна версія на 21:01, 30 березня 2017

Головна → Історія комп'ютерної техніки → Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі → Мікроскопи

Боженко Валентина, 36 група.

Загальний опис (принцип дії)

«Мікроскоп» походить від двох грецьких слів: «мікрос» – маленький і «скопос» – спостерігач.^[1]
Тобто,мікроскоп — прилад для розглядання дрібних, невидимих для неозброєного ока, предметів у збільшеному зображенні. ^[2]

Історична довідка

Мікроскоп був винайдений в Голландії А.Левенгуком. Мікроскоп Левенгука, який збільшував усього в 300 разів, здійснив переворот у науці. Хоча сьогоднішні мікроскопи вчених уже збільшують у мільйони разів. Саме завдяки цьому стали можливими досягнення в галузі біології, генної інженерії, медицини, фізики твердого тіла, інших наук. І це, запевняють учені, не межа, адже мікросвіт, як і всесвіт, безмежний і в ньому ще дуже багато таємниць. ^[3]
Поступово розвивалися технології в оптиці, внаслідок чого з'явилися більш якісні лінзи і більш міцні утримуючі конструкції, завдяки чому виходить точне зображення. В даний час виробляють оптичні мікроскопи, що дають тисячократне збільшення при мікроскопіі. Вже в ХХ столітті був сконструйований цифровий мікроскоп, що збільшує предмети в сотні тисяч разів.^[4]
Головними віхами з історії мікроскопу були такі:

• 1608 р. – винахід Галілео Галілеєм в Італії підзорної труби(телескопу);
• 1609-1610 р. – винахід Галілеєм першого мікроскопу;
• 1617-1619 рр. – Корнелієм Дреббелем (Англія) сконструйований мікроскоп за типом кеплерівської зорової труби;
• 1625 р. – Іоганн Фабер (Німеччина) за аналогією з терміном «телескоп» запропонував називати прилад Галілея «мікроскопом»;
• 1665 р. – Роберт Гук (Англія) удосконалив мікроскоп шляхом введення третьої (збиральної) лінзи;
• 1667 р. – Євстахій Дівіні (Італія) запропонував окуляри з двох лінз, що створювало плоске поле зору;
• 1715 р. – Х.Г. Мертель (Німеччина) запропонував освітлююче дзеркало для освітлення мікроскопічних об’єктів;
• 1747 р. – Леонард Ейлер (Росія) виклав ідею конструювання системи лінз хроматичної аберації;
• 1758-1760 рр. – Дж. Доллонд (Англія) застосував для об’єктів два види скла, чим домігся ахроматизації;
• 1827 р. – Джамбаттіста Амічі (Італія) вперше застосував плоску фронтальну лінзу для об’єктиву;
• 1850 р. – Дж. Амічі сконструював першу водну імерсію;
• 1873 р. – Ернст Аббé (Німеччина) створив систему освітлювальних лінз до столика мікроскопа;
• 1878 р. – В. Стефенсон (Англія) сконструював перші гомогенні масляні імерсії;
• 1882 р. – Фон Ебнер поклав початок вивченню анізотропних речовин (поляризаційний мікроскоп, темне поле);
• 1886 р. – Е. Аббé сконструював апохромати, що досягли межі роздільної здатності світлових мікроскопів;
• 1908 р. – А. Келер і Г. Зидентопф сконструювали люмінесцентний мікроскоп;
• 1928-1931 рр. – Е. Руска, М. Кнолль і Б. Борріє запропонували ідею і сконструювали перший електронний мікроскоп;
• 1934 р. – Ф. Церніке розробив принцип фазового контрасту. ^[5]
  

Технічні характеристики

Будова стандартного мікроскопа

Мікроскоп складається з корпусу та елементів оптпичнсї системи, через які проходить світло.Частинами корпусу є:

• основа;
• предметний столик, на якому розміщується дослідний зразок, що закріплюється на столику за допомогою двох гнучких тримачів;
• штатив зі змінним кутом нахилу, на якому знаходяться великий гвинт грубого налаштування чіткості (макрогвинт) та менший гвинт точного налаштування чіткості (мікрогвннт);
• тубус, на нижній частині якого кріпиться револьверна насадка з об’єктивами, а у верхню частину вкладається окуляр.
  

До елементів оптичної системи мікроскопа належать:

• увігнуте дзеркало, яке можна повертати;
• діафрагма, що знаходиться під предметним столиком;
• револьверна насадка а об'єктивами різного збільшення;
• окуляр, в який спостерігають об’єкт дослідження.
  

Дзеркало використовують для налаштування найкращого освітлення препарату.
Діафрагмою регулюють контрастність та яскравість зображення: якщо діафрагма закрита, зображення дуже контрастне, проте темне; якщо діафрагма повністю відкрита, то контрастність мала, а світла забагато, тому зображення переосвітлене. ^[6]

Сфера застосування

Застосування мікроскопів:

• Біологічні мікроскопи застосовуються для лабораторних біологічних і медичних досліджень прозорих об’єктів. Доступні «режими» світлого і темного поля, фазовий контраст, поляризоване світло.
• Металографічні мікроскопи застосовуються в наукових і промислових лабораторіях для дослідження непрозорих об’єктів. Можлива робота у відбитому та прохідному світлі.
• Стереоскопічні мікроскопи застосовуються в лабораторіях і на різних виробництвах для отримання збільшених зображень об’єктів під час проведення робочих операцій. Можлива робота у відбитому та прохідному світлі.
• Поляризаційні мікроскопи застосовуються в наукових і дослідницьких лабораторіях для спеціалізованих досліджень в поляризованому світлі. ^[7]
  

Фото, відео-матеріали

Мікроскоп Гука

Сучасний бінокулярний мікроскоп

Мікроскоп 1866 року

Список використаних джерел

1. ↑ Хто винайшов мікроскоп?
2. ↑ Мікроскоп. Матеріал з Вікіпедії
3. ↑ Стаття: "А в краплі — зоопарк". Сільські вісті.
4. ↑ Світловий мікроскоп
5. ↑ Стаття: "З історії розвитку мікроскопічних досліджень (ХVІІ – ХVІІІ ст.)"
6. ↑ Будова мікроскопа
7. ↑ Мікроскоп. Види мікроскопів