Відмінності між версіями «Моє рідне місто Гайворон»
3938475 (обговорення • внесок) (→Ресурси:) |
3938475 (обговорення • внесок) |
||
| (не показано 19 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | *'''<big>Історія міста Гайворона</big>''' | ||
| + | Місто Гайворон розташоване на лівому березі річки Південний Буг. Утворилось від злиття трьох сіл – Гайворона, Струнькова, Ташлика. Поблизу міста виявлені поселення трипільської (ІІІ тисячоліття до н.е.) і черняхівської (ІІ-V ст.н.е.) культур. В 1960-61 рр. досліджено Гайворонське поселення VI-VII ст., яке вважається одним із центрів чорної металургії давніх слов’ян. Виявлено 25 залізоплавильних печей, залишки напівземлянкового житла, виробничий інвентар, прикраси, побутові речі, кераміку тощо. | ||
| + | Перша писемна згадка про поселення над Бугом датується 1752-м роком. Тоді було виділено землю для церковних потреб. Як пише Ю.Сіцінський, у 1753 р. було збудовано дерев’яний храм і освячено на честь Святого Іоанна Предтечі. У 1889 р. споруджено нову цегляну церкву.ХЇрам Святого Іоанна Предтечі | ||
| + | У ХІХ і початку ХХ століття Гайворон, Струньків і Ташлик входили до складу Хащуватської волості Гайсинського повіту Подільської губернії. Жителі цих сіл були кріпаками. У 1869 р. пруський підданий Вільгельм Дистель на Південному Бузі спорудив греблю і млин, а в с.Ташлику – стельмашню, де виготовлялись вози, колеса та сільгоспінвентар. Млин був дерев’яний, але в 1903 р. він згорів. У 1904 р. збудовано кам’яний млин. Борошно було високого гатунку, тому з 1904 до 1914 р. відправлялось до царського двору. | ||
| + | Щодо назви міста. Існують такі версії. Перша. Слово «гайворон» складається з двох коренів «гай» і «ворон». Маючи старослов’янське походження, «гай» означає бережись, а «вор» розуміється, як злодій, загарбник, чужинець з поганими намірами. Отже, Гайворон – це бережись непроханих чужинців. | ||
| + | Друга версія. Гайворон знаходиться на межі лісостепової і степової природних зон, де знаходиться багато гаїв. У них гніздяться птахи і, зокрема, ворони. Із словосполучення «гай» і «ворон» могла виникнути назва населеного пункту. | ||
| + | Третя версія. На Прибужжі водяться такі птахи, як граки. Їх ще називають «гайворони». Можливо, від цієї назви і дали ймення поселенню. До речі, цей чорний птах є на гербі міста. | ||
| + | Розвиток поселенню дала вузькоколійна залізниця, яка була прокладена у 1897 році. На околиці с.Струнькова збудували вокзал, паровозне депо, залізничні ремонтні майстерні. Збільшувалась кількість жителів. Залізничній станції дали назву «Гайворон». Першим промисловим підприємством був винокурний (спиртовий) завод. Належав він пану О.Чарновському. | ||
| + | У 1917 р. створюється ревком, який дбав про охорону підприємств і проводив експропріацію поміщицьких земель. Під час громадянської війни Гайворон окуповували австрійські війська, армійські підрозділи армії Денікіна, захоплювали на невеликий проміжок часу озброєні загони отаманів Григор’єва, Зеленого, Волинця, Марусі, Левченка, Клименка, Махна та ін. | ||
| + | 6 березня 1920 р. під час першого зимового походу армії УНР було звільнено від більшовиків Гайворон і Хащувате. Відзначилась 1-а Запорізька дивізія Гулого-Гуленка. | ||
| + | Радянська влада встановлена у травні 1920 р. Відновлюється робота підприємств, функціонують школи, лікарня, бібліотека. | ||
| + | У 1924 р. відкривається школа фабрично-заводського учнівства, сільбуд, хато-читальня. Вживались заходи щодо ліквідації неписьменності. | ||
| + | У 1923 р. в Україні проведено адміністративно-територіальну реформу. Гайворон, Струньків і Ташлик увійшли до складу Хащуватського району. У 1926 р. в цих населених пунктах проживало 6368 громадян.Під час примусової колективізації утворились колгоспи «Червона зірка», «Червоний промінь», імені Чубаря. Взимку 1932-1933 рр. спалахнув страшенний голод. Виснажені і опухлі люди вмирали на полях, вулицях, долинах і в лісах. | ||
| + | У 1938 р. села Струньків, Ташлик і посьолок «Пролетарій» було об’єднано в селище міського типу Гайворон. 19 квітня 1949 року президія Верховної Ради УРСР віднесла Гайворон до міст районного підпорядкування і перетворила селищну раду у міську. До них у 1959 р. приєднано і село Гайворон. | ||
| − | + | [[Файл:Нічний Гайворон.jpg|міні|'''Нічний Гайворон''']] | |
| − | + | [[Файл:Вузькоколійка.jpg|міні|'''Вузькоколійка''']] | |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | *<big>'''Гайворон — районний центр'''</big> | |
| − | + | У 1932 році Україну було поділено на 7 областей (а в 1939 р. — на 15). Гайворон у 1933 році став центром Грушківського, а з 1935 р. — Гайворонського району. В складі Одеської області він перебував до 1954 року, коли був переданий до Кіровоградської області. | |
| + | 22 січня 1932 року вийшов перший номер районної газети «Шлях комуни». У Гайвороні також видавалися з 1 932 по 1 940 рік відомчі газети «Топка», «Сигнал політвідділу», «Правда залізничника». | ||
| + | Розвивалися промислові підприємства. У 1935–1938 рр. проведено реконструкцію залізничних майстерень, на базі яких створюється паровозоремонтний завод, який підпорядковується Міністерству шляхів сполучення. На завод почали надходити для проведення капітального ремонту вузькоколійні паровози з різних місць СРСР. У 1935 році споруджено вагонне депо, реконструйовано паровозне депо і державний млин, який за добу почав видавати 180 тонн борошна. | ||
| + | У 1936 році введено в дію маслозавод, кілька підприємств побутового обслуговування. У 1938 році на лівому березі Південного Бугу, де впадає річка Ташличка, кам'яний масив дослідили геологи «Союз-проекту» головного управління шосейних доріг і обрахували запаси мігматитів. Родовище було передане створеному підприємству для промислової розробки. | ||
| + | В 1936 р. розпочалося спорудження райветлікарні. З 1927 р. по 1965 р. головним ветлікарем працював Петро Михайлович Заболотний. Його багаторічна сумлінна праця відзначена орденом «Знак пошани» та присвоєнням звання заслуженого ветеринарного лікаря України. | ||
| − | + | *<big>'''Вузькоколійна залізниця'''</big> | |
| − | <TABLE BORDER> | + | Гайворонської вузькоколійці більше 110 років. Раніше вузькоколійна залізниця проходила через Кам'янка (Молдова) - Рудниця - Бершадь - Гайворон - Голованівськ - Підгородня. На даний момент (2015 рік) практично діє гілка Голованівськ - Гайворон - Рудниця. |
| + | Подорож в Гайворон - одне з найцікавіших на українських залізницях: вузькоколійна дорога протяжністю 130 км зі старовинними семафорами, великими кам'яними вокзалами, магістральними тепловозами, плацкартними вагонами, виробленими в Польщі в 1950-х роках. Для туристів з-за кордону по вузькоколійці пускають ретро-поїзда під паровозом. | ||
| + | У складі залізничного об'єднання «Гайворон», підпорядкованого Одеської залізниці, 10 станцій; пасажирське сполучення існує на відрізку Гайворон-Рудниця і Гайворон-Голованівськ. (в 2015 році не існує залізничного об'єднання "Гайворон") | ||
| + | Залізниця і, зокрема, міст на третьому кілометрі від м Гайворон використовувалися у зйомці фільму "9 життів Нестора Махна", "Одного разу в Одесі або пригоди Мішки Япончика", "1941", "тисячі дев'ятсот сорок дві". | ||
| + | |||
| + | [[Файл:ГЕС.jpg|міні|'''ГЕС''']] | ||
| + | |||
| + | *<big>'''Гайворонська ГЕС'''</big> | ||
| + | |||
| + | Побудована в 1964 році, відновлена в 1999 році. Встановлена потужність 6 180 кВт. | ||
| + | Власник: ВАТ «Кіровоградобленерго». Оточена мальовничими скелями. | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Природа г.jpg|міні]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Krutoj.jpg|міні|'''Ігор Крутий''']] | ||
| + | |||
| + | *<big>'''Природа'''</big> | ||
| + | |||
| + | У Гайворонському районі на околиці села Бандурове в каньйоні річки Яланець розташований орнітологічний заказник «Бандурівського ставки» (Бандурівського ставки) на площі 385,6 га. На території заказника знаходяться три мальовничих ставка. Між собою вони з'єднані водотоками. | ||
| + | Рослинний світ ставків багатий у флористичному відношенні, він являє собою угруповання рослин низинних боліт. Для лісостепу України такий покрив є типовим, проте він досить рідко зустрічається на природно-заповідній території Кіровоградської області. Тут виростає рогіз вузьколистий і широколистий, на заболочених ділянках зустрічаються осока та очерет. | ||
