Відмінності між версіями «Чигирин»
3423030 (обговорення • внесок) |
3423030 (обговорення • внесок) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
Місто розташоване на Придніпровській височині по обидва береги річки Тясмин за 45 км від залізничної станції Фундукліївка, за 8 км від річкової пристані на Кременчуцькому водосховищі Адамівка та за 63 км на південь від обласного центру, міста Черкаси. | Місто розташоване на Придніпровській височині по обидва береги річки Тясмин за 45 км від залізничної станції Фундукліївка, за 8 км від річкової пристані на Кременчуцькому водосховищі Адамівка та за 63 км на південь від обласного центру, міста Черкаси. | ||
| − | Через місто проходить автошлях регіонального значення Р-10 (Канів-Чигирин-Кременчук). Найближчий аеропорт у місті Черкаси. Висота над рівнем моря 124 м. Населення — 9,3 тисяч чоловік. | + | Через місто проходить автошлях регіонального значення Р-10 (Канів-Чигирин-Кременчук). Найближчий аеропорт у місті Черкаси. Висота над рівнем моря 124 м. Населення — 9,3 тисяч чоловік.[[Файл:439.png|міні]] |
Неподалік міста розташовані села: Розсошинці на півночі, Галаганівка на північному сході, Рацеве та Вітове на сході, Чернече на півдні, Іванівка, Вдовичине на заході та Суботів на північному-заході.Існує кілька версій походження назви міста, час заснування якого не відомий. Уперше його згадано в грамоті польського короля Сигізмунда ІІІ від 1589. Вважають, що тут було поселення Київської Русі, яке зруйнували монголо-татари. Нове ж поселення назвали від українського слова чагарник, тобто Чигирин — «місце, укрите чагарниками». Утім, вірогіднішою є версія про відантропонімічне походження назви міста. Припускають, що воно походить від татарського імені Чигир. Крім того, у пам'ятках тих часів згадується Чигир-Батир. Підтвердженням такої версії, зокрема, слугує присвійний суфікс -ин у назві міста[4]. Тарас Шевченко у своїх творах використовує варіант Чигрин із пропущеним голосним и в другому складі від початку, зокрема у вірші «Чигрине, Чигрине». Однак офіційна назва міста — Чигири́н. 1 травня 1589 король Сигізмунд III Ваза видав у Варшаві грамоту, яка дозволяла шляхтичу, черкаському, канівському, корсунському, любельському старості Олександру Вишневецькому закласти в пустому урочищі та городищі Чигирин на татарському шляху та перевозі, замок та місто Чигирин. 15 жовтня 1592 р. король надав Чигирину — Магдебурзьке право та герб (3 стріли), дозвіл на 2 ярмарки на рік, будівлю ратуші, лазні посполитої та ін. | Неподалік міста розташовані села: Розсошинці на півночі, Галаганівка на північному сході, Рацеве та Вітове на сході, Чернече на півдні, Іванівка, Вдовичине на заході та Суботів на північному-заході.Існує кілька версій походження назви міста, час заснування якого не відомий. Уперше його згадано в грамоті польського короля Сигізмунда ІІІ від 1589. Вважають, що тут було поселення Київської Русі, яке зруйнували монголо-татари. Нове ж поселення назвали від українського слова чагарник, тобто Чигирин — «місце, укрите чагарниками». Утім, вірогіднішою є версія про відантропонімічне походження назви міста. Припускають, що воно походить від татарського імені Чигир. Крім того, у пам'ятках тих часів згадується Чигир-Батир. Підтвердженням такої версії, зокрема, слугує присвійний суфікс -ин у назві міста[4]. Тарас Шевченко у своїх творах використовує варіант Чигрин із пропущеним голосним и в другому складі від початку, зокрема у вірші «Чигрине, Чигрине». Однак офіційна назва міста — Чигири́н. 1 травня 1589 король Сигізмунд III Ваза видав у Варшаві грамоту, яка дозволяла шляхтичу, черкаському, канівському, корсунському, любельському старості Олександру Вишневецькому закласти в пустому урочищі та городищі Чигирин на татарському шляху та перевозі, замок та місто Чигирин. 15 жовтня 1592 р. король надав Чигирину — Магдебурзьке право та герб (3 стріли), дозвіл на 2 ярмарки на рік, будівлю ратуші, лазні посполитої та ін. | ||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
*Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; [https://drive.google.com/folderview?id=0B6rY5pzwds3jU2gzZjRPZDBCbUk&usp=sharing] | *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; [https://drive.google.com/folderview?id=0B6rY5pzwds3jU2gzZjRPZDBCbUk&usp=sharing] | ||
| − | *Посилання на власний блог у [http:// | + | *Посилання на власний блог у [http://chyhyryn.blogspot.com/]; |
*Посилання на добірку відеоматеріалів; | *Посилання на добірку відеоматеріалів; | ||
| − | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''; | + | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';[http://goo.gl/forms/jC3cyoCO4N] |
*Посилання на спільний груповий постер. | *Посилання на спільний груповий постер. | ||
Поточна версія на 10:29, 13 листопада 2015
Місто розташоване на Придніпровській височині по обидва береги річки Тясмин за 45 км від залізничної станції Фундукліївка, за 8 км від річкової пристані на Кременчуцькому водосховищі Адамівка та за 63 км на південь від обласного центру, міста Черкаси.
