Відмінності між версіями «Town of free»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 13 проміжних версій цього учасника)
Рядок 12: Рядок 12:
  
 
==Рідне місто або село на карті України==
 
==Рідне місто або село на карті України==
[[Файл:Безымянный.jpg|міні]]
+
[[Файл:Карта.JPG]]
  
 
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==
 
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==
Рядок 22: Рядок 22:
  
 
  <TR>
 
  <TR>
   <TD  height=24px;>  </TD><TD>    </TD>  
+
   <TD  height=24px;> 1775–1924   </TD><TD> Єлисаветград     </TD>  
 
  </TR>
 
  </TR>
 
   
 
   
<TR><TD height=24px> 25145    </TD><TD>   </TD></TR>
+
<TR><TD height=24px> 1924—1934  </TD><TD> Місто носить назву Зінов'євськ  </TD></TR>
<TR><TD height=24px>     </TD><TD>    </TD></TR>
+
<TR><TD height=24px> 1934-1939    </TD><TD> Місто носить назву Кірово   </TD></TR>
<TR><TD height=24px>       </TD><TD>  </TD></TR>
+
<TR><TD height=24px> 1939-2016      </TD><TD> Місто носить назву Кіровоград   </TD></TR>
<TR><TD height=24px>       </TD><TD>   </TD></TR>
+
<TR><TD height=24px> 2016    </TD><TD> Місто носить назву Кропивницький </TD></TR>  
<TR><TD height=24px>       </TD><TD>   </TD></TR>
+
<TR><TD height=24px> 1754      </TD><TD> Заснування міста  </TD></TR>
<TR><TD height=24px>       </TD><TD>   </TD></TR>
+
<TR><TD height=24px> 1784      </TD><TD> Присвоєно статус міста  </TD></TR>  
<TR><TD height=24px>       </TD><TD>   </TD></TR>
+
<TR><TD height=24px> 1751      </TD><TD> Створення Нової Сербії  </TD></TR>
<TR><TD height=24px>     </TD><TD>   </TD></TR>
+
<TR><TD height=24px> 1893    </TD><TD> Виникнення водогону в місті </TD></TR>
<TR><TD height=24px>     </TD><TD>   </TD> </TR>
+
<TR><TD height=24px> 1897    </TD><TD> Поява електричного трамваю </TD> </TR>
<TR><TD height=24px>     </TD><TD>   </TD></TR>
+
<TR><TD height=24px> 1870    </TD><TD> Відкриття земського училища  </TD></TR>
<TR><TD height=24px>     </TD><TD>   </TD></TR>
+
<TR><TD height=24px> 1755    </TD><TD> З’явився перший храм -  православна Свято-Троїцька церква  </TD></TR>
 
</TABLE>
 
</TABLE>
  
Рядок 42: Рядок 42:
 
=='''Ресурси:'''==
 
=='''Ресурси:'''==
  
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск''';  
+
*Посилання на презентацію  у '''Google Диск'''; [https://drive.google.com/open?id=0B7MwGmzPCZdqT0lUUmlEc1lDTW8]
  
 
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';  
 
*Посилання на власний фотоальбом у  '''Google Диск''';  
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];
+
*Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];[http://begunm.blogspot.com/]
  
 
*Посилання на добірку відеоматеріалів;
 
*Посилання на добірку відеоматеріалів;
  
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';
+
*Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfVzFQ-6QfkFPKx-79oQOIH_oYj4uXJ9-rwL9tU83Xb-pNeXA/viewform]
  
 
*Посилання на спільний груповий постер.
 
*Посилання на спільний груповий постер.

Поточна версія на 09:10, 2 грудня 2016

Поява міста

Сильне, вільне, квітуче, незалежне місто в мальовничому куточку країни, на березі повноводної річки.Можна стверджувати, що 1755 рік став роком появи міста. На момент появи міста будівництво фортеці було припинене через протест османської імперії.[20] Тобто фортеця ще не функціонувала, а місто вже з'явилося.

Серед населення новосвореного міста переважали українці, друга за чисельністю група — старообрядці (не чисті росіяни, а асимільовані, які більше 50 років проживали в українському на той час місті Стародуб), третя група — греки. Красномовно про склад населення скажуть прізвища бургомістрів за період з 1755 по 1766 роки: Іван Іванченко, Григорій Звенигородський, Іван Гомін, Василь Кисельов (розкольник, який прийняв православну віру), Іван Ніжинець, Терентій Чорний.[21] У 1757 р. у місті мешкало 149 господарств, з яких більшість — 133 господарства належали вихідцям з українських територій (колишнім мешканцям Задніпровських сотень Миргородського полку належало 78 господарств, вихідцям «з Польщі» (Правобережної України) — 37 господарств, переселенцям з Запоріжжя — 9 господарств, з Гетьманщини — 8 господарств, з Слобідської України — 1 господарство[22]).

В історичних джерелах стверджується, що крім українців, греків, молдован у місті селились серби та росіяни. З цим можна погодитись частково. Росіяни, що селились біля фортеці, — це вже згадані асимільовані розкольники. Крім них у новоствореній у 1754 році Солдатській (Пермській) слободі між фортецею та ретраншементом дислокувався Пермський карабінерний полк. Однак гарнізон полку ніколи не враховувався в чисельність навколишніх поселень, оскільки полк був розселений у казенних будинках та проводив регулярні ротації. Серби та росіяни, які згодом стали мешканцями прилеглих поселень, а не форштадту, — це офіцери та їхні сім'ї, які служили у єлизаветинській фортеці. Їхня чисельність з сім'ями до 1755 року ледь перевищувала два десятки. За службу вони отримували землю. Завдяки ним з'явились топоніми, знайомі сучасним кропивничанам: Соколівка (від російського прізвища Соколов), Арнаутове (від сербського прізвища Арнаут) та ін.[9]

Новостворене місто отримало назву Єлисавет. Назва Єлисавет утворилась відповідно до козацьких традицій називати місто у прив'язці до географічного об'єкту, яким була фортеця святої Єлисавети. Перші численні згадки назви Єлисавет та словосполучення город Єлисавет трапляються в документах Коша Нової Січі



Рідне місто або село на карті України

Карта.JPG

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата Історична подія
1775–1924 Єлисаветград
1924—1934 Місто носить назву Зінов'євськ
1934-1939 Місто носить назву Кірово
1939-2016 Місто носить назву Кіровоград
2016 Місто носить назву Кропивницький
1754 Заснування міста
1784 Присвоєно статус міста
1751 Створення Нової Сербії
1893 Виникнення водогону в місті
1897 Поява електричного трамваю
1870 Відкриття земського училища
1755 З’явився перший храм - православна Свято-Троїцька церква
Photo 5.jpg

Ресурси:

  • Посилання на презентацію у Google Диск; [1]
  • Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
  • Посилання на власний блог у Blogger;[2]
  • Посилання на добірку відеоматеріалів;
  • Посилання на опитування або анкету у Google Форми;[3]
  • Посилання на спільний груповий постер.



Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка