Відмінності між версіями «Town of free»
4558588 (обговорення • внесок) |
4558588 (обговорення • внесок) |
||
| (не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
==Рідне місто або село на карті України== | ==Рідне місто або село на карті України== | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:Карта.JPG]] |
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | ||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
<TR> | <TR> | ||
| − | <TD height=24px;> </TD><TD> </TD> | + | <TD height=24px;> 1775–1924 </TD><TD> Єлисаветград </TD> |
</TR> | </TR> | ||
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1924—1934 </TD><TD> Місто носить назву Зінов'євськ </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1934-1939 </TD><TD> Місто носить назву Кірово </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1939-2016 </TD><TD> Місто носить назву Кіровоград </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 2016 </TD><TD> Місто носить назву Кропивницький </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1754 </TD><TD> Заснування міста </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1784 </TD><TD> Присвоєно статус міста </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1751 </TD><TD> Створення Нової Сербії </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1893 </TD><TD> Виникнення водогону в місті </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1897 </TD><TD> Поява електричного трамваю </TD> </TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1870 </TD><TD> Відкриття земського училища </TD></TR> |
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 1755 </TD><TD> З’явився перший храм - православна Свято-Троїцька церква </TD></TR> |
</TABLE> | </TABLE> | ||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
=='''Ресурси:'''== | =='''Ресурси:'''== | ||
| − | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; [https://drive.google.com/ | + | *Посилання на презентацію у '''Google Диск'''; [https://drive.google.com/open?id=0B7MwGmzPCZdqT0lUUmlEc1lDTW8] |
*Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; | *Посилання на власний фотоальбом у '''Google Диск'''; | ||
| Рядок 49: | Рядок 49: | ||
*Посилання на добірку відеоматеріалів; | *Посилання на добірку відеоматеріалів; | ||
| − | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми'''; | + | *Посилання на опитування або анкету у '''Google Форми''';[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfVzFQ-6QfkFPKx-79oQOIH_oYj4uXJ9-rwL9tU83Xb-pNeXA/viewform] |
*Посилання на спільний груповий постер. | *Посилання на спільний груповий постер. | ||
Поточна версія на 09:10, 2 грудня 2016
Зміст
Поява міста
Сильне, вільне, квітуче, незалежне місто в мальовничому куточку країни, на березі повноводної річки.Можна стверджувати, що 1755 рік став роком появи міста. На момент появи міста будівництво фортеці було припинене через протест османської імперії.[20] Тобто фортеця ще не функціонувала, а місто вже з'явилося.
Серед населення новосвореного міста переважали українці, друга за чисельністю група — старообрядці (не чисті росіяни, а асимільовані, які більше 50 років проживали в українському на той час місті Стародуб), третя група — греки. Красномовно про склад населення скажуть прізвища бургомістрів за період з 1755 по 1766 роки: Іван Іванченко, Григорій Звенигородський, Іван Гомін, Василь Кисельов (розкольник, який прийняв православну віру), Іван Ніжинець, Терентій Чорний.[21] У 1757 р. у місті мешкало 149 господарств, з яких більшість — 133 господарства належали вихідцям з українських територій (колишнім мешканцям Задніпровських сотень Миргородського полку належало 78 господарств, вихідцям «з Польщі» (Правобережної України) — 37 господарств, переселенцям з Запоріжжя — 9 господарств, з Гетьманщини — 8 господарств, з Слобідської України — 1 господарство[22]).
В історичних джерелах стверджується, що крім українців, греків, молдован у місті селились серби та росіяни. З цим можна погодитись частково. Росіяни, що селились біля фортеці, — це вже згадані асимільовані розкольники. Крім них у новоствореній у 1754 році Солдатській (Пермській) слободі між фортецею та ретраншементом дислокувався Пермський карабінерний полк. Однак гарнізон полку ніколи не враховувався в чисельність навколишніх поселень, оскільки полк був розселений у казенних будинках та проводив регулярні ротації. Серби та росіяни, які згодом стали мешканцями прилеглих поселень, а не форштадту, — це офіцери та їхні сім'ї, які служили у єлизаветинській фортеці. Їхня чисельність з сім'ями до 1755 року ледь перевищувала два десятки. За службу вони отримували землю. Завдяки ним з'явились топоніми, знайомі сучасним кропивничанам: Соколівка (від російського прізвища Соколов), Арнаутове (від сербського прізвища Арнаут) та ін.[9]
Новостворене місто отримало назву Єлисавет. Назва Єлисавет утворилась відповідно до козацьких традицій називати місто у прив'язці до географічного об'єкту, яким була фортеця святої Єлисавети. Перші численні згадки назви Єлисавет та словосполучення город Єлисавет трапляються в документах Коша Нової Січі
Рідне місто або село на карті України
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 1775–1924 | Єлисаветград |
| 1924—1934 | Місто носить назву Зінов'євськ |
| 1934-1939 | Місто носить назву Кірово |
| 1939-2016 | Місто носить назву Кіровоград |
| 2016 | Місто носить назву Кропивницький |
| 1754 | Заснування міста |
| 1784 | Присвоєно статус міста |
| 1751 | Створення Нової Сербії |
| 1893 | Виникнення водогону в місті |
| 1897 | Поява електричного трамваю |
| 1870 | Відкриття земського училища |
| 1755 | З’явився перший храм - православна Свято-Троїцька церква |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск; [1]
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;[3]
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