Неподалік міста розташовані села: Розсошинці на півночі, Галаганівка на північному сході, Рацеве та Вітове на сході, Чернече на півдні, Іванівка, Вдовичине на заході та Суботів на північному-заході.Існує кілька версій походження назви міста, час заснування якого не відомий. Уперше його згадано в грамоті польського короля Сигізмунда ІІІ від 1589. Вважають, що тут було поселення Київської Русі, яке зруйнували монголо-татари. Нове ж поселення назвали від українського слова чагарник, тобто Чигирин — «місце, укрите чагарниками». Утім, вірогіднішою є версія про відантропонімічне походження назви міста. Припускають, що воно походить від татарського імені Чигир. Крім того, у пам'ятках тих часів згадується Чигир-Батир. Підтвердженням такої версії, зокрема, слугує присвійний суфікс -ин у назві міста[4]. Тарас Шевченко у своїх творах використовує варіант Чигрин із пропущеним голосним и в другому складі від початку, зокрема у вірші «Чигрине, Чигрине». Однак офіційна назва міста — Чигири́н. 1 травня 1589 король Сигізмунд III Ваза видав у Варшаві грамоту, яка дозволяла шляхтичу, черкаському, канівському, корсунському, любельському старості Олександру Вишневецькому закласти в пустому урочищі та городищі Чигирин на татарському шляху та перевозі, замок та місто Чигирин. 15 жовтня 1592 р. король надав Чигирину — Магдебурзьке право та герб (3 стріли), дозвіл на 2 ярмарки на рік, будівлю ратуші, лазні посполитої та ін.
Чигирин відомий з першої половини XVI ст. як укріплений козацький зимівник, що мав невелику фортецю.
З 1648 по 1712 рр. — центр Чигиринського полку.
З 1648 по 1660 роки Чигирин був резиденцією Богдана Хмельницького і столицею гетьманської держави.
У 1797 році після приєднання до Російської імперії (1793) Чигирин став повітовим містом Київської губернії.
1900 року в Чигирині було 10098 мешканців (4790 чоловіків і 5308 жінок), зокрема 62,7% православних, 35,2% євреїв, 0,1% католиків.
На початку жовтня 1917 року в місті пройшов з'їзд «вільного козацтва», на якому був обраний отаманом генерал царської армії Павло Скоропадський, який організував повітовий загін.
У 1923 році Чигирин став районним центром.
Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 1 травня 1589 | король Сигізмунд III Ваза видав у Варшаві грамоту, яка дозволяла шляхтичу, черкаському, канівському, корсунському, любельському старості Олександру Вишневецькому закласти в пустому урочищі та городищі Чигирин на татарському шляху та перевозі, замок та місто Чигирин. |
| 15 жовтня 1592 р. | король надав Чигирину — Магдебурзьке право та герб (3 стріли), дозвіл на 2 ярмарки на рік, будівлю ратуші, лазні посполитої та ін. |
| З 1648 по 1712 рр. | центр Чигиринського полку. |
| З 1648 по 1660 роки | Чигирин був резиденцією Богдана Хмельницького і столицею гетьманської держави. |
| 1797 р. | Чигирин став повітовим містом Київської губернії. |
| 1917 | в місті пройшов з'їзд «вільного козацтва», на якому був обраний отаманом генерал царської армії Павло Скоропадський, який організував повітовий загін. |
| 1923 | Чигирин став районним центром. |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск;[1]
- Посилання на власний фотоальбом у Google Диск; [2]
- Посилання на власний блог у [3];
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;[4]
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
