Відмінності між версіями «Проект з "ОІ та ІКТ" і "ІДПЗК": "Особливості суспільного ладу Китаю" - № 14-1 ФІП, Анна Гноєва, 2014.»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Матеріали проекту)
(Результати проекту)
 
(не показано 66 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Файл:0433.jpg|міні]]
  
 
==Ідея проекту==
 
==Ідея проекту==
Рядок 8: Рядок 9:
 
== Матеріали проекту ==
 
== Матеріали проекту ==
  
{| class="wikitable" border="1"
+
[[ "Таблиця до проекту "Особливості суспільного ладу Китаю", ФІП, 2014" ]]
|-
+
! Період, характеристика
+
! Період, характеристика
+
  
|-
+
[[ Стінгазета до проекту "Особливості суспільного ладу Китаю" Анна Гноєва, 2014 ]]
| '''Шан-Інь (XVI-XII ст. до н. е.)''', Найдавніший період історії Китаю. Царська влада зберігала патріархальні риси. Вона була обмежена радою родових (чи племінних) старійшин, а також народними зборами. Цар називався '''ван''' (за життя) або '''ді''' (після смерті). З функціями воєначальника він поєднував функції верховного жерця, а в окремих випадках - організатора виробництва. В руках родової знаті зосереджувалися землі і раби. '''Рабство''' також мало патріархальний характер. У похованнях цієї доби трапляються могили, де разом з рабовласником поховані кілька рабів (отже, раби могли перебувати не лише у державній, але й у приватній власності). Основну масу населення становили '''селяни-общинники'''.  
+
 
У XII ст. до н. е. починається тривала боротьба держави Шан-Інь з племенами чжоу, які згодом захоплюють столицю Шан (1124 р. до н. е.) і створюють власну Чжоуську державу.
+
==Інтернет-ресурси==
|'''Чжоу (XI-III ст до н.е)''', Виникає централізована китайська держава. Держава завойовників була порівняно велика, але внутрішньо неміцна, її спадкові правителі починають обожнюватися (титул царів Тяньщи - син неба, заступник неба). Вважалося, що такий ван отримував владу  від самого Неба шляхом спослання йому Небесного Повеління на царювання (Тянь мінь). Разом з тим царська влада не набула деспотичного характеру. Вона обмежувалася радою сановників. В екстрених випадках скликалися зібрання представників вищої титулованої чжоуської аристократії -чжухоу. Цареві були підпорядковані т. зв. три старці, тобто три керівники головних управлінь у державі: фінансового, військового та суспільних робіт. Поступово число управлінь зростає, створюється особливе управління царського палацу та скарбниці, судове відомство, відомство культу царських предків.
+
[http://ua-referat.com/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E]
Посилення експлуатації в умовах слабкості державної влади та постійної загрози вторгнень не могли не викликати широких народних рухів. У результаті переможного селянського повстання 842 р. до н. е. царська влада була скинута, а держава Чжоу незабаром розпалася на ряд самостійних царств.
+
 
| Чуньцю (VII ст. до н. е.), На території Китаю співіснують п'ять держав, які постійно воюють між собою. Державний лад цих утворень характеризувався сильними позиціями родової аристократії. В свою чергу, правителі намагалися спертися на особисто їм відданих людей незнатного походження, вводячи принципово нову систему посадової винагороди - «жалування», яке виплачувалося зерном. У великих царствах поступово вводилася централізована політико-адміністративна система. Основними виробниками в сільському господарстві цього періоду залишаються вільні селяни-общинники. Наприкінці першої половини І тис. до н. е. повсюдно припиняються общинні переділи, земля переходить у володіння окремих великих сімей. З'являється боргове рабство, спершу під виглядом «усиновлення» та «застави дітей» (характерно, що для означення усіх рабів: військовополонених, куплених і кабальних затверджується єдиний термін нубей).
+
[http://ua-referat.com/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E]
|-
+
 
| рядок 2, комірка 1
+
[http://uris.org.ua/istoriya-gosudarstva-i-prava-zarubezhnyh-stran/starodavniy-kitay]
| рядок 2, комірка 2
+
 
| рядок 2, комірка 3
+
==Додаткові матеріали==
|}
+
 
 +
 
 +
[http://www.pinterest.com/annagnoeva/матеріали-до-проекту/ Колекція посилань "Особливості суспільного ладу Китаю"]
 +
 
 +
[https://ssl.panoramio.com/user/8524703?show=all| Самостійна робота №1.panoramio]
  
 
==Результати проекту==
 
==Результати проекту==
Звіт у вигляді презентації..
+
[https://docs.google.com/presentation/d/1hcxnwaQxKbAEPwFWI9oFPI6xeAvWlSl3Ulwyobbyees/present?slide=id.p27#slide=id.p3 Презентація]
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:Проект з "ОІ та ІКТ" і "ІДПЗК" (Факультет історії і права)]]
 +
 
 +
[https://www.text2mindmap.com/kw8pd2d?controller=frontpage&method=index&map=kw8pd2d| Карти знань]

Поточна версія на 14:47, 7 грудня 2014

0433.jpg

Ідея проекту

Дослідити розвиток Стародавнього Китаю, його особливості суспільного ладу.

Автор проекту

Гноєва Анна

Матеріали проекту

"Таблиця до проекту "Особливості суспільного ладу Китаю", ФІП, 2014"

Стінгазета до проекту "Особливості суспільного ладу Китаю" Анна Гноєва, 2014

Інтернет-ресурси

[1]

[2]

[3]

Додаткові матеріали

Колекція посилань "Особливості суспільного ладу Китаю"

Самостійна робота №1.panoramio

Результати проекту

Презентація

Карти знань