Відмінності між версіями «Рідне місто Кропивницький»
4614184 (обговорення • внесок) |
4614184 (обговорення • внесок) |
||
| (не показана одна проміжна версія 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:230px-Музей Осьмьоркіна у Кіровограді.jpg|mini|right]] | ||
Надзвичайно мальовничі краєвиди мого рідного Кіровограда, розташованого на узбережжі річки Інгул, вкритого буйною зеленню, не залишать байдужим нікого з гостей міста. Сьогодні Кіровоград є не лише промисловим, а й одним з кращих історико –культурних центрів України. Це надзвичайно прекрасне і неповторне місто з великою кількістю парків та скверів, пам’яток архітектури та культури. На сьогодні у промисловому комплексі Кіровограда працюють більше 70 підприємств. | Надзвичайно мальовничі краєвиди мого рідного Кіровограда, розташованого на узбережжі річки Інгул, вкритого буйною зеленню, не залишать байдужим нікого з гостей міста. Сьогодні Кіровоград є не лише промисловим, а й одним з кращих історико –культурних центрів України. Це надзвичайно прекрасне і неповторне місто з великою кількістю парків та скверів, пам’яток архітектури та культури. На сьогодні у промисловому комплексі Кіровограда працюють більше 70 підприємств. | ||
| Рядок 9: | Рядок 10: | ||
Наше місто утворилося спочатку як поселення у XVIII ст. після побудови відомої фортеці Святої Єлисавети. З того часу і стало називатися Єлисаветград, Середина XIX — початок ХХ ст. для ньго стали «золотою ерою»:швидкими темпами розвивалось виробництво і промисловість, розвивалась стрімко і міська інфраструктура, що сприяло і розвитку культури. Саме у нас було відкрио перший професійний український театр. | Наше місто утворилося спочатку як поселення у XVIII ст. після побудови відомої фортеці Святої Єлисавети. З того часу і стало називатися Єлисаветград, Середина XIX — початок ХХ ст. для ньго стали «золотою ерою»:швидкими темпами розвивалось виробництво і промисловість, розвивалась стрімко і міська інфраструктура, що сприяло і розвитку культури. Саме у нас було відкрио перший професійний український театр. | ||
| − | Як приємно сьогодні, прогулюючись вулицями Кіровограда, бачити і відчувати сліди історії і водночас насолоджуватися сучасними досягненнями, зокрема новими будинками, парками, спортмайданчиками. Наше місто живе і розвивається…. | + | Як приємно сьогодні, прогулюючись вулицями Кіровограда, бачити і відчувати сліди історії і водночас насолоджуватися сучасними досягненнями, зокрема новими будинками, парками, спортмайданчиками. Наше місто живе і розвивається….Кіровоград - прекрасне місто з багатою та цікавою історією. Саме тут був відкритий перший український професійний театр. |
| + | |||
| + | Як промисловий і культурний осередок у центрі країни, вузол шляхів наше місто виховувало, представників багатьох культур, і було місцем зростання визначних діячів цих культур. | ||
| + | |||
| + | Із Єлисаветградом пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту. | ||
| + | |||
| + | Пропонуємо вам згадати найяскравіших з них: | ||
| + | |||
| + | Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951) - один з найвідоміших уродженеців нашого міста, Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.Кіровоград - прекрасне місто з багатою та цікавою історією. Саме тут був відкритий перший український професійний театр. | ||
| + | |||
| + | Як промисловий і культурний осередок у центрі країни, вузол шляхів наше місто виховувало, представників багатьох культур, і було місцем зростання визначних діячів цих культур. | ||
| + | |||
| + | Із Єлисаветградом пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту. | ||
| + | |||
| + | Пропонуємо вам згадати найяскравіших з них: | ||
| + | |||
| + | Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951) - один з найвідоміших уродженеців нашого міста, Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда. | ||
| + | Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Тобілевич; 17 (29) вересня 1845, с. Арсенівка, Бобринецького повіту Херсонської губернії, тепер Новомиргородський район, Кіровоградська область — † 2 (15) вересня 1907, Берлін) — український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. На його честь названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. | ||
| + | Ю́рій Яно́вський (14 (27) серпня 1902, Маєрове — 25 лютого 1954, Київ) — український радянський письменник-класик, лауреат Сталінської премії (1949). У 1919 році Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі. | ||
| + | Ге́нріх Гу́ставович Нейга́уз (31 березня (12 квітня) 1888, Єлисаветград — 10 жовтня 1964, Москва) — російський і радянський піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч. Його батько, Густав Нейгауз, також піаніст, після закінчення консерваторії в Кельні переїхав з Німеччини спочатку до Росії, а згодом в Єлисаветград, де став фундатором місцевої музичної школи. | ||
