|
|
| (не показано 119 проміжних версій цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | + | |
| | | | |
| | | | |
| | =Назва курсу= | | =Назва курсу= |
| − | ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО
| |
| | | | |
| − | напрям підготовки: 0203 Філологія
| + | '''ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО |
| | + | |
| | | | |
| − | Спеціальність: 6.020303 Мова і література(англійська/німецька)
| + | '''Напрям підготовки''': 0203 Філологія |
| | | | |
| − | факультет іноземних мов
| + | '''Спеціальність''': 6.020303 Мова і література(англійська/німецька) |
| | | | |
| − | форма навчання:денна
| + | Факультет іноземних мов |
| | | | |
| | + | '''Форма навчання''':денна |
| | | | |
| | | | |
| | + | [[Файл:Дерево.jpg]] |
| | | | |
| | | | |
| Рядок 20: |
Рядок 23: |
| | # підготувати студентів до вивчення різних предметів мовознавчого циклу, | | # підготувати студентів до вивчення різних предметів мовознавчого циклу, |
| | # створити необхідну для цього теоретичну базу і виробити практичні навички аналізу мовних процесів. | | # створити необхідну для цього теоретичну базу і виробити практичні навички аналізу мовних процесів. |
| | + | |
| | '''Завдання:''' | | '''Завдання:''' |
| | # забезпечити оволодіння студентами необхідною сумою знань з фундаментальної дисципліни; | | # забезпечити оволодіння студентами необхідною сумою знань з фундаментальної дисципліни; |
| Рядок 35: |
Рядок 39: |
| | # передумови та історію появи письма, основні види письма; | | # передумови та історію появи письма, основні види письма; |
| | # основи генеалогічної та типологічної класифікації мов. | | # основи генеалогічної та типологічної класифікації мов. |
| | + | |
| | '''вміти:''' | | '''вміти:''' |
| | # спостерігати за мовними процесами, порівнювати їх; | | # спостерігати за мовними процесами, порівнювати їх; |
| Рядок 43: |
Рядок 48: |
| | # писати доповіді та реферати за одними чи декількома джерелами; | | # писати доповіді та реферати за одними чи декількома джерелами; |
| | # конспектувати першоджерела, виділяти головну думку, аргументувати і узагальнювати. | | # конспектувати першоджерела, виділяти головну думку, аргументувати і узагальнювати. |
| | + | |
| | =Автор курсу= | | =Автор курсу= |
| − | '''<big>Лелека Тетяна Олександрівна</big>'''
| + | [[Користувач:Лелека Тетяна Олександрівна]] |
| | | | |
| | ---- | | ---- |
| | | | |
| | =Учасники= | | =Учасники= |
| − | [[Група 11, факультет іноземних мов, 2014-2015 н.р.]] викладач [[Користувач:Лелека Тетяна Олександрівна]], [[Обговорення користувача:Лелека Тетяна Олександрівна|Отримати консультацію]]
| |
| | | | |
| − | [[Група 12, факультет іноземних мов, 2014-2015 н.р.]] викладач [[Користувач:Лелека Тетяна Олександрівна]], [[Обговорення користувача:Лелека Тетяна Олександрівна|Отримати консультацію]] | + | [[Сторінка координування курсу «Загальне мовознавство»]]викладач [[Користувач:Лелека Тетяна Олександрівна]], [[Обговорення користувача:Лелека Тетяна Олександрівна|Отримати консультацію]] |
| | + | |
| | | | |
| − | [[Група 13, факультет іноземних мов, 2014-2015 н.р.]] викладач [[Користувач:Лелека Тетяна Олександрівна]], [[Обговорення користувача:Лелека Тетяна Олександрівна|Отримати консультацію]]
| |
| | ---- | | ---- |
| | + | |
| | + | <gallery> |
| | + | Файл:Все языки мира.jpg| |
| | + | Файл:Общие сведения о языке.jpg| |
| | + | Файл:Шлегель семьи языков.jpg| |
| | + | </gallery> |
| | | | |
| | =Графік навчання= | | =Графік навчання= |
| Рядок 75: |
Рядок 86: |
| | ---- | | ---- |
| | | | |
| − | =Зміст курсу=
| |
| − | '''<big>Змістовий модуль 1.</big>'''
| |
| | | | |
| − | '''Тема 1. Структура і система мови. Мова як знакова система.'''
| + | [[Файл:Общие сведения о языке.jpg|праворуч]] |
| − | Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями.
| + | [[Змістовий модуль 1]] |
| − | Структура мови. Основні і проміжні рівні мови. Своєрідність системності мови.
| + | |
| | | | |
| − | '''Тема 2. Походження мови. Класифікація мов світу'''
| + | [[Змістовий модуль 2]] |
| − | Доісторичний стан мови. Лінгвістична палеонтологія. Причини інтересу вчених щодо спроби простежити походження мови.
| + | |
| − | Найважливіші гіпотези про походження мови. Закономірності розвитку мов.
| + | |
| − | Мова як засіб міжнаціонального спілкування. Штучні міжнародні мови.
| + | |
| − | Основні класифікації мов світу. Поняття типу мови. Диференціація та інтеграція мов.
| + | |
| − | Поняття літературної мови.
| + | |
| | | | |
| | + | =Робоча рограма= |
| | + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=983d52a7dcaf98adaf61763edcd6e9e6 Робоча програма] |
| | + | ==Змістовий модуль 1== |
| | + | ===Лекції=== |
| | + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=75110b1e0ce0c2bbd6ffb98ba45e2598 Лекція 1] |
| | | | |
| − | '''<big>Змістовий модуль 2.</big>''' <big>
| + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=623097a96a81fe79597bea805d1db316 Лекція 2] |
| | | | |
| − | '''<small>Тема 1. Фонетика як розділ мовознавства. Голосні і приголосні звуки'''
| + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=bf3cde58b8a9f4319838330fae740c91 Лекція 3] |
| − | Фонетика як розділ мовознавства. Розділи фонетики. Структура мовленнєвого апарату. Артикуляційна база мови.
| + | |
| − | Класифікація звуків мови. Голосні і приголосні звуки
| + | |
| − | Фонема, її основні функції і властивості. Алофони. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Реалізація фонеми в процесі мовлення. Комбінаторні фонетичні процеси. Позиційні зміни фонем у потоці мовлення.
| + | |
| − | Фонетична транскрипція.
| + | |
| − | Фонетичний поділ мови. Інтонація, її компоненти. Наголос, його види. Склад.
| + | |
| − | Графіка. Орфографія. Принципи орфографії.
| + | |
| | | | |
| − | '''Тема 2. Лексикологія та її розділи'''
| + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=ba53c210d2e3ca358a163ebe2fcd3b75 Лекція 4] |
| − | Слово як основна одиниця мови. Поняття лексеми.
| + | |
| − | Лексичне значення слова та його структура. Співвідношення між предметом та поняттям слова. Значення слова та поняття. Поняття та концепт.
| + | |
| − | Природа виникнення слова. Мотивовані та немотивовані слова. Природа виникнення назви. Утрата мотивування та її причини. Народна етимологія.
| + | |
| − | Система значень слова. Полісемія. Моносемія. Типи лексичних значень слова: пряме, переносне; вільне, зв’язане. Поняття терміна.
| + | |
| − | Синонімія. Класифікація синонімів. Евфемізми. Табу.
| + | |
| − | Антонімія. Класифікація антонімів.
| + | |
| − | Омонімія. Шляхи її виникнення. Типи омонімів.
| + | |
| − | Хронологічний розподіл словникового складу мови: неологізми, історизми, архаїзми.
| + | |
| − | Класифікація лексики за її походженням: рідна, запозичена. Причини та шляхи її запозичення. Пуризм та ставлення до нього.
| + | |
| − | Соціально-територіальна диференціація лексики: загальновживана лексика та лексика обмеженого вживання (діалектизми, професіоналізми, жаргонізми, арготизми, терміни, спеціальні слова).
| + | |
| − | Диференціація лексики за функціональними стилями. Нейтральна та типoвa лексика для різних функціональних стилів. Емоційно забарвлена лексика.
| + | |
| | | | |
| − | '''Тема 3. Морфологія'''
| + | ===Семінарські завдання=== |
| − | Граматичне значення. Граматичні категорії слів.
| + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=b15e59e3a8202307d16aa58cc53e28cd Семінарське заняття 1] |
| − | Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови. Граматичне значення. Граматична категорія. Способи і засоби вираження граматичних значень.
| + | |
| − | Поняття морфеми. Види морфем. Історичні зміни в морфемній будові слова.
| + | |
| − | Частини мови Поняття частини мови. Критерії виділення частин мови. Частини мови в різних мовах. Суть основних частин мови.
| + | |
| − | Морфологічна будова мови як система підсистем (мікросистем).Поділ слів на частини мови. Взаємопереходи в системі частин мови.
| + | |
| | | | |
| − | '''Тема 4. Синтаксис.'''
| + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=45a1422c78135f8d7d02cd8d9b19c10a Семінарське заняття 2] |
| − | Словосполучення як некомунікативна синтаксична одиниця. Типи синтаксичних словосполучень.
| + | |
| − | Типи підрядного зв'язку у структурі простого речення.
| + | |
| − | Речення. Основні ознаки речення. Типи речень за метою висловлення. Структурно-семантичні типи речень.
| + | |
| − | Складне речення (складнопідрядне, складносурядне, безсполучникове).
| + | |
| − | Структурно-граматичний поділ речення: члени речення. Актуальне членування речення. Структурні типи речень.
| + | |
| − | Прагматика речення.
| + | |
| − | Текст і дискурс.
| + | |
| | | | |
| − | ====Практичні завдання==== | + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=75b217402327c7f2486ce12cfe449969 Семінарське заняття 3] |
| | | | |
| − | '''ТЕМА 1: ПОХОДЖЕННЯ МОВИ'''
| + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=7ac5a8df483c8c2d5ecae7b4c491406a Семінарське заняття 4] |
| | | | |
| − | '''Мета вивчення''': осмислити гіпотези про походження мови, їх гіпотетичність; з’ясувати загальні закономірності розвитку мов.
| + | ===Самостійна робота=== |
| | + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=c4e67bdb45e0b31ce596748b791d05b0 Самостійна робота 1] |
| | | | |
| − | '''Провідна ідея:''' мова – складне соціальне явище, яке постійно розвивається за об’єктивними законами.
| + | ==Змістовий модуль 2== |
| − | Основні проблемні соціальні, ідеологічні теорії походження мови.
| + | |
| | | | |
| − | '''Термінологічний мінімум:''' договірна, звуконаслідувальна, вигукова, ручна (кінетична), соціального договору, моногенезна теорії; зовнішні (позамовні, позалінгвістичні, або екстралінгвістичні) і внутрішні (внутрішньомовні, інтралінгвальні) чинники; диференціація, інтеграція, субстрат, суперстрат, контактування мов, синхронія, діахронія, адстрат, мова міжнаціонального спілкування, штучна мова
| + | <gallery> |
| | + | Файл:Вапрпавапр.jpeg| |
| | + | Файл:Укекуккекку.jpeg| |
| | + | Файл:Language books.gif| |
| | + | </gallery> |
| | + | ===Лекції=== |
| | + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=124618dc412fa737d61bc2a3bd44bc76 Лекція 1] |
| | | | |
| − | '''План'''
| + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=9152e932b544acb8eb90fde42f27e0cd Лекція 2] |
| − | 1. Походження мови як проблема мовознавства. Найважливіші гіпотези про походження мови
| + | |
| − | 2. Зв’язок розвитку мови та розвитку суспільства. основні процеси розвитку мов і діалектів.
| + | |
| − | 3. Територіальна та соціальна диференціація мов. Закономірності розвитку мов.
| + | |
| − | 4. Мова як засіб міжнаціонального спілкування. Штучні міжнародні мови.
| + | |
| | | | |
| | + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=79a5178a7440621ed3f4b2592071a0df Лекція 3] |
| | | | |
| − | '''Література
| + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=a1df2ba5b74f04619bdd467e9bbdd1b1 Лекція 4] |
| | | | |
| − | Основна'''
| + | ===Семінарські завдання=== |
| | + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=850be409bfa26841b480ba12775239b1 Семінарське заняття 1] |
| | | | |
| − | 1. Ганич Д.І., Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д.І., Олійник І.С. /- К. : Вища шк. Головне вид-во,1985.
| + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=8a787ce4867e5aee5364b84738550891 Семінарське заняття 2] |
| | | | |
| − | 2. Головин Б.Н. Введение в языкознание / Б.Н. Головин. 4-е изд. - М.: Высш. шк., 1983.
| + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=319b3379050dceb6afc6a0fab9498a73 Семінарське заняття 3] |
| | | | |
| − | 3. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник / Дорошенко С.І., Дудик П.С.. - К.: Вища шк., 1974.
| + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=1e20de714b0de882a6b9e2fb53642d44 Семінарське заняття 4] |
| | | | |
| − | 4. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник / Ю.О. Карпенко. - Киів-Одеса: Либідь, 1991.
| + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=38c492b5839825e99735ca249518e159 Семінарське заняття 5] |
| | | | |
| − | 5. Кодухов В.И. Введение в языкознание / В.И. Кодухов. 2-е изд. - М.: Просвещение, 1987.
| + | ===Самостійна робота=== |
| | + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/public.php?service=files&t=8d1558ad94e121266760a7fae3169d00 Самостійна робота 2] |
| | | | |
| − | 6. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства / М.П. Кочерган. - К. : Академія, 2000.
| |
| | | | |
| − | 7. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. - М.: Просвещение, 1987.
| |
| − |
| |
| − | 8. Реформатский А.А. Введение в языковедение. - М.: Просвещение, 1967.
| |
| − |
| |
| − | 9. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. - К. : Академія, 1996.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | '''Додаткова'''
| |
| − |
| |
| − | 10.Донець С.Л. Вступ до мовознавства: Практикум / Донець С.Л., Мацько Л.1.. - К. : Вища шк., 1989.
| |
| − |
| |
| − | 11. Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства: Навчальний посібник / І.П. Ющук . - К. : Вид. Міжнар. ін-ту лінгвістики і права, 1995.
| |
| − |
| |
| − | '''Питання для самоконтролю'''
| |
| − | 1. У чому різниця між походженням мови загалом і походженням конкретної мови?
| |
| − |
| |
| − | 2. У чому полягає гіпотеза походження мови?
| |
| − |
| |
| − | 3. Розкрийте суть вигукової (афективної) гіпотези походження мови?
| |
| − |
| |
| − | 4. Які факти заперечують гіпотезу соціального договору?
| |
| − |
| |
| − | 5. Де виникла гіпотеза трудових вигуків?
| |
| − |
| |
| − | 6. Розкрийте суть кінетичної гіпотези.
| |
| − |
| |
| − | 7. Які причини викликають зміни в мові?
| |
| − |
| |
| − | 8. Що таке диференціація та інтеграція мов?
| |
| − |
| |
| − | 9. До чого може призвести контактування мов?
| |
| − |
| |
| − | 10. Що таке схрещення мов?
| |
| − |
| |
| − | 11. Хто є автором ономатопоетичної гіпотези походження мови?
| |
| − |
| |
| − | '''СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2 ПОХОДЖЕННЯ ПИСЬМА''''''<big></big>'''
| |
| − | '''Провідна ідея''': людство пройшло довгий шлях від "предметного" письма до "буквенно-звукового".
| |
| − | Основні проблеми: закономірності розвитку письма.
| |
| − | '''Термінологічний мінімум:''' письмо, предметне письмо, квіпуси, вампуми, піктографія, ідеографія, ієрогліф, фонологічне письмо, складове письмо, консонантне письмо, кирилиця, глаголиця, документування, кодування, код, знак, графіка, алфавіт, орфографія.
| |
| − | '''План'''<big>Великий текст</big>
| |
| − | 1. Основні етапи розвитку письма.
| |
| − | 2. Предметне письмо.
| |
| − | 3. Піктографічне письмо.
| |
| − | 4. Ідеографічне письмо.
| |
| − | 5. Фонографічне (звукове) письмо.
| |
| − | 6. Виникнення й розвиток письма у східних слов'ян.
| |
| − | 7. Історія української писемності.
| |
| − | 8. Графіка. Принципи орфографії.
| |
| − | 9. Технічний спосіб документування.
| |
| − | 10. Цифри та комп'ютерні системи запису як специфічні види писемності.
| |
| − | 11. Кодування інформації та класифікація знаків.
| |
| − | Література
| |
| − | Основна
| |
| − | 1. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства / М.П. Кочерган. — К., 2000. — С. 26-29, 31-34, 164-180, 249-260.
| |
| − | 2. Семчинський С. В. Загальне мовознавство / С.В. Семчинський. — К., 1996. — С. 20-212, 219-242.
| |
| − | 3. Головин Б. Н. Введение в языкознание / Б.Н. Головин. — М., 1963. — С. 8-14, 169-182.
| |
| − | 4. Маслов Ю. С. Введение в языкознание / Ю.С. Маслов. — М., 1987. — С. 238-261.
| |
| − | 5. Кодухов В. И. Введение в языкознание / В.И. Кодухов. — М., 1987. — С. 139-155.
| |
| − | 6. Ющук І. П. Вступ до мовознавства / І.П. Ющук. — К., 2000 . — С. 54-63.
| |
| − | 7. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства / С.І. Дорошенко, П.С. Дудик. — К., 1974 . — С. 105-117.
| |
| − | Додаткова
| |
| − | 8. Реформатский А.А. Введение в языковедение / А.А. Реформатский. —М. ., 1967. — С. 348-38
| |
| − | Питання для самоконтролю
| |
| − | 1. Назвіть основні етапи розвитку письма.
| |
| − | 2. У чому полягає значення письма в історії суспільства?
| |
| − | 3. Наведіть приклади предметного письма.
| |
| − | 4. Що таке піктографія і де вона застосовується в наш час?
| |
| − | 5. Які існують різновиди ідеографії?
| |
| − | 6. Як зародилося буквено-звукове письмо?
| |
| − | 7. Що таке графіка?
| |
| − | 8. Що є предметом орфографії?
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 3. КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ СВІТУ (2 г.)
| |
| − | Мета вивчення: ознайомити з основними принципами генеалогічної й типологічної класифі- кації мов світу.
| |
| − | Провідна ідея: мови світу класифіковано за спорідненістю на основі діахронічного їх дослідження та за аломорфізмом й
| |
| − | ізоморфізмом структури мовних одиниць на основі синхронічного дослідження мов.
| |
| − | Ключові поняття: мовна сім'я, мовна універсалія, аглютинація, фузія, інкорпорація.
| |
| − | План
| |
| − | 1.Основні класифікації мов світу.
| |
| − | 2. Поняття типу мови.
| |
| − | 3. Поняття літературної мови.
| |
| − | 4. Диференціація та інтеграція мов.
| |
| − | Література
| |
| − | Основна
| |
| − | 1.Кочерган М. П. Вступ до мовознавстваМ / М.П. Кочерган. — К., 2000. — С. 58–101.
| |
| − | 2. Ющук І. П. Вступ до мовознавства / І.П. Ющук. — К., 2000 . — С. 24–29.
| |
| − | 3. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства / С.І. Дорошенко, П.С. Дудик. — К., 1974. — С. 263–290.
| |
| − | Питання для самоконтролю
| |
| − | 1. Чому не можна точно встановити кількість мов?
| |
| − | 2. За якими критеріями визначається спорідненість мов?
| |
| − | 3. Що таке генеалогічна класифікація мов?
| |
| − | 4. Назвіть основні мовні сім'ї.
| |
| − | 5. Що є основою типологічної класифікації мов?
| |
| − | 6. Для вивчення яких мов використовується порівняльно-історичний метод?
| |
| − | 7. Як називається сукупність мов, що походять від однієї мови-основи?
| |
| − | 8. Скільки мовних сімей існує у світі?
| |
| − | 9. Яка мовна сім’я є найчисельнішою?
| |
| − | 10. Які мови входять до східної підгрупи слов’янських мов?
| |
| − | 11. Які мови входять до західної підгрупи германської групи мов?
| |
| − | 12. До якої групи і сім’ї належать французька та іспанська мови?
| |
| − | 13. До якої сім’ї належать турецька, узбецька мови?
| |
| − | 14. До якої сім’ї належить японська мова?
| |
| − | 15. Як називається класифікація мов, що проходить на морфологічному рівні?
| |
| − | 16. Який метод покладено в основу генеалогічної класифікації мов?
| |
| − | 17. Які типи мов виділяють у типологічній класифікації?
| |
| − | 18. У якій класифікації мов серед багатьох інших виділяють одноосібні мови, частковогенераційні мови?
| |
| − | 19. Які типи мов існують у межах синтаксичної класифікації?
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 4.СТРУКРУРА І СИСТЕМА МОВИ (2 г.)
| |
| − | Провідна ідея: мова – це складний багатоплановий організм, який має свою внутрішню організацію.
| |
| − | Основні проблеми: особливості структури і системи мови.
| |
| − | Термінологічний мінімум: структура, система, системонабуті та системо утворюючі властивості мови, риси мовної системи, парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між одиницями мови, півні мови, позасистемні явища в мові.
| |
| − | План
| |
| − | 1. Системний характер мови.
| |
| − | 2. Парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями.
| |
| − | 3. Структура мови. Основні і проміжні рівні мови.
| |
| − | 4. Своєрідність системності мови.
| |
| − | Література
| |
| − | Основна
| |
| − | 1. Семчинський С.В. Загальне мовознавство / С.В. Семчинський. – К., 1996. – С. 56-72.
| |
| − | 2. Березин Ф. М. Общее языкознание / Березин Ф. М., Головин Б.Н. – М., 1979. – С. 90-110.
| |
| − | 3. Кодухов В. И. Общее языкознание / В.И. Кодухов. – М., 1974. – С. 134-152.
| |
| − | Додаткова
| |
| − | 4. Солнцев В.М. Язык как системно-структурное образование / В.М. Солнцев. – М., 1977.
| |
| − | 5. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история / Э.Косериу // Новое в лингвистике. – М., 1966. – Вып. 3.
| |
| − | Питання для самоконтролю
| |
| − | 1. Які типи систем розрізняє сучасна наука?
| |
| − | 2. На чому ґрунтується системність мови?
| |
| − | 3. За яким принципом виділяють мовні рівні?
| |
| − | 4. Як називається мовознавство, яке вивчає окремі мови?
| |
| − | 2. Як називається мовознавство, що займається проблемами, притаманними всім мовам?
| |
| − | 3. Як називається мовознавство, що займається створенням словників, довідників тощо?
| |
| − | 4. Поняття «філолог» та «мовознавець» означають одне й те саме? Аргументуйте відповідь.
| |
| − | 5. Є вербальні та невербальні засоби спілкування. До яких слід віднести сигнали світлофора?
| |
| − | 6. Як називається локальний різновид загальнонародної мови?
| |
| − | 7. Яку гіпотезу розробили Е. Сепір і Б. Уорф ? У чому її сутність?
| |
| − | 8. Яка функція мови нерозривно пов’язана з комунікативною?
| |
| − | 9. Які ви знаєте обов’язкові властивості знаку?
| |
| − | 10. Який тип мислення притаманний лише людині?
| |
| − | 11. Як називається наука, що вивчає різні системи знаків?
| |
| − | 12. Чи потрібна мова для здійснення технічного мислення?
| |
| − | 13. Яке явище є психофізичним: мова чи мовлення?
| |
| − | 14. Мова – це явище біологічне, психічне чи соціальне?
| |
| − | 15. Розвиток мови, зміна її протягом тривалого часу – це синхронія чи діахронія?
| |
| − |
| |
| − | Завдання. Вправа 1. Проаналізуйте наведені нижче уривки із творів видатних науковців та прокоментуйте, як ви розумієте їхні погляди на природу мови. Випишіть із додаткової літератури 1-2 висловлювання мовознавців, філософів, психологів про мову.
| |
| − | 1. «Мову слід розглядати, на моє глибоке переконання, як безпосередньо закладену в людині, оскільки свідомим витвором людського розуму мову пояснити неможливо… Мову неможливо було б вигадати, якби її тип не був уже закладений у людському розумі. Щоб людина мала можливість опанувати хоча б одне слово не просто як чуттєву спонуку, а як членоподільний звук, що позначає поняття, вся мова загалом і в усіх своїх взаємозв’язках уже повинна бути закладена в ній. У мові нема нічого одиничного, кожний окремий її елемент виявляє себе лише як частина цілого. Яким би природним не здавалося припущення про поступове утворення мов, вони мали виникнути лише одразу. Людина є людиною тільки завдяки мові, а для того щоб створити мову, вона вже повинна бути людиною. Коли припускають, що цей процес відбувався поступово, послідовно і начебто по черзі, що з кожною новою частиною набутої мови людина все більше ставала людиною, і вдосконалюючись таким чином, ми знову стали вигадувати нові елементи мови, то залишають поза увагою неподільність людської свідомості і людської мови, не розуміють природу дії розуму, необхідного для опанування окремого слова і разом із тим достатнього для розуміння всієї мови. Тому мову неможливо уявити собі як дещо подане заздалегідь, оскільки в такому випадку зовсім не зрозуміло, яким чином людина могла зрозуміти цю даність і примусити її слугувати собі. Мова за необхідності виникає із людини, і, звичайно, мало-помалу, але так, що її організм не лежить у вигляді мертвої маси в сутінках душі, а як закон обумовлює… функції мисленнєвої сили людини…» (Гумбольдт В. О сравнительном изучении языков применительно к различным эпохам их развития // Избранные труды по языкознанию. – М., 1984. – С. 313–314).
| |
| − | 2. «Якщо вважати, що мови поділяються на граматику і словник, то ми маємо тут справу з їхніми фізіологічними функціями, з тим, як працюють їхні складові в цілому і окремо і як крізь них складається органічне життя мови. Існування ж такого у мов має бути визнаним. Покоління проходять, а мова залишається, кожне із поколінь застає мову, як таку, що вже існувала до нього, і притому більш сильною і потужною, ніж саме це покоління; жодне з поколінь ніколи не збагне до кінця її сутності і такою залишає її нащадкам; характер мови, її своєрідність пізнаються лише протягом цілого ряду поколінь, проте вона пов’язує всі покоління, і всі вони виявляють себе в ній; можна бачити, чим зобов’язана мова певному періоду часу, окремим людям, але залишається невизначеним, що винні вони їй. По суті, мова, яка передається нащадкам – тільки не у вигляді фрагментарних звуків і мовленнєвих побудов, а у своєму активному бутті, – мова, яка не є зовнішньою, а саме внутрішньою, мова у своїй єдності з існуючим завдяки їй мисленням, ця мова являє собою саму націю і власне націю. Що ж являє собою мова, як не розквіт, до якого прагне вся духовна та тілесна природа людини, у якій вперше набуває форми все, що є невизначеним і хитким, а витончене та ефемерне постає у переплетінні з земним? Мова – це також розквіт усього організму нації. Людина може опанувати мову, тільки перейнявши її від інших…» (Гумбольдт В. О влиянии различного характера языков на литературу и духовное развитие // Избранные труды по языкознанию. – М., 1984. – С. 324–326).
| |
| − | 3. «Мова є начебто зовнішнім проявом духу народів: мова народу є його дух, і дух народу є його мова, і важко уявити собі що-небудь більш тотожнє… Мова, якої б форми вона не набувала, завжди є духовним утіленням життя нації». (Гумбольдт В. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человеческого рода // Избранные труды по языкознанию. – М., 1984. – С. 68, 72).
| |
| − | 4. «Мова – це система знаків, які виражають поняття, а отже, її можна порівняти з письмом, з абеткою для глухонімих, з символічними обрядами, з формами ввічливості, із військовими сигналами тощо. Вона лише найважливіша поміж усіх цих систем». (Соссюр Ф. де Курс загальної лінгвістики / Пер. з фр. А. Корнійчук, К. Тищенко. – К., 1998. – С. 28).
| |
| − | 5. «Слово для людини є таким самим реальним умовним подразником, як і всі інші спільні в неї з тваринами, але разом із тим і таким багатоохоплюючим, як ніякі інші, що не йде в цьому плані ні в яке кількісне і якісне порівняння з умовними подразниками тварин».(Павлов И. П. Полн. собр. соч. – 2-е изд., доп. – М.; Л.,1951. –Т.4. – С. 428).
