|
|
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) |
| Рядок 19: |
Рядок 19: |
| | == Мої роботи == | | == Мої роботи == |
| | | | |
| − | <big>
| + | [[Моє рідне місто або село НІКОЛ]] |
| − | '''
| + | |
| − | <big>'''Моє рідне місто - Кіровоград(Ніколаєнко Анна)'''</big>
| + | |
| − | '''</big>
| + | |
| | | | |
| − | [[Файл:Кіровоградд.jpg|big]]
| |
| | | | |
| − | <big>Кіровоград</big> – великий обласний центр розташований в долині та на берегах р. Інгул.
| + | [[Текстові редактори онлайн НІКОЛ]] |
| − | Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.
| + | |
| − | [[Файл:Кіровограад.jpg|міні]] | + | |
| − | '''Найважливіші події на території Кіровограду
| + | |
| − | '''
| + | |
| − | | + | |
| − | 1764 рік - Фортеця св. Єлисавети стала осередком Єлисаветинської провінції Новоросійської губернії.
| + | |
| − | 1784–1795 - Єлисаветград — центр Єлисаветградського повіту Катеринославського намісництва
| + | |
| − | 1795–1797 — центр Вознесенського намісництва
| + | |
| − | 1797–1801 — повітове місто Новоросійської губернії
| + | |
| − | 1802 рік — повітове місто Миколаївської губернії
| + | |
| − | 1803–1828 — повітове місто Херсонської губернії
| + | |
| − | 1829–1864 — центр військових поселень у Південній Україні
| + | |
| − | 1865 рік — знову повітовий центр Херсонської губернії.
| + | |
| − | 1880 рік - Я. Гордін організував у Єлисаветграді Духовно-біблейське братство, яке мало на меті провести реформу єврейського побуту та релігії.
| + | |
| − | 3-я третина XIX—початок XX століття - «золота доба» Єлисаветграда.
| + | |
| − | 1874 рік - запуск підприємства англійців Братів Ельворті - ВАТ «Червона зірка».
| + | |
| − | 1897 рік - відкрито електричний трамвай.
| + | |
| − | Від 1923 року — окружний центр УСРР.
| + | |
| − | 1924 рік - місто перейменоване на Зинов'євськ.
| + | |
| − | Від 1932 року — у складі Одеської області.
| + | |
| − | 1 жовтня 1930 року - постанова про відкриття у місті інституту народної освіти.
| + | |
| − | 1933 рік - інститут реорганізується в педагогічний інститут з фізико-математичним і хіміко-біологічним факультетами зі строком навчання чотири роки.
| + | |
| − | Грудень 1934 року - перейменування на Кірово.
| + | |
| − | 1935 рік - на базі Кіровоградського педінституту утворюється учительський інститут з дворічним строком навчання.
| + | |
| − | 1 вересня 1939 року - поряд з учительським інститутом відновлюється і педагогічний інститут.
| + | |
| − | Після 1991 року загострилось питання перейменування Кіровограда — місцева інтелігенція і представники широкої громадськості не раз зверталися з подібними пропозиціями і петиціями до міських можновладців.
| + | |
| − | Жовтень 2008 - місцевий референдум про повернення місту назви «Єлисаветград» (1754–1924 рр.).
| + | |
| − | | + | |
| − | <big>'''Визначні постаті Кіровограду'''</big>
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | '''Володимир Винниченко'''[[Файл:Винни.jpg|міні]][[Файл:Карп.jpg|міні]]
| + | |
| − | Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951), Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.
| + | |
| − | | + | |
| − | У Кіровограді (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники і драматурги Іван Карпенко-Карий та Юрій Яновський;
| + | |
| − | музикант Генріх Нейгауз і композитор Юлій Мейтус, художник-авангардист Олександр Осмьоркін.
| + | |
| − | | + | |
| − | У середині 70-х років XIX століття у місті жив український композитор П. Ніщинський. А 1907 року в Єлисаветграді народився російський поет Арсеній Тарковський, батько режисера Андрія Тарковського.
| + | |
| − | | + | |
| − | '''У навчальних закладах міста навчались відомі в майбутньому політики та діячі культури:'''
| + | |
| − | у 1958—63 роках Євген Марчук, майбутній прем'єр-міністр України, секретар РНБО, міністр оборони України — у Кіровоградському педагогічному інституті;
| + | |
| − | У 1960—1970-х роках Лідія Забіляста, народна артистка України, солістка Національної опери України (сопрано) та російський композитор і продюсер Ігор Крутой — у Кіровоградському музичному училищі.
