Відмінності між версіями «Town of independent»
4700194 (обговорення • внесок) |
4700194 (обговорення • внесок) |
||
(не показано 16 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | Ми - українці, живемо на прекрасній, квітучій та багатій землі. Ми вільні, незалежні громадяни своєї країни. Але, як на мене, найбільш гарним місцем є серце нашої любої неньки. Це наша з вами Кіроворащина.Ми мивемо тут и не знаємо історію рідного краю, і це дуже прикро. Тому, я б хотіла висвітлити саме історію свого рідного міста. | ||
Перші документальні згадки, які можна пов’язати з історією Кіровограда, датуються ще вісімнадцятим століттям. Вони стосуються заснування на території степового краю військових поселень під назвою Нова Сербія. Згодом виникла потреба побудувати потужну фортецю, яка б стала форпостом держави на півдні, адміністративним та військовим центром краю. | Перші документальні згадки, які можна пов’язати з історією Кіровограда, датуються ще вісімнадцятим століттям. Вони стосуються заснування на території степового краю військових поселень під назвою Нова Сербія. Згодом виникла потреба побудувати потужну фортецю, яка б стала форпостом держави на півдні, адміністративним та військовим центром краю. | ||
− | + | ||
У жалуваній грамоті Івану Хорвату від 11 січня 1752 року йшлося про те, що майбутня фортеця мала отримати ім’я Святої Єлисавети. Місце її розташування було обрано в грудні 1752 року на узвишші правого берега річки Інгулу. | У жалуваній грамоті Івану Хорвату від 11 січня 1752 року йшлося про те, що майбутня фортеця мала отримати ім’я Святої Єлисавети. Місце її розташування було обрано в грудні 1752 року на узвишші правого берега річки Інгулу. | ||
Будівництво розпочалося 18 червня 1754 року, а за три роки над диким українським степом уже височіла унікальна земляна споруда, аналогів якої не було. Цитадель фортеці Св. Єлисавети складалася із шести бастіонів у вигляді п'ятикутних виступів і зверху нагадувала шестикутну морську зірку. | Будівництво розпочалося 18 червня 1754 року, а за три роки над диким українським степом уже височіла унікальна земляна споруда, аналогів якої не було. Цитадель фортеці Св. Єлисавети складалася із шести бастіонів у вигляді п'ятикутних виступів і зверху нагадувала шестикутну морську зірку. | ||
Рядок 17: | Рядок 18: | ||
==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]== | ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]== | ||
− | [[Файл: | + | [[Файл:Безымянный.JPG]] |
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ||
Рядок 27: | Рядок 28: | ||
<TR> | <TR> | ||
− | <TD height=24px;> | + | <TD height=24px;> 1775-1924 </TD><TD> Єлисаветград </TD> |
</TR> | </TR> | ||
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px>1924-1934 </TD><TD> Зінов'євськ </TD></TR> |
− | + | <TR><TD height=24px> 1934-1939 </TD><TD> Кірово </TD></TR> | |
− | + | <TR><TD height=24px> 1939-2016 </TD><TD> Кіровоград </TD></TR> | |
− | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> з 2016 </TD><TD> Кропивницький </TD></TR> |
− | <TR><TD height=24px> | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | <TR><TD height=24px> </TD><TD> | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]] | [[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]] | ||
Рядок 47: | Рядок 41: | ||
=='''Ресурси:'''== | =='''Ресурси:'''== | ||
− | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; | + | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; [[https://drive.google.com/open?id=0BzIh3zqBZwPva21kMGVBTEtRZlE]] |
− | + | ||
*Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; | *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; | ||
− | *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger]; | + | *Посилання на власний блог у [http://www.blogger.com Blogger];[http://alicekushnirova.blogspot.com/] |
*Посилання на добірку відеоматеріалів; | *Посилання на добірку відеоматеріалів; | ||
− | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''; | + | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfCCb6I0-pY6zxOAzD9D8uBfqfUs6Y2x4vFZnXiYftIrhc_wg/viewform] |
*Посилання на спільний груповий постер. | *Посилання на спільний груповий постер. |
Поточна версія на 09:19, 2 грудня 2016
Ми - українці, живемо на прекрасній, квітучій та багатій землі. Ми вільні, незалежні громадяни своєї країни. Але, як на мене, найбільш гарним місцем є серце нашої любої неньки. Це наша з вами Кіроворащина.Ми мивемо тут и не знаємо історію рідного краю, і це дуже прикро. Тому, я б хотіла висвітлити саме історію свого рідного міста.
Перші документальні згадки, які можна пов’язати з історією Кіровограда, датуються ще вісімнадцятим століттям. Вони стосуються заснування на території степового краю військових поселень під назвою Нова Сербія. Згодом виникла потреба побудувати потужну фортецю, яка б стала форпостом держави на півдні, адміністративним та військовим центром краю.
У жалуваній грамоті Івану Хорвату від 11 січня 1752 року йшлося про те, що майбутня фортеця мала отримати ім’я Святої Єлисавети. Місце її розташування було обрано в грудні 1752 року на узвишші правого берега річки Інгулу. Будівництво розпочалося 18 червня 1754 року, а за три роки над диким українським степом уже височіла унікальна земляна споруда, аналогів якої не було. Цитадель фортеці Св. Єлисавети складалася із шести бастіонів у вигляді п'ятикутних виступів і зверху нагадувала шестикутну морську зірку. Згодом біля фортеці з’явилось і цивільне поселення у формі слободи. Першими поселенцями там стали представники різних національностей, проте значною була і кількість вихідців із українських губерній. З 1764 року слобода стала центром Єлисаветградської провінції, а з 1775 - отримала права міста Єлисаветграда. Управляв містом магістрат, який відав адміністративними, господарськими, фінансовими та судовими справами. У другій половині 18 ст. із загрозою татарських набігів було покінчено завдяки перемозі й війні 1768-1774 років; ліквідація Запорізької Січі (1775 р.), а за нею й остаточне викорінення гайдамаччини, розділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), що знищили Польску державу, приєднання Криму у 1783 р, – всі ці фактори обумовили просування імперських кордонів далеко від фортеці Св. Єлисавети, отже вона втратила своє стратегічне значення, була роззброєна, а зрештою і ліквідована як військова одиниця. У рескрипті від 10 лютого 1784 року зазначалося, що фортеця «за своїм становищем всередині держави фортецею більше вважатися не може, а тому обертається на внутрішнє місто». З цього часу фортеця разом з передмістями отримала права міста і стала іменуватися містом Єласаветградом. Місто декілька разів змінювало назву: в 1924 році місто назвали Зінов’євск, ця назва протрималась всього 10 років. Вже 1934 році перейменували в Кірово, але коли місто стало обласним центром, із смутком помітили, що одна Кіровська область в СРСР вже існує. Так 1939 році місто стало Кіровоградом і вже з цим ім’ям майже сімдесят років.
Кіровоград – адміністративний і промисловий центр, вигідно розташований у центральній частині України. Столицею Степового краю, «Степовою Єлладою», «Маленьким Парижем» – лагідно з гордістю називають кіровоградці своє рідне місто. Багатовікова історія міста творилася розумно, працею і звитягою багатьох поколінь його мешканців. Кожне століття залишило тут свій особливий знак. Відображений він в унікальній споруді фортеці Святої Єласавети, у шедеврах архітектурних ансамблів ХІХ ст., у переплетінні вулиць і провулків. У різні роки доля так чи інакше пов’язала з нашим містом імена Марка Кропивницького, Івана Тобілевича, Володимира Винниченка, Івана Микитенка, Володимира Григоровича, Дмитра Чижевського, Євгена Маланюка, Генріха Нейгауза. Скульптурні пам’ятники міста відтворюють минуле і сучасне. Добра боротьба за соціальне та національне визволення уособлена у бронзових фігурах Т. Шевченка, Б. Хмельницького.
Про радянські часи нагадують увіковіченні постаті В. Леніна, С. Кірова. Відбитком народної пам’яті, пошани і вдячності є пам’ятники героям Великої Вітчизняної війни, учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, воїнам-інтернаціоналістам. Символом єдності кіровоградців, незалежно від політичних переконань, віросповідання, професії чи національності, є площа Соборна, де встановлено пам’ятник Ангелу-охоронцю. Минуле і сучасне об’єднують усіх мешканців міста в одну велику родину, допомагають долати потужний натиск щоденних життєвих негараздів, закладати основи перспективного майбутнього, згуртовують у бажанні працювати на благо рідного міста.
Кіровоград має багаті культурні традиції. Сто двадцять два роки тому, всупереч всіляким заборонам, у місті народився перший реалістичний театр. Його фундатором став уродженець степового краю Марко Кропивницький – блискучий актор, режисер, драматург. 27 жовтня 1882 року виставою «Наталка Полтавка» він заяви світові про зрілість української театральної культури та його самобутність. Сьогодні обласному українському музичному-драматичному театру ім. М.П. Кропивницького присвоєно статус академічного. В місті діють літературно-меморіальний музей ім. Карпенка-Карого, музей Г.Г. Нейгауза, художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна, народний меморіальний музей Ю.С. Мейтуса. Місто було і залишається значним центром музичної культури України. Кіровоград подарував Україні і світові цілі сузір’я видатних музикантів. З 1991 р. засновано музей культури ім. К.Шимановського, якому надано статус державного.
Рідне місто або село на карті України Google карти
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
Дата | Історична подія |
---|---|
1775-1924 | Єлисаветград |
1924-1934 | Зінов'євськ |
1934-1939 | Кірово |
1939-2016 | Кіровоград |
з 2016 | Кропивницький |