Відмінності між версіями «Місто Львів»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 43: Рядок 43:
 
  <TR>
 
  <TR>
 
   <TH> Дата        </TH> <TH>  Історична подія  </TH>  
 
   <TH> Дата        </TH> <TH>  Історична подія  </TH>  
</TR>
 
  
<TR>
 
  <TD  height=24px;>  </TD><TD>    </TD>
 
</TR>
 
 
 
<TR><TD height=24px> 1272      </TD><TD>  Львів — столиця Королівства Русі  </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px> 1272      </TD><TD>  Львів — столиця Королівства Русі  </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px> 1303    </TD><TD> Заснування Галицької церковної митрополії.  </TD></TR>
 
<TR><TD height=24px> 1303    </TD><TD> Заснування Галицької церковної митрополії.  </TD></TR>
Рядок 59: Рядок 54:
  
 
</TABLE>
 
</TABLE>
 
 
  
 
=='''Ресурси:'''==
 
=='''Ресурси:'''==

Поточна версія на 00:22, 6 грудня 2015

Місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України. За кількістю населення — сьоме місто країни місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та центром Західної України. За кількістю населення — сьоме місто країни. Центр Львівської агломерації з населенням понад 1 млн. осіб.

25748777.jpg

Львів заснований королем Данилом Романовичем в середині 13 століття. Близько 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства. В добу Середньовіччя Львів був важливим торговельним центром. За австрійського панування місто стає осередком українського та польського національно-визвольних рухів. Після розпаду Австро-Угорщини був столицею Західноукраїнської народної республіки. До Другої світової війни належав Польщі, за Пактом Молотова — Ріббентропа анексований Радянським Союзом. З 1991 року перебуває у складі незалежної України Офіційно затвердженими символами Львова є герб, великий герб, хоругва Львівської міської ради та логотип. Статут Львова символами міста визначає також назви чи зображення архітектурних та історичних пам'яток. З 17 століття патроном Львова вважався святий Ян з Дуклі. Сьогодні покровителем міста є святий Юрій Змієборець. До дня його пам'яті, у першу неділю травня, відзначається День міста. Серед шанованих львів'янами міських свят також День прапора (3 квітня; на згадку про 3 квітня 1990 року, коли за 16 місяців до проголошення незалежності України на львівській ратуші було піднято синьо-жовтий прапор) та День Листопадового чину (1 листопада; в пам'ять про Листопадовий переворот, коли у ніч на 1 листопада 1918 року у Львові було встановлено Західноукраїнську народну республіку). 27 липня у Львові день жалоби за жертвами Скнилівської авіакатастрофи.Львів розміщений у центральній частині Львівської області між Яворівським, Жовківським та Пустомитівським районами, в східноєвропейському часовому поясі на 24 меридіані; місцевий час відстає від поясного на 24 хвилини. Площа міста в адміністративних межах 2012 року становить близько 180 км².

В межах міста поширені верхньокрейдові, верхньоміоценові і четвертинні відклади: відклади представлені товщею маастрихтських світло-коричневих мергелів, потужністю близько 50 м. Ці відклади є регіональним водотривом. Верхньоміоценові відклади представлені (знизу вверх): миколаївськими пісками і пісковиками, товщею літотамнієвих вапняків з пропластками гіпсів. Ці відклади незгідно залягають на верхньокрейдових і переважно розвинуті на головному вододілі. Потужність верхньоміоценових відкладів сильно змінюється, а у багатьох місцях ці відклади повністю знищені дочетвертинною ерозією. Четвертинні відклади представлені переважно дольдовиковим лесом, пісками, травертинами і постльодовиковими болотними суглинками і торфовищами в районі Білогорщі і долині Полтви. З 90-х років 20 століття, відколи у Львові спостерігається економічний спад, екологічна ситуація у місті покращилася.За цей період закрито ряд великих промислових підприємств, внаслідок чого зменшилися і промислові викиди. Водночас низка природних чинників зумовлює тенденції до підвищення забруднення повітря, зокрема, у центральній частині Львова. У цій частині міста рельєф знижується і тому тут погана циркуляція повітря, це призводить до великої концентрації вуглекислого газу, оксидів азоту і сірки, цьому сприяє ще й інтенсивний автомобільний рух через історичний центр міста. Тому у безвітряну погоду в центрі Львова можливе утворення смогу. Загалом викиди автотранспорту в атмосферу становлять понад 50 % усіх викидів міста, близько 30 % припадає на теплоенергетику. Археологічні розкопки свідчать, що територія сучасного міста була заселена ще у V столітті[19]. Наприкінці X століття ці землі увійшли до складу Русі, зокрема удільних Галицького, а з 1199 року — Галицько-Волинського князівств.

У середині XIII століття король Данило, поряд з іншими містами, заснував Львів як уділ для свого сина Лева. Краєзнавець Мечислав Орлович припускав, що місто засноване через цілковиту руйнацію княжого Галича монголо-татарами 1240 року[20], хоча Галич було зруйновано 1241 року[21].

Перша письмова згадка про Львів міститься у Галицько-Волинському літописі і датується 1256 роком, від якого і ведеться міське літочислення. Руський Львів складався з дитинця (Високого замку), королівської резиденції (Низького замку) та укріпленого подолу в районі сучасної площі Старий Ринок.

1272 року король Лев I Данилович переніс столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Тут також, ймовірно, знаходився фактичний осідок митрополитів Галицьких, предстоятелів окремої митрополії Константинопольського патріархату, що існувала з перервами від 1303 до 1401 року.

Після смерті галицько-волинського князя Юрія II Болеслава 1340 року волинські бояри проголосили правителем Дмитра-Любарта Гедиміновича. Того ж року король Польщі Казимир ІІІ напав на Львівську і Перемишльську землі; між ним і Любартом почалася «Війна за Галицько-Волинську спадщину». В цих умовах місцеві бояри під проводом Дмитра Дедька взяли владу в свої руки, спочатку визнаючи зверхність Королівства Польського, а з 1341 року — сюзеренітет Дмитра-Любарта Гедиміновича.

1349 року, після смерті Дмитра Дедька, Казимир ІІІ вдруге захопив Львів і приєднав Галичину до Польщі на автономних правах. Поруч з руським подолом запрошені королем будівничі за німецькими зразками звели нове готичне місто-фортецю, поділене на квартали, з Ринком посередині. Більшість його населення становили німці; українці-русини жили переважно в передмістях. Існували самоврядні вірменська і єврейська громади. 1356 року король Казимир ІІІ надав Львову «маґдебурзьке» право самоврядування.

1370 року, за договором між Казимиром і угорським королем Людовіком I, Галичина перейшла під владу Королівства Угорського. 1387 року донька Людовіка І, польська королева Ядвіґа Анжуйська, після військового походу захопила ці землі для Польщі.

1379 року Львів, що лежав на важливому відтинку Великого шовкового шляху з Криму до Німеччини, отримав «право складу». Воно передбачало, що всі купці, які везли товари через місто, були зобов'язані протягом двох тижнів виставляти свій крам на продаж у Львові, а вже потім могли їхати далі. Місто стало важливим ремісничим і торгівельним центром.

1434 року автономія Галичини як Королівства Руського була скасована, а на більшості його земель утворено Руське воєводство з центром у Львові. У XV ст.[22] Львів став Лемберґом: місто мало «німецьке обличчя», німецькою мовою «ґмінна рада» видавала ухвали, велись дискусії, виголошували промови в костелах. Полонізація міста наступила за правління 2-х останніх Ягеллонів. Адміністративно Львів поділяється на 6 районів: центральна частина відноситься до Галицького району, західна — до Залізничного, північна — до Шевченківського, східна — до Личаківського, південно-східна — до Сихівського, а південна — до Франківського. Разом з цим, у вжитку збереглися давні назви частин міста та сільських місцевостей, які увійшли з часом до складу міста, як-то Левандівка, Білогорща, Збоїща, Рясне, Майорівка, Новий Львів, Снопків, Боднарівка, Пирогівка, Козельники, Сихів та інші. Деякі з них відображені сьогодні у назвах вулиць.

У підпорядкуванні Львівської міської ради також перебувають місто Винники і селища міського типу Брюховичі та Рудне. Львів є найважливішим діловим центром Західної України. Станом на 1 січня 2011 року в економіку Львова було інвестовано 837,1 мільйонів доларів США за наростаючим підсумком, що становить майже дві третини від загального обсягу інвестицій у Львівську область. З них у 2010 році інвестовано 96,5 мільйонів доларів, що на 46,3 % менше, ніж у 2009 році У Львові працює 219 великих промислових підприємств, понад 40 комерційних банків, 4 біржі, 13 інвестиційних компаній, 80 страхових організацій, 24 лізингові фірми, 77 аудиторських фірм, майже 9 тисяч малих підприємств

Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)

Снимок.PNG

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата Історична подія
1272 Львів — столиця Королівства Русі
1303 Заснування Галицької церковної митрополії.
1404 встановлено годинник на ратуші.
1439 перша згадка про Львівське братство
1479 Великі пожежі міста.
1511 Велика пожежа в місті, вилив Полтви
1542 Створення перших братств.
1744–1761 Створення сучасного собору св.Юра

Ресурси:

  • Посилання на презентацію у Google Диск;
  • Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
  • Посилання на власний блог у [1] Блогспот ;
  • Посилання на добірку відеоматеріалів;
  • Посилання на спільний груповий постер.



Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"