| + | Юлій Сергійович Мейтус (28 січня 1903, Єлисаветград — 2 квітня 1997, Київ) — український радянський композитор, народний артист України (1973), Заслужений діяч мистецтв Туркменської РСР (1944) та Української РСР (1948), лауреат Шевченківської премії. В 1919 році закінчив музичну школу по класу фортепіано в Генріха Нейгауза.Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Тобілевич; 17 (29) вересня 1845, с. Арсенівка, Бобринецького повіту Херсонської губернії, тепер Новомиргородський район, Кіровоградська область — † 2 (15) вересня 1907, Берлін) — український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. На його честь названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. | ||
| + | Ю́рій Яно́вський (14 (27) серпня 1902, Маєрове — 25 лютого 1954, Київ) — український радянський письменник-класик, лауреат Сталінської премії (1949). У 1919 році Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі. | ||
| + | Ге́нріх Гу́ставович Нейга́уз (31 березня (12 квітня) 1888, Єлисаветград — 10 жовтня 1964, Москва) — російський і радянський піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч. Його батько, Густав Нейгауз, також піаніст, після закінчення консерваторії в Кельні переїхав з Німеччини спочатку до Росії, а згодом в Єлисаветград, де став фундатором місцевої музичної школи. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]== | ||
| + | [[Файл:Rfhnf.JPG|800px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]] | ||
| + | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ||
<TABLE BORDER=1> | <TABLE BORDER=1> | ||
| − | + | <TR> | |
| − | <TH> Дата | + | <TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> |
</TR> | </TR> | ||
<TR> | <TR> | ||
| − | <TD height=24px;> | + | <TD height=24px;> 6 березня 1918 року </TD><TD> місто Єлисаветград було перейменоване на Єлизавет </TD> |
</TR> | </TR> | ||
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1920 р </TD><TD> Єлисавет був звільнений від денікінців </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1924 р </TD><TD> місто перейменоване на Зінов'євськ </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> У грудні 1934 р </TD><TD> місто перейменоване на Кірово </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> У січні 1939 </TD><TD> назву міста змінили на Кіровоград</TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 5 серпня 1941 </TD><TD> місто було окуповане гітлерівськими військами </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 5 січня 1944 </TD><TD> Місто звільнене від окупантів </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> у 1950-х </TD><TD> у Кіровограді збудовано нові підприємства </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> У 1990-ті роки </TD><TD> місто отримало свій герб і прапор </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1991 р </TD><TD> Україна здобула незалежність </TD> </TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 2005 р </TD><TD> українсько-російського газового конфлікту </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 14 липня 2016 р </TD><TD> місто перейменовано на Кропивницький </TD></TR> |
</TABLE> | </TABLE> | ||
| − | [[Зображення: | + | [[Зображення:230px-Театр1.jpg|mini|right]] |
=='''Ресурси:'''== | =='''Ресурси:'''== | ||
*Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; | ||
| + | [https://drive.google.com/file/d/0B7XsXc_QBGHIdEpncHpVV1JXWG8/view?usp=sharing] | ||
| + | |||
| + | *Посилання на власний фотоальбом у [https://photos.google.com/album/AF1QipPWvuy6yLXiuCVLSkgnNO9HAq8L8aHEA3XmeC3x]; | ||
| + | *Посилання на власний блог у [https://adresliza.blogspot.com]; | ||
| − | |||
| − | |||
*Посилання на добірку відеоматеріалів; | *Посилання на добірку відеоматеріалів; | ||
| − | *Посилання на опитування або анкету у | + | *Посилання на опитування або анкету у [https://goo.gl/forms/hKyCDFEnrePJaJGE3]; |
*Посилання на спільний груповий постер. | *Посилання на спільний груповий постер. | ||
Поточна версія на 08:58, 23 листопада 2016
Надзвичайно мальовничі краєвиди мого рідного Кіровограда, розташованого на узбережжі річки Інгул, вкритого буйною зеленню, не залишать байдужим нікого з гостей міста. Сьогодні Кіровоград є не лише промисловим, а й одним з кращих історико –культурних центрів України. Це надзвичайно прекрасне і неповторне місто з великою кількістю парків та скверів, пам’яток архітектури та культури. На сьогодні у промисловому комплексі Кіровограда працюють більше 70 підприємств.
У місті розвинена соціальна інфраструктура, працюють багато освітніх і культурних зкладів, тобто сучасний Кіровоград – це місто зі своїми багатими звичаями і традиціями та найголовніше щирими та привітними мешканцями: зідки б не приїхала сюди людина — ми завжди раді всіх вітати у нашому чудовому місті! А показати у нас є що, поділитися завжди знайдемо чим!
