Відмінності між версіями ««Велесова книга» – пам’ятка дохристиянської писемності Русі»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 18 проміжних версій цього учасника)
Рядок 19: Рядок 19:
 
== Матеріали проекту ==
 
== Матеріали проекту ==
  
Реферат на тему: "Велесова книга"-пам'ятка дохристиянської писемності Русі
+
[[Реферат на тему: "Велесова книга"-пам'ятка дохристиянської писемності Русі]]
  
Тема:"Велесова книга"-безцінна пам'ятка нашої культури
+
[https://www.google.com/bookmarks/lookup?hl=en&bkmk=1 Колекція посилань на Веб-2.0]
 
+
Мета: Дати читачам загальні уявлення про "ВК", тобто історія її знайдення, особливості епохи, яку вона відображає, авторство, ідейні домінанти.Викликати інтерес до пам'ятки
+
 
+
Зміст: історія знаходження і проблематика твору
+
 
+
'''''Розділ 1'''''
+
 
+
=== «Велесова книга» – найдавніша пам’ятка українського народу ===
+
 
+
'''1.1'''
+
 
+
Ця книга виконана різами на дощечках, що слугували сторінками книги.
+
Тобто кожна давньоукраїнська літера прорізана чи випалена на дощечці розміром 38х22 см й завтовшки до 1 см.
+
Ці історичні письмена (загалом 37 дощечок з двостороннім написом) були знайдені на Україні під час громадянської війни у серпні 1919 року і вивезені за кордон.
+
Білогвардійський полковник Алі Ізенбек (Добровольчої Армії Півдня Росії під командуванням А. І. Денікіна) з полком Маркова опинився у маєтку родини Задонських.
+
Переступаючи поріг бібліотеки, пройшовся серед полиць, старанно минаючи розкидані на підлозі книги.
+
Раптом його увагу привернули ветхі на вигляд дощечки, помережані малозрозумілими знаками й з'єднані ремінцем.
+
Інтуїцією художника-професіонала, що не раз мав справу з речами унікальними, половник відчув цінність дощечок.
+
Тож звелів денщикові зібрати їх у речовий мішок і відкласти до кращих часів.
+
З цього моменту починається захоплююча історія загадкових дощечок, на яких, як виявилося потім, була записана «Велесова книга».
+
Пізніше його ім'ям було названо і саму знахідку - «дощечки Ізенбека».
+
Це була поміщицька садиба Великий Бурлук поблизу Вовчанська та Куп'янська на Харківщині (помістя належало старовинному родові Донців- Захаржеських, не прямим нащадкам козацьких полковників, що розуміли цінність історичної пам’ятки).
+
Дощечки були березові, завтовшки 6–8 мм, деякі частини їх були трухляві.
+
На кожній з дощечок у кутку було зображення сонця і якоїсь тварини, а на поверхні були накреслені лінії, під якими розміщувався текст.
+
Кожна літера була випалена розжареним стилом (відомі бронзові й кістяні стила довжиною 5-6 см з металевою вставкою – загостреним вістрям) з наступним нанесенням фарби.
+
Не виключно, що при написанні була використана техніка, яку дотепер користуються на Україні для розпису яєць-писанок: тобто на дощечку наносився віск, потім робилися в ньому подряпини, а далі занурювали у рідину, що насичувала кольором продерті місця.
+
Літери, зображені на дощечках (гліфи), складають давньоукраїнську абетку, що побутувала на Україні-Русі до так званої "кирилиці".
+
Вона складається з 25 букв та знаків для написання трьох подвійних звуків: оі – іо – іа.
+
 
+
'''1.2'''
+
 
+
Самота, відірваність від Батьківщини спонукали Ізенбека шукати собі товариства. Колишній полковник потоваришував з теж колишнім вояком білої армії, а тепер емігрантом Юрієм Миролюбовим. В одному із своїх листів Ю. Миролюбов так описав своє перше знайомство з дощечками Ізенбека та подальшу роботу з ними.
+
Треба відзначити, що Ю. Миролюбов при опрацюванні пам'ятки усе-таки допускався окремих помилок, неточностей (адже не був професіоналом), за що
+
не раз діставалося в передруках та рецензіях.
+
Але нам слід пам'ятати, що саме завдяки величезному ентузіазму Миролюбова, його наполегливості й завбачливості, «Велесова книга» нині дійшла
+
до нас.
+
Прикро склалася подальша доля дощечок Ізенбека.
+
У 1940 р. Бельгію окупували нацистські війська й життя круто змінилося в гірший бік.
+
Ізенбек залишається в Брюсселі, де в серпні 1941-го помирає.
+
В умовах німецької окупації піклуватися чиїмсь майном, коли на терезах долі лежало життя, було неможливо - дощечки загубилися остаточно.
+
Коли Миролюбов отримав те, що йому в спадок залишив Ізенбек, унікальних дощечок там не було...
+
 