| |
| − | 6. «Для індивідуума початок мовлення є початком його мовного розвитку, для цілого ж людського роду початок мови є початком його історії. При поступовому розвитку від нижчих, долюдських видів людина з точки зору мови стала людиною лише тоді, коли розвинула в себе мову, або мовлення, у їх сучасному вигляді… …Люди могли почати говорити лише тоді, коли, переставши ходити на чотирьох кінцівках, вони почали триматися на двох ногах, з піднятою вгору головою, з випрямленою шиєю, з кільцями гортані і дихального горла, які лежать один над одним, а не розташовані один біля іншого. Наскільки стояння на двох ногах допомогло механізму мовлення, краще за все доводять птахи, які можуть навчитися наслідувати людське мовлення, у той час як для більш розвинених чотириногих це…є неможливим. Дитина може почати діяти органами мовлення, як це роблять дорослі,лише тоді, коли вона ходить, або… вже тримається прямо». (Бодуэн де Куртенэ И. А. О задачах языкознания // Хрестоматия по общему языкознанию / Сост. Л. П. Иванова. – К.,2008. – С. 278–280).
| |
| − | 7. «Мова і мовлення є комплементарними структурами. Цеозначає, що немає мови без мовлення і мовлення без мови, як нема лівого без правого. Мова – це система правил, за якими здійснюється мовлення. Вона може бути подана як таблиця дискретних одиниць, зразків (парадигм) мовоформ. Мовлення як реалізація цих форм являє собою безперервну послідовність складів. При формуванні мови у процесі комунікації безперервний складовий (іконічний) код має бути перетворений на дискретні одиниці – фонеми, морфеми, слова. Це відбувається в ієрархії нейронних ланцюгів слухового аналізатора». (Жинкин Н. И. Язык – речь – творчество / Избранные труды. – М., 1998. – С. 341).
| |
| − | 8. «…Мова існує.. оскільки в людському суспільстві є потреба у спілкуванні. А спілкування – це перш за все обмін «значеннями», і все у мові підпорядковано завданню здійснення цього обміну «значеннями»».(Звегинцев В. А. Теоретическая и прикладная лингвистика: Учебное пособие. Изд. 2-е. – М., 2007. – С. 15).
| |
| − | 9.«Мова – основний об’єкт вивчення мовознавства. Під мовою перш за все розуміють природну людську мову (в опозиції до штучних мов і мови тварин), виникнення та існування якоїнерозривно пов’язане з виникненням та існуванням людини –homo sapiens.
| |
| − | Термін «мова» має… два взаємопов’язаних значення: 1) мова взагалі, мова як певний клас знакових систем; 2) конкретна, так звана етнічна, або «ідіоетнічна», мова – певна реально існуюча мовна система, яка використовується в певному соціумі, у певний час та у певному просторі. Мова у першому значенні – це абстрактне уявлення про єдину людську мову, осереддя універсальних властивостей усіх конкретних мов. Конкретні мови – це численні реалізації властивостей мови взагалі.
| |
| − | Мова взагалі є семіотичною (знаковою) системою, яка природно (на певній стадії розвитку людського суспільства) виникла і закономірно розвивається, має властивість соціального призначення, – це система, яка існує перш за все не для окремого індивіда, а для певного соціуму». (Кибрик А. Е. Язык // Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. – М., 1990. – С. 604).
| |
| − | Вправа 2. Заповніть таблицю відповідно до зазначених рубрик.
| |
| − | Основний рівень мови Одиниця рівня Розділ мовознавства
| |
| − |
| |
| − | Вправа 3. Прочитайте уважно уривки з різних творів. Прокоментуйте, будь ласка, які функціі мови проявляються в них більшою мірою.
| |
| − | 1. «Форми, в які складалася давня українська міфологія, були реальні образи, взяті на землі. Бо земля була в давнього чоловіка, як кажуть, під носом, а небо – під лісом. Молода слабосильна душа не могла ще думати логічними мислями і мусіла кликати собі до помочі фантазію. Давні люди мусіли думати, гадати формами картин, а не душ: тим-то у всіх народів релігія попереджала філософію й науку. Всі образи для своєї релігії давні Українці мусіли брати з природи, котра обгортувала їхнє життя з усіх усюдів, я і всі народи з давніх давен в своїй міфології переносили поперед усього землю на небо. Тим-то й вийшло так, що все в міфології, що справді діється на небі, все те ніби діялось десь на землі». (Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. – 2-е вид. – К., 2003. – С. 6.)
| |
| − | 2. «Усі мови світу можна поділити на групи за певними принципами, що покладені в основу класифікації. Так, вони можуть бути систематизовані за територіальною чи географічною, ареальною ознакою (наприклад, мови Африки, Австралії, Європи); залежно від функцій, які вони виконують у суспільстві (наприклад, латинська мова в римсько-католицькій церкві, церковнослов’янська – в греко-правословній, арабська – в ісламі); за їх поширеністю тощо». (Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис: Навч. посіб. – К., 2006. – С. 39.) 56
| |
| − | 3. Укр.: Без муки немає науки.
| |
| − | Рос.: Наука – не медовуха: в рот не вольешь.
| |
| − | Англ.: No pains, no gains.
| |
| − | Нім.: Ohne Flei kein Preis.
| |
| − | Іспан.: El aprender es amargura; el fruto es dulzura.
| |
| − | Лат.: Non est ad astra mollis e terra via. (Нелегкою є дорога від
| |
| − | землі до зірок.) (Жовківський А. М., Жовківська Г. А, Івасютин Т. Д., Макар Ю. І., Попеску І. В., Сафроняк О. В., Сулим В. Т., Фурдас М. Г. Мудрість народна – мудрість міжнародна: Прислів’я, приказки, крилаті вислови та мовні звороти дев’ятьма мовами.
| |
| − | – Чернівці, 2004. – С. 9.)
| |
| − | 4. AUTUMN
| |
| − | A touch of cold in the Autumn night –
| |
| − | I walked abroad,
| |
| − | And saw the ruddy moon lean over a hedge
| |
| − | Like a red-faced farmer.
| |
| − | I did not stop to speak, but nodded,
| |
| − | And round about were the wistful stars
| |
| − | With white faces like town children.
| |
| − | (T. E. Hulme)
| |
| − | СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 5. ФОНЕТИКА ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА. ГОЛОСНІ ТА ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. ЗМІНИ ЗВУКІВ У МОВНОМУ ПОТОЦІ. ФОНЕТИЧНІ ТРАНСКРИПЦІЯ. ФОНОЛОГІЯ (2 г.)
| |
| − | Мета вивчення: дати поняття про звуки як природну матерію мови; характеризувати звуки у фізичному, фізіологічному, лінгвістичному аспектах; визначати різницю між звуками і фонемами (звукотипами).
| |
| − | Провідна ідея: звуки змінюються в мовленнєвому потоці; фонема - найменша мовна одиниця.
| |
| − | Основні проблеми: звуки мови. Характеристика звуків в акустичному й фізіологічному аспектах. Класифікація звуків за основними й додатковими ознаками. Фонеми. Фонологія. Диференційні та інтегральні ознаки фонеми. Позиції фонем, фонологічна система мови, її змінний характер. Фонетичні зміни. Фонетичні закони.
