|
|
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) |
| Рядок 11: |
Рядок 11: |
| | </ul> | | </ul> |
| | | | |
| | + | '''[[Вiзуальнi атрибути iнформації]]''' |
| | | | |
| − | == '''Вiзуальнi атрибути iнформації''' ==
| + | '''[[Характеристики колірного сприйняття]]''' |
| | | | |
| | + | '''[[Просторові характеристики зорового спрійняття]]''' |
| | | | |
| − | До візуальних атрибутів інформації, що відображається, відносяться:
| + | '''[[Тимчасові характеристики зорового сприйняття]]''' |
| − | <ul>
| + | |
| − | <li>взаємне розташування і розмір об'єктів, що відображаються;</li>
| + | |
| − | <li>колірна палітра;</li>
| + | |
| − | <li>засоби привертання уваги користувача.</li>
| + | |
| − | </ul>
| + | |
| − | | + | |
| − | Необхідність обліку Взаємного розташування об'єктів на екрані пов'язана з правий-лівою асиметрією головного мозку людини. Відомо, що ліва і права півкулі по-різному беруть участь в сприйнятті і переробці інформації. Зокрема, при запам'ятовуванні слів провідну роль грає ліва півкуля, а при запам'ятовуванні образів активніше праве. Інформація з правої частини екрану поступає безпосередньо в ліву півкулю, а з лівої частини - в праве (природно, при бінокулярному зорі оператора). У деяких людей це розподіл функцій півкуль протилежний, у жінок асиметрія виражена слабкіше, ніж у чоловіків. Цей факт ще раз підтверджує необхідність індивідуалізації характеру відображення інформації. Облік правий-лівої асиметрії пам'яті має істотне значення, якщо інтервали проходження повідомлень не перевищують 10с. Тому приведені рекомендації слід в першу чергу враховувати в інтерфейсах програм, що працюють '''''в режимі реального часу'''''.
| + | |
| − | | + | |
| − | Інша важлива особливість будь-якого потенційного відвідувача вашого сайту - це обмеженість його короткочасної пам'яті, здатної зберігати одночасно не більше п'яти, - дев'яти об'єктів.
| + | |
| − | | + | |
| − | Деяким творцям домашніх сторіночок, що володіють природженим художнім смаком, вдається інтуїтивно враховувати вказані обмеження, і відвідувачі таких сторінок відчувають себе досить комфортно. Проте, як це ні сумно, число авторів Web-матеріалів сьогодні значно перевищує число художньо обдарованих людей. Тому ми пропонуємо вам невеликий екскурс в згадувану вище науку - '''''ергономіку'''''.
| + | |
| − | | + | |
| − | Прийом візуальної інформації містить ряд елементарних процесів: виявлення, розрізнення, пізнання і декодування. На виконання цих процесів основний вплив роблять наступні характеристики зору оператора:
| + | |
| − | <ul>
| + | |
| − | <li>колірне сприйняття;</li>
| + | |
| − | <li>просторове, яскравість;</li>
| + | |
| − | <li>тимчасове.</li>
| + | |
| − | </ul>
| + | |
| − | | + | |
| − | Всі вони в значній мірі залежать від розмірів і властивостей випромінювання об'єктів, що відображаються на екрані.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | == '''Характеристики колірного сприйняття''' ==
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Кольори розрізняються тоном, светлотой і насиченістю. Число помітних відтінків кольору по всьому спектру при яскравості не меншого 10 кд/м2 і максимальній насиченості рівне приблизно 150. Розрізнення ступенів насиченості коливається від 4 (для жовтого) до 25 (для червоного). При ізольованому пред'явленні чоловік точно ідентифікує не більше 10-12 колірних тонів, а в комбінації з іншими квітами - не більше восьми.
| + | |
| − | | + | |
| − | Зміна яскравості об'єкту впливає на сприйняття його кольору. Із зменшенням яскравості відбувається поступове обезбарвлення жовтого і синього кольорів, а спектр стає трибарвним: червоний-зелено-фіолетовим.
| + | |
| − | | + | |
| − | Сприйняття кольору залежить також від кутових розмірів об'єкту: із зменшенням розміру змінюється видима яскравість і спотворюється кольоровість. До найбільшої зміни схильні жовтий і синій кольори.
| + | |
| − | | + | |
| − | У багатьох випадках при виборі колірної гамми доцільно враховувати таку характеристику зорового сприйняття, як '''''гострота розрізнення'''''. Вона максимальна для символів білого кольору і мінімальна для символів, що мають крайні кольори спектру. Хоча білий колір найбільш простий в застосуванні і його часто використовують, якнайкращим в цьому відношенні є жовто-зелений колір, який по насиченості мало відрізняється від білого, але має максимальну відность; червоний, фіолетовий і синій кольори не рекомендується використовувати для відображення символів або об'єктів складної конфігурації.
| + | |
| − | | + | |
| − | При узгодженні квітів символів і фону слід враховувати, що сприйняття символів максимальне для контрастних квітів (тобто що відносяться до протилежних меж спектру). При контрастності менше 60% читаність символів різко погіршується. Встановлені наступні допустимі комбінації кольору символу з кольором фону (в порядку убування чіткості сприйняття):
| + | |
| − | <ul>
| + | |
| − | <li>синій на білому</li>
| + | |
| − | <li>чорний на жовтому</li>
| + | |
| − | <li>зелений на білому</li>
| + | |
| − | <li>чорний на білому (тільки четверте місце!!)</li>
| + | |
| − | <li>білий на синьому</li>
| + | |
| − | <li>зелений на червоному</li>
| + | |
| − | <li>червоний на жовтому</li>
| + | |
| − | <li>червоний на білому</li>
| + | |
| − | <li>оранжевий на чорному</li>
| + | |
| − | <li>чорний а пурпурному</li>
| + | |
| − | <li>оранжевий на білому </li>
| + | |
| − | <li>червоний на зеленому.</li>
| + | |
| − | </ul>
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | == '''Характеристики яскравості''' ==
| + | |
| − | | + | |
| − | Вони визначають розмір зони бачення об'єкту, що світиться, а також швидкість і безпомилковість обробки інформації, що світиться.
| + | |
| − | | + | |
| − | Зорове сприйняття об'єкту, що світиться, можливе в діапазоні яркостей 106...105 кандел/м2. Яскравість об'єкту, що світиться, може бути розрахована по формулі:
| + | |
| − | | + | |
| − | '''В=к - 0.251n(a)+ 0.79'''
| + | |
| − | | + | |
| − | де До - ступінь засліплення (при До = 1.. .2 оператора випробовує дискомфорт, а при До = 3.. .8 - больові відчуття);
| + | |
| − | | + | |
| − | а - кутовий розмір об'єкту, що світиться (вимірюється в градусах).
| + | |
| − | | + | |
| − | Яскравість, що перевищує 15*106, є сліпучою.
| + | |
| − | | + | |
| − | Для забезпечення тривалої зорової працездатності користувача яскравість спостережуваних на екрані об'єктів не повинна перевищувати 64 кд/м2; при цьому перепад яркостей у полі зору користувача повинен бути не більше 1:100. Найвища швидкість розрізнення складних об'єктів досягається при яскравості
| + | |
| − | | + | |
| − | З*103 кд/м2.
| + | |
| − | | + | |
| − | Необхідно також враховувати, що гострота зору при сприйнятті світлих об'єктів в 3-4 рази нижча, ніж для темних; світлі об'єкти на темному фоні виявляються легше, ніж темні на світлому.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | == '''Просторові характеристики''' ==
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Дана група характеристик впливає на виявлення, розрізнення і пізнання об'єктів.
| + | |
| − | | + | |
| − | При рішенні практичних задач необхідно враховувати наступні положення:
| + | |
| − | | + | |
| − | Основну інформацію про об'єкт несе його контур; час розрізнення і пізнання контура об'єкту збільшується із збільшенням його складності.
| + | |
| − | | + | |
| − | При розрізненні складних контурів безпомилковість вища, ніж при розрізненні простих.
| + | |
| − | | + | |
| − | Вирішальне значення в сприйнятті форми об'єктів має співвідношення '''''фігура/фон'''''.
| + | |
| − | | + | |
| − | Мінімальний розмір об'єкту повинен вибиратися для заданих рівнів контрасту і яскравості; зменшення значень цих параметрів вимагає збільшення кутових розмірів об'єкту.
| + | |
| − | | + | |
| − | Для підвищення вірогідності розрізнення з 0,5 до 0,98 потрібне збільшення кутових розмірів для простих фігур на 20.. .25%, а для знаків типу букв і цифр - в два рази.
| + | |
| − | | + | |
| − | Для розрізнення положення фігури щодо вертикальної або горизонтальної осі порогова величина виявлення повинна бути збільшена в 3 рази (поріг виявлення темного об'єкту на яскравому фоні складає 1 кутову секунду).
| + | |
| − | | + | |
| − | За наявності на екрані рухомих об'єктів слід враховувати ряд додаткових чинників. Наприклад, при переміщенні точкового об'єкту із швидкістю 0,25 градус/с його безперервний рух сприймається як дискретне, при швидкості 0,25...4 градус/с - як безперервне, а при швидкості більше 4 градус/с зображення зливається в суцільну смугу.
| + | |
| − | | + | |
| − | Корисно також пам'ятати про те, що існує три види руху, що здається:
| + | |
| − | | + | |
| − | сприйняття переміщення сигналу з одного положення в інше при послідовному пред'явленні двох ідентичних сигналів від різних об'єктів;
| + | |
| − | | + | |
| − | зміна розмірів об'єкту, що здається, при послідовній появі двох об'єктів, що мають ідентичні контури;
| + | |
| − | | + | |
| − | зміна розмірів об'єкту, що здається, при зміні яскравості самого об'єкту або фону.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | == '''Тимчасові характеристики''' ==
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Зорове сприйняття об'єкту, що світиться, формується у людини-оператора з деякою затримкою по відношенню до початку дії зорового подразника і його припинення, що обумовлює ряд особливостей функціонування зорового аналізатора. Ці особливості виявляються як при сприйнятті одиночних світлових сигналів, так і їх послідовності. Знання тимчасових характеристик зору дозволяє обгрунтовано вибирати час експозиції сигналів для забезпечення їх мінімальної помітності і тимчасових інтервалів пред'явлення сигналів в послідовності. Основні тимчасові характеристики зорового сприйняття приведені в таблиці 2.1.
| + | |
| − | Разом з розглянутими вище характеристиками важливе значення для комфортної роботи користувача має спосіб передачі смислового змісту ' інформації, що відображається на екрані.Таблиця 2.1.
| + | |
| − | | + | |
| − | '''Тимчасові характеристики зору'''
| + | |
| − | | + | |
| − | Характеристика Кількісне значення Умови спостереження
| + | |
| − | Суб'єктивно сприймана яскравість при мигтіннях %
| + | |
| − | 200
| + | |
| − | 100
| + | |
| − | 50 Частота мигтіння (Гц):
| + | |
| − | 8...10
| + | |
| − | 16...20
| + | |
| − | 24...28
| + | |
| − | Критична частота мигтінь для їх роздільного сприйняття, Гц
| + | |
| − | 15
| + | |
| − | 25
| + | |
| − | 50 Яскравість об'єкту (кд/м2):
| + | |
| − | 0,1
| + | |
| − | 1
| + | |
| − | 100
| + | |
| − | | + | |
| − | Швидкість виявлення, мс <3
| + | |
| − | <30
| + | |
| − | <7
| + | |
| − | <60 Для об'єктів простій конфігурації
| + | |
| − | Те ж, в поганих умовах спостереження
| + | |
| − | Для знайомих людині зображень (букви, цифри)
| + | |
| − | Те ж, в умовах перешкод
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Цей спосіб може базуватися на використанні одного з чотирьох типів знакових систем (або їх комбінації):
| + | |
| − | <ul>
| + | |
| − | <li>буквеною</li>
| + | |
| − | <li>піктографічною</li>
| + | |
| − | <li>цифровою</li>
| + | |
| − | <li>геометричною</li>
| + | |
| − | </ul>
| + | |
| − | | + | |
| − | При виборі знакової системи слід враховувати:
| + | |
| − | <ul>
| + | |
| − | <li>легкість пізнання і декодування знаків;</li>
| + | |
| − | <li>необхідну тривалість безпомилкової роботи користувача, зокрема в умовах стресу;</li>
| + | |
| − | <li>рівень перешкодостійкості системи;</li>
| + | |
| − | <li>швидкість запам'ятовування і тривалість збереження алфавіту знакової системи в оперативній і довготривалій пам'яті користувача.</li>
| + | |
| − | </ul>
| + | |
| − | | + | |
| − | Як інтегральна характеристика знакової системи може використовуватися коефіцієнт оперативності коду, Коп, що є відношенням часу пізнання символу (знаку) до часу його декодування. Значення цього показника для перерахованих вище знакових систем приведені в таблиці 2.2.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | <TABLE border="1" align="center">
| + | |
| − | | + | |
| − | <TR>
| + | |
| − | <TD>'''Знайома система'''</TD>
| + | |
| − | <TD>'''Значення К<SUB>оп</SUB>'''</TD>
| + | |
| − | </TR>
| + | |
| − | <TR>
| + | |
| − | <TD>Буквена (для одного слова)</TD>
| + | |
| − | <TD>0,9</TD>
| + | |
| − | </TR>
| + | |
| − | <TR>
| + | |
| − | <TD>Піктографічна (для піктограми)</TD>
| + | |
| − | <TD>0,8</TD>
| + | |
| − | </TR>
| + | |
| − | <TR>
| + | |
| − | <TD>Цифрова (для одного числа, не більше 4 розрядів)</TD>
| + | |
| − | <TD>0,6</TD>
| + | |
| − | </TR>
| + | |
| − | <TR>
| + | |
| − | <TD>Геометрична (для однієї фігури)</TD>
| + | |
| − | <TD>0,6</TD>
| + | |
| − | </TR>
| + | |
| − | | + | |
| − | </TABLE>
| + | |
| − | ТАБЛИЦЯ 2.2. '''Значення коефіцієнта оперативності коду'''
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | З приведених даних можна, зокрема, зробити висновок, що в критичних ситуаціях числа до трьох розрядних включно доцільно представляти на екрані в текстовій формі (тобто словами). Разом з тим, основні властивості об'єкту або опис необхідних дій ефективніше відобразити у вигляді піктограми. Так, фразу «'''''переслати повідомлення адресата'''''» краще замінити відповідною піктограмою.
| + | |
| − | | + | |
| − | Експериментально доведено, що найбільш значущі характеристики об'єкту повинні кодуватися (відображатися) його контуром, а внутрішніми деталями - допоміжні, другорядні. При цьому система пізнавальних ознак форми знаку, вибрана для певних характеристик об'єкту, повинна застосовуватися для всього алфавіту знакової системи.
| + | |
| − | | + | |
| − | Кількісні оцінки впливу геометричного контура піктограми на' ефективність її розпізнавання дані в таблиці 2.3.
| + | |
| − | | + | |
| − | При розробці знакової системи слід враховувати, що симетричні символи легше засвоюються людиною і міцніше зберігаються в
| + | |
| − | короткочасній і довгостроковій пам'яті.
| + | |
| − | | + | |
| − | Як розрізняльні ознаки знаків в межах одного алфавіту не рекомендується використовувати:
| + | |
| − | <ul>
| + | |
| − | <li>число елементів в знаку;</li>
| + | |
| − | <li>геометричні розміри знаку (принаймні, більше двох варіантів);</li>
| + | |
| − | <li>відмінність знаків за принципом «позитив - негатив» і «пряме - дзеркальне віддзеркалення».</li>
| + | |
| − | </ul>
| + | |
| − | | + | |
| − | <TABLE border="1" align="center" text-align="center">
| + | |
| − | | + | |
| − | <TR>
| + | |
| − | <TD ROWSPAN=2>Показник</TD>
| + | |
| − | <TD COLSPAN=3>Значення показника</TD>
| + | |
| − | </TR>
| + | |
| − | <TR>
| + | |
| − | <TD>прості знаки</TD>
| + | |
| − | <TD>знаки середньої складності</TD>
| + | |
| − | <TD>складні знаки</TD>
| + | |
| − | </TR>
| + | |
| − | <TR>
| + | |
| − | <TD>Мінімальний час експозиції, <SUB>с</SUB></TD>
| + | |
| − | <TD>0.03</TD>
| + | |
| − | <TD>0.03</TD>
| + | |
| − | <TD>0.05</TD>
| + | |
| − | </TR>
| + | |
| − | <TR>
| + | |
| − | <TD>Середній час декодування <br> при експозиції 0.03<SUB>с,с</SUB></TD>
| + | |
| − | <TD>3.06</TD>
| + | |
| − | <TD>2.55</TD>
| + | |
| − | <TD>2.76</TD>
| + | |
| − | </TR>
| + | |
| − | <TR>
| + | |
| − | <TD>Вірогідність правильного <br> декодування</TD>
| + | |
| − | <TD>0.80</TD>
| + | |
| − | <TD>0.97</TD>
| + | |
| − | <TD>0.98</TD>
| + | |
| − | </TR>
| + | |
| − | | + | |
| − | </TABLE>
| + | |
| − | <center>'''ТАБЛИЦЯ 2.3.Вплив геометричної складності знаку на його декодування'''</center>
| + | |
| − | | + | |
| − | Ще один чинник, згадуваний вище, - кількість інтерактивних елементів, що одночасно відображаються на екрані. Природно, на ефективність роботи з ними впливають і зорові характеристики користувача, і якість використовуваної знакової системи. Проте, при виборі потрібного елементу позначається ще одна характеристика користувача - сенсомоторная. Як приклад в таблиці 2.4 приведені достатньо усереднені значення безпомилковості (Рв) і часу (Тв) вибору необхідного елементу залежно від числа представлених на екрані.
| + | |
| − | Таблиця 2.4. Узагальнені показники сенсомоторной характеристики користувача
| + | |
| − | Кількість інтерактивних елементів на екрані (у активному вікні) Рв Тв, с
| + | |
| − | 3 0,999 1-5
| + | |
| − | 7 0,997 3,0
| + | |
| − | 10 0,995 4,0
| + | |
| − | 15 0,97 5,0
| + | |
| − | 20 0,94 7,0
| + | |
| − | 60 0,92 10,0
| + | |
| − | | + | |
| − | Очевидно, що приведені вище числові показники є вельми усередненими, і в реальному житті, ймовірно, не існує жодної людини, яка б їм повністю відповідала. Проте, вони виявляються справедливі для певних груп (категорій) користувачів. Представники кожній такої групи можуть відрізнятися від представників інший по цілому ряду чинників: по фізіологічних параметрах, по рівню комп'ютерної письменності, по досвіду роботи з конкретним застосуванням і т.д. Саме тому, приступаючи до розробки інтерактивного застосування, необхідно в першу чергу визначити (хоч би приблизно) категорію потенційних користувачів, для яких воно призначене.
| + | |
| − | Категорії користувачів
| + | |
| − | У спеціальній літературі, присвяченій даному питанню, приводиться декілька варіантів класифікації користувачів інтерактивних систем. Але існуючі підходи розрізняються в деталях, зберігаючи єдині принципи такої класифікації. У основу підходу покладені чинники, що впливають на відношення користувача до інтерактивної системи і на методи його роботи з нею.
| + | |
| − | Людські потреби означають, зокрема, потребу бути партнером, який зрозуміли, по діалогу; наприклад, користувач хоче мати можливість особистого розвитку або хоче змінити оточення і при цьому не хоче виявитися обмеженим в своїй поведінці.
| + | |
| − | Навики користувача складаються з моторних навиків (що відносяться перш за все до роботи з клавіатурою і мишею), лінгвістичних навиків, навиків в спілкуванні і навиків в рішенні задач.
| + | |
| − | Властивості особи - це, наприклад, творчі здібності, схильність помилкам, здібність до навчання, терплячість, стійкість до стресу і т.д.
| + | |
| − | Рівень комп'ютерної письменності. Тут зазвичай розрізняють тих, що програмують і не програмуючих користувачів, а серед останніх, у свою чергу, виділяють три категорії:
| + | |
| − | - підготовлені користувачі, вирішальні творчі завдання, - аналітики і дослідники (тобто користувачі, послідовність дій яких складно формалізувати);
| + | |
| − | - підготовлені користувачі, що виконують рутинні операції, - оператори (тобто користувачі, послідовність дій яких є достатньо стійкою);
| + | |
| − | - випадкові (або «наївні») користувачі, що володіють мінімальним рівнем комп'ютерної письменності.
| + | |
| − | Підготовка в прикладній області користувача впливає на використання мови (наприклад, професійній термінології) і вживані методи рішення задач.
| + | |
| − | Причина користування системою може бути:
| + | |
| − | - обов'язковою - як невід'ємна частина роботи;
| + | |
| − | - необов'язковою - як додаткова складова професійної діяльності;
| + | |
| − | - обов'язковою з погляду особистих потреб (наприклад, коли певну інформацію можна отримати тільки за допомогою комп'ютера);
| + | |
| − | - необов'язковою у приватному житті (наприклад, як розвага).
| + | |
| − | Відношення до системи і очікування від роботи з нею визначаються рівнем комп'ютерної письменності і причиною її використання; воно може бути:
| + | |
| − | - нейтральним: користувач сприймає комп'ютер тільки як робочий інструмент;
| + | |
| − | - позитивним: користувач охоче використовує комп'ютер, оскільки сподівається отримати від нього користь (або задоволення);
| + | |
| − | - негативним: користувач вважав за краще б не користуватися комп'ютером (можливо, із-за суб'єктивної нелюбові або недовіри до техніки).
| + | |
| − | Цілями користувача можуть бути:
| + | |
| − | - вирішити певне завдання за допомогою комп'ютера (у тому числі і розважального характеру) або
| + | |
| − | - навчитися працювати з системою.
| + | |
| − | Обмеження за часом: незалежно від характеристик системи (зокрема, її швидкодії), користувач може бути вимушений пристосовуватися до обмежень за часом, витікаючим від завдання або контексту роботи.
| + | |
| | | | |
| | | | |
| | [[category:РІС]] | | [[category:РІС]] |
При редагуванні, створенні візуальних атрибутів інформації, що відображується потрібно враховувати психофізіологічні характеристики користувачів.
Це такі як:
