Відмінності між версіями «Моє місто - Кременчук»
7704140 (обговорення • внесок) м (7704140 перейменував сторінку з Користувач:7694067 на Моє місто - Кременчук) |
7704140 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''[[Файл:800px-Coat of Arms of Kremenchuk.svg.png|міні]] | '''[[Файл:800px-Coat of Arms of Kremenchuk.svg.png|міні]] | ||
− | Кременчук | + | ==Кременчук== |
+ | Кременчук— місто обласного підпорядкування в Полтавській області України, адміністративний центр Кременчуцького району. | ||
− | + | ==Розташування== | |
− | + | Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га. | |
− | + | ||
− | Перші поселення на території сучасного Кременчука були у V—III тисячолітті до н. е. | + | == Історія Кременчука== |
− | Заснування | + | Перші поселення на території сучасного Кременчука були у V—III тисячолітті до н. е. Заснування Офіційною датою заснування Кременчука, за згадкою в хроніці Йоахима Бєльського (який продовжував історичну працю свого батька Мартина Бєльського), вважається 1571 (дату цю у XIX ст. спопуляризувала «Історія Малоросії» Миколи Марковича). У Бєльського згадка Кременчука навіяна проектом 1590 р., коли польський король видав наказ про побудову тут фортеці, куди також планували вивести козаків з Запоріжжя, аби менше конфліктували з турками. З історіографії XIX ст. (за непідтвердженою джерельно згадкою литовського історика Теодора Нарбута) походить версія про заснування Кременчука (1390-ті-1420-ті рр.) великим литовським князем Вітовтом. Джерельно засвідчене безперервне існування Кременчука як урбаністичного осередку (а не рибальського уходу, згадуваного ще за ревізією Черкаського замку 1552 р.) лише з 1637 р., коли «осадив» тут місто шляхтич-поліщук Стефан Рудзький (Степан Рутський). Утім, деякі дослідники, відштовхуючись від археологічних даних про проживання людей на території сучасного Кременчука, відстоюють києво-руський родовід міста. |
− | Офіційною датою заснування Кременчука, за згадкою в хроніці Йоахима Бєльського (який продовжував історичну працю свого батька Мартина Бєльського), вважається 1571 (дату цю у XIX ст. спопуляризувала «Історія Малоросії» Миколи Марковича). У Бєльського згадка Кременчука навіяна проектом 1590 р., коли польський король видав наказ про побудову тут фортеці, куди також планували вивести козаків з Запоріжжя, аби менше конфліктували з турками. | + | |
− | З історіографії XIX ст. (за непідтвердженою джерельно згадкою литовського історика Теодора Нарбута) походить версія про заснування Кременчука (1390-ті-1420-ті рр.) великим литовським князем Вітовтом. | + | |
− | Джерельно засвідчене безперервне існування Кременчука як урбаністичного осередку (а не рибальського уходу, згадуваного ще за ревізією Черкаського замку 1552 р.) лише з 1637 р., коли «осадив» тут місто шляхтич-поліщук Стефан Рудзький (Степан Рутський). | + | Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон). |
− | Утім, деякі дослідники, відштовхуючись від археологічних даних про проживання людей на території сучасного Кременчука, відстоюють києво-руський родовід міста. | + | |
− | У | + | У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований. |
− | + | ||
− | Вишневський Давид Кельманович — письменник | + | ==Видатні особистості== |
− | Дончик Віталій Григорович — літературознавець, академік | + | Докладніше: |
− | Житецький Павло Гнатович — мовознавець | + | Уродженці Кременчука літератори та мовознавці: |
− | Козакевич Еммануїл Генрихович — письменник | + | Вишневський Давид Кельманович — письменник Дончик Віталій Григорович — літературознавець, академік Житецький Павло Гнатович — мовознавець Козакевич Еммануїл Генрихович — письменник Мусієнко Дмитро Михайлович — український сценарист, кінокритик Литвин А. — письменник Чичибабін Борис Олексійович — письменник |
− | Мусієнко Дмитро Михайлович — український сценарист, кінокритик | + | художники, скульптори, архітектори: Блох Леонора Абрамівна — українська скульптор |
− | Литвин А. — письменник | + | Литовченко Олександр Дмитрович — український історичний живописець Мане-Кац — французький та ізраїльський живописець і скульптор Ражба Яків — скульптор-монументаліст Рєзниченко Абрам Ісакович — український графік Крендовський Євграф Федорович — художник Харків Олекса — український маляр-монументаліст і графік Віктор Мусі — сучасний французькій художник живописець Логвин Юрій Григорович — український художник-графік та письменник |
− | Чичибабін Борис Олексійович — письменник | + | актори, режисери: |
− | + | Дудка Сергій Михайлович — кінорежисер | |
− | Литовченко Олександр Дмитрович — український історичний живописець | + | композитори, музиканти: |
− | Мане-Кац — французький та ізраїльський живописець і скульптор | + | Віленський Ілля Аркадійович — композитор, музично-громадський діяч. Колачевський Михайло Миколайович — композитор Лео Орнстайн — композитор Олег Рябов — диригент Тьомкін Дмитро — композитор, чотириразовий лауреат премії «Оскар» |
− | Ражба Яків — скульптор-монументаліст | + | науковці: |
− | Рєзниченко Абрам Ісакович — український графік | + | Бобирєва Марія Максимівна — український мовознавець Герасимович Борис Петрович — астрофізик Котляревський Олександр Олександрович — етнограф, філолог, славіст Самсон Олена Іларіонівна — медик, професор Супруненко Петро Михайлович — механік, академік Флейшиць Катерина Абрамівна — правознавець, доктор юридичних наук, перша жінка-адвокат Російської імперії Шарлемань Микола Васильович — зоолог |
− | Крендовський Євграф Федорович — художник | + | військові: |
− | Харків Олекса — український маляр-монументаліст і графік | + | Нагнибіда Іван Лукич — підполковник Армії УНР.[143] Петрусь Яків Самойлович — підполковник Армії УНР.[144] Калинович Іван Олександрович — підполковник Армії УНР.[145] Готліб Емануїл Давидович — Герой Радянського Союзу Вашура Микола Васильович (1977—2016) — старший сержант Зброних сил України, учасник російсько-української війни[146] Довбня Олег Олександрович (1993—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Молочников Микола Мусійович — Герой Радянського Союзу Приходько Петро Сергійович — Герой Радянського Союзу Таптунов Юрій Іванович — Герой Радянського Союзу Ткаченко Ілля Іванович — Герой Радянського Союзу |
− | Віктор Мусі — сучасний французькій художник живописець | + | політики, громадські та релігійні діячі: |
− | Логвин Юрій Григорович — український художник-графік та письменник | + | Йона Київський (в миру Іван Мірошниченко) — православний святий та чудотворець XIX століття Єгошуа Ханкін — піонер сіоністського руху на Близькому Сході |
− | + | спортсмени: | |
− | Дудка Сергій Михайлович — кінорежисер | + | Пояцика Денис Юрійович — український боксер, чемпіон Європи 2006 року Безус Роман Анатолійович — український футболіст Меморіальна дошка встановлена на честь В. В. Докучаєва та В. І. Вернадського, які зупинялися у 1890 році в будинку колишнього готелю «Вікторія» під час дослідження ґрунтів Кременчуцького повіту Меморіальна дошка встановлена на честь двічі Героя Радянського Союзу, почесного громадянина міста Олексія Леонова |
− | + | спортсмени: | |
− | Віленський Ілля Аркадійович — композитор, музично-громадський діяч. | + | Душа Станіслав Леонідович (1983—2015) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. |
− | Колачевський Михайло Миколайович — композитор | + | |
− | Лео Орнстайн — композитор | + | ==Міста-побратими== |
− | Олег Рябов — диригент | + | Яроцин, Польща |
− | Тьомкін Дмитро — композитор, чотириразовий лауреат премії «Оскар» | + | Сінь-І, КНР |
− | + | Мозир, Білорусь | |
− | Бобирєва Марія Максимівна — український мовознавець | + | Тервел, Болгарія |
− | Герасимович Борис Петрович — астрофізик | + | |
− | Котляревський Олександр Олександрович — етнограф, філолог, славіст | + | |
− | Самсон Олена Іларіонівна — медик, професор | + | ==Рідне місто на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]== |
− | Супруненко Петро Михайлович — механік, академік | + | [[Файл:Картакремень.JPG]] |
− | Флейшиць Катерина Абрамівна — правознавець, доктор юридичних наук, перша жінка-адвокат Російської імперії | + | |
− | Шарлемань Микола Васильович — зоолог | + | |
− | + | ||
− | Нагнибіда Іван Лукич — підполковник Армії УНР.[143] | + | |
− | Петрусь Яків Самойлович — підполковник Армії УНР.[144] | + | |
− | Калинович Іван Олександрович — підполковник Армії УНР.[145] | + | |
− | Готліб Емануїл Давидович — Герой Радянського Союзу | + | |
− | Вашура Микола Васильович (1977—2016) — старший сержант Зброних сил України, учасник російсько-української війни[146] | + | |
− | Довбня Олег Олександрович (1993—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. | + | |
− | Молочников Микола Мусійович — Герой Радянського Союзу | + | |
− | Приходько Петро Сергійович — Герой Радянського Союзу | + | |
− | Таптунов Юрій Іванович — Герой Радянського Союзу | + | |
− | Ткаченко Ілля Іванович — Герой Радянського Союзу | + | |
− | + | ||
− | Йона Київський (в миру Іван Мірошниченко) — православний святий та чудотворець XIX століття | + | |
− | Єгошуа Ханкін — піонер сіоністського руху на Близькому Сході | + | |
− | + | ||
− | Пояцика Денис Юрійович — український боксер, чемпіон Європи 2006 року | + | |
− | Безус Роман Анатолійович — український футболіст | + | |
