Відмінності між версіями «Місто , де я хочу жити»

Версія за 11:08, 11 грудня 2017

Вік залишків стародавнього мангрового болота, виявленого в околицях Дубая під час будівлі колекторних мереж, оцінюється приблизно в 7000 років. Приблизно 5000 років тому берегова лінія, відступивши всередину країни, прийняла сучасний вигляд, при цьому територія покрилася піском. До приходу ісламу люди в цій області поклонялися Баджаї (або Баджар). Під владою Візантійської імперії і імперії Сасанідів регіон досяг розквіту, причому Сасаніди контролювали велику частину регіону.

На початку XIX століття одна з гілок клану Аль-Бу-Фаласа — Бану Яс — утвердилася в Дубаї, який правив Абу-Дабі до 1833 року. 8 січня 1820 року шейх Дубая та інші шейхи в області підписали з британським урядом «Загальний морської мирний договір». Однак 1833 року династія аль-Мактум (також нащадки родини Аль-Бу-Фаласа) племені Бану Яс залишила врегулювання Абу-Дабі і прийняла Дубай від Абу клану Фасай без опору. Дубай вийшов з-під управління Сполученого Королівства відповідно до «Виняткової Угоди» 1892 року, з домовленістю захищати Дубай від будь-яких нападів Османської імперії. Протягом XIX століття дві катастрофи завдали великої шкоди добробуту міста: 1841 року в місті спалахнула епідемія віспи, змушуючи жителів переміститися на схід від Дейри, а 1894 року вогонь пронісся через Дейру, знищивши більшість будинків. Однак географічне місце розташування міста продовжувало залучати торговців з усієї області. Емір Дубая сильно бажаючи залучити іноземних торговців, використовував низьке оподаткування, яке приваблювало торговців з Шарджі — головного торгового центру регіону того часу.

До 1940-х років Дубай був невеликим поселенням. Жителі займалися видобутком перлів і обмінювали їх на їжу. Пізніше в Японії навчилися виводити перли штучним способом, і потреба в них значно впала. Внаслідок цього в країні почалася криза. Однак, коли знайшли нафту, все змінилося, і почалася «хвиля забудов» в Дубаї і в усьому ОАЕ.

Місто мрії на мапі [1]

[[]]

Ресурси:

• Посилання на презентацію у Google Диск;

• Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
• Посилання на власний блог у Blogger;

• Посилання на добірку відеоматеріалів;

• Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

• Посилання на спільний груповий постер.

Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка