|
|
| (не показано 39 проміжних версій цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | + | |
| | | | |
| | | | |
| | =Назва курсу= | | =Назва курсу= |
| − | ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО
| |
| | | | |
| − | напрям підготовки: 0203 Філологія
| + | '''ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО |
| | + | |
| | + | |
| | + | '''Напрям підготовки''': 0203 Філологія |
| | + | |
| | + | '''Спеціальність''': 6.020303 Мова і література(англійська/німецька) |
| | + | |
| | + | Факультет іноземних мов |
| | + | |
| | + | '''Форма навчання''':денна |
| | | | |
| − | Спеціальність: 6.020303 Мова і література(англійська/німецька)
| |
| | | | |
| − | факультет іноземних мов
| + | [[Файл:Дерево.jpg]] |
| | | | |
| − | форма навчання:денна
| |
| | | | |
| | '''Мета:''' | | '''Мета:''' |
| Рядок 48: |
Рядок 55: |
| | | | |
| | =Учасники= | | =Учасники= |
| − | [[Група 11, факультет іноземних мов, 2014-2015 н.р.]] викладач [[Користувач:Лелека Тетяна Олександрівна]], [[Обговорення користувача:Лелека Тетяна Олександрівна|Отримати консультацію]]
| |
| | | | |
| − | [[Група 12, факультет іноземних мов, 2014-2015 н.р.]] викладач [[Користувач:Лелека Тетяна Олександрівна]], [[Обговорення користувача:Лелека Тетяна Олександрівна|Отримати консультацію]] | + | [[Сторінка координування курсу «Загальне мовознавство»]]викладач [[Користувач:Лелека Тетяна Олександрівна]], [[Обговорення користувача:Лелека Тетяна Олександрівна|Отримати консультацію]] |
| | + | |
| | | | |
| − | [[Група 13, факультет іноземних мов, 2014-2015 н.р.]] викладач [[Користувач:Лелека Тетяна Олександрівна]], [[Обговорення користувача:Лелека Тетяна Олександрівна|Отримати консультацію]]
| |
| | ---- | | ---- |
| | + | |
| | + | <gallery> |
| | + | Файл:Все языки мира.jpg| |
| | + | Файл:Общие сведения о языке.jpg| |
| | + | Файл:Шлегель семьи языков.jpg| |
| | + | </gallery> |
| | | | |
| | =Графік навчання= | | =Графік навчання= |
| Рядок 74: |
Рядок 86: |
| | ---- | | ---- |
| | | | |
| − | =Зміст курсу=
| + | |
| | + | [[Файл:Общие сведения о языке.jpg|праворуч]] |
| | [[Змістовий модуль 1]] | | [[Змістовий модуль 1]] |
| | | | |
| | [[Змістовий модуль 2]] | | [[Змістовий модуль 2]] |
| | | | |
| | + | =Робоча рограма= |
| | + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=983d52a7dcaf98adaf61763edcd6e9e6 Робоча програма] |
| | ==Змістовий модуль 1== | | ==Змістовий модуль 1== |
| | ===Лекції=== | | ===Лекції=== |
| Рядок 102: |
Рядок 117: |
| | | | |
| | ==Змістовий модуль 2== | | ==Змістовий модуль 2== |
| | + | |
| | + | <gallery> |
| | + | Файл:Вапрпавапр.jpeg| |
| | + | Файл:Укекуккекку.jpeg| |
| | + | Файл:Language books.gif| |
| | + | </gallery> |
| | ===Лекції=== | | ===Лекції=== |
| | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=124618dc412fa737d61bc2a3bd44bc76 Лекція 1] | | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=124618dc412fa737d61bc2a3bd44bc76 Лекція 1] |
| Рядок 126: |
Рядок 147: |
| | | | |
| | | | |
| − | '''ЛЕКЦІЯ 1 ( ТЕЗИ)'''
| |
| − | [[Навчальний курс "Загальне мовознавство". Лекції]]
| |
| − |
| |
| − | -
| |
| − | ЛЕКЦІЯ 2 ПОХОДЖЕННЯ ПИСЬМА (ТЕЗИ) (2 год)
| |
| − | [[Навчальний курс "Загальне мовознавство".Лекції]]
| |
| − | Провідна ідея: людство пройшло довгий шлях від "предметного" письма до "буквенно-звукового".
| |
| − | Основні проблеми: закономірності розвитку письма.
| |
| − | Термінологічний мінімум: письмо, предметне письмо, квіпуси, вампуми, піктографія, ідеографія, ієрогліф, фонологічне письмо, складове письмо, консонантне письмо, кирилиця, глаголиця, документування, кодування, код, знак, графіка, алфавіт, орфографія.
| |
| − | План
| |
| − | 1. Основні етапи розвитку письма.
| |
| − | 2. Предметне письмо.
| |
| − | 3. Піктографічне письмо.
| |
| − | 4. Ідеографічне письмо.
| |
| − | 5. Фонографічне (звукове) письмо.
| |
| − | 6. Графіка. Принципи орфографії.
| |
| − | Література
| |
| − | Основна
| |
| − | 1. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства / М.П. Кочерган. — К., 2000. — С. 26-29, 31-34, 164-180, 249-260.
| |
| − | 2. Семчинський С. В. Загальне мовознавство / С.В. Семчинський. — К., 1996. — С. 20-212, 219-242.
| |
| − | 3. Головин Б. Н. Введение в языкознание / Б.Н. Головин. — М., 1963. — С. 8-14, 169-182.
| |
| − | 4. Маслов Ю. С. Введение в языкознание / Ю.С. Маслов. — М., 1987. — С. 238-261.
| |
| − | 5. Кодухов В. И. Введение в языкознание / В.И. Кодухов. — М., 1987. — С. 139-155.
| |
| − | 6. Ющук І. П. Вступ до мовознавства / І.П. Ющук. — К., 2000 . — С. 54-63.
| |
| − | 7. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства / С.І. Дорошенко, П.С. Дудик. — К., 1974 . — С. 105-117.
| |
| − | Додаткова
| |
| − | 8. Реформатский А.А. Введение в языковедение / А.А. Реформатский. —М. ., 1967. — С. 348-38
| |
| − | Основні етапи розвитку письма. Писемний вид мови суттєво доповнює звукову мову як до-поміжний засіб спілкування на віддалі, позначення тих чи інших елементів повідомлення на папері. Письмо — штучно створена система фіксації мовлення, яка дає змогу за допомо-гою графічних елементів передавати мовленнєву інформацію на відстані й закріплювати її в часі.
| |
| − | Мова і письмо з’явились не одночасно. Звукова мова з’явилась близько 2 млн. років тому, а письму — не більше 6 тис. років. Без письма людські знання залишились би недов-говічними, і тому без нього не уявляється існування серйозних наукових і технічних знань. Це стосується кожної галузі науки та історії суспільства взагалі.
| |
| − | Предметне письмо. Найперше виникло так зване предметне “письмо”. Його ще й письмом назвати не можна. Це були:
| |
| − | 1) природні предмети, які використовувалися для пере-дачі повідомлень (зламана гілка, подарована квітка);
| |
| − | 2) впорядкована система певних предметів: нанизані в певному порядку черепашки різного кольору (ірокезьке “письмо” вам пум); різнокольорові шнурки з вузлами, нав’язані на паличку в певному порядку й по-різному перепле-тені (інкське “письмо” кіпу);
| |
| − | 3 зарубки на дереві, які використовувались найчастіше для обліку днів.
| |
| − | Письмо - знакова система фіксації мови на площині за допомогою умовних графічних елементів двох вимірів для передавання інформації на віддалі й закріплення її в часі. Найперші спроби письмової фіксації думок і повідомлень виникли ще в первіснообщинному суспільстві (кінець кам'яного віку).
| |
| − | На мнемонічній стадії засобами передачі знань та інформації були квіпуси, вампуми та бірки.
| |
| − | Квіпуси (в давніх перуанців слово "квіпу" означало "вузол") - це вузлуваті мотузки. До нашого часу вони дійшли у вигляді вервиці (чотки або ружанець), а їхні відголоски виражаються у зав'язуванні вузликів на хусточках, аби краще щось запам'ятати чи бодай не забути.
| |
| − | Вампуми - це пояси з намистинами або мушлями (черепашками, скойками) із просвердленими дірочками. Комбінації узорів і кольорів на них можуть містити дуже багато інформації.
| |
| − | Бірки (слово скандинавського походження означає "береза") - невеликі, зістругані з одного боку палички, на яких ставили нарізки або зарубки різноманітної конфігурації.
| |
| − | Піктографічне письмо. Другою стадією була пікторальна (або ж піктографічна), коли малюнок якоїсь речі відразу ж із першого погляду повідомляв певну інформацію. Піктограма заміняла певне слово на означення поняття, явища, події. При цьому часто використовували зображення тотемів. Досьогочас піктограми протривали в печатках, фабричних клеймах та навіть в емблемах торгових марок. Коли ацтеки завоювали майя, то знищили більшість їхніх піктографічних рукописів, а у свою писемність вносили вже елементи ієрогліфіки, яка тяжіє до наступної стадії.
| |
| − | Ідеографічне письмо.Третьою стадією була ідеографічна, коли малюнок уже здобував абстрактне значення, перетворюючись на символ. Спільною ознакою пікттографічного й ідеографічного письма була відсутність будь- якого зв'язку між писемними зображеннями та звуками живої мови.
| |
| − | Фонографічне письмо. Четвертою стадією була фонетична, коли малюнок ставав фонограмою або знаком, який відповідав звуку. Фонограма може бути словесною, тобто звуком-знаком для цілого слова, або складовою, тобто звуком-знаком для кожної літери. Цікавішим і ріднішим для нас є власне другий варіант, коли на позначення окремого звука існує окрема літера.
| |
| − | Найдавнішим графічним письмом були малюнки — піктограми. У піктографічному письмі інформація передається в малюнках.
| |
| − | Малюнки поступово перетворилися на умовні знаки, сим-воли. Піктограми ставали ідеограмами. Найдавніше відоме ідеографічне письмо — єгипетські ієрогліфи.
| |
| − | У надрах ідеографічного письма поступово зароджувалось звукове письмо. Існує 3 різновиди звукового письма: складо-ве, консонантне, звуко-буквене.
| |
| − | Графіка. Графіка — сукупність усіх засобів писемності тієї чи іншої мови. Графіка — це розділ науки про письмо, який вивчає сис-теми письмових знаків та встановлює відмінність у написанні букв. Графіка кожної мови має свої особливості: діакритичні знаки та лігатури. Діакритичний знак — додатковий знак до букви. Лігатура — поєднання двох букв в одну або їхнє кон-тактне написання для позначення якого-небудь звука. Їхня не-обхідність пояснюється невідповідністю класичних алфавітів звуковим системам конкретних мов.
| |
| − | Графіка охоплює алфавіт (усі букви певної мови, розта-шовані в певному порядку), діакритичні та пунктуаційні зна-ки. Для заміни слів, написаних за допомогою одного алфавіту алфавітом іншої системи, використовуються принципи транс-крипції та транслітерації.
| |
| − | Оскільки в жодній мові немає повної відповідності між вимовою та написанням, виникає потреба у створенні правил написання слів, які б визначали єдині норми передачі на письмі звуків, їх сполучень тощо і тим самим полегшували письмове спілкування.
| |
| − | Орфографія (правопис) — система загальноприйнятих правил, що визначають способи передачі мовлення на письмі. В орфографії розрізняють чотири основні принципи: фонетичний, морфологічний (фонематичний), історичний та диференційний.
| |
| − | ЛЕКЦІЯ 3. КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ СВІТУ (ТЕЗИ) (2 г.)
| |
| − | [[Навчальний курс "Загальне мовознавство". Лекції]]
| |
| − | Мета вивчення: осмислити основні класифікації мов світу та принципи їх побудови.
| |
| − | Провідна ідея: мови світу класифікуються за спорідненістю на основі діахронічного їх дослідження, за аломорфізмом та ізоморфізмом структури мовних одиниць, на основі синхронічного дослідження мов.
| |
| − | Основні проблеми: типи класифікацій мов світу (структурно-типологічна, генеалогічна, ареальна, функціональна, соціолінгвістична, фонологічна, синтаксична).
| |
| − | Ключові поняття: мовна сім'я, мовна універсалія, аглютинація, фузія, інкорпорація.
| |
| − | План
| |
| − | 1.Основні класифікації мов світу.
| |
| − | 2. Поняття типу мови.
| |
| − | 3. Поняття літературної мови.
| |
| − | 4. Диференціація та інтеграція мов.
| |
| − | Література
| |
| − | Основна
| |
| − | 1.Кочерган М. П. Вступ до мовознавстваМ / М.П. Кочерган. — К., 2000. — С. 58–101.
| |
| − | 2. Ющук І. П. Вступ до мовознавства / І.П. Ющук. — К., 2000 . — С. 24–29.
| |
| − | 3. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства / С.І. Дорошенко, П.С. Дудик. — К., 1974. — С. 263–290.
| |
| − |
| |
| − | Основні класифікації мов світу. Існують різні наукові критерії класифікації мов. Згідно з генеалогічною класифікацією мови групують за їхнім поход-женням. При типологічній класифікації увага звертається на структурні особливості мов: наприклад, морфологічна кла-сифікація враховує характер будови слів; синтаксична — спосіб вираження підмета; за способом вираження граматич-них значень розрізняють синтетичні й аналітичні мови тощо.
| |
| − | Генеалогічна класифікація мов. Класифікація мов за спорідненістю називається генеалогічною. Мови, що походять від однієї мови-основи, становлять мовну сім’ю. Мовна сім’я за ступенем спорідненості розпадається на групи, групи — на підгрупи.
| |
| − | У світі є близько 40 мовних сімей, кожна з яких включає від однієї до кількох сотень мов. Найбільш поширені такі мовні сім’ї.
| |
| − | I. Індоєвропейська сім’я — найчисельніша. Мовами цієї сім’ї розмовляє близько 2106 млн осіб (приблизно 45 % усього населення земної кулі). У ній виділяють понад 10 груп. Серед них:
| |
| − | 1) грецька, вірменська й албанська групи представлені кожна однією мовою;
| |
| − | 2) до слов’янської групи (287 млн осіб) входять мови;
| |
| − | а) східна підгрупа — білоруська (10 млн осіб), російська (143 млн), українська (45 млн);
| |
| − | б) західна підгрупа — польська (42 млн осіб), словацька (5 млн), чеська (10 млн), верхньолужицька, нижньолужицька (у Німеччині) і мертва полабська;
| |
| − | в) південна підгрупа — болгарська (9 млн осіб), маке-донська (2 млн), сербська і хорватська (18 млн), словенська (2 млн) і мертва старослов’янська;
| |
| − | 3) до германської групи (435 млн осіб) належать мови:
| |
| − | а) східна підгрупа — мертві готська, бургундська і вандальська;
| |
| − | б) західна підгрупа — англійська (320 млн осіб), німецька (120 млн), голландська, фризька (у Нідерландах), бурська (у
| |
| − | Південно-Африканській Республіці), ідиш;
| |
| − | в) північна (скандинавська) підгрупа — датська, ісландська, норвезька, шведська, фарсрська;
| |
| − | 4)до романської групи (560 млн. осіб) входять мови: іспанська (240 млн), португальська (130 млн), французька (близько 100 млн), італійська (66 млн.), румунська (23 млн), провансальська (у Франції), галісійська і каталонська (в Іспанії), ретороманська (у Швейцарії), мертві латинська, оскська, умбрська;
| |
| − | 5) індоарійська група (726 млн осіб) нараховує 180–240 мов; у ній виділяються мови гінді (200 млн), бенгальська (157 млн), біхарська (80 млн);
| |
| − | 6) в іранській групі (75 млн осіб) найпоширеніша мова фарсі (22 млн);
| |
| − | 7) кельтська група (9,5 млн осіб) включає ірландську, шот-ландську, уельську (в Англії), бретонську (у Франції) мови;
| |
| − | 8) до балтійської групи (5 млн осіб) належать литовська, латвійська і мертва пруська мови.
| |
| − | II. Китайсько-тибетська сім’я охоплює 1065 млн осіб (23 % населення земної кулі). Найбільше людей розмовляє ки-тайською мовою — 997 млн осіб.
| |
| − | III.До семіто-хамітської сім’ї (238 млн осіб) входять арабська (153 млн), іврит (в Ізраїлі) та інші мови.
| |
| − | IV. Австронезійська сім’я (230 млн осіб) включає індо-незійську (138 млн), яванську (74 млн) та інші, менш поши-рені мови.
| |
| − | V. Мови дравідської сім’ї (близько 190 млн осіб) поши-рені на Індостанському півострові. Найпоширеніші тамільська мова (близько 55 млн), мови телугу (близько 63 млн), канна-да (1 млн), малаям (30 млн).
| |
| − | VI.У тюркській сім’ї (106 млн осіб) чисельно виділяються турецька (43 млн), узбецька (16 млн) мови.
| |
| − | VII. Угро-фінська сім’я має 24 млн мовців. Тут виділяється дві мови — угорська (14 млн) та фінська (5 млн).
| |
| − | VIII. До великих належить також нігеро-кордофанська сім’я мов (288 млн осіб), проте мови цієї сім’ї, крім суахілі, ма-ло поширені.
| |
| − | IX. В окремі сім’ї виділяються мови японська (120 млн),
| |
| − | корейська (62 млн), ряд мов американських індіанців.
| |
| − | Типологічна (морфологічна) класифікація мов світу. Залежно від морфологічної будови слів мови поділяються на кореневі, або аморфні, або ізолюючі, аглютинативні, флективні і полісинтетичні, або інкорпоруючі.
| |
| − | Кореневими є в’єтнамська, бірманська, китайська. У кореневих мовах слова не розпадаються на морфеми.
| |
| − | До аглютинативних мов належать тюркські та угорсько-фінські мови.
| |
| − | Флективні мови поділяються на синтетичні та аналітичні.
| |
| − | Своєрідну групу мов становлять полісинтетичні, або інкорпоруючі мови, у яких різні частини речення у вигляді аморфних слів-основ об’єднуються в єдині складні комплекси, схожі на складні слова.
| |
| − | Поняття типу мови. У мовознавстві термін “тип” використовується у двох зна-ченнях: 1) у вузькому розумінні — тип мовного вираження — форма універсального або спільного мовного явища (типи арти-куляції звуків, словосполучень та речень та ін.); 2) в широкому розумінні — мовний тип — сукупність узгальнених особливостей груп мов в цілому. Таким чином, у першому випадку виявляється наявність тих чи інших типів мовного вираження у мо-вах, що порівнюються. У другому випадку встановлюється на-лежність порівнюваних мов до певних мовних типів.
| |
| − | Літературна мова. Літературна мова нормована й кодифікована, тобто закріплена в словниках і граматиках. Норма літературної мови якнайповніше відбиває її закони і спирається на звичай та схвалення того чи іншого слово- й формовживання найбільш освіченою частиною суспільства. Її лексика незмірно багатша, розвиненіша, ніж лексика будь-якого діалекту. Літературна мова багатофункціональна, вона включає в себе науковий, діловий, публіцистичний, художній, розмовний стилі, тобто стилістично диференційована. Літературна мова буває усна й писемна.
| |
| − | Диференціація та інтеграція мов. В основі розвитку конкретних мов і діалектів відомі два процеси: процес диференціації, або розходження, та інтеграції, або сходження мов.
| |
| − | Унаслідок диференціації з однієї мови або одного діалекту виникає дві або більше мов чи діалектів. У результаті процесу інтеграції з кількох мов чи діалектів утворюється одна мова або один діалект.
| |
| − |
| |
| − | ЛЕКЦЦЯ 4 (ТЕЗИ) СТРУКРУРА І СИСТЕМА МОВИ (2 г.)
| |
| − | [[Навчальний курс "Загальне мовознавство". Лекції]]
| |
| − | Провідна ідея: мова – це складний багатоплановий організм, який має свою внутрішню організацію.
| |
| − | Основні проблеми: особливості структури і системи мови.
| |
| − | Термінологічний мінімум: структура, система, системонабуті та системо утворюючі властивості мови, риси мовної системи, парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між одиницями мови, півні мови, позасистемні явища в мові.
| |
| − | План
| |
| − | 1. Системний характер мови. Структура мови. Основні і проміжні рівні мови.
| |
| − | 2. Парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями.
| |
| − | 3. Своєрідність системності мови.
| |
| − | Література
| |
| − | Основна
| |
| − | 1. Семчинський С.В. Загальне мовознавство / С.В. Семчинський. – К., 1996. – С. 56-72.
| |
| − | 2. Березин Ф. М. Общее языкознание / Березин Ф. М., Головин Б.Н. – М., 1979. – С. 90-110.
| |
| − | 3. Кодухов В. И. Общее языкознание / В.И. Кодухов. – М., 1974. – С. 134-152.
| |
| − | Додаткова
| |
| − | 4. Солнцев В.М. Язык как системно-структурное образование / В.М. Солнцев. – М., 1977.
| |
| − | 5. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история / Э.Косериу // Новое в лингвистике. – М., 1966. – Вып. 3.
| |
| − | Системний характер мови. Структура мови. Основні і проміжні рівні мови. Структура мови — це будова мови в її ієрархічній співвідносності, за якою елементи нижчих рівнів закономірно використовуються для будови одиниць вищого рівня: на базі звуків утворюються частини мови, а з слів — речення. Водно-час структура мови — це і спосіб поєднання взаємозумовлених одиниць, своєрідних у кожній мові. Елементи кожного рівня (фонетичного, морфологічного, лексичного, синтаксичного) пов’язані системно. На відміну від структури, що становить собою склад і внутрішню організацію єдиного цілого, розгля-дуваного з боку цілісності, під системою розуміють сукупність взаємопов’язаних елементів, що утворюють більш складну єдність, розглядувану з боку елементів, з боку її частин.
| |
| − | Система мови — це інвентар її одиниць, що об’єднуються у категорії та яруси за типовими відношеннями. Структура мови — це відношення між ярусами та частинами одиниць.
| |
| − | Одиниці мови — її постійні одиниці, що відрізняються од-на від одної призначенням, будовою, місцем у системі мови. Номінативні (слово), комунікативні (речення) та стройові (фонеми, морфеми) — одиниці мови розподіляються за кате-горіями і за ярусами, які називаються рівнями. Категорії мови — групи однорідних одиниць мови, що об’єднуються на основі спільної категоріальної ознаки (як правило, семантично-го — категорії виду, часу, відмінка, роду, числа та ін.).
| |
| − | Ярус (рівень) мови — це сукупність однотипних одиниць і категорій.
| |
| − | Мову складають три основні функціонально-структурні компоненти: фонетика (звуковий склад), лексика (сукупність слів) і граматика (набір правил та засобів для їх реалізації). Кожен з цих складників виконує свою специфічну роль.
| |
| − | Фонетика являє собою матеріальну оболонку мови. Лек-сика членує світ на окремі елементи й дає їм назви. Граматика виражає зв’язки між явищами й деякі найважливіші власти-вості буття.
| |
| − | Коли йдеться про побудову висловлювань при передачі певного змісту, то виділяються ієрархічні (від найнижчого до найвищого і навпаки) рівні вираження.
| |
| − | Найнижчий рівень — фонемний. Фонеми (окремі звуки) самі по собі змісту не виражають, але з них будуються всі вищі рівні.
| |
| − | Наступний рівень, який виражає поки що лише найза-гальніші елементи змісту, — морфемний. Морфеми — будівельний матеріал для слів.
| |
| − | Рівень слова передає вже конкретні елементи змісту, але саме по собі слово, якщо воно не оформлене як речення, змісту ще не виражає.
| |
| − | Рівень словосполучення уточнює значення окремих слів як виражальних засобів, готує їх до вираження конкретного змісту, моделює зв’язки між явищами.
| |
| − | Зміст виражається реченням, але, як правило, одного ре-чення буває недостатньо для вираження певної інформації. Тоді речення входить у текст як його складова частина, пов’язуючись певним чином з іншими реченнями.
| |
| − | Така ієрархічна організація виражальних засобів (фонема — морфема — слово — словосполучення — речення — текст) забезпечує економне й точне вираження змісту.
| |
| − | Парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями. Зв’язок між елементами може бути ієрархічним, синтагматичним, парадигматичним і асоціативним.
| |
| − | Парадигматичні відносини поєднують мовні одиниці в групи, розряди, категорії (мають свою парадигму).
| |
| − | Синтагматичні відносини поєднують мовні одиниці в од-ночасній лінійній послідовності (синтагми).
| |
| − | Асоціативні відносини виникають на основі співпадання у часі різних предметів та явищ дійсності (метафори, метонімії, епітети та художні порівняння).
| |
| − | Ієрархічні відносини — це відносини між неоднорідними елементами, тобто їхнє підпорядкування один одному.
| |
| − |
| |
| − | ====Практичні завдання====
| |
| − | [https://www.dropbox.com/sh/haf7uew7jqk1hus/AACW5eD7hNdVgc6N64XIF_6Ta/%D0%95%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96.docx?dl=0 Практична №1]
| |
| − |
| |
| − | [https://www.dropbox.com/sh/haf7uew7jqk1hus/AACW5eD7hNdVgc6N64XIF_6Ta/%D0%95%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96.docx?dl=0 Практична №2]
| |
| − |
| |
| − | ====Самостійна робота====
| |
| − |
| |
| − | [https://www.dropbox.com/sh/haf7uew7jqk1hus/AACW5eD7hNdVgc6N64XIF_6Ta/%D0%95%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96.docx?dl=0 Самостійна робота №1]
| |
| − |
| |
| − | [https://www.dropbox.com/sh/haf7uew7jqk1hus/AACW5eD7hNdVgc6N64XIF_6Ta/%D0%95%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96.docx?dl=0 Самостійна робота №2]
| |
| | | | |
| | ---- | | ---- |
| | | | |
| | =Ресурси= | | =Ресурси= |
| | + | [[Файл:Все языки мира.jpg|міні]] |
| | ==Рекомендована література== | | ==Рекомендована література== |
| − | ===Базова===
| |
| − | #
| |
| − | #
| |
| − | #
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ===Допоміжна===
| |
| − | #
| |
| − | #
| |
| − | #
| |
| − |
| |
| − | ==Інформаційні ресурси==
| |
| | | | |
| − | #
| + | [[Oсновна]] |
| − | #
| + | |
| | | | |
| − | ---
| + | [[Додаткова]] |
| − | [[Категорія:Навчальні курси]] | + | |
| − | [http://www.example.com текст лекції]
| + | |
Класифікація мов світу.