− | Меморіальна дошка встановлена на честь В. В. Докучаєва та В. І. Вернадського, які зупинялися у 1890 році в будинку колишнього готелю «Вікторія» під час дослідження ґрунтів Кременчуцького повіту | + | |
− | Меморіальна дошка встановлена на честь двічі Героя Радянського Союзу, почесного громадянина міста Олексія Леонова | + | |
− | + | ||
− | Душа Станіслав Леонідович (1983—2015) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | |||
− | |||
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ||
Рядок 144: | Рядок 53: | ||
<TR> | <TR> | ||
− | <TD height=24px;> | + | <TD height=24px;> 1576 </TD><TD> Перша згадка під назвою Усиківка </TD> |
</TR> | </TR> | ||
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1752—1764 </TD><TD> Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1760-ті </TD><TD> Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1783 </TD><TD> Включенння до складу Катеринославського намісництва </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1873 </TD><TD> Відкрилась жіноча гімназія </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1904 </TD><TD> Відкрилась чоловіча гімназія </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1910 </TD><TD> Відкрилась учительська семінарія </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> Травень 1919 </TD><TD> Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> Інтербелум (міжвоєнний період) </TD><TD> Розвиток промисловості </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 6 серпня 1941 </TD><TD> Олександрія зайнята Третім рейхом без бою </TD> </TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 15 листопада 1941 </TD><TD> Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 6 грудня 1943 </TD><TD> Взяття Олександрії військами Червоної армії </TD></TR> |
+ | <TR><TD height=24px> 1951–1971 </TD><TD> Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля </TD></TR> | ||
</TABLE> | </TABLE> | ||
− | [[ | + | [[Файл:Diversity.jpg|міні]] |
=='''Ресурси:'''== | =='''Ресурси:'''== | ||
− | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; | + | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/file/d/1EdcdinbKsc91B2cvl0ibs3HJoqoMcr9S/view?usp=sharing]; |
− | *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; | + | *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''[https://drive.google.com/drive/folders/1SmtXqGVL0pKwfyfdp6zLsHBheJP9etmD?usp=sharing]; |
− | *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger]; | + | *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger][https://myoleksandriya.blogspot.com/]; |
*Посилання на добірку відеоматеріалів; | *Посилання на добірку відеоматеріалів; | ||
− | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''; | + | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeZpqYZ8RVoPwfv7UhgLxXiRQMdcQbpNfm1Lv0amjl72bZtIw/viewform?usp=sf_link]; |
*Посилання на спільний груповий постер. | *Посилання на спільний груповий постер. |
Версія за 09:30, 27 травня 2019
Зміст
Кременчук
Кременчук— місто обласного підпорядкування в Полтавській області України, адміністративний центр Кременчуцького району.
Розташування
Місто розташоване на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кропивницького. Разом з підпорядкованими Олександрійській міській раді селищами міського типу Олександрійське, Пантаївка площа міста Олександрії становить 6 142 га.
Історія Кременчука
Перші поселення на території сучасного Кременчука були у V—III тисячолітті до н. е. Заснування Офіційною датою заснування Кременчука, за згадкою в хроніці Йоахима Бєльського (який продовжував історичну працю свого батька Мартина Бєльського), вважається 1571 (дату цю у XIX ст. спопуляризувала «Історія Малоросії» Миколи Марковича). У Бєльського згадка Кременчука навіяна проектом 1590 р., коли польський король видав наказ про побудову тут фортеці, куди також планували вивести козаків з Запоріжжя, аби менше конфліктували з турками. З історіографії XIX ст. (за непідтвердженою джерельно згадкою литовського історика Теодора Нарбута) походить версія про заснування Кременчука (1390-ті-1420-ті рр.) великим литовським князем Вітовтом. Джерельно засвідчене безперервне існування Кременчука як урбаністичного осередку (а не рибальського уходу, згадуваного ще за ревізією Черкаського замку 1552 р.) лише з 1637 р., коли «осадив» тут місто шляхтич-поліщук Стефан Рудзький (Степан Рутський). Утім, деякі дослідники, відштовхуючись від археологічних даних про проживання людей на території сучасного Кременчука, відстоюють києво-руський родовід міста.
Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).
У 1989 році розглядався проект створення Олександрійського національного ландшафтно-меморіального парку ім. Т. Г. Шевченка. Складовою частиною майбутнього дендропарку мав стати історико-архітектурний комплекс на острові Заснова в межиріччі Березівки та Інгульця. Було заплановано відтворити козацьке поселення та встановити пам'ятний знак козакам-засновникам міста. Але через відсутність належного фінансування цей проект так і не був реалізований.
Видатні особистості
Докладніше: Уродженці Кременчука літератори та мовознавці: Вишневський Давид Кельманович — письменник Дончик Віталій Григорович — літературознавець, академік Житецький Павло Гнатович — мовознавець Козакевич Еммануїл Генрихович — письменник Мусієнко Дмитро Михайлович — український сценарист, кінокритик Литвин А. — письменник Чичибабін Борис Олексійович — письменник художники, скульптори, архітектори: Блох Леонора Абрамівна — українська скульптор Литовченко Олександр Дмитрович — український історичний живописець Мане-Кац — французький та ізраїльський живописець і скульптор Ражба Яків — скульптор-монументаліст Рєзниченко Абрам Ісакович — український графік Крендовський Євграф Федорович — художник Харків Олекса — український маляр-монументаліст і графік Віктор Мусі — сучасний французькій художник живописець Логвин Юрій Григорович — український художник-графік та письменник актори, режисери: Дудка Сергій Михайлович — кінорежисер композитори, музиканти: Віленський Ілля Аркадійович — композитор, музично-громадський діяч. Колачевський Михайло Миколайович — композитор Лео Орнстайн — композитор Олег Рябов — диригент Тьомкін Дмитро — композитор, чотириразовий лауреат премії «Оскар» науковці: Бобирєва Марія Максимівна — український мовознавець Герасимович Борис Петрович — астрофізик Котляревський Олександр Олександрович — етнограф, філолог, славіст Самсон Олена Іларіонівна — медик, професор Супруненко Петро Михайлович — механік, академік Флейшиць Катерина Абрамівна — правознавець, доктор юридичних наук, перша жінка-адвокат Російської імперії Шарлемань Микола Васильович — зоолог військові: Нагнибіда Іван Лукич — підполковник Армії УНР.[143] Петрусь Яків Самойлович — підполковник Армії УНР.[144] Калинович Іван Олександрович — підполковник Армії УНР.[145] Готліб Емануїл Давидович — Герой Радянського Союзу Вашура Микола Васильович (1977—2016) — старший сержант Зброних сил України, учасник російсько-української війни[146] Довбня Олег Олександрович (1993—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Молочников Микола Мусійович — Герой Радянського Союзу Приходько Петро Сергійович — Герой Радянського Союзу Таптунов Юрій Іванович — Герой Радянського Союзу Ткаченко Ілля Іванович — Герой Радянського Союзу політики, громадські та релігійні діячі: Йона Київський (в миру Іван Мірошниченко) — православний святий та чудотворець XIX століття Єгошуа Ханкін — піонер сіоністського руху на Близькому Сході спортсмени: Пояцика Денис Юрійович — український боксер, чемпіон Європи 2006 року Безус Роман Анатолійович — український футболіст Меморіальна дошка встановлена на честь В. В. Докучаєва та В. І. Вернадського, які зупинялися у 1890 році в будинку колишнього готелю «Вікторія» під час дослідження ґрунтів Кременчуцького повіту Меморіальна дошка встановлена на честь двічі Героя Радянського Союзу, почесного громадянина міста Олексія Леонова спортсмени: Душа Станіслав Леонідович (1983—2015) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Міста-побратими
Яроцин, Польща Сінь-І, КНР Мозир, Білорусь Тервел, Болгарія
Рідне місто на карті України Google карти
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
Дата | Історична подія |
---|---|
1576 | Перша згадка під назвою Усиківка |
1752—1764 | Була розміщена 3 рота новосербського Пандурського полку |
1760-ті | Замість Усиківки з'являється шанець Бечея або Беча |
1783 | Включенння до складу Катеринославського намісництва |
1873 | Відкрилась жіноча гімназія |
1904 | Відкрилась чоловіча гімназія |
1910 | Відкрилась учительська семінарія |
Травень 1919 | Олександрія стала центром антибільшовицького повстання під проводом отамана Никифора Григор'єва |
Інтербелум (міжвоєнний період) | Розвиток промисловості |
6 серпня 1941 | Олександрія зайнята Третім рейхом без бою |
15 листопада 1941 | Місто стало центром Олександрійського ґебіту в складі Генеральної округи Миколаїв |
6 грудня 1943 | Взяття Олександрії військами Червоної армії |
1951–1971 | Збудовано близько 20 промислових підприємств, 9 з них для видобутку і переробки бурого вугілля |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск[1];
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми[4];
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка