Відмінності між версіями «Місто як ляльковий дім»
4690066 (обговорення • внесок) |
4690066 (обговорення • внесок) |
||
(не показано 13 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | '''''Кропивни́цький'''''(у 1775–1924 роках — Єлисаветград, Єлисавет, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939роках — Кіров, у 1939–2016 роках — Кіровоград) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт. | |
+ | Кропивницький лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки — Сугоклія та Біянка. | ||
+ | Утворення міста в середині XVIII століття пов'язане з будівництвом фортеці святої Єлисавети. Місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут 1882 року був відкритий перший український професійний театр, засновником якого був Марко Лукич Кропивницький. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кропивницького налічує понад 70 підприємств. Місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями. | ||
− | + | ==Історія міста Кропивницький== | |
+ | |||
+ | В межах та околицях сучасного Кропивницького є значна кількість пам'яток археології. На території сучасного міста знаходилась велика кількість курганів, поховань. Розкопувати кургани починає перший очільник Новоросійської губернії Олексій Петрович Мельгунов. У кінці 19-го на початку 20-го століть дослідженнями займається краєзнавець Павло Рябков. Цікаві знахідки виявлено у кінці 20-го на початку 21-го століть. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кропивницького з часів середнього палеоліту (доба мустьє). Також знайдено пам'ятки середньостогівської культури, пізньоямної культури, катакомбної культури, пам'ятки епохи бронзи. Так, у 2004 році був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний човен у ході розкопок на кропивницькій вулиці Космонавта Попова. | ||
+ | На території, до якої входила територія сучасного міста, в різні часи перебували кімерійці, скіфи, сармати. Згодом на зміну прийшли тюркомовні [[Файл:Фортеця-Єлисавети-300x147.jpg|міні]]племена гунів, обрів, хозарів, угрів та печенігів, слов'янське плем'я уличів (угличів). | ||
+ | У XVI — 1-й половині XVIII століття землі сучасного Кропивницького і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі. Тут існували розрізнені зимівники запорізьких козаків: слободи та хутори. Мешканці поселень селились на свій страх і ризик, оскільки знаходились на незахищених прикордонних землях. Колонізаторство Задніпровських місць, а саме так тоді називались землі між Дніпром та Південним Бугом, почалося козаками Миргородського та Полтавського полків наприкінці 17-го — на початку 18-го століття. | ||
+ | До 1751 року за версіями краєзнавців на території сучасного Кропивницького існували слободи, засновані козаками: Кущівка(увійшла до складу міста у 19 ст.), Завадівка, Інгульська слобода, яка пізніше злилась з Лелеківкою (всі увійшли до складу міста у 20-му ст.) та Знаменська слобода, заснована старообрядцями. | ||
+ | |||
+ | ==Видатні постаті== | ||
+ | Із Кропивницьким (Єлисаветградом, Кіровоградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту тощо. | ||
+ | |||
+ | Володимир Винниченко | ||
+ | Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951), Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кропивницького. | ||
+ | |||
+ | У Кропивницькому (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники і драматурги Іван Карпенко-Карий та Юрій Яновський; музикант Генріх Нейгауз і композитор Юлій Мейтус, художник-авангардист Олександр Осмьоркін. | ||
+ | |||
+ | У середині 70-х років XIX століття у місті жив український композитор П. Ніщинський. А 1907 року в Єлисаветграді народився російський поет Арсеній Тарковський, батько режисера Андрія Тарковського. | ||
+ | |||
+ | ==Пам’ятки археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва== | ||
+ | |||
+ | Вже з кінця XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму (неокласицизму), однак притаманною са́ме Єлисаветграду стало панування наприкінці XIX — на початку ХХ століття стилю модерн, як у житловій, так і громадській архітектурі. Значною мірою архітектурне обличчя Кропивницького визначали робочі квартали. | ||
+ | Видне місце у композиційній будові центру міста займала Успенська церква, що була знищена комуністами після Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться мерія. | ||
+ | За СРСР Кропивницький був забудований багатоповерховими адміністративними, громадськими та житловими будинками. У 1970-х роках успіхом місцевих інженерів та будівничих стала реалізація проекту з упорядкування і забудови міської набережної річки Інгул. | ||
+ | У 2000-х, після тривалої економічної кризи, в місті відновилась сфера капітального будівництва. | ||
+ | |||
+ | ==Пам'ятки природи Кіровоградської області== | ||
+ | Саме місто не має значних пам'яток природи, але Кіровоградська область дуже багата на ці дари. | ||
+ | |||
+ | Каштан в Онуфріївці. Обхват 4,7 м, висота 20 м, вік 190 років. Посаджений у 1822–1825 рр. Іваном Абровицьким, службовцем у графа Д. М. Толстого. Статус ботанічної пам'ятки природи одержав в 1993 р. Один з найстаріших каштанів у Україні. Росте в м. Онуфріївка, вул. М. Скляра, 7 на території Онуфріївського вузла зв'язку, Кіровоградська область. Дерево має чотири стовбури, а також дупло, яке підлягає пломбуванню. | ||
+ | |||
+ | «Каска́ди» — урочище в Маловисківському районі Кіровоградської області, геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа — 2,5 га. | ||
+ | |||
+ | Боло́то Чо́рний ліс — гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні, найпівденніше в Україні сфагнове болото. Розташована в межах Знам'янського району Кіровоградської області, в межах лісового масиву «Чорний ліс», що на північний захід від міста Знам'янки. | ||
+ | |||
+ | Ви́токи річки Інгуле́ць — комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташована в межах Знам'янського району Кіровоградської області, на північ від села Топило. | ||
+ | |||
+ | Острів Обеліск — комплексна пам'ятка природи місцевого значення, створена на однойменному острові у 1995 році. Розташовується у Світловодському районі Кіровоградської області та на території Кременчуцького водосховища. Знаходиться в підпорядкуванні Подорожненської сільської ради Світловодського району. Згідно Додатку до рішення Кіровоградської обласної ради від 18 лютого 2011 року є природно-заповідною територією, що входить до складу Світловодського регіонального ландшафтного парку, створеного у 2011 році. | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]== | ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]== | ||
Рядок 27: | Рядок 58: | ||
<TR><TD height=24px>1754 </TD><TD>Засноване місто Єлисаветград </TD></TR> | <TR><TD height=24px>1754 </TD><TD>Засноване місто Єлисаветград </TD></TR> | ||
− | <TR><TD height=24px></TD> | + | <TR><TD height=24px>1754</TD> <TD> Створення Новослобідського козацького полку </TD></TR> |
<TR><TD height=24px>1764 </TD><TD> Скасовані Нова Сербія і Новослобідський козацький полк, їхні території під назвою Єлисаветинської провінції ввійшли до складу утвореної указом Новоросійської губернії </TD></TR> | <TR><TD height=24px>1764 </TD><TD> Скасовані Нова Сербія і Новослобідський козацький полк, їхні території під назвою Єлисаветинської провінції ввійшли до складу утвореної указом Новоросійської губернії </TD></TR> | ||
<TR><TD height=24px>1796 </TD><TD> Створено Єлисаветградський повіт Новоросійської губернії Російської імперії </TD></TR> | <TR><TD height=24px>1796 </TD><TD> Створено Єлисаветградський повіт Новоросійської губернії Російської імперії </TD></TR> | ||
Рядок 36: | Рядок 67: | ||
<TR><TD height=24px> 1934 </TD><TD> Місто Зинов'євськ перейменоване на Кірове </TD> </TR> | <TR><TD height=24px> 1934 </TD><TD> Місто Зинов'євськ перейменоване на Кірове </TD> </TR> | ||
<TR><TD height=24px> 4 серпня 1941—8 січня 1944 </TD><TD> Німецька окупація </TD></TR> | <TR><TD height=24px> 4 серпня 1941—8 січня 1944 </TD><TD> Німецька окупація </TD></TR> | ||
