Відмінності між версіями «Мікроскопи»
Матеріал з Вікі ЦДУ
944528 (обговорення • внесок) |
944528 (обговорення • внесок) |
||
| (не показано 20 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
| − | Мікроскоп був винайдений в Голландії А.Левенгуком. | + | Мікроскоп був винайдений в Голландії А.Левенгуком. Мікроскоп Левенгука, який збільшував усього в 300 разів, здійснив переворот у науці. Хоча сьогоднішні мікроскопи вчених уже збільшують у мільйони разів. Саме завдяки цьому стали можливими досягнення в галузі біології, генної інженерії, медицини, фізики твердого тіла, інших наук. І це, запевняють учені, не межа, адже мікросвіт, як і всесвіт, безмежний і в ньому ще дуже багато таємниць. <ref name="micros_4">[http://silskivisti.kiev.ua/19024/print.php?n=20009 Стаття: "А в краплі — зоопарк". Сільські вісті.]</ref><br> Поступово розвивалися технології в оптиці, внаслідок чого з'явилися більш якісні лінзи і більш міцні утримуючі конструкції, завдяки чому виходить точне зображення. В даний час виробляють оптичні мікроскопи, що дають тисячократне збільшення при мікроскопіі. Вже в ХХ столітті був сконструйований цифровий мікроскоп, що збільшує предмети в сотні тисяч разів.<ref name="micros_3">[http://beaplanet.ru/mykroskopyya/svytloviy_mykroskop.html Світловий мікроскоп]</ref><br> |
| + | '''Головними віхами з історії мікроскопу були такі:''' | ||
| + | * 1608 р. – винахід Галілео Галілеєм в Італії підзорної труби(телескопу); | ||
| + | * 1609-1610 р. – винахід Галілеєм першого мікроскопу; | ||
| + | * 1617-1619 рр. – Корнелієм Дреббелем (Англія) сконструйований мікроскоп за типом кеплерівської зорової труби; | ||
| + | * 1625 р. – Іоганн Фабер (Німеччина) за аналогією з терміном «телескоп» запропонував називати прилад Галілея «мікроскопом»; | ||
| + | * 1665 р. – Роберт Гук (Англія) удосконалив мікроскоп шляхом введення третьої (збиральної) лінзи; | ||
| + | * 1667 р. – Євстахій Дівіні (Італія) запропонував окуляри з двох лінз, що створювало плоске поле зору; | ||
| + | * 1715 р. – Х.Г. Мертель (Німеччина) запропонував освітлююче дзеркало для освітлення мікроскопічних об’єктів; | ||
| + | * 1747 р. – Леонард Ейлер (Росія) виклав ідею конструювання системи лінз хроматичної аберації; | ||
| + | * 1758-1760 рр. – Дж. Доллонд (Англія) застосував для об’єктів два види скла, чим домігся ахроматизації; | ||
| + | * 1827 р. – Джамбаттіста Амічі (Італія) вперше застосував плоску фронтальну лінзу для об’єктиву; | ||
| + | * 1850 р. – Дж. Амічі сконструював першу водну імерсію; | ||
| + | * 1873 р. – Ернст Аббé (Німеччина) створив систему освітлювальних лінз до столика мікроскопа; | ||
| + | * 1878 р. – В. Стефенсон (Англія) сконструював перші гомогенні масляні імерсії; | ||
| + | * 1882 р. – Фон Ебнер поклав початок вивченню анізотропних речовин (поляризаційний мікроскоп, темне поле); | ||
| + | * 1886 р. – Е. Аббé сконструював апохромати, що досягли межі роздільної здатності світлових мікроскопів; | ||
| + | * 1908 р. – А. Келер і Г. Зидентопф сконструювали люмінесцентний мікроскоп; | ||
| + | * 1928-1931 рр. – Е. Руска, М. Кнолль і Б. Борріє запропонували ідею і сконструювали перший електронний мікроскоп; | ||