| + | Середній ставок, який розташовується в селі Бандурове, дуже мальовничий. Його поверхня мало заросла рослинністю і водне плесо чистий. Тут зрідка зустрічаються очерет, рогіз вузьколистий і широколистий і лепешняк великий. | ||
| + | Верхній став, навпаки, майже весь заріс очеретом і рогозом вузьколистим. У багатьох місцях між заростями є відкриті водні ділянки. Осока ячменерядна, яка виростає по краях ставків, має особливу наукову цінність. Ця рослина рідко зустрічається як в Кіровоградській області, так і на Україні в цілому. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | *<big>'''Відомі персоналії'''</big> | ||
| + | |||
| + | '''''І́гор Я́кович Круто́й''''' — композитор, власник і керівник продюсерської компанії «АРС», незалежної агенції з авторських прав, низки російських і закордонних музичних ЗМІ (телеканал «Муз-ТВ», радіостанції «Love-радіо» і «Радіо Дача»), Народний артист Росії (1996). Народний артист України (2011). | ||
| + | |||
| + | '''''Ганна Яківна Янушевич''''' — українська акторка на характерних ролях, родом з м. Гайворона на Кіровоградщині. Заслужена артистка УРСР (1946). Народна артистка УРСР (1965). | ||
| + | |||
| + | '''''Іва́н Йо́сипович Га́йворон''''' — поет. | ||
| + | |||
| + | '''''Ши́мчик Яросла́в Володи́мирович''''' — старший солдат Збройних сил України. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Місто Гайворон на карті України [[Файл:Кр Гайв.png|рамка]]== | ||
| + | |||
| + | ==Найважливіші події на території Гайворонщини== | ||
| + | <TABLE BORDER=1> | ||
<TR> | <TR> | ||
<TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> | <TH> Дата </TH> <TH> Історична подія </TH> | ||
| Рядок 24: | Рядок 74: | ||
<TR> | <TR> | ||
| − | <TD height=24px;> | + | <TD height=24px;> 1752 р. </TD><TD> Перша писемна згадка про поселення над Бугом. </TD> |
</TR> | </TR> | ||
| − | <TR><TD height=24px | + | <TR><TD height=24px> 1904 р. </TD><TD> Збудовано кам’яний млин. </TD></TR> |
| − | + | <TR><TD height=24px> 1897 р. </TD><TD> Прокладена вузькоколійна залізниця. </TD></TR> | |
| − | + | <TR><TD height=24px> 1938 р. </TD><TD> Села Струньків, Ташлик і посьолок «Пролетарій» було об’єднано в селище міського типу Гайворон. </TD></TR> | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | <TR><TD height=24px> | + | |
| − | <TR><TD height=24px> | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
</TABLE> | </TABLE> | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| + | [[Файл:-UXc7YVrphI.jpg]] | ||
| + | =='''Ресурси:'''== | ||
| − | *Посилання на | + | *[https://drive.google.com/file/d/0B2hG6YqFFimjMENaY3hmTzZyeUk/view?usp=sharing Презентація]; |
| + | *[http://mytowngg.blogspot.com/ Посилання на блог] | ||
| + | *[https://docs.google.com/forms/d/12p4Pp_2_eKcMv-ukg84evp83974aY0br9ZLlZFzGMCo/edit# Опитування] | ||
---- | ---- | ||
| − | Сторінка проекту [[Моє рідне місто або село]] | + | Сторінка проекту [[Проект "Моє рідне місто або село"]] |
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка] | [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка] | ||
Поточна версія на 08:21, 3 грудня 2015
- Історія міста Гайворона
Місто Гайворон розташоване на лівому березі річки Південний Буг. Утворилось від злиття трьох сіл – Гайворона, Струнькова, Ташлика. Поблизу міста виявлені поселення трипільської (ІІІ тисячоліття до н.е.) і черняхівської (ІІ-V ст.н.е.) культур. В 1960-61 рр. досліджено Гайворонське поселення VI-VII ст., яке вважається одним із центрів чорної металургії давніх слов’ян. Виявлено 25 залізоплавильних печей, залишки напівземлянкового житла, виробничий інвентар, прикраси, побутові речі, кераміку тощо. Перша писемна згадка про поселення над Бугом датується 1752-м роком. Тоді було виділено землю для церковних потреб. Як пише Ю.Сіцінський, у 1753 р. було збудовано дерев’яний храм і освячено на честь Святого Іоанна Предтечі. У 1889 р. споруджено нову цегляну церкву.ХЇрам Святого Іоанна Предтечі У ХІХ і початку ХХ століття Гайворон, Струньків і Ташлик входили до складу Хащуватської волості Гайсинського повіту Подільської губернії. Жителі цих сіл були кріпаками. У 1869 р. пруський підданий Вільгельм Дистель на Південному Бузі спорудив греблю і млин, а в с.Ташлику – стельмашню, де виготовлялись вози, колеса та сільгоспінвентар. Млин був дерев’яний, але в 1903 р. він згорів. У 1904 р. збудовано кам’яний млин. Борошно було високого гатунку, тому з 1904 до 1914 р. відправлялось до царського двору. Щодо назви міста. Існують такі версії. Перша. Слово «гайворон» складається з двох коренів «гай» і «ворон». Маючи старослов’янське походження, «гай» означає бережись, а «вор» розуміється, як злодій, загарбник, чужинець з поганими намірами. Отже, Гайворон – це бережись непроханих чужинців. Друга версія. Гайворон знаходиться на межі лісостепової і степової природних зон, де знаходиться багато гаїв. У них гніздяться птахи і, зокрема, ворони. Із словосполучення «гай» і «ворон» могла виникнути назва населеного пункту. Третя версія. На Прибужжі водяться такі птахи, як граки. Їх ще називають «гайворони». Можливо, від цієї назви і дали ймення поселенню. До речі, цей чорний птах є на гербі міста. Розвиток поселенню дала вузькоколійна залізниця, яка була прокладена у 1897 році. На околиці с.Струнькова збудували вокзал, паровозне депо, залізничні ремонтні майстерні. Збільшувалась кількість жителів. Залізничній станції дали назву «Гайворон». Першим промисловим підприємством був винокурний (спиртовий) завод. Належав він пану О.Чарновському. У 1917 р. створюється ревком, який дбав про охорону підприємств і проводив експропріацію поміщицьких земель. Під час громадянської війни Гайворон окуповували австрійські війська, армійські підрозділи армії Денікіна, захоплювали на невеликий проміжок часу озброєні загони отаманів Григор’єва, Зеленого, Волинця, Марусі, Левченка, Клименка, Махна та ін. 6 березня 1920 р. під час першого зимового походу армії УНР було звільнено від більшовиків Гайворон і Хащувате. Відзначилась 1-а Запорізька дивізія Гулого-Гуленка. Радянська влада встановлена у травні 1920 р. Відновлюється робота підприємств, функціонують школи, лікарня, бібліотека. У 1924 р. відкривається школа фабрично-заводського учнівства, сільбуд, хато-читальня. Вживались заходи щодо ліквідації неписьменності. У 1923 р. в Україні проведено адміністративно-територіальну реформу. Гайворон, Струньків і Ташлик увійшли до складу Хащуватського району. У 1926 р. в цих населених пунктах проживало 6368 громадян.Під час примусової колективізації утворились колгоспи «Червона зірка», «Червоний промінь», імені Чубаря. Взимку 1932-1933 рр. спалахнув страшенний голод. Виснажені і опухлі люди вмирали на полях, вулицях, долинах і в лісах. У 1938 р. села Струньків, Ташлик і посьолок «Пролетарій» було об’єднано в селище міського типу Гайворон. 19 квітня 1949 року президія Верховної Ради УРСР віднесла Гайворон до міст районного підпорядкування і перетворила селищну раду у міську. До них у 1959 р. приєднано і село Гайворон.
- Гайворон — районний центр
У 1932 році Україну було поділено на 7 областей (а в 1939 р. — на 15). Гайворон у 1933 році став центром Грушківського, а з 1935 р. — Гайворонського району. В складі Одеської області він перебував до 1954 року, коли був переданий до Кіровоградської області. 22 січня 1932 року вийшов перший номер районної газети «Шлях комуни». У Гайвороні також видавалися з 1 932 по 1 940 рік відомчі газети «Топка», «Сигнал політвідділу», «Правда залізничника». Розвивалися промислові підприємства. У 1935–1938 рр. проведено реконструкцію залізничних майстерень, на базі яких створюється паровозоремонтний завод, який підпорядковується Міністерству шляхів сполучення. На завод почали надходити для проведення капітального ремонту вузькоколійні паровози з різних місць СРСР. У 1935 році споруджено вагонне депо, реконструйовано паровозне депо і державний млин, який за добу почав видавати 180 тонн борошна. У 1936 році введено в дію маслозавод, кілька підприємств побутового обслуговування. У 1938 році на лівому березі Південного Бугу, де впадає річка Ташличка, кам'яний масив дослідили геологи «Союз-проекту» головного управління шосейних доріг і обрахували запаси мігматитів. Родовище було передане створеному підприємству для промислової розробки. В 1936 р. розпочалося спорудження райветлікарні. З 1927 р. по 1965 р. головним ветлікарем працював Петро Михайлович Заболотний. Його багаторічна сумлінна праця відзначена орденом «Знак пошани» та присвоєнням звання заслуженого ветеринарного лікаря України.