− | <TR><TD height=24px> 14 липня 2016 </TD><TD | + | <TR><TD height=24px> 14 липня 2016 </TD><TD> Верховна Рада України перейменувала місто Кіровоград на Кропивницький </TD></TR> |
</TABLE> | </TABLE> | ||
− | [[Зображення:Театр Кропивницького.jpg|right| | + | [[Зображення:Театр Кропивницького.jpg|right|300px|]] |
=='''Ресурси:'''== | =='''Ресурси:'''== | ||
− | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; | + | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; [https://drive.google.com/file/d/0BziWhhtUe5CDLUd1QWZPVUVZRUU/view?usp=sharing] |
− | *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; | + | *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; [https://drive.google.com/drive/folders/0BziWhhtUe5CDZnNfcXlISmVqb0E?usp=sharing] |
− | *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger]; | + | *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger]; [http://lyalkovyidim.blogspot.com/] |
*Посилання на добірку відеоматеріалів; | *Посилання на добірку відеоматеріалів; | ||
− | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''; | + | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdTMKOo6Lk27uqqWHhsztZLHuoJxWJT_pjakZGNOP0gJ7FBPA/viewform] |
*Посилання на спільний груповий постер. | *Посилання на спільний груповий постер. |
Поточна версія на 13:08, 28 листопада 2016
Кропивни́цький(у 1775–1924 роках — Єлисаветград, Єлисавет, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939роках — Кіров, у 1939–2016 роках — Кіровоград) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.
Кропивницький лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки — Сугоклія та Біянка.
Утворення міста в середині XVIII століття пов'язане з будівництвом фортеці святої Єлисавети. Місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут 1882 року був відкритий перший український професійний театр, засновником якого був Марко Лукич Кропивницький. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кропивницького налічує понад 70 підприємств. Місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.
Зміст
Історія міста Кропивницький
В межах та околицях сучасного Кропивницького є значна кількість пам'яток археології. На території сучасного міста знаходилась велика кількість курганів, поховань. Розкопувати кургани починає перший очільник Новоросійської губернії Олексій Петрович Мельгунов. У кінці 19-го на початку 20-го століть дослідженнями займається краєзнавець Павло Рябков. Цікаві знахідки виявлено у кінці 20-го на початку 21-го століть. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кропивницького з часів середнього палеоліту (доба мустьє). Також знайдено пам'ятки середньостогівської культури, пізньоямної культури, катакомбної культури, пам'ятки епохи бронзи. Так, у 2004 році був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний човен у ході розкопок на кропивницькій вулиці Космонавта Попова.
На території, до якої входила територія сучасного міста, в різні часи перебували кімерійці, скіфи, сармати. Згодом на зміну прийшли тюркомовні племена гунів, обрів, хозарів, угрів та печенігів, слов'янське плем'я уличів (угличів).У XVI — 1-й половині XVIII століття землі сучасного Кропивницького і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі. Тут існували розрізнені зимівники запорізьких козаків: слободи та хутори. Мешканці поселень селились на свій страх і ризик, оскільки знаходились на незахищених прикордонних землях. Колонізаторство Задніпровських місць, а саме так тоді називались землі між Дніпром та Південним Бугом, почалося козаками Миргородського та Полтавського полків наприкінці 17-го — на початку 18-го століття. До 1751 року за версіями краєзнавців на території сучасного Кропивницького існували слободи, засновані козаками: Кущівка(увійшла до складу міста у 19 ст.), Завадівка, Інгульська слобода, яка пізніше злилась з Лелеківкою (всі увійшли до складу міста у 20-му ст.) та Знаменська слобода, заснована старообрядцями.
Видатні постаті
Із Кропивницьким (Єлисаветградом, Кіровоградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту тощо.