| + | * 1934 р. – Ф. Церніке розробив принцип фазового контрасту. <ref name="micros_5">[http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Perlit_2013_4_21 Стаття: "З історії розвитку мікроскопічних досліджень (ХVІІ – ХVІІІ ст.)"]</ref><br> | ||
==Технічні характеристики== | ==Технічні характеристики== | ||
| − | + | [[Файл:Micros standart.jpg|400x400px|рамка|Будова стандартного мікроскопа|left]] | |
| + | Мікроскоп складається з корпусу та елементів оптпичнсї системи, через які проходить світло.Частинами корпусу є: | ||
| + | * основа; | ||
| + | * предметний столик, на якому розміщується дослідний зразок, що закріплюється на столику за допомогою двох гнучких тримачів; | ||
| + | * штатив зі змінним кутом нахилу, на якому знаходяться великий гвинт грубого налаштування чіткості (макрогвинт) та менший гвинт точного налаштування чіткості (мікрогвннт); | ||
| + | * тубус, на нижній частині якого кріпиться револьверна насадка з об’єктивами, а у верхню частину вкладається окуляр.<br> | ||
| + | До елементів оптичної системи мікроскопа належать: | ||
| + | * увігнуте дзеркало, яке можна повертати; | ||
| + | * діафрагма, що знаходиться під предметним столиком; | ||
| + | * револьверна насадка а об'єктивами різного збільшення; | ||
| + | * окуляр, в який спостерігають об’єкт дослідження. <br> | ||
| + | Дзеркало використовують для налаштування найкращого освітлення препарату. <br> | ||
| + | Діафрагмою регулюють контрастність та яскравість зображення: якщо діафрагма закрита, зображення дуже контрастне, проте темне; якщо діафрагма повністю відкрита, то контрастність мала, а світла забагато, тому зображення переосвітлене. <ref name="micros_7">[http://narodna-osvita.com.ua/1717-budova-mkroskopa.html Будова мікроскопа]</ref> | ||
==Сфера застосування == | ==Сфера застосування == | ||
| − | + | Застосування мікроскопів: | |
| + | * Біологічні мікроскопи застосовуються для лабораторних біологічних і медичних досліджень прозорих об’єктів. Доступні «режими» світлого і темного поля, фазовий контраст, поляризоване світло. | ||
| + | * Металографічні мікроскопи застосовуються в наукових і промислових лабораторіях для дослідження непрозорих об’єктів. Можлива робота у відбитому та прохідному світлі. | ||
| + | * Стереоскопічні мікроскопи застосовуються в лабораторіях і на різних виробництвах для отримання збільшених зображень об’єктів під час проведення робочих операцій. Можлива робота у відбитому та прохідному світлі. | ||
| + | * Поляризаційні мікроскопи застосовуються в наукових і дослідницьких лабораторіях для спеціалізованих досліджень в поляризованому світлі. <ref name="micros_6">[http://vseoteli.kiev.ua/mikroskop-vidi-mikroskopiv.html Мікроскоп. Види мікроскопів]</ref><br> | ||
==Фото, відео-матеріали== | ==Фото, відео-матеріали== | ||
| − | + | [[Файл:Micros_guka.jpg|300x300px|рамка|Мікроскоп Гука|left]] | |
| + | [[Файл:Micros_now.jpg|300x300px|рамка|Сучасний бінокулярний мікроскоп|right]] | ||
| + | [[Файл:Micros_1866.jpg|300x300px|рамка|Мікроскоп 1866 року|center]] <br> | ||
==Список використаних джерел== | ==Список використаних джерел== | ||
Поточна версія на 21:01, 30 березня 2017
Головна → Історія комп'ютерної техніки → Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі → Мікроскопи
Боженко Валентина, 36 група.
