Відмінності між версіями «Моє найрідніше місто - Кіровоград»
Матеріал з Вікі ЦДУ
4659756 (обговорення • внесок) |
4659756 (обговорення • внесок) |
||
| (не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Кіровоград лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки — Сугоклія та Біянка. Утворення міста в середині XVIII століття пов'язане з будівництвом фортеці святої Єлисавети. Місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут 1882 року був відкритий перший український професійний театр, засновником якого був Марко Лукич Кропивницький. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кропивницького налічує понад 70 підприємств. Місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями. | + | Кіровоград лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки — Сугоклія та Біянка. Утворення міста в середині XVIII століття пов'язане з будівництвом фортеці святої Єлисавети. Місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут 1882 року був відкритий перший український професійний театр, засновником якого був Марко Лукич Кропивницький. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кропивницького налічує понад 70 підприємств. Місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями. |
| + | |||
| + | '''Театр корифеїв''' | ||
| + | Театр корифеїв — перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. Засновником театру був Марко Лукич Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Після нього найдіяльнішим був Микола Карпович Садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони. | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Teatrteatr.jpg ]] | ||
| + | |||
| + | '''Тобілевичі''' | ||
| + | Тобіле́вичі - старовинний український шляхетський рід білорусько-литовського та польського походження, представники якого зробили видатний особистий внесок у справу відродження національної ідентичності українського народу та культурно-мистецького розвитку українського національного професійного реалістичного театру. Видатний український письменник Олесь Терентійович Гончар свого часу особисто назвав цей славетний рід "женьшеневим кущем українського народу". | ||
| + | |||
| + | '''''Шляхетський герб роду Тобілевичів''''' | ||
| + | |||
| + | Рід Тобілевичів належав до гербового шляхетства та використовував старовинний польський герб Тривдар (Трживдар), опис якого міститься у праці Олександра Лакієра «Российская геральдика» (СПб, 1850): «250. Трживдар (Trzywdar) — у червоному полі три срібних хрести, з яких два цілих, а третій зі зламаним кінцем. Вони сходяться між собою подібно до літери „Y“. У трьох кутах, що створюють хрести, розміщується по золотій зірці. На шлемі три страусових пір'їни (табл. XXII, рис. 25). Назву цього прапора геральдисти пояснюють тим, що у цьому гербі будь-яка фігура показана по три рази. Ср. герб Новицький». | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Гербтобілевичів.png ]] | ||
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання: | При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання: | ||
| Рядок 8: | Рядок 22: | ||
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто? | *Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто? | ||
| − | ==Рідне місто або село на карті України | + | ==Рідне місто або село на карті України== |
| − | [[Файл: | + | [[Файл:Кіровоград карта.JPG ]] |
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ||
| Рядок 19: | Рядок 33: | ||
<TR> | <TR> | ||
| − | <TD height=24px;> | + | <TD height=24px;> 29 грудня 1751 рік </TD><TD> Сенат на підставі клопотання сербського полковника Івана Хорвата видає указ про створення Нової Сербії та про будівництво для захисту Нової Сербії фортеці святої Єлисавети. </TD> |
</TR> | </TR> | ||
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1755 рік </TD><TD> У 1755 році Міщанська слобода отримує атрибути міста (магдебурзьке право, магістрат та бургомістра) і назву. Документи Нової Січі фіксують паралельно із згадками фортеці святої Єлисавети згадки міста з назвою Єлисавет (город Єлисавет). </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> початок 1918 року </TD><TD> На початку 1918 року у місті відбуваються вуличні бої загонів анархістки Маруськи Никифорової з єлисаветським куренем вільного козацтва та мешканцями міста, внаслідок яких загинуло 86 мешканців міста, 147 дістали поранення. </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1918 рік </TD><TD> У 1918 році Малою радою УНР Законом про поділ України на землі від 6 березня 1918 року місто Єлисаветград було перейменоване на Єлизавет. Нова назва активно вживалась в офіційних документах, на печатках, в пресі. До 29 квітня 1918 року Єлизавет був адмінцентром Землі УНР Низ. </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px | + | <TR><TD height=24px> Січень 1920 року </TD><TD> Єлисавет був звільнений від денікінців спільними зусиллями більшовицького 535-го полку та повстанських загонів армії УНР, які очолював отаман Гулий-Гуленко. По звільненню в місті була встановлена більшовицька влада. </TD></TR> |
| − | + | <TR><TD height=24px> 1924 рік </TD><TD> Місто перейменоване на Зінов'євськ. </TD></TR> | |
