|
|
(не показано 65 проміжних версій цього учасника) |
Рядок 1: |
Рядок 1: |
| + | [[Файл:0433.jpg|міні]] |
| | | |
| ==Ідея проекту== | | ==Ідея проекту== |
Рядок 8: |
Рядок 9: |
| == Матеріали проекту == | | == Матеріали проекту == |
| | | |
− | {| class="wikitable" border="1"
| + | [[ "Таблиця до проекту "Особливості суспільного ладу Китаю", ФІП, 2014" ]] |
− | |-
| + | |
− | ! Період, характеристика
| + | |
− | ! Період, характеристика
| + | |
− | ! Період, характеристика
| + | |
| | | |
− | |-
| + | [[ Стінгазета до проекту "Особливості суспільного ладу Китаю" Анна Гноєва, 2014 ]] |
− | | '''Шан-Інь (XVI-XII ст. до н. е.)''', Найдавніший період історії Китаю. Царська влада зберігала патріархальні риси. Вона була обмежена радою родових (чи племінних) старійшин, а також народними зборами. Цар називався '''ван''' (за життя) або '''ді''' (після смерті). З функціями воєначальника він поєднував функції верховного жерця, а в окремих випадках - організатора виробництва. В руках родової знаті зосереджувалися землі і раби. '''Рабство''' також мало патріархальний характер. У похованнях цієї доби трапляються могили, де разом з рабовласником поховані кілька рабів (отже, раби могли перебувати не лише у державній, але й у приватній власності). Основну масу населення становили '''селяни-общинники'''.
| + | |
− | У XII ст. до н. е. починається тривала боротьба держави Шан-Інь з племенами чжоу, які згодом захоплюють столицю Шан (1124 р. до н. е.) і створюють власну Чжоуську державу.
| + | ==Інтернет-ресурси== |
− | |'''Чжоу (XI-III ст до н.е)''', Виникає централізована китайська держава. Держава завойовників була порівняно велика, але внутрішньо неміцна, її спадкові правителі починають обожнюватися (титул царів Тяньщи - син неба, заступник неба). Вважалося, що такий ван отримував владу від самого Неба шляхом спослання йому Небесного Повеління на царювання (Тянь мінь). Разом з тим царська влада не набула деспотичного характеру. Вона обмежувалася радою сановників. В екстрених випадках скликалися зібрання представників вищої титулованої чжоуської аристократії -чжухоу. Цареві були підпорядковані т. зв. три старці, тобто три керівники головних управлінь у державі: фінансового, військового та суспільних робіт. Поступово число управлінь зростає, створюється особливе управління царського палацу та скарбниці, судове відомство, відомство культу царських предків.
| + | [http://ua-referat.com/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E] |
− | Посилення експлуатації в умовах слабкості державної влади та постійної загрози вторгнень не могли не викликати широких народних рухів. У результаті переможного селянського повстання 842 р. до н. е. царська влада була скинута, а держава Чжоу незабаром розпалася на ряд самостійних царств.
| + | |
− | | Чуньцю (VII ст. до н. е.), На території Китаю співіснують п'ять держав, які постійно воюють між собою. Державний лад цих утворень характеризувався сильними позиціями родової аристократії. В свою чергу, правителі намагалися спертися на особисто їм відданих людей незнатного походження, вводячи принципово нову систему посадової винагороди - «жалування», яке виплачувалося зерном. У великих царствах поступово вводилася централізована політико-адміністративна система. Основними виробниками в сільському господарстві цього періоду залишаються вільні селяни-общинники. Наприкінці першої половини І тис. до н. е. повсюдно припиняються общинні переділи, земля переходить у володіння окремих великих сімей. З'являється боргове рабство, спершу під виглядом «усиновлення» та «застави дітей» (характерно, що для означення усіх рабів: військовополонених, куплених і кабальних затверджується єдиний термін нубей).
| + | [http://ua-referat.com/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E] |
− | |-
| + | |
− | | рядок 2, комірка 1
| + | [http://uris.org.ua/istoriya-gosudarstva-i-prava-zarubezhnyh-stran/starodavniy-kitay] |
− | | рядок 2, комірка 2 | + | |
− | | рядок 2, комірка 3
| + | ==Додаткові матеріали== |
− | |}
| + | |
| + | |
| + | [http://www.pinterest.com/annagnoeva/матеріали-до-проекту/ Колекція посилань "Особливості суспільного ладу Китаю"] |
| + | |
| + | [https://ssl.panoramio.com/user/8524703?show=all| Самостійна робота №1.panoramio] |
| | | |
| ==Результати проекту== | | ==Результати проекту== |
− | Звіт у вигляді презентації..
| + | [https://docs.google.com/presentation/d/1hcxnwaQxKbAEPwFWI9oFPI6xeAvWlSl3Ulwyobbyees/present?slide=id.p27#slide=id.p3 Презентація] |
| + | |
| + | |
| + | [[Категорія:Проект з "ОІ та ІКТ" і "ІДПЗК" (Факультет історії і права)]] |
| + | |
| + | [https://www.text2mindmap.com/kw8pd2d?controller=frontpage&method=index&map=kw8pd2d| Карти знань] |
Дослідити розвиток Стародавнього Китаю, його особливості суспільного ладу.