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
«Мікроскоп» походить від двох грецьких слів: «мікрос» – маленький і «скопос» – спостерігач.[1]
Тобто,мікроскоп — прилад для розглядання дрібних, невидимих для неозброєного ока, предметів у збільшеному зображенні. [2]
Історична довідка
Мікроскоп був винайдений в Голландії А.Левенгуком. Мікроскоп Левенгука, який збільшував усього в 300 разів, здійснив переворот у науці. Хоча сьогоднішні мікроскопи вчених уже збільшують у мільйони разів. Саме завдяки цьому стали можливими досягнення в галузі біології, генної інженерії, медицини, фізики твердого тіла, інших наук. І це, запевняють учені, не межа, адже мікросвіт, як і всесвіт, безмежний і в ньому ще дуже багато таємниць. [3]
Поступово розвивалися технології в оптиці, внаслідок чого з'явилися більш якісні лінзи і більш міцні утримуючі конструкції, завдяки чому виходить точне зображення. В даний час виробляють оптичні мікроскопи, що дають тисячократне збільшення при мікроскопіі. Вже в ХХ столітті був сконструйований цифровий мікроскоп, що збільшує предмети в сотні тисяч разів.[4]
Головними віхами з історії мікроскопу були такі:
- 1608 р. – винахід Галілео Галілеєм в Італії підзорної труби(телескопу);
- 1609-1610 р. – винахід Галілеєм першого мікроскопу;
- 1617-1619 рр. – Корнелієм Дреббелем (Англія) сконструйований мікроскоп за типом кеплерівської зорової труби;
- 1625 р. – Іоганн Фабер (Німеччина) за аналогією з терміном «телескоп» запропонував називати прилад Галілея «мікроскопом»;
- 1665 р. – Роберт Гук (Англія) удосконалив мікроскоп шляхом введення третьої (збиральної) лінзи;
- 1667 р. – Євстахій Дівіні (Італія) запропонував окуляри з двох лінз, що створювало плоске поле зору;
- 1715 р. – Х.Г. Мертель (Німеччина) запропонував освітлююче дзеркало для освітлення мікроскопічних об’єктів;
- 1747 р. – Леонард Ейлер (Росія) виклав ідею конструювання системи лінз хроматичної аберації;
- 1758-1760 рр. – Дж. Доллонд (Англія) застосував для об’єктів два види скла, чим домігся ахроматизації;
- 1827 р. – Джамбаттіста Амічі (Італія) вперше застосував плоску фронтальну лінзу для об’єктиву;
- 1850 р. – Дж. Амічі сконструював першу водну імерсію;
- 1873 р. – Ернст Аббé (Німеччина) створив систему освітлювальних лінз до столика мікроскопа;
- 1878 р. – В. Стефенсон (Англія) сконструював перші гомогенні масляні імерсії;
- 1882 р. – Фон Ебнер поклав початок вивченню анізотропних речовин (поляризаційний мікроскоп, темне поле);
- 1886 р. – Е. Аббé сконструював апохромати, що досягли межі роздільної здатності світлових мікроскопів;
- 1908 р. – А. Келер і Г. Зидентопф сконструювали люмінесцентний мікроскоп;
- 1928-1931 рр. – Е. Руска, М. Кнолль і Б. Борріє запропонували ідею і сконструювали перший електронний мікроскоп;
- 1934 р. – Ф. Церніке розробив принцип фазового контрасту. [5]
Технічні характеристики
Будова стандартного мікроскопа
Мікроскоп складається з корпусу та елементів оптпичнсї системи, через які проходить світло.Частинами корпусу є:
- основа;
- предметний столик, на якому розміщується дослідний зразок, що закріплюється на столику за допомогою двох гнучких тримачів;
- штатив зі змінним кутом нахилу, на якому знаходяться великий гвинт грубого налаштування чіткості (макрогвинт) та менший гвинт точного налаштування чіткості (мікрогвннт);
- тубус, на нижній частині якого кріпиться револьверна насадка з об’єктивами, а у верхню частину вкладається окуляр.
До елементів оптичної системи мікроскопа належать:
- увігнуте дзеркало, яке можна повертати;
- діафрагма, що знаходиться під предметним столиком;
- револьверна насадка а об'єктивами різного збільшення;
- окуляр, в який спостерігають об’єкт дослідження.
Дзеркало використовують для налаштування найкращого освітлення препарату.
Діафрагмою регулюють контрастність та яскравість зображення: якщо діафрагма закрита, зображення дуже контрастне, проте темне; якщо діафрагма повністю відкрита, то контрастність мала, а світла забагато, тому зображення переосвітлене. [6]
Сфера застосування
Застосування мікроскопів:
- Біологічні мікроскопи застосовуються для лабораторних біологічних і медичних досліджень прозорих об’єктів. Доступні «режими» світлого і темного поля, фазовий контраст, поляризоване світло.
- Металографічні мікроскопи застосовуються в наукових і промислових лабораторіях для дослідження непрозорих об’єктів. Можлива робота у відбитому та прохідному світлі.
- Стереоскопічні мікроскопи застосовуються в лабораторіях і на різних виробництвах для отримання збільшених зображень об’єктів під час проведення робочих операцій. Можлива робота у відбитому та прохідному світлі.
- Поляризаційні мікроскопи застосовуються в наукових і дослідницьких лабораторіях для спеціалізованих досліджень в поляризованому світлі. [7]
Фото, відео-матеріали
Мікроскоп Гука
Сучасний бінокулярний мікроскоп
Мікроскоп 1866 року