| |
| − | Термінологічний мінімум: фонетика, фонологія, звук мови, буква, фонема, диференційна ознака, інтегральна ознака фонеми, асиміляція, дисиміляція, акомодація, мовні органи, артикуляція, голосні звуки, приголосні звуки, сонорні, шумні, дзвінкі, глухі, губні, носові, глоткові, передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові, зімкнені, щілинні, свистячі, шиплячі, зімкнено-щілинні (африкати), тверді, м'які приголосні.
| |
| − | План
| |
| − | 1. Фонетика як розділ мовознавства. Розділи фонетики.
| |
| − | 2. Структура мовленнєвого апарату. Артикуляційна база мови.
| |
| − | 3. Класифікація звуків мови. Голосні і приголосні звуки
| |
| − | 4.Фонема, її основні функції і властивості. Алофони. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.
| |
| − | 5.Реалізація фонеми в процесі мовлення. Комбінаторні фонетичні процеси.
| |
| − | 6. Позиційні зміни фонем у потоці мовлення.
| |
| − | 7. Фонетична транскрипція.
| |
| − | 8. Фонетичний поділ мови. Інтонація, її компоненти. Наголос, його види. Склад.
| |
| − | 9. Графіка. Орфографія. Принципи орфографії.
| |
| − | Література
| |
| − | Основна
| |
| − | 1. Ганич Д.І. Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д.І., Олійник І., С.. – К.: Наукова думка, 1985. - С. 4 -17.
| |
| − | 2. Зиндер Л. Р. Общая фонетика / Л. Зиндер. – Л. : Учеб.лит, 1979. - С. 4 -14,
| |
| − | 56- 63.
| |
| − | 3. Жовтобрюх М. А. Сучасна українська літературна мова / Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М.. – Л. : Просвіта, 1973. - С.90-92.
| |
| − | 4. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: Підручник / Ю.О. Карпенко. – К. : Видавничий центр "Академія", 2006. - С. 52-72.
| |
| − | 5. Карпенко Ю.О. Фонетика / Ю.О. Карпенко. - Одеса: КОМ, 1986. - С.З - 7.
| |
| − | 6. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підручник / М.П. Кочерган. – К. : Видавничий центр "Академія", 2006. - С. 109-133.
| |
| − | 7. Поливанов В. Д. Мягкие согласные / В.Д. Поливанов // Труды по восточному и общему языкознанию. – М. : Восток, 1991. - С.385- 387.
| |
| − | 8. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. - К: Просвіта,1969с. 43-49.
| |
| − | 9. Тоцька Н.І. Голосні фонеми української мови / Н.І. Тоцька. – К. : Просвіта, 1973. - С. 28 - 65, 96-107.
| |
| − | Додаткова
| |
| − | 10. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова / О.Т. Волох. – К. : Вища шк., 1986- С.28-36, 41-44, 64-77.
| |
| − | 11. Долено М.Т. Сучасна українська мова / М.Т. Доленко. – К. : Вища шк.,1986. - С. 23-25, 25-36.
| |
| − | 12. Сучасна українська мова / За ред. Грищенка А.П. – К. : Вища шк. 1997. – С. 11-17, 27-50.
| |
| − | 13. Сучасна українська літературна мова / За ред. Плющ М.Я. – К. : Вища шк. 1994. - С.24-43.
| |
| − | Питання для самоконтролю
| |
| − | 1. Охарактеризуйте функції фонем.
| |
| − | 2. Чому полягає своєрідність фонологічних систем різних мов?
| |
| − | 3. Які ви знаєте активні органи мовлення?
| |
| − | 4. Які ви знаєте пасивні органи мовлення?
| |
| − | 5. З яких етапів складається артикуляція звуків?
| |
| − | 6. Назвіть голосний переднього ряду, високого піднесення.
| |
| − | 7. Які ви знаєте лабіалізовані голосні заднього ряду?
| |
| − | 8. Назвіть голосний низького піднесення, середнього ряду (або середньо-заднього ряду).
| |
| − | 9. Які специфічні голосні звуки є у французькій та польській мовах?
| |
| − | 10. Які ще є терміни на позначення фрикативних приголосних?
| |
| − | 11. Визначте активні органи при вимові приголосних [б], [т].
| |
| − | 12. Які ви знаєте увулярні приголосні?
| |
| − | 13. Який ви знаєте інтердальний приголосний?
| |
| − | 14. Якими є звуки [ц], [дз], [дж], [ч] за способом утворення?
| |
| − | 15. Які ви знаєте губно-губні приголосні?
| |
| − | 16. У чому полягає процес асиміляції?
| |
| − |
| |
| − | Завдання
| |
| − | 1. Запишіть речення фонетичною транскрипцією. Встановіть у підкреслених словах співвідношення між буквами та звуками.
| |
| − | 1 Змалку кохайтесь в освіті, змалку розширюйте ум, бо доведеться у світі великих навчатися дум (Грабовський). 2. Ми, українці, - нація, яка споконвіку прагне багато знати, а це утверджує нашу віру у вічне життя на цій землі (Гоян). 3. Вечоріло. В хатинці було холодно, вогко й темнувато (Винниченко).
| |
| − | 2. Подані слова згрупуйте відповідно до типів чергувань голосних. Поясніть, чим зумовлені такі чергування.
| |
| − | Сльоза, вечеря, півень, дьоготь, текти, пшоно, прати, копійок, кисеньрова, стій, летіти, півня, стерти, копієчка, ліктя, женити, Канів, стояти, бренькіт, осіб, Канева, осінь, Київ, чорнобривий, політ, лікоть, жонатий, оселі, нігтя, стирати, ніготь, бриніти, пшениця, сліз, дьогтю, особа, витікати, перу, кисню, звечора, Києва.
| |
| − | 3.Поясніть зміни звуків у мовному потоці в словах: станція, літній, зжувати, безшумний, боротьба, хоч би, анекдот.
| |
| − | 4.Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поділіть їх на склади. Охарактеризуйте кожний склад.
| |
| − | Подарунок, зустріч, Київ, відгалуження, авіація, роса, чорноморський, птах, ось, олімпіада, атом, доньчин, морквяний, знімаєшся, об'їжджений, сузір'я, громіздкий, невістчин.
| |
| − | 5.Користуючись орфоепічним словником, поставте наголос у поданих нижче словах. Перевірте, чи зміщується наголос при зміні слова. Чи можливі варіанти наголошення?
| |
| − | Заробіток, приспів, випадок, зокрема, байдуже, партнер, серденько, читання, завдання, гуртожиток, водяний, волелюбний, кілометр, разом, дівчинонька, кажу, алфавіт, було, ясний, помилка, заголовок, сестра, вікна, посмішка, одинадцять, бюлетень, завжди, атлас, приятель.
| |
| − | 6.Прочитайте різноманітні визначення звука і з’ясуйте, які ознаки звука покладено в їх основу. Випишіть визначення звука з різних лінгвістичних термінологічних словників (див.: Довідникову літературу в «Навчально-методичних матеріалах»).
| |
| − | 1. «Звуки речи – минимальные единицы речевой цепи, являющиеся результатом сложной артикуляционной деятельности человека и характеризующиеся определёнными акустическими и перцептивными (связанными с восприятием речи) свойствами.
| |
| − | Звуки относятся к сегментным средствам, поскольку соотносятся с минимальными линейными единицами языка – фонемами». (Бондарко Л. В. Звуки речи // Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990. – С. 165.).
| |
| − | 2. «Звук – це найменша, неподільна одиниця мовного потоку, що використовується для побудови складів і фонетичних одиниць вищого рівня, за допомогою яких висловлюються думки». (Сучасна українська літературна мова / за ред. М. Я. Плющ – К., 1994. – С.18.)
| |
| − | 3. «Звук речи. Элемент произносимой речи, образуемый речевыми органами. При фонетическом членении речи звук – это часть слога, кратчайшая, далее неделимая звуковая единица, произнесённая за одну артикуляцию». (Розенталь Д. Э., Теленкова Н. А. Словарь – справочник лингвистичеких терминов. – 3-е изд. – М., 1985. – С.80.)
| |
| − | 4. «Розмежування звуків мовленнєвого ланцюжка може ґрунтуватися виключно на акустичному враженні; однак щодо їх опису, то тут все інакше. Опис повинен робитися лише на основі артикуляційного акту, адже акустичні одиниці, взяті самі по собі, не піддаються аналізу; треба вдаватися до ланцюжка артикуляторних рухів...
| |
| − | Первинні одиниці, одержувані шляхом поділу мовленнєвого ланцюжка, ... називають фонемами [сучасний термін – звук]». (Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики (Пер. з фр. А. Корнійчук, К. Тищенко. – К., 1998. – С. 56.)
| |
| − | 5. «Матеріальною основою мовлення є звуки людського голосу,
| |
| − | що утворюються внаслідок роботи мовних органів (мовного апарату) – дихального апарату, гортані і надгортанної порожнини... Звук як фізична сутність являє собою хвильове механічне коливання частинок пружного середовища (газу, рідини, твердого
| |
| − | тіла). Звуком називають також відчуття, що виникає внаслідок дії звукових хвиль на орган слуху – вухо». (Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Гри
| |
| − | щенка. – К., 1993. – С.10, 12 .)81
| |
| − | 7. Знайдіть і випишіть явища енклітики і проклітики.
| |
| − | Укр.: …Цього козарлюгу ні куля, ні шабля не брали. Бо він був заворожений, тобто – безсмертний. І в огні він не горів, і в воді не тонув, бо виходив із вогню мокрим, а з води – сухим. А ім’я його знане було по всій-усій Україні: Мамай. (М. Слабошпицький «Козак – душа правдивая»).
| |
| − | Рос.: Два голубя как два родные брата жили,
| |
| − | Друг без друга они не ели и не пили;
| |
| − | Где видишь одного, другой уж, верно, там;
| |
| − | И радость и печаль, все было пополам… (И. А. Крылов «Два голубя»).
| |
| − | Англ.: The ship entered the Tobermory Bay. The twins, Frank and Jane Graham, stood on deck and watched the lovely scene with wide-open eyes.
| |
| − | Though they were tired after the long railroad journey and the see trip from Glasgow, they could not help uttering exclamations of delight. (K. Fidler)
| |
| − | Нім.: Die internationale Friedensbewegung hat in den letzten Jahren grosen Einflus gewonnen.
| |
| − | Франц.: Pour tranquille et paisible qu’elle vous paraisse, ma vie n’en est pas moins active et laborieuse. (A. France)
| |
| − | 8. Заповніть таблицю відповідно до зазначених рубрик. При виконанні завдання враховуйте акустичні ознаки звуків.
| |
| − | Звуки складаються тільки з тону……..
| |
| − | Звуки складаються тільки з шуму……..
| |
| − | Звуки складаються з тону і шуму……..
| |
| − | Переважає тон Переважає шум……….
| |
| − | О,О К Л
| |
| − | Зразок: коло
| |
| − | Книга, група, робота, шафа, екзамен, радість, їжак, джміль, мило.
| |
| − | 9. Знайдіть дифтонги і трифтонги (якщо вони є) у словах мови, яку ви вивчаєте.
| |
| − | Англ.: go, by, flower, our, will, place, table.
| |
| − | Нім.: mein, die Leute, der Baum, die Saite, der Mai, die B ume, die Arbeit.
| |
| − | Франц.: science, esquisse, moi, cour, nuit, pied.
| |
| − | Іспан.: bien, papaguayos , viaje, paraguayo.
| |
| − | 10. Зробіть фонетичний аналіз підкреслених слів
| |
| − | За князя, за Ярослава,
| |
| − | Київ – Царьгородом став.
| |
| − | Як про друга, як про сина
| |
| − | Дбав про нього Ярослав… (О. Олесь «Яраслав Мудрий»).
| |
| − | 11. Запишіть, де потрібно, слова фонетичною транскрипцією і визначте та охарактеризуйте фонетичні процеси в них.
| |
| − | Укр.: боротьба, Вітчизна, свято, транвай (розм.), Пилип (рос.: Филипп), тижневий, сонце (рос.: солнце), долоня (рос.: ладонь).
| |
| − | Рос.: дуб, облако, сказка, подоконник, митинг, хлеб, знаменосец, калидор (розмов.), лодка.
| |
| − | Англ.: girls, doors, books, go, goose, news, gold.
| |
| − | 12. Визначте та охарактеризуйте комбінаторні зміни звуків.
| |
| − | Укр: просьба, вокзал, косьба, отже, з печі, нігті, розкіш, безшумно, у книжці, світ, цвях, Хома, Тадей; чесний, тижня.
| |
| − | Рос.: просьба, сбить, сделать, отдых, из сада, кости; сыграть, подыскать, тюбик; феврарь (розм.), бонба (розм.); ндрав (розм.), страм (розм.); знаменосец, морфонология;
| |
| − | Зразок: просьба – асиміляція за дзвінкістю,
| |
| − | дзвінкий шумний приголосний впливає на попередній глухий,
| |
| − | консонантна, часткова, контактна, регресивна.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 6. ЛЕКСИКОЛОГІЯ ТА ЇЇ РОЗДІЛИ (2 г.)
| |
| − | Мета вивчення: дати поняття про слово як основну одиницю мови.
| |
| − | Провідна ідея: визначення слова, співвідношення між лексичним значенням і поняттям.
| |
| − | Основні проблеми: слово - центральна функціонально- структурна одиниця мови. Лексема, словоформа. Лексичне значення. Слово і поняття. Лексична система мови.
| |
| − | Термінологічний мінімум: лексема, лексикологія, слово, словоформа.
| |
| − | План
| |
| − | 1. Слово як основна одиниця мови. Поняття лексеми.
| |
| − | 2. Лексичне значення слова та його структура. Співвідно-шення між предметом та поняттям слова.
| |
| − | 3. Значення слова та поняття. Поняття та концепт.
| |
| − | 4. Природа виникнення слова. Мотивовані та немотиво-вані слова. Природа виникнення назви. Утрата мотиву-вання та її причини. Народна етимологія.
| |
| − | 5. Система значень слова. Полісемія. Моносемія. Типи лексичних значень слова: пряме, переносне; вільне, зв’язане. Поняття терміна.
| |
| − | Література
| |
| − | . Основна
| |
| − | 1. Бевзенко С.П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис: Навч.посіб / С.П. Бевзенко. – К. : Вища школа, 2006. - С. 90-113.
| |
| − | 2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник / Ю.О. Карпенко. – К. : Видавничий центр "Академія", 2006. - С. 182-246.
| |
| − | 3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник / М.П. Кочерган. – К. : Видавничий центр "Академія", 2006. - С. 181-250.
| |
| − | 4. Левицький А.Е. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник / Левицький А.Е., Сингівський А. В. Алавова Л.Л.. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. - С. 44-56.
| |
| − | Додаткова
| |
| − | 5. Великий тлумачний словник української мови / Укл. і гол. ред.Т.Бусел. – К. : Ірпінь: Перун, 2001
| |
| − | 6. Білецький А. О. Про мову і мовознавство / А.О. Білецький. – К. : Світ, 1996. –с. 140-150
| |
| − | 7. Булаховський Л.А Нариси з загального мовознавства / Л.А. Булаховський. – К. : Радкола, 1959. - С. 37-49, 62-75.
| |
| − | 8. Лисиченко Л.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значение / Л.А. Лисиченко. - Харків: Прапор, 1993. - С. 4-31.
| |
| − | 9. Орфографічний словник української мови / Уклали С.І. Гловащук, М.М.Пещак, В.М. Русанівський, О.О.Тараненко. – К. : Довіра, 1999. - 992 с.
| |
| − | 10. Тлумачний словник української мови / Укл. Ковальова Т. В., Коврига Л.П. - Харків: Синтекс, 2002. - 672 с.
| |
| − | 11. Український орфографічний словник / Уклад.: М.М. Пещак та ін. - 3-те вид переробл. і доповн. – К. : Довіра, 2002. -1006с.
| |
| − | 12. Український орфографічний словник: Орфографічний словник української мови: Близько 143000 слів / За ред. Л.М. Полюги. - 3-те вид переробл. і доповн. – К. : Довіра, 2002. - 1006 с.
| |
| − | 13. Уфимцев А.А. Лексическое значение / А.А. Уфимцев. – М. : Просвещение, 1986. - С. 5-65.
| |
| − | 14. Яременко В.Сліпушко О. Новий тлумачний словник сучасної української мови / За ред. В. Бусла. – К. : Аконіт, 1998.
| |
| − | Питання для самоконтролю
| |
| − | 1.Який розділ лексикології досліджує семантику, тобто значення, слів, природу і типи цих значень?
| |
| − | 2. Який розділ лексикології узагальнює досвід укладання словників?
| |
| − | 3. Слову як основній структурно-семантичній одиниці мови властиві самостійність,
| |
| − | цільнооформленність і…?
| |
| − | 4. Як називається реальний предмет (чи явище) як об’єкт найменування?
| |
| − | 5. Багатозначність і полісемія – це одне й те саме?
| |
| − | 6. Які типи перенесення значення ви знаєте?
| |
| − | 7. Назвіть омонімічні явища.
| |
| − |
| |
| − | Завдання
| |
| − | 1. Поясніть основні значення таких часто вживаних слів: вибирати, дружина, знаряддя, криза, крутий, малий. Перевірте правильність своїх пояснень за "Коротким тлумачним словником української мови".
| |
| − |
| |
| − | СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 7. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ВІДНОШЕННЯ. ТИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ЛЕКСИКИ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ (2 г.)
| |
| − | Мета вивчення: дати поняття про лексико-семантичне поле, лексико-семантичні відношення, лексикографію та фразеологію.
| |
| − | Провідна ідея: визначення співвідношення між лексичним значенням і поняттям, та різними типами класифікації лексики.
| |
| − | Основні проблеми: Лексична система мови. Проблема класифікації слів: а) за значенням; б) за сферою вживання; в) за стилістичною диференціацією; г) з погляду активного й пасивного вживання. Слово в лексико-семантичному полі: синоніми, антоніми, омоніми й пароніми.
| |
| − | Термінологічний мінімум: первинне значення, похідне значення, полісемія, метафора, метонімія, синекдоха, омонімія, омоформи, омофони, омографи, синонімія, антонімія, запозичена лексика, старослов'янізми, активна лексика, пасивна лексика, застарілі слова, неологізми, територіальні діалектизми, стилістично нейтральна лексика, розмовна лексика, книжна лексика, термінологічна лексика, експресивна лексика, соціальні діалекти.
| |
| − | План
| |
| − | 1. Лексико-семантичне поле.
| |
| − | 2. Синонімія. Класифікація синонімів. Евфемізми. Табу.
| |
| − | 3. Антонімія. Класифікація антонімів.
| |
| − | 4. Омонімія. Шляхи її виникнення. Типи омонімів.
| |
| − | 5. Хронологічний розподіл словникового складу мови: неологізми, історизми, архаїзми.
| |
| − | 6. Класифікація лексики за її походженням: рідна, запози-чена. Причини та шляхи її запозичення. Пуризм та ставлення до нього.
| |
| − | 7. Соціально-територіальна диференціація лексики: за-гальновживана лексика та лексика обмеженого вжи-вання (діалектизми, професіоналізми, жаргонізми, ар-готизми, терміни, спеціальні слова).
| |
| − | 8. Диференціація лексики за функціональними стилями. Нейтральна та типoвa лексика для різних функціональ-них стилів. Емоційно забарвлена лексика.
| |
| − | 9. Словотворення.
| |
| − | 10. Типи семантичних змін.
| |
| − | 11. Лексикографія. Види словників.
| |
| − | 12. Поняття фразеологічної одиниці та її категоріальні ознаки.
| |
| − | Література
| |
| − | Основна
| |
| − | 1.Бевзенко С.П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис: Навч.посіб / С.П. Бевзенко. – К. : Вища школа, 2006. - С. 90-113.
| |
| − | 2.Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник / Ю.О. Карпенко. – К. : Видавничий центр "Академія", 2006. - С. 182-246.
| |
| − | 3.Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник / М. Кочерган. – К. : Видавничий центр "Академія", 2006. - С. 181-250.
| |
| − | 4.Левицький А.Е., Сингівський А. В. Алавова Л.Л. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник / Левицький А.Е., Сингівський А. В. Алавова Л.Л. - М. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. - С. 44-56.
| |
| − | Додаткова
| |
| − | 5.Великий тлумачний словник української мови / Укл. і гол. ред.Т.Бусел. – К. : Ірпінь: Перун, 2001
| |
| − | 6.Білецький А. О. Про мову і мовознавство / А.О. Білецький. – К. : Світ, 1996. –с. 140-150
| |
| − | 7.Булаховський Л.А Нариси з загального мовознавства / Л.А. Булаховський. – К. : Радкола, 1959. - С. 37-49, 62-75.
| |
| − | 8.Лисиченко Л.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значение / Л.А. Лисиченко. - Харків: Прапор, 1993. - С. 4-31.
| |
| − | 9.Орфографічний словник української мови / Уклали С.І. Гловащук, М.М.Пещак, В.М. Русанівський, О.О.Тараненко. – К. : Довіра, 1999. - 992 с.
| |
| − | 10.Тлумачний словник української мови / Укл. Ковальова