Володимир Винниченко Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951), Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кропивницького.
У Кропивницькому (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники і драматурги Іван Карпенко-Карий та Юрій Яновський; музикант Генріх Нейгауз і композитор Юлій Мейтус, художник-авангардист Олександр Осмьоркін.
У середині 70-х років XIX століття у місті жив український композитор П. Ніщинський. А 1907 року в Єлисаветграді народився російський поет Арсеній Тарковський, батько режисера Андрія Тарковського.
Пам’ятки археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва
Вже з кінця XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму (неокласицизму), однак притаманною са́ме Єлисаветграду стало панування наприкінці XIX — на початку ХХ століття стилю модерн, як у житловій, так і громадській архітектурі. Значною мірою архітектурне обличчя Кропивницького визначали робочі квартали. Видне місце у композиційній будові центру міста займала Успенська церква, що була знищена комуністами після Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться мерія. За СРСР Кропивницький був забудований багатоповерховими адміністративними, громадськими та житловими будинками. У 1970-х роках успіхом місцевих інженерів та будівничих стала реалізація проекту з упорядкування і забудови міської набережної річки Інгул. У 2000-х, після тривалої економічної кризи, в місті відновилась сфера капітального будівництва.
Пам'ятки природи Кіровоградської області
Саме місто не має значних пам'яток природи, але Кіровоградська область дуже багата на ці дари.
Каштан в Онуфріївці. Обхват 4,7 м, висота 20 м, вік 190 років. Посаджений у 1822–1825 рр. Іваном Абровицьким, службовцем у графа Д. М. Толстого. Статус ботанічної пам'ятки природи одержав в 1993 р. Один з найстаріших каштанів у Україні. Росте в м. Онуфріївка, вул. М. Скляра, 7 на території Онуфріївського вузла зв'язку, Кіровоградська область. Дерево має чотири стовбури, а також дупло, яке підлягає пломбуванню.
«Каска́ди» — урочище в Маловисківському районі Кіровоградської області, геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа — 2,5 га.
Боло́то Чо́рний ліс — гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні, найпівденніше в Україні сфагнове болото. Розташована в межах Знам'янського району Кіровоградської області, в межах лісового масиву «Чорний ліс», що на північний захід від міста Знам'янки.
Ви́токи річки Інгуле́ць — комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташована в межах Знам'янського району Кіровоградської області, на північ від села Топило.
Острів Обеліск — комплексна пам'ятка природи місцевого значення, створена на однойменному острові у 1995 році. Розташовується у Світловодському районі Кіровоградської області та на території Кременчуцького водосховища. Знаходиться в підпорядкуванні Подорожненської сільської ради Світловодського району. Згідно Додатку до рішення Кіровоградської обласної ради від 18 лютого 2011 року є природно-заповідною територією, що входить до складу Світловодського регіонального ландшафтного парку, створеного у 2011 році.
Рідне місто або село на карті України Google карти
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
Дата | Історична подія |
---|---|
1752 | Створено військово-поселенську територію Нову Сербію |
1754 | Засноване місто Єлисаветград |
1754 | Створення Новослобідського козацького полку |
1764 | Скасовані Нова Сербія і Новослобідський козацький полк, їхні території під назвою Єлисаветинської провінції ввійшли до складу утвореної указом Новоросійської губернії |
1796 | Створено Єлисаветградський повіт Новоросійської губернії Російської імперії |
1869 | Засноване місто Знам'янка, важливий залізничний вузол України |
Січень 1918 року | Установлення радянської влади |
30 грудня 1922 | УСРР входить до складу Радянського Союзу |
7 серпня 1924 | Єлисаветград перейменовано на Зинов'євськ |
1934 | Місто Зинов'євськ перейменоване на Кірове |
4 серпня 1941—8 січня 1944 | Німецька окупація |
14 липня 2016 | Верховна Рада України перейменувала місто Кіровоград на Кропивницький |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск; [1]
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;[4]
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка