Відмінності між версіями «Улюблена Помічна»
2827955 (обговорення • внесок) |
2827955 (обговорення • внесок) |
||
(не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]== | ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]== | ||
− | [[Файл:123455677.JPG | + | [[Файл:123455677.JPG |800px|thumb|center|Помічна на карті]] |
− | |800px|thumb|center|Помічна на карті]] | + | |
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ||
Рядок 36: | Рядок 35: | ||
</TR> | </TR> | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | <TR><TD height=24px> </TD><TD> | + | |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px>1 серпня 1868 рік </TD><TD> Почала діяти залізнична колія </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1877 рік </TD><TD> Утворився роз'їзд Південно-Західної залізниці </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1879 рік </TD><TD> Роз'їзд перетворився на маленьку станцію з чотирма коліями </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1886 рік </TD><TD> Мешкало 654 особи </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1911-12 роки </TD><TD> На станції споруджено вокзал, паровозне депо</TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1923 рік </TD><TD> Обрано Помічнянську раду депутатів </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 17 лютого 1930 рік </TD><TD> Помічна входить до складу Піщанобрідського району </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px | + | <TR><TD height=24px> 18 березня 1944 рік </TD><TD> Помічна була звільнена від фашистів </TD></TR> |
− | + | <TR><TD height=24px> 14 травня 1967 рік </TD><TD> Указом Президії Верховної Ради УРСР Помічна отримала статус міста </TD> </TR> | |
− | + | ||
</TABLE> | </TABLE> | ||
− | + | ||
=='''Ресурси:'''== | =='''Ресурси:'''== | ||
− | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; | + | *Посилання на презентацію у '''Google Диск''' [https://drive.google.com/file/d/102XToEUWyfPkh_5MGOimqlMEuK2dLMWh/view?usp=sharing]; |
− | *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; | + | *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск''' [https://drive.google.com/drive/folders/1pjpqu8nyZDvO6-fx6HfPUwDuj1zA3F63?usp=sharing]; |
− | *Посилання на власний блог у [ | + | *Посилання на власний блог у [https://poselokcity.blogspot.com/]; |
*Посилання на добірку відеоматеріалів; | *Посилання на добірку відеоматеріалів; | ||
− | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''; | + | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''' [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScPChagvp0pgyGofO8bmFin0Zqjrar4WG7vkh6Pj4bKV6PrnQ/viewform?usp=sf_link]; |
*Посилання на спільний груповий постер. | *Посилання на спільний груповий постер. |
Поточна версія на 11:30, 21 грудня 2017
У 1775 році після ліквідації Запорізької Січі козаки, покинувши козацькі зимівники, селилися по слободах, перетворюючись на селян.
Однією з таких слобід було сучасне село Помічна. Біля фортеці св. Єлисавети стояв гарнізон запорізьких козаків. Забезпечувало гарнізон продовольством село Помічна, надававши таким чином допомогу, «поміч», а звідси й пішла назва поселення «Помічна».
Місто Помічна засновану у зв'язку з пуском в експлуатацію першої залізничної колії. Першим, хто підняв клопотання про будівництво південної залізниці був Новоросійський генерал-губернатор, князь Михайло Воронцов.
Кінцевим пунктом південної залізниці була Одеса. Планувалося першу залізницю побудувати від Одеси до села Паркани. Другу — від Одеси до міста Ольвіополя, далі вести залізницю на Кременчук, Полтаву та Харків.
1 серпня 1868 року почала діяти залізнична колія, яка йшла через сучасне місто Помічна. 3 цього часу і веде відлік історія міста Помічна.
1877 року утворився роз'їзд Південно-Західної залізниці навколо якої з'явилося 9 хат, це поселення прийняло назву Герасимівка від імені першого поселенця Герасима Васьохіна. Хата його була біля колодязя, який існує по цей час, тоді з нього брали воду для паровозів.
Побудова залізничної колії Одеса-Бобринська (тепер імені Тараса Шевченка) сприяла тому, що в 1879 році роз'їзд перетворився на маленьку станцію з чотирма коліями, яка була названа Помічною, назва взята від села Помічна, розташованого на відстані 1 км від станції.
Станом на 1886 рік у селі Любомирської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 654 особи, налічувалось 123 дворових господарства, існував винокуренний завод[2].
У зв'язку з будівництвом залізниці Одеса-Бобринська у 1911-12 роках, на станції споруджено вокзал, паровозне депо, кілька житлових будинків. 1913 року відкрили трирічну школу. Поселення навколо станції швидко розросталося. На 1916 рік було вже 88 дворів і 375 чоловік населення. Помічна була адміністративною одиницею Піщанобрідської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії.
1923 року обрано Помічнянську раду робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, яка входила до складу Новоукраїнського району Одеської губернії. З 17 лютого 1930 року Помічна входила до складу Піщанобрідського району.
18 березня 1944 року Помічна була звільнена від фашистів військами 2-го Українського фронту.
14 травня 1967 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Помічна отримала статус міста.
Рідне місто або село на карті України Google карти
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
Дата | Історична подія |
---|---|
1 серпня 1868 рік | Почала діяти залізнична колія |
1877 рік | Утворився роз'їзд Південно-Західної залізниці |
1879 рік | Роз'їзд перетворився на маленьку станцію з чотирма коліями |
1886 рік | Мешкало 654 особи |
1911-12 роки | На станції споруджено вокзал, паровозне депо |
1923 рік | Обрано Помічнянську раду депутатів |
17 лютого 1930 рік | Помічна входить до складу Піщанобрідського району |
18 березня 1944 рік | Помічна була звільнена від фашистів |
14 травня 1967 рік | Указом Президії Верховної Ради УРСР Помічна отримала статус міста |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск [1];
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми [4];
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка