|
|
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) |
| Рядок 6: |
Рядок 6: |
| | ...... | | ...... |
| | | | |
| − |
| + | == Мої роботи == |
| − | === '''Проект моє рідне село "Нова Прага"''' ===[[Файл:Nova_praha_gerb.png|міні|thumb|Герб Нової Праги]]
| + | |
| | | | |
| − | '''Нова Прага''' (до 1822 р. — Петриківка, Мурзинка, Петриківський зимівник) — селище міського типу в Олександрійському районі Кіровоградської області розташоване за 20 кілометрів від Олександрії, за 50 кілометрів від Кіровограда та за 14 км від залізничної станції Пантаївка (на лінії Знам'янка — П'ятихатки)
| + | [https://drive.google.com/file/d/0B6XY-4ap5RSJSHF2Y1NhYjdzVWM/view?usp=sharing Презентація] |
| | + | ...... |
| | | | |
| | + | == Мої інтереси == |
| | + | ...... |
| | | | |
| − | '''Історія'''
| + | == Проекти в яких я беру участь == |
| − | Нова Прага на триверстовій карті XIX століття
| + | ...... |
| − | За козацьких часів на місці сучасної Нової Праги, на правому березі річки Свинарної на крутій горі знаходилась висока могила, що слугувала сигнальним постом. З неї по долині добре проглядалась територія майже до Чорного лісу, а також на південь і на північний схід.[1]
| + | |
| | | | |
| − | | + | [[Сторінка до проекту: "Моє рідне місто або село" Козубенко Кароліни]] |
| − | Рідна мова населення Нової Праги за даними перепису 2001 року
| + | |
| − | Перша назва Нової Праги — Петриківка, до того Петриківський зимівник. У першій чверті XVIII століття на правому березі річки Бешки — притоки Інгульця, оселився запорожець Петрик, відомий своїм бунтом проти гетьмана Мазепи і спробами разом із запорожцями в союзі з кримським ханом відділитися від Московії.
| + | |
| − | | + | |
| − | Поселення розросталося за рахунок втікачів: тут збиралися ті, хто прагнув волі та землі, або хотів зберегти вірність своїм релігійним переконанням — крім українців, це серби, чорногорці, а також колишні мешканці центральних губерній Росії, які з часом злилися з місцевим населенням.
| + | |
| − | | + | |
| − | У 1754-59 й 1761-64 під назвою Мурзинка входила до складу Новослобідського козацького полку.
| + | |
| − | | + | |
| − | 1822 року Петриківка увійшла до складу аракчеєвських військових поселень і була перейменована у Нову Прагу. Напевно, це пов'язано з тим, що тут тоді розмістився Празький полк, який під час війни з Наполеоном розбив великий загін французького війська. Сталося це під передмістям Варшави — Прагою. У степовій Україні, багато населених пунктів мають у своїх назвах слово «нова», «новий». Новомиргород, Новгородка, Новогеоргіївськ, Новоукраїнка, Новий Стародуб, Нова Каховка.
| + | |
| − | | + | |
| − | Станом на 1886 рік у посаді, центрі Новопразької волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 7214 осіб, налічувалось 1266 дворових господарств, існувала православна церква[3].
| + | |
| − | | + | |
| − | За історичним описом 1894 р.(рос.):
| + | |
| − | | + | |
| − | « Новая Прага (Петриковка) — посад Александрийского уезда Херсонской губернии, при речке Бешке. Основан в первой половине XVIII в.; с 1822 г. — военное поселение малороссийского кирасирского полка. Дворов 1372, жителей 8671. Церковь, школа, больница; 5 ярмарок, лесные склады, паровая мельница с оборотом в 100 тыс. руб. Упрощенное городское управление; доходов 12994 руб., расходов 10399 (1893 г.), в том числе на содержание городского управления 2650 руб., на учебная заведения 1041 руб. Городского капитала 2134 руб., долга 1000 руб., мещанского продовольственного капитала 1518 руб. »
| + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − | === '''Проект моє рідне село "Нова Прага"''' ===[[Файл:Nova_praha_gerb.png|міні|thumb|Герб Нової Праги]][[Файл:Nova_prahaprapor.png|міні|thumb|Прапор Нової Праги]]
| + | |
| − | | + | |
| − | '''Нова Прага''' (до 1822 р. — Петриківка, Мурзинка, Петриківський зимівник) — селище міського типу в Олександрійському районі Кіровоградської області розташоване за 20 кілометрів від Олександрії, за 50 кілометрів від Кіровограда та за 14 км від залізничної станції Пантаївка (на лінії Знам'янка — П'ятихатки)
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | '''Історія'''
| + | |
| − | Нова Прага на триверстовій карті XIX століття
| + | |
| − | За козацьких часів на місці сучасної Нової Праги, на правому березі річки Свинарної на крутій горі знаходилась висока могила, що слугувала сигнальним постом. З неї по долині добре проглядалась територія майже до Чорного лісу, а також на південь і на північний схід.[1]
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Рідна мова населення Нової Праги за даними перепису 2001 року
| + | |
| − | Перша назва Нової Праги — Петриківка, до того Петриківський зимівник. У першій чверті XVIII століття на правому березі річки Бешки — притоки Інгульця, оселився запорожець Петрик, відомий своїм бунтом проти гетьмана Мазепи і спробами разом із запорожцями в союзі з кримським ханом відділитися від Московії.
| + | |
| − | | + | |
| − | Поселення розросталося за рахунок втікачів: тут збиралися ті, хто прагнув волі та землі, або хотів зберегти вірність своїм релігійним переконанням — крім українців, це серби, чорногорці, а також колишні мешканці центральних губерній Росії, які з часом злилися з місцевим населенням.
| + | |
| − | | + | |
| − | У 1754-59 й 1761-64 під назвою Мурзинка входила до складу Новослобідського козацького полку.
| + | |
| − | | + | |
| − | 1822 року Петриківка увійшла до складу аракчеєвських військових поселень і була перейменована у Нову Прагу. Напевно, це пов'язано з тим, що тут тоді розмістився Празький полк, який під час війни з Наполеоном розбив великий загін французького війська. Сталося це під передмістям Варшави — Прагою. У степовій Україні, багато населених пунктів мають у своїх назвах слово «нова», «новий». Новомиргород, Новгородка, Новогеоргіївськ, Новоукраїнка, Новий Стародуб, Нова Каховка.
| + | |
| − | | + | |
| − | Станом на 1886 рік у посаді, центрі Новопразької волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 7214 осіб, налічувалось 1266 дворових господарств, існувала православна церква[3].
| + | |
| − | | + | |
| − | За історичним описом 1894 р.(рос.):
| + | |
| − | | + | |
| − | « Новая Прага (Петриковка) — посад Александрийского уезда Херсонской губернии, при речке Бешке. Основан в первой половине XVIII в.; с 1822 г. — военное поселение малороссийского кирасирского полка. Дворов 1372, жителей 8671. Церковь, школа, больница; 5 ярмарок, лесные склады, паровая мельница с оборотом в 100 тыс. руб. Упрощенное городское управление; доходов 12994 руб., расходов 10399 (1893 г.), в том числе на содержание городского управления 2650 руб., на учебная заведения 1041 руб. Городского капитала 2134 руб., долга 1000 руб., мещанского продовольственного капитала 1518 руб. »
| + | |