+
'''1.3'''
+
 
+
Копіюючи дощечки, Юрій Миролюбов пересилав копії до музею Російського мистецтва в Сан-Франциско, тим самим прагнучи зберегти цінну пам'ятку, підстрахуватися.
+
«Я неясно передчував, що я їх якось втрачу, більше не побачу, що тексти можуть загубитися, а це буде втрата для історії4 писав Юрій Петрович. Секретарем музею був генерал Олександр Куренков, який узявся за ретельне дослідження копій, а оскільки, як свідчить Ребіндер, був ерудитом.
+
Володів кількома мовами, то справа пішла краще, і в 1954 роді в емігрантському літературному часописі «Жар-птиці» з’явилися перші публікації.
+
Це були публікації текстів «ВК» з коментарями Олександра Кура (це був псевдонім О. Куренкова).
+
І хоч виходив той часопис мізерним тиражем, публікаціями зацікавилися.
+
Зараз учені вельми неоднозначне оцінюють внесок О. Кура у вивчення «Велесової книги».
+
З одного боку, він зробив добру справу, вперше опублікувавши більшість текстів «ВК», а з іншого – досить свавільно готував до друку подані
+
Ю. Миролюбовим копії, крім того, багато з них через його вину взагалі пропали.
+
 
+
 
+
'''''Розділ 2'''''
+
 
+
=== Проблеми ===
+
 
+
'''1.1'''
+
 
+
Щодо проблем, то наявна проблема автентичності.Відомо, наскільки важко й довго визнавалась автентичність «Слова о полку Ігоревім».
+
Дискусії про справжність цієї пам'ятки спалахували кілька разів (останній раз - в 60-х роках XX ст.).
+
І лише зараз питання про автентичність «Слова...», можна вважати вирішеним.
+
Отже, певна настороженість учених щодо нової знахідки була цілком виправданою.
+
Ніхто з них не міг просто прийняти «на віру» таке сенсаційне відкриття.
+
Потрібна була ретельна експертиза авторитетних учених – лише її результати могли визначити майбутню долю «Велесової книги»: чи стане вона безцінною пам'яткою нашої вітчизняної історії та культури, чи, навпаки, буде визнана як фальсифікат, який потребуватиме відповідного до
+
себе ставлення.
+
 
+
'''1.2'''
+
 
+
Одним із перших, хто спробував побудувати систему доказів про справжність «Велесової книги», був уже згадуваний Сергій Лісний, учений із Австралії.
+
Він розглянув алфавіт, мову пам'ятки, проаналізував викладені в ній історичні факти. Коротко перекажемо його аргументи.
+
Усяка підробка, міркує Сергій Лісний, має такі чинники, як пошук фальсифікатором грошей, прагнення  слави  або, нарешті, жарт, тобто має намір
+
над кимось посміятися.
+
Жоден з них не є для нас прийнятним, стверджує дослідник.
+
По-перше, Ізенбек навіть не пробував продавати дощечки – значить, аргумент про його матеріальну зацікавленість відпадає.
+
Не шукав Ізенбек і слави, навпаки, йому можна тільки докорити, що він тримав їх майже в таємниці і не допускав до них учених.
+
Нарешті, дощечки не могли бути і предметом жарту, тому що для їх виготовлення необхідно витратити дуже багато часу, що зовсім не виправдовує
+
жарт.
+
Найголовнішими доказами на користь справжності дощечок є, одначе, вони самі, характер їх письма, а головне, зміст.
+
Як відомо, твердить Лісний, усяка підробка прагне «підробитися» під якийсь уже відомий зразок.
+
У дощечках Ізенбека таке прагнення абсолютно відсутнє - у них все оригінальне і несхоже на все нам відоме.
+
 
+
'''1.3'''
+
 
+
Останнім часом питання про автентичність «Велесової книги» втратило актуальність - уже надто багато переконливих аргументів накопичилося
+
на користь справжності цієї пам'ятки.
+
Та раптом несподівано почала заявляти про себе інша проблема: чи ж можна вважати цю пам'ятку праукраїнською? З'явилися публікації, задум
+
яких полягає в тому, щоб відібрати «Велесову книгу» в українців шляхом перенесення місця її народження а території, де проживали наші пращури, далеко на північ - у Великий Новгород.
+
Таким чином здійснюється спроба зробити цю пам'ятку російською.
+
Нікому не спаде на думку, наприклад, відібрати гомерівські поеми у греків, а «Рігведу» - в індійців.
+
А у нас, в українців, - можна.
+
Пробують відібрати та присвоїти, як дорогоцінну річ, що «погано лежить», що є нібито нічиєю і права на яку недостатньо рішуче заявлені.
+
Наперед скажемо, що спроба відібрати в нас «Велесову книгу» є по суті безнадійною - вже надто очевидною з багатьох точок зору є її яскраву
+
українськість.
+
Щоб перетворити «Велесову книгу» на діючу «геополітичну зброю» третього тисячоліття, необхідна дрібничка, а саме; треба будь-що створити
+
враження, що ця пам'ятка є «русской». Власне створити враження, а не довести, тобто якимось чином так вплинути на свідомість і підсвідомість
+
нині сущих поколінь, щоб вони думали про «Велес книгу» як про пам'ятку насамперед «великой русской культури».
+
Тобто зробити те, що частково все-таки вдалося зробити зі «Словом о полку Ігоревім».
+
Ще раз наголошуємо: неможливо науково довести, що «Велесова книга» є «русской» пам'яткою, адже вже надто очевидною є її українськість.
+
Асов і його однодумці вже давно спромоглися б на таке наукове доведення, якби воно було можливим.
+
Для цього, будемо певні, вони не пошкодували б ні сил, ні часу, ні коштів.
+
Саме тому ними обрано інший шлях присвоєння собі «Велесової книга» - шлях сугерурання, «створення враження».
+
Це легко розуміється навіть при поверховому знайомстві з текстами.
+
Згадаймо, наприклад, деякі аргументи Сергія Лісного на користь автентичності: «Не можна не звернути увагу на те, - писав він, - що усе в
+
літописі зосереджено на півдні Русі, а про середню і північну не сказано по суті жодного слова.
+
Чому?
+
А просто тому, що літопис стосувався виключно південної Русі, яка була політично ізольована від інших частин майбутньої Русі, саме тому про них нема жодного слова.
+
І дійсно, знайомство з «Велесовою книгою» однозначно переконує, що в ній ідеться про територію, яку зараз займає Україна. Більше того, автори «Велесової книги» ідентифікують свій народ як виразно окремішний від північних сусідів: «Окремими є сумь, весь і чудь», - говориться в дощечці
+
46.
+
 
+
'''1.4'''
+
 
+
І наостанку процитуємо Володимира Шаяна, вченого, який поки що чи не найточніше зрозумів сутність і значення «Велесової книги»: «Книга Велеса» змінить не тільки науку історії, але саму історію!
+
Відректися «Книги Велеса» - значить відректися нашого Первородства!
+
Але тут постає тривожне питання нашого «Хоми невіруючого…»: «Але що буде, як Москалі візьмуть цю зброю в свої руки і обернуть її проти нас?!»
+
Таке може статися, якщо якісь чужі вчені будуть нас вчити те, що ми самі відкинули...
+
+
===Інтернет ресурси проекту===
+
  
 +
[[Таблиця до проекту "Велесова книга"]]
 
# [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0 Історія тексту ]
 
# [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0 Історія тексту ]
 
# [http://www.redkyb.ru/lozko/velesova.html Святе Письмо українців]
 
# [http://www.redkyb.ru/lozko/velesova.html Святе Письмо українців]
 
+
<br />
 
===Додаткові матеріали проекту===
 
===Додаткові матеріали проекту===
 
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали
 
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали
Рядок 150: Рядок 32:
 
==Результати проекту==
 
==Результати проекту==
 
Звіт у вигляді презентації.
 
Звіт у вигляді презентації.
 +
 +
[https://drive.google.com/file/d/0B8VIZepCR9hNU25UWjl3UHR5Rk0/view?usp=sharing Презентація до проекту]

Поточна версія на 16:34, 3 листопада 2015

Перекладна література Київської Русі.

Велес.jpg

Ідея проекту

Простежити за манерою письма автора

Розкрити зміст твору

Проаналізувати образи, вжиті у творі невідомого автора

Автор проекту

Прагне встановити історію написання цікавої знахідки

На основі переконливих аргументів доводить автентичність твору

Намагається донести до читачів величі і краси художніх засобіб даного твору

Матеріали проекту

Реферат на тему: "Велесова книга"-пам'ятка дохристиянської писемності Русі

Колекція посилань на Веб-2.0

Таблиця до проекту "Велесова книга"

  1. Історія тексту
  2. Святе Письмо українців


Додаткові матеріали проекту

Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали

Результати проекту

Звіт у вигляді презентації.

Презентація до проекту