Відмінності між версіями «Проект "Моє рідне місто або село"»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
м (Захист на Проект "Моє рідне місто або село" встановлено ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Доз)
 
(не показані 117 проміжних версій 9 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
−
Ка́м'янка — місто в Черкаській області в Україні, районний центр Кам'янського району. Розташоване в південно-східній частині Черкаської області на річці Тясмин, правій притоці Дніпра за 62 км від обласного центру — міста Черкаси на автотрасі Київ — Донецьк. Однойменна залізнична станція на лінії Київ — Знам'янка. Населення — 12 956 осіб (2011) (14 291 особа у 2007, 15 109 осіб у 2001, 14 400 осіб у 2004 та 14 800 осіб у 1972 роках).
+
[[Зображення:Gerbcity.gif|right|250px]]
−
[[Файл:123454321.jpg|міні]]
+
<font face="Comic Sans MS" color="#990000" size="3">Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.
−
Засновано Кам'янку на початку XVII століття кріпаками-втікачами з Поділля, Київщини, Полтавщини, які селилися на кам'янистих берегах річки Тясмину (звідси й назва поселення). Вперше слобідка Кам'янка згадується в історичних документах періоду визвольної війни українського народу 1648 — 1654 років. Її колишній власник Житкевич втік до Польщі, а Кам'янку 27 березня 1649 року передано у спадкове володіння Богдану Хмельницькому. Через п'ять років російський цар Олексій Михайлович жалуваною грамотою підтвердив права Хмельницького на неї. [1]
+
</font>
  
−
В першій половині XVII століття жителі Кам'янки брали участь у селянсько-козацьких повстаннях під проводом Павла Бута (Павлюка), Дмитра Гуні, Тараса Федоровича (Трясила). У складі військ Богдана Хмельницького кам'янські селяни і козаки брали участь у битвах під Жовтими Водами, Корсунем, інших бойових діях Визвольної війни.
+
Населені пункти, як і люди, мають свою життєву історію, історію, яка є неповторною за своїм колоритом, зі своїми радощами й печалями.  Вона манить у минуле, зове сучасників доторкнутись до святої спадщини предків, пробуджує інтерес до незвіданих пластів життя рідного  народу. Чим дальше віддаляє нас час від подій минулого, тим більш величними постають вони в нашій уяві. Час може загладити рани від пережитого, але не в силі применшити велич подій минулого. Досконало зрозуміти сучасне не можна без знання історії рідного краю. Не можна бути справжнім громадянином своєї країни, коли ти не знаєш багатовікової історії свого рідного села, своєї родини. 
 +
 +
Історія населених пунктів (міст і сіл) має надзвичайно важливе науково-пізнавальне і виховне значення. Адже в населених пунктах з найдавніших часів жили, працювали і творили історію люди. Міста завжди були осередками освіти і культури, відігравали важливу роль у розвитку економіки краю і держави, забезпечували їх обороноздатність. Саме населені пункти були і залишаються своєрідними точками опори у історичному просторі людського буття.
 +
 
 +
На території України більш як 30 тисяч великих і малих міст і сіл. У їх числі понад 800 міст, селищ міського типу, яким минуло понад 300 років. Рішенням Кабінету Міністрів від 26 серпня 2001 року вони включені перелік історичних міст. Деякі з них відсвяткували свій тисячолітній ювілей, а частина наближається до цієї дати. 39 найстаровинніших українських міст рішенням Уряду взято під державну охорону. Крім того, в Україні понад 5000 сіл, яким теж понад 300 років.
 +
[[Зображення:358.jpg|right|450px|]]
 +
----
 +
Давайте знайдемо свої відповіді на такі запитання:
  
−
Після Андрусівського перемир'я 1667 року до Кам'янки прибув новий управитель маєтками Житкевичів. Разом з уніатським протопопом Лаврентієм вони силоміць ополячували населення, нав'язуючи уніатську віру. Ігумен православного Мотронинського монастиря в листі до польського короля писав, що уніати вриваються у церкви, б'ють священників, накладають на селян великі грошові штрафи.
+
*А ви знаєте історію рідного села?
−
В часи козаччини Кам'янка входила до складу Чигиринського полку. За Прутським договором 1711 року Кам'янка підпала під владу Польщі.
+
*Які відомі люди Ваші земляки?
 +
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
 +
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
 +
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
 +
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
  
−
З 1730 року Кам'янка перейшла у володіння магнатів Любомирських. За тодішнім адміністративним поділом вона була центром Кам'янського ключа, який входив до складу Смілянського староства. 1756-го року Кам'янці надано статус містечка. Основну його частину обнесено високою дерев'яною стіною зі сторожевими баштами, перед стіною викопано глибокий рів. У центрі містечка розміщувалися дерев'яний будинок управителя та різні службові приміщення. Далі один до одного тулилися будинки міщан, селян, кріпаків. У 1787 році кам'янський маєток продано князю Г.Потьомкіну, який разом з іншими населеними пунктами подарував його своїй племінниці К. М. Самойловій. Вийшовши заміж за Л. Д. Давидова, вона оселилася в Кам'янці.
+
----
  
−
Після другого поділу Польщі (1793) Кам'янка — у складі Російської імперії. Входила до Вознесенського намісництва, а з 1797 року — у складі Чигиринського повіту Київської губернії як центр волості.
+
<b><font face="Bookman Old Style" color="#2E8B57">[[Сторінка координування проекту "Моє рідне місто або село"]] </font></b>
−
На початку 20-х років 19 століття молодший син К. М. Самойлової — полковник В. Л. Давидов, учасник франко-російської війни 1812, пішов у відставку і оселився у Кам'янці. У нього часто гостювали його бойові товариші генерал Микола Миколайович Раєвський, що жив неподалік у своєму маєтку в с. Бовтишці, генерал О. П. Єрмолов, прославлений партизан і поет Денис Васильович Давидов та інші.
+
−
Саме в той час Кам'янка стала одним із центрів декабристського руху в Україні. В. Л. Давидов, який 1820 року вступив до «Союзу благоденства», зблизився з керівником Південного товариства декабристів П.І.Пестелем і брав активну участь у діяльності товариства. [4] Давидов віддав у розпорядження декабристів свою кам'янську садибу. З 1823 року він разом з С. Г. Волконським очолює Кам'янську управу Південного товариства декабристів. Восени 1823 року тут відбулася нарада Південного товариства, в якій взяли участь П. І. Пестель, С. І. Муравйов-Апостол, М. П. Бестужев-Рюмін та інші відомі декабристи. Проведена в Кам'янці нарада схвалила ідею здійснення в Росії революційного перевороту за участю армії та встановлення республіканського ладу.
+
  
−
Протягом 1820 — 1822 років до Кам'янки кілька разів приїздив російський поет Олександр Сергійович Пушкін. Вперше він прибув сюди в листопаді 1820 року і гостював майже 4 місяці. Тут він познайомився з родиною Давидових. Під час перебування у Кам'янці ним були написані вірші «Нереїда», «Я пережив свої бажання», закінчено поему «Кавказький бранець». Про своє перебування в Кам'янці поет писав М.І. Гнєдичу в грудні 1820 року:
+
<b><font face="Bookman Old Style" color="#2E8B57" size=4>[[Колекція "Сторінки історії моєї Батьківщини"]]</font></b>
  
−
    Тепер знаходжусь у Київській губернії, в селі Давидових, милих і розумних самітників, братів генерала Раєвського… Товариство наше… різноманітна і весела суміш умів оригінальних, людей відомих нашій Росії.Станом на 1845 рік в селі налічувалося 1487 ревізійних душ, з них вільних — 662, кріпаків — 825.В першій половині XIX століття в Кам'янці зароджується промисловість. Першим невеликим підприємством став збудований в 1820 році винокурний завод, який щороку виробляв 7,2 тисячі відер горілки. В 1844 році почав працювати цукровий завод, де працювало 420 кріпаків. Борошномельний промисел був представлений 15 вітряними та 2 водяними млинами. В цей час у містечку набувають розвитку кустарні промисли та місцева торгівля. В 1842 році тут було п'ять купців 3-ї гільдії, які мали близько 30 крамниць і рундуків. Кожної неділі відбувалися базари, річний обіг яких досягав 7 тисяч карбованців. Значна частина жителів продовжувала займатися сільським господарством. Економічному розвитку Кам'янки сприяло також її зручне географічне розташування. Тут перетиналися три шляхи, якими рухався безперервний потік товарів з Києва на Катеринослав, від Дніпра і Черкас вглиб херсонських степів, з Чигирина до торгівельного містечка Златополя.
+
----
 +
<center><i><b><font color="#660066"  size="5">Завдання проекту «Моє рідне місто або село»</font></b></i></center>
  
−
Впродовж 1865 — 1878 років майже щороку до Кам'янки в гості до своєї сестри Олександри Іллівни, яка була дружиною Л. В. Давидова, приїжджав П. І. Чайковський. Саме тут вперше прозвучала музика його опери «Євгеній Онєгін», створено багато інших творів. Кам'янка стала для композитора другим домом. Щоб створити братові сприятливі умови для творчості, Давидова відвела для нього маленький флігель на три кімнати. Молоді було суворо заборонено турбувати Петра Ілліча під час роботи. «Я знайшов у Кам'янці те відчуття миру в душі, якого марно шукав у Москві і Петербурзі» — писав композитор у листі до рідних від 6 липня 1878 року. [7]
 
  
−
Внаслідок реформи 1861 року кріпосні селяни Кам'янки стали особисто вільними, але одержали мізерні наділи, з яких не могли прохарчуватися. 766 селянським господарствам за великий викуп було передано 1827 десятин землі, тоді як поміщик мав 5427 десятин, а церква — 147 десятин.[8] Селяни не мали можливості тримати худобу, бо луками і сіножатями володів поміщик.
+
<font face="Comic Sans MS" color="#008B8B" size="3">У мережі інтернет, у бібліотеках та архівах рідного міста або села здійснити пошук  даних, що описують історичні події, внесок у розвиток української і світової культури митців краю, економічні досягнення на території краю, природні багатства тощо.</font>
  
−
З прокладанням у 1876 році залізниці і відкриттям залізничної станції спостерігається пожвавлення економічного життя Кам'янки та округи. Основною товарною продукцією, що вивозилася залізницею була сільськогосподарська продукція — зерно, цукор, худоба, свині, лісоматеріали. Залізницею вивозилася і продукція сірникової фабрики «Сатурн», спорудженої наприкінці 90-х років. 1907 року на ній працювало 78 робітників.
+
#Знайти своє рідне місто або село на карті України за допомогою сервісу '''Карти Google''' [http://google.com.ua Google]. Зробити фотокопію карти і зберегти.
 +
#Створити статтю на Вікі-КДПУ, у якій висвітлити свій досвід та враження від реалізованого проекту за зразком [[Шаблон:Сторінка проекту "Моє рідне місто або село"]]. Посилання на цю статтю розмістити на власній сторінці користувача у розділі "Мої роботи".
 +
#Добавити посилання на свою сторінку користувача у розділі [[Сторінка координування проекту "Моє рідне місто або село"]].
 +
#Переглянути веб-ресурс [https://google.com.ua Google] та зареєструватися.
 +
#Зробити висновки із проведеного дослідження, які представити у вигляді презентації [[Критерії оцінювання презентації до проекту "Моє рідне місто або село"]]. [http://demo.e-learningcenter.ru/src/simple_tips_for_beautiful_presentation_web/story.html Поради для створення гарних презентацій]
 +
#Завантажити презентацію до проекту "Моє рідне місто або село" у '''Google Диск'''. Посилання на презентацію розмістити у власній статті на Вікі-КДПУ.
 +
#Переглянути веб-ресурс для ведення веб-щоденника [http://www.blogger.com Blogger] (можна також завантажити зі сторінок Google).
 +
#Створити власний блог, у якому написати допис про історію рідного міста або села. Бажано додати до блогу фото, посилання на презентацію та інші матеріали.
 +
#Посилання на  блог розмістити на власній сторінці користувача у '''Вікі-КДПУ''' та на власній сторінці проекту "Моє рідне місто або село".
 +
#Переглянути приклади анкет та питальників: [https://docs.google.com/forms/d/1E8I3By9NeZWm_67ZSevdHKI_L0y0SIpv5J9Gae6_WlA/viewform Опитування "Подорожі"], [https://docs.google.com/forms/d/1rMGfi3Jd5SW2gBZ1mZu1bH13jbJea1n54T4_VtKGAlo/viewform Опитувальник], [https://docs.google.com/forms/d/1vy_eivMywkoWjN6lwNxffVZBZAbjbMNeS6rrHW_KwRw/viewform Анкета про парфуми] та [https://docs.google.com/forms/d/1tTa2zeD09O-ISje3gonR1SpRpqJii6-z6wsr1YsVAK8/viewform Опитування "Невербальне спілкування"].
 +
#Дібрати матеріал для власної анкети з проблем пов'язаних із рідним містом або селом (3-7 запитань). Створити опитувальник у  '''Google Диск Форми'''. Посилання розмістити на власній сторінці користувача у Вікі-КДПУ та на власній сторінці проекту "Моє рідне місто або село" .
 +
#Створити власний фотоальбом до проекту "Моє рідне місто або село", у якому розмістити  фотографії та ілюстрації до проекту (не менше 5 фото). Посилання на власний фотоальбом розмістити у власній статті у Вікі-КДПУ (фотоальбом можна зберігати у  ресурсі на власний вибір).
 +
#Переглянути веб-ресурси для збереження відеозаписів, наприклад [http://www.youtube.com YouTube]. Дібрати цікаві відеоролики пов'язані з історією рідного краю. Якщо у Вас є власний відеозапис свого рідного села або міста, то розмістіть його у ресурсі. Посилання на власний та знайдені відеороліки розмістити у власній вікі-статті до проекту та блозі.
 +
#Проаналізувавши знайдені дані про історію рідного міста або села, укласти хронологічну таблицю "Найважливіші події на території рідного краю" (можна змінювати шаблон таблиці) і розмістити її у власній вікі-статті:
  
−
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі Кам'янської волості Чигиринського повіту Київської губернії, мешкало 2629 осіб, налічувалось 482 дворових господарства, існували 2 православні церкви, синагога, єврейський молитовний будинок, училище, 2 школи, лікарня, 5 постоялих дворів, 8 постоялих будинків, 32 лавки, 2 вітряних млини, що два тижні відбувався ярмарок[9].
+
<TABLE BORDER>
 +
<TR>
 +
  <TH> Дата        </TH> <TH>  Історична подія  </TH>
 +
</TR>
  
−
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6267 осіб (3026 чоловічої статі та 3241 — жіночої), з яких 4052 — православної віри, 2193 — іудейської.Одночасно з економічним розвитком Кам'янки зростає і населення містечка. Якщо в 1862 році воно становило 4319 жителів то 1900 році майже вдвічі більше — 8808 жителів.[11] На центральній вулиці були розташовані магазини і склади, що належали купцям і поміщикам. В хаотичному безладді тулилися халупи дрібних ремісників, чиновників та бідноти. Така тіснота пояснювалась тим, що власники Кам'янки забороняли селитися далі встановленої межі. Зелених насаджень було мало, вулички вузенькі, криві. Тісне і брудне містечко виглядало ще більш непривабливим поряд з поміщицьким маєтком, з його красивим одноповерховим будинком і великим тінистим парком, куди часто приїжджав з Царського Села онук декабриста Лев Олександрович Давидов зі своєю дружиною Маріамною Андріанівною та до якого заходити місцевому населенню було заборонено.
+
<TR>
 +
  <TD  height=24px;>  </TD><TD>    </TD>
 +
</TR>
 +
 +
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>    </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>    </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>
 +
<TR><TD height=24px>      </TD><TD>  </TD></TR>
 +
</TABLE>
  
−
На початку XX століття на 832 селянські двори Кам'янки припадало 1657 десятин землі, тобто менше ніж 2 десятини на двір, в той час як поміщик мав 6335 десятин.[12] Місцева лікарня, де працював один лікар і шість осіб середнього медичного персоналу, обслуговувала Кам'янську, Триліську, Олександрівську, Цвітнянську та Телепинську волості з населенням понад 40 тисяч мешканців.
 
  
−
В містечку діяло 2 православні церкви, синагога, єврейський молитовний будинок, училище, 2 школи: церковнопарафіяльна і двокласна міністерська[13], лікарня, 5 постоялих дворів, 32 крамниці. В 1908 році в Кам'янці було відкрито відділення кредитно-товарного Селянського банку, а в 1910 році — дві банківські контори.
+
[[Зображення:Goruprava.jpg|right|340px|]]
  
−
Органом самоврядування у дорадянський період була містечкова управа з 30 присяжних з числа найзаможніших представників громади — купців і гендлярів, банкірів, домовласників, підрядчиків. Очолював управу голова і письмоводитель.
+
<b><font face="Bookman Old Style" color="#008B8B">Критеріїї оцінювання завдань проекту:</font></b>
  
−
9 серпня 1919 року в село ввійшли війська генерала Денікіна, але на початку 1920-го року село захопили червоноармійці.
+
*посилання на власну сторінку із [[Сторінка координування проекту "Моє рідне місто або село"]] - 1 бал;
 +
*презентація - від 2 до 3 балів;
 +
*фотокопія карти у блозі та у вікі-статті - 2 бали;
 +
*веб-фотоальбом - 1-2 бали;
 +
*добірка відеоматеріалів - до 2 балів;
 +
*блог проекту - 2-4 бали;
 +
*група або запис (пост) у соціальній мережі - 2 бали;
 +
*опитування або анкета у Google Форми - 2-3 бали;
 +
*вікі-стаття до проекту -  до 10 балів;
 +
**текст (заголовки, списки) - 2 бали;
 +
**фото (від 2- до 5) - 2 бали;
 +
**таблиця - до 2 балів;
 +
**посилання на ресурси - до 2 балів.
  
−
20 лютого 1920 року через Кам'янку під час Зимового походу проходив Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР [14].
 
−
Пам'ятник загиблим комсомольцям
 
  
−
В квітні 1920 року до Кам'янки переведено адміністративний центр Чигиринського повіту.
+
Бажаю успіхів! --Копотій Вікторія 17:45, 23 вересня 2014 (EEST)
−
Радянська влада
+
  
−
З перших років Радянської влади в селі працювали поліклініка та дільнична лікарня. Медичний персонал складався з 6 лікарів і 12 фельдшерів, акушерок, медсестер. Протягом 1920 — 1922 років колишні міністерська та церковнопарафіяльна школи перетворено в семирічну та чотирирічну.
 
  
−
Протягом 1924 — 1925 років в селі на повну потужність запрацювали Кам'янський цукровий завод, сірникова фабрика «Червона зірка», спиртзавод.
 
  
−
Після встановленням радянської влади село Кам'янка в 1923 році стає центром однойменного району Київської губернії, а після ліквідації губернського поділу в 1925 — 1930 рр. — Черкаської (з 1927 року — Шевченківської) округи. З утворенням у 1932 році областей — у складі Київської, а з 1939 року — Кіровоградської областей.
+
[[Зображення:Photo 1.jpg|left|550px|]]
  
−
В 1927 році в селі відкрито робітничий клуб, почав діяти радіовузол. В 1933 році почала виходити районна газета «Колективна праця». Відкрито літературно-меморіальний музей та пам'ятники О. С. Пушкіну і П. І. Чайковському.
+
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]
  
−
22 вересня 1929 року в селі створено артіль «Жовтень». Знаним головою колгоспу, хорошим господарником до самого початку Другої світової війни був Шолудько Михайло Гнатович. Із 45-ти господарств, що вступили до колгоспу, 27 — селянські і 18 — робітничі родини. Було усуспільнено 92 га землі, 5 пар коней, 18 корів тощо. Вже через рік до колгоспу вступили 55 відсотків господарств села, у тому числі 105 бідняцьких, 6 наймицьких, 209 середняцьких, а також 34 родини робітників. Всього в артілі налічувалося 911 працездатних. Господарство мало 950 га землі, 80 коней, 9 волів. В 1930-му році в Кам'янці створено ще дві артілі: ім. Ворошилова та ім. Червоної Армії. Цього ж року при цукрокомбінатові створено машинно-кінно-тракторну станцію (МКТС), де було 17 тракторів «Інтернаціонал» і 12 тракторів «Фордзон», 180 коней, кілька сівалок тощо.
+
[[Категорія: Проект]]
−
 
+
−
В 1933 році в Кам'янці відкрито середню школу, яку в 1937 році переведено в новозбудоване двоповерхове приміщення. Того ж року в селі відкрито ще одну семирічну школу, а на передодні війни дитячу музичну школу.
+
−
 
+
−
В довоєнні роки в Кам'янці працювали цукровий, спиртовий, маслоробний і цегельний заводи. На базі колишньої сірникової фабрики в 1930-х роках створено шарикопідшипниковий завод.
+
−
Друга світова війна
+
−
 
+
−
В роки Другої світової війни в Кам'янці діяли підпільники, які мали тісні зв'язки з партизанськими загонами, що дислокувалися в лісах Холодного Яру. Окупація міста німецько-фашистськими військами тривала з 5 серпня 1941 року по 10 січня 1944 року. Місто визволили частини механізованого корпусу 5-ї гвардійської танкової армії 2-го Українського фронту під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова. При звільненні Кам'янки мужність і героїзм проявив В. І. Галочкін, якому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
+
−
 
+
−
Більше 2 тисяч кам'янчан воювали на фронтах війни. 520 з них полягли у боях з ворогом, 1620 удостоєні державних нагород. На честь полеглих земляків споруджено обеліск Слави.
+
−
 
+
−
Навесні 1944 року відбудовано механічні майстерні МТС, а наприкінці року стали до ладу цукровий та спиртовий заводи. Почали працювати лікарня, аптека, школи, районна бібліотека.
+
−
Повоєнні роки
+
−
 
+
−
В повоєнні роки продовжувався соціально-економічний і культурний розвиток Кам'янки. У 1945 році на базі шарикопідшипникового заводу споруджено машинобудівний завод, який почав випускати обладнання для текстильної промисловості. Підприємство постійно розширювало виробництво та удосконалювало технологічні процеси. В 1970-х роках на заводі вже працювало близько 3 тисяч робітників та інженерно-технічних працівників, а продукція його відправлялася у 20 країн світу.
+
−
 
+
−
У 1952 році в Кам'янці споруджено маслозавод. На початку 50-х років артілі ім. Ворошилова, «Жовтень» та «Червона Армія» об'єдналися в одну велику «Жовтень», яка в 1968 році мала 6197 га землі, фруктовий сад і лісонасадження, ставки, тваринницьке містечко.
+
−
 
+
−
В 1954 році Кам'янка стає районним центром новоутвореної Черкаської області. В 1956 році набуває статусу міста.
+
−
 
+
−
В 1970-х та наступних роках нарощували потужності підприємства харчової промисловості. На цукрокомбінаті побудовано турбінний зал, введено в дію новий бурякоперереробний цех, здійснено реконструкцію технологічних ліній. На спиртзаводі освоєно виробництво вуглекислоти та сухого льоду, модернізовано виробництво інших видів продукції.
+
−
 
+
−
В ці роки в місті збудовано районну поліклініку, кінотеатр, приміщення загальноосвітніх та музичної шкіл, дитячі садки, гуртожиток машинобудівного заводу, житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурної сфери.
+

Поточна версія на 10:46, 6 жовтня 2016

Gerbcity.gif

Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.

Населені пункти, як і люди, мають свою життєву історію, історію, яка є неповторною за своїм колоритом, зі своїми радощами й печалями. Вона манить у минуле, зове сучасників доторкнутись до святої спадщини предків, пробуджує інтерес до незвіданих пластів життя рідного народу. Чим дальше віддаляє нас час від подій минулого, тим більш величними постають вони в нашій уяві. Час може загладити рани від пережитого, але не в силі применшити велич подій минулого. Досконало зрозуміти сучасне не можна без знання історії рідного краю. Не можна бути справжнім громадянином своєї країни, коли ти не знаєш багатовікової історії свого рідного села, своєї родини.

Історія населених пунктів (міст і сіл) має надзвичайно важливе науково-пізнавальне і виховне значення. Адже в населених пунктах з найдавніших часів жили, працювали і творили історію люди. Міста завжди були осередками освіти і культури, відігравали важливу роль у розвитку економіки краю і держави, забезпечували їх обороноздатність. Саме населені пункти були і залишаються своєрідними точками опори у історичному просторі людського буття.

На території України більш як 30 тисяч великих і малих міст і сіл. У їх числі понад 800 міст, селищ міського типу, яким минуло понад 300 років. Рішенням Кабінету Міністрів від 26 серпня 2001 року вони включені перелік історичних міст. Деякі з них відсвяткували свій тисячолітній ювілей, а частина наближається до цієї дати. 39 найстаровинніших українських міст рішенням Уряду взято під державну охорону. Крім того, в Україні понад 5000 сіл, яким теж понад 300 років.

358.jpg

Давайте знайдемо свої відповіді на такі запитання:

  • А ви знаєте історію рідного села?
  • Які відомі люди Ваші земляки?
  • Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
  • Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
  • Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
  • Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

Сторінка координування проекту "Моє рідне місто або село"

Колекція "Сторінки історії моєї Батьківщини"

Завдання проекту «Моє рідне місто або село»


У мережі інтернет, у бібліотеках та архівах рідного міста або села здійснити пошук даних, що описують історичні події, внесок у розвиток української і світової культури митців краю, економічні досягнення на території краю, природні багатства тощо.

  1. Знайти своє рідне місто або село на карті України за допомогою сервісу Карти Google Google. Зробити фотокопію карти і зберегти.
  2. Створити статтю на Вікі-КДПУ, у якій висвітлити свій досвід та враження від реалізованого проекту за зразком Шаблон:Сторінка проекту "Моє рідне місто або село". Посилання на цю статтю розмістити на власній сторінці користувача у розділі "Мої роботи".
  3. Добавити посилання на свою сторінку користувача у розділі Сторінка координування проекту "Моє рідне місто або село".
  4. Переглянути веб-ресурс Google та зареєструватися.
  5. Зробити висновки із проведеного дослідження, які представити у вигляді презентації Критерії оцінювання презентації до проекту "Моє рідне місто або село". Поради для створення гарних презентацій
  6. Завантажити презентацію до проекту "Моє рідне місто або село" у Google Диск. Посилання на презентацію розмістити у власній статті на Вікі-КДПУ.
  7. Переглянути веб-ресурс для ведення веб-щоденника Blogger (можна також завантажити зі сторінок Google).
  8. Створити власний блог, у якому написати допис про історію рідного міста або села. Бажано додати до блогу фото, посилання на презентацію та інші матеріали.
  9. Посилання на блог розмістити на власній сторінці користувача у Вікі-КДПУ та на власній сторінці проекту "Моє рідне місто або село".
  10. Переглянути приклади анкет та питальників: Опитування "Подорожі", Опитувальник, Анкета про парфуми та Опитування "Невербальне спілкування".
  11. Дібрати матеріал для власної анкети з проблем пов'язаних із рідним містом або селом (3-7 запитань). Створити опитувальник у Google Диск Форми. Посилання розмістити на власній сторінці користувача у Вікі-КДПУ та на власній сторінці проекту "Моє рідне місто або село" .
  12. Створити власний фотоальбом до проекту "Моє рідне місто або село", у якому розмістити фотографії та ілюстрації до проекту (не менше 5 фото). Посилання на власний фотоальбом розмістити у власній статті у Вікі-КДПУ (фотоальбом можна зберігати у ресурсі на власний вибір).
  13. Переглянути веб-ресурси для збереження відеозаписів, наприклад YouTube. Дібрати цікаві відеоролики пов'язані з історією рідного краю. Якщо у Вас є власний відеозапис свого рідного села або міста, то розмістіть його у ресурсі. Посилання на власний та знайдені відеороліки розмістити у власній вікі-статті до проекту та блозі.
  14. Проаналізувавши знайдені дані про історію рідного міста або села, укласти хронологічну таблицю "Найважливіші події на території рідного краю" (можна змінювати шаблон таблиці) і розмістити її у власній вікі-статті:
Дата Історична подія


Goruprava.jpg

Критеріїї оцінювання завдань проекту:

  • посилання на власну сторінку із Сторінка координування проекту "Моє рідне місто або село" - 1 бал;
  • презентація - від 2 до 3 балів;
  • фотокопія карти у блозі та у вікі-статті - 2 бали;
  • веб-фотоальбом - 1-2 бали;
  • добірка відеоматеріалів - до 2 балів;
  • блог проекту - 2-4 бали;
  • група або запис (пост) у соціальній мережі - 2 бали;
  • опитування або анкета у Google Форми - 2-3 бали;
  • вікі-стаття до проекту - до 10 балів;
    • текст (заголовки, списки) - 2 бали;
    • фото (від 2- до 5) - 2 бали;
    • таблиця - до 2 балів;
    • посилання на ресурси - до 2 балів.


Бажаю успіхів! --Копотій Вікторія 17:45, 23 вересня 2014 (EEST)


Photo 1.jpg

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Проект_%22Моє_рідне_місто_або_село%22&oldid=240348