| + | |
| − | Андрій Долуд — український військовий діяч, полковник Армії УНР.
| + | |
| − | Красовський Михайло Якович — старшина Дієвої Армії УНР.
| + | |
| − | Русанов Аркадій Васильович — полковник Армії УНР.
| + | |
| − | Рудик Григорій Опанасович (1912–1943) — радянський військовий діяч.
| + | |
| − | Андрій Гуричев (1991–2015) — чемпіон світу з паверліфтингу, офіцер-розвідник, учасник АТО.
| + | |
| − | | + | |
| − | <big>'''Пам"ятки Кіровограду'''</big>
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | На території області знайдено численні пам’ятки часів пізнього палеоліту, трипільської культури, доби бронзи, скіфської доби та давніх слов’ян.
| + | |
| − | [[Файл:Форт.jpg|міні]]
| + | |
| − | Цитадель фортецi Св. Єлисавети складалася з 6 бастiонiв й зверху нагадувала шестипроменеву зiрку. Кожен бастіон мав назву – Св.Петра, Св. Катерини, Св. Олексія, Архістратига Михаїла, Св.Ап.Андрія Первозванного, Св. Олександра Невського. Мiж бастiонами розташовувалися невеликi автономнi укрiплення – равелiни. В 6-ти бастіонах та 6-ти равелінах розміщалося близько тисячі гармат.
| + | |
| − | [[Файл:Цер.jpg|міні]]
| + | |
| − | Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці (Грецька церква) (вул. Карла Маркса, №74) – єдиний храм міста, який жодного разу не припиняв своєї діяльності.
| + | |
| − | Історія храму сягає 1766 р., коли грецькими купцями було побудовано дерев’яну Костянтинівську церкву.
| + | |
| − | У 1812 р. на її місці постала нова кам’яна одноглава церква в неокласичному стилі з трьома престолами: Володимирської ікони Божої Матері, Св. Іоана Предтечі і Св. великомучениці Катерини, триярусна дзвіниця та одноповерховий будинок настоятеля.
| + | |
| − | У 1898 р. споруда храму була суттєво розширена із західного боку.
| + | |
| − | Після звільнення міста від німецьких загарбників у 1944 р., храму було надано статус Собору, а головний престол перейменовано на честь Різдва Пресвятої Богородиці, оскільки міський Успенський храм було зруйновано.
| + | |
| − | У 1981-1985 рр. та наприк. 1990 – на поч. 2000-х рр. проведено капітальний ремонт та реставрацію всередині храму. З 2001 р. при соборі діє благодійний фонд “Самарянин”.
| + | |
| − | Тут зберігаються мощі святих Києво-Печерської лаври та мощі інших святих, є ікони 17 ст. Біля стін собору поховано багато визначних людей.
| + | |
| − | Водо- електро-лікарня Гольденберга (вул. Леніна, 45/43) – нині міська лікарня № 3.
| + | |
| − | Лікарню побудовано в кінці 19 ст. у мавританському стилі за проектом Якова Паученка на кошти Ісаака Абрамовича Гольденберга – лікаря нервових захворювань, надзвичайно ерудованої людини та спеціаліста своєї справи.
| + | |
| − | Ця “гідропатична зі світлолікуванням” лікарня була популярною серед міських мешканців та іногородніх. В лікуванні використовувалися різноманітні лікувальні ванни, комплекс душів, вигрівання, ультрафіолетове опромінювання, аеротерапія.
| + | |
| − | Лікарня мала набір високоякісної курортологічної апаратури європейського рівня.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | [[Файл:Водо.jpg|big]]
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | [[Файл:Tytra.jpg|big]]
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Театр ім. Кропивницького (Зимовий театр) (вул. Леніна, № 4) побудований у 1867 р. інженером Г.Трамбіцьким на власні кошти.
| + | |
| − | В 1882 р. тут зародився професійний український національний театр під керівництвом М.Л. Кропивницького.
| + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | <big><big>'''Кіровоград на мапі.'''</big></big>
| + | |
| − | | + | |
| − | [[Файл:Безымпянный.JPG|big]]
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | <big><big>'''Ресурси:'''</big></big>
| + | |
| − | * [http://kirovvv.blogspot.com Мій блог]
| + | |
| − | * [https://drive.google.com/file/d/0B-5SaXlef07ZcGo2ZlJFSjZ3cVk/view?usp=sharing Посилання на мою презентацію]
| + | |
| − | * [https://docs.google.com/forms/d/1K9ElbLyMjzbksUW3-l9oVqpt9IVaSdvdsmoqbywBUzk/viewform Опитування]
| + | |