- Вузькоколійна залізниця
Гайворонської вузькоколійці більше 110 років. Раніше вузькоколійна залізниця проходила через Кам'янка (Молдова) - Рудниця - Бершадь - Гайворон - Голованівськ - Підгородня. На даний момент (2015 рік) практично діє гілка Голованівськ - Гайворон - Рудниця. Подорож в Гайворон - одне з найцікавіших на українських залізницях: вузькоколійна дорога протяжністю 130 км зі старовинними семафорами, великими кам'яними вокзалами, магістральними тепловозами, плацкартними вагонами, виробленими в Польщі в 1950-х роках. Для туристів з-за кордону по вузькоколійці пускають ретро-поїзда під паровозом. У складі залізничного об'єднання «Гайворон», підпорядкованого Одеської залізниці, 10 станцій; пасажирське сполучення існує на відрізку Гайворон-Рудниця і Гайворон-Голованівськ. (в 2015 році не існує залізничного об'єднання "Гайворон") Залізниця і, зокрема, міст на третьому кілометрі від м Гайворон використовувалися у зйомці фільму "9 життів Нестора Махна", "Одного разу в Одесі або пригоди Мішки Япончика", "1941", "тисячі дев'ятсот сорок дві".
- Гайворонська ГЕС
Побудована в 1964 році, відновлена в 1999 році. Встановлена потужність 6 180 кВт. Власник: ВАТ «Кіровоградобленерго». Оточена мальовничими скелями.
- Природа
У Гайворонському районі на околиці села Бандурове в каньйоні річки Яланець розташований орнітологічний заказник «Бандурівського ставки» (Бандурівського ставки) на площі 385,6 га. На території заказника знаходяться три мальовничих ставка. Між собою вони з'єднані водотоками. Рослинний світ ставків багатий у флористичному відношенні, він являє собою угруповання рослин низинних боліт. Для лісостепу України такий покрив є типовим, проте він досить рідко зустрічається на природно-заповідній території Кіровоградської області. Тут виростає рогіз вузьколистий і широколистий, на заболочених ділянках зустрічаються осока та очерет. Середній ставок, який розташовується в селі Бандурове, дуже мальовничий. Його поверхня мало заросла рослинністю і водне плесо чистий. Тут зрідка зустрічаються очерет, рогіз вузьколистий і широколистий і лепешняк великий. Верхній став, навпаки, майже весь заріс очеретом і рогозом вузьколистим. У багатьох місцях між заростями є відкриті водні ділянки. Осока ячменерядна, яка виростає по краях ставків, має особливу наукову цінність. Ця рослина рідко зустрічається як в Кіровоградській області, так і на Україні в цілому.
- Відомі персоналії
І́гор Я́кович Круто́й — композитор, власник і керівник продюсерської компанії «АРС», незалежної агенції з авторських прав, низки російських і закордонних музичних ЗМІ (телеканал «Муз-ТВ», радіостанції «Love-радіо» і «Радіо Дача»), Народний артист Росії (1996). Народний артист України (2011).
Ганна Яківна Янушевич — українська акторка на характерних ролях, родом з м. Гайворона на Кіровоградщині. Заслужена артистка УРСР (1946). Народна артистка УРСР (1965).
Іва́н Йо́сипович Га́йворон — поет.
Ши́мчик Яросла́в Володи́мирович — старший солдат Збройних сил України.
Місто Гайворон на карті України 
Найважливіші події на території Гайворонщини
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 1752 р. | Перша писемна згадка про поселення над Бугом. |
| 1904 р. | Збудовано кам’яний млин. |
| 1897 р. | Прокладена вузькоколійна залізниця. |
| 1938 р. | Села Струньків, Ташлик і посьолок «Пролетарій» було об’єднано в селище міського типу Гайворон. |
Ресурси:
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