| − | <TR><TD height=24px | + | <TR><TD height=24px> 1932 рік </TD><TD> Від 1932 року — у складі Одеської області, у грудні 1934 року перейменоване на Кірово. </TD></TR> |
| − | + | <TR><TD height=24px> Січень 1939 року </TD><TD> Місто разом з новим перейменуванням на Кіровоград у січні 1939 року стало обласним центром. </TD></TR> | |
| − | <TR><TD height=24px | + | |
| − | + | ||
| − | <TR><TD height=24px> | + | |
| − | + | ||
</TABLE> | </TABLE> | ||
| Рядок 39: | Рядок 49: | ||
=='''Ресурси:'''== | =='''Ресурси:'''== | ||
| − | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; | + | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; [https://docs.google.com/presentation/d/1H0GceMsHc7HrEE0ksN4IsfSDMwhtX3x74sIwo35ovRk/edit?usp=sharing] |
| − | *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; | + | *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; [https://drive.google.com/drive/folders/0B6lJKKBrjpqZZXZQRVBlMzA1QUE] |
| − | *Посилання на власний блог у [http:// | + | *Посилання на власний блог у [http://londonforeverybody.blogspot.com/]; |
*Посилання на добірку відеоматеріалів; | *Посилання на добірку відеоматеріалів; | ||
| − | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''; | + | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''; [https://goo.gl/forms/V7V9yFOabdXULmax2] |
*Посилання на спільний груповий постер. | *Посилання на спільний груповий постер. | ||
Поточна версія на 10:52, 21 листопада 2016
Кіровоград лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки — Сугоклія та Біянка. Утворення міста в середині XVIII століття пов'язане з будівництвом фортеці святої Єлисавети. Місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут 1882 року був відкритий перший український професійний театр, засновником якого був Марко Лукич Кропивницький. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кропивницького налічує понад 70 підприємств. Місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.
Театр корифеїв Театр корифеїв — перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. Засновником театру був Марко Лукич Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Після нього найдіяльнішим був Микола Карпович Садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони.
Тобілевичі Тобіле́вичі - старовинний український шляхетський рід білорусько-литовського та польського походження, представники якого зробили видатний особистий внесок у справу відродження національної ідентичності українського народу та культурно-мистецького розвитку українського національного професійного реалістичного театру. Видатний український письменник Олесь Терентійович Гончар свого часу особисто назвав цей славетний рід "женьшеневим кущем українського народу".
Шляхетський герб роду Тобілевичів
Рід Тобілевичів належав до гербового шляхетства та використовував старовинний польський герб Тривдар (Трживдар), опис якого міститься у праці Олександра Лакієра «Российская геральдика» (СПб, 1850): «250. Трживдар (Trzywdar) — у червоному полі три срібних хрести, з яких два цілих, а третій зі зламаним кінцем. Вони сходяться між собою подібно до літери „Y“. У трьох кутах, що створюють хрести, розміщується по золотій зірці. На шлемі три страусових пір'їни (табл. XXII, рис. 25). Назву цього прапора геральдисти пояснюють тим, що у цьому гербі будь-яка фігура показана по три рази. Ср. герб Новицький».
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:
- Які відомі люди Ваші земляки?
- Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
Рідне місто або село на карті України
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 29 грудня 1751 рік | Сенат на підставі клопотання сербського полковника Івана Хорвата видає указ про створення Нової Сербії та про будівництво для захисту Нової Сербії фортеці святої Єлисавети. |
| 1755 рік | У 1755 році Міщанська слобода отримує атрибути міста (магдебурзьке право, магістрат та бургомістра) і назву. Документи Нової Січі фіксують паралельно із згадками фортеці святої Єлисавети згадки міста з назвою Єлисавет (город Єлисавет). |
| початок 1918 року | На початку 1918 року у місті відбуваються вуличні бої загонів анархістки Маруськи Никифорової з єлисаветським куренем вільного козацтва та мешканцями міста, внаслідок яких загинуло 86 мешканців міста, 147 дістали поранення. |
| 1918 рік | У 1918 році Малою радою УНР Законом про поділ України на землі від 6 березня 1918 року місто Єлисаветград було перейменоване на Єлизавет. Нова назва активно вживалась в офіційних документах, на печатках, в пресі. До 29 квітня 1918 року Єлизавет був адмінцентром Землі УНР Низ. |
| Січень 1920 року | Єлисавет був звільнений від денікінців спільними зусиллями більшовицького 535-го полку та повстанських загонів армії УНР, які очолював отаман Гулий-Гуленко. По звільненню в місті була встановлена більшовицька влада. |
| 1924 рік | Місто перейменоване на Зінов'євськ. |
| 1932 рік | Від 1932 року — у складі Одеської області, у грудні 1934 року перейменоване на Кірово. |
| Січень 1939 року | Місто разом з новим перейменуванням на Кіровоград у січні 1939 року стало обласним центром. |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск; [1]
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми; [4]
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