Першими «парковками», знайденими на цій території є залишки помешкань епохи палеоліту. Так що наше місто має дуже древні і славні корені. Сучасну назву воно отримало 1939 році. Тоді ж стало обласним центром. До того воно називалося Єлисаветградом, а ще раніше — Зінов’євськом.
Наше місто утворилося спочатку як поселення у XVIII ст. після побудови відомої фортеці Святої Єлисавети. З того часу і стало називатися Єлисаветград, Середина XIX — початок ХХ ст. для ньго стали «золотою ерою»:швидкими темпами розвивалось виробництво і промисловість, розвивалась стрімко і міська інфраструктура, що сприяло і розвитку культури. Саме у нас було відкрио перший професійний український театр.
Як приємно сьогодні, прогулюючись вулицями Кіровограда, бачити і відчувати сліди історії і водночас насолоджуватися сучасними досягненнями, зокрема новими будинками, парками, спортмайданчиками. Наше місто живе і розвивається….Кіровоград - прекрасне місто з багатою та цікавою історією. Саме тут був відкритий перший український професійний театр.
Як промисловий і культурний осередок у центрі країни, вузол шляхів наше місто виховувало, представників багатьох культур, і було місцем зростання визначних діячів цих культур.
Із Єлисаветградом пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту.
Пропонуємо вам згадати найяскравіших з них:
Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951) - один з найвідоміших уродженеців нашого міста, Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.Кіровоград - прекрасне місто з багатою та цікавою історією. Саме тут був відкритий перший український професійний театр.
Як промисловий і культурний осередок у центрі країни, вузол шляхів наше місто виховувало, представників багатьох культур, і було місцем зростання визначних діячів цих культур.
Із Єлисаветградом пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту.
Пропонуємо вам згадати найяскравіших з них:
Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951) - один з найвідоміших уродженеців нашого міста, Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда. Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Тобілевич; 17 (29) вересня 1845, с. Арсенівка, Бобринецького повіту Херсонської губернії, тепер Новомиргородський район, Кіровоградська область — † 2 (15) вересня 1907, Берлін) — український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. На його честь названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Ю́рій Яно́вський (14 (27) серпня 1902, Маєрове — 25 лютого 1954, Київ) — український радянський письменник-класик, лауреат Сталінської премії (1949). У 1919 році Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі. Ге́нріх Гу́ставович Нейга́уз (31 березня (12 квітня) 1888, Єлисаветград — 10 жовтня 1964, Москва) — російський і радянський піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч. Його батько, Густав Нейгауз, також піаніст, після закінчення консерваторії в Кельні переїхав з Німеччини спочатку до Росії, а згодом в Єлисаветград, де став фундатором місцевої музичної школи. Юлій Сергійович Мейтус (28 січня 1903, Єлисаветград — 2 квітня 1997, Київ) — український радянський композитор, народний артист України (1973), Заслужений діяч мистецтв Туркменської РСР (1944) та Української РСР (1948), лауреат Шевченківської премії. В 1919 році закінчив музичну школу по класу фортепіано в Генріха Нейгауза.Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Тобілевич; 17 (29) вересня 1845, с. Арсенівка, Бобринецького повіту Херсонської губернії, тепер Новомиргородський район, Кіровоградська область — † 2 (15) вересня 1907, Берлін) — український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. На його честь названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Ю́рій Яно́вський (14 (27) серпня 1902, Маєрове — 25 лютого 1954, Київ) — український радянський письменник-класик, лауреат Сталінської премії (1949). У 1919 році Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі. Ге́нріх Гу́ставович Нейга́уз (31 березня (12 квітня) 1888, Єлисаветград — 10 жовтня 1964, Москва) — російський і радянський піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч. Його батько, Густав Нейгауз, також піаніст, після закінчення консерваторії в Кельні переїхав з Німеччини спочатку до Росії, а згодом в Єлисаветград, де став фундатором місцевої музичної школи.
Рідне місто на карті України Google карти
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 6 березня 1918 року | місто Єлисаветград було перейменоване на Єлизавет |
| 1920 р | Єлисавет був звільнений від денікінців |
| 1924 р | місто перейменоване на Зінов'євськ |
| У грудні 1934 р | місто перейменоване на Кірово |
| У січні 1939 | назву міста змінили на Кіровоград |
| 5 серпня 1941 | місто було окуповане гітлерівськими військами |
| 5 січня 1944 | Місто звільнене від окупантів |
| у 1950-х | у Кіровограді збудовано нові підприємства |
| У 1990-ті роки | місто отримало свій герб і прапор |
| 1991 р | Україна здобула незалежність |
| 2005 р | українсько-російського газового конфлікту |
| 14 липня 2016 р | місто перейменовано на Кропивницький |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у [4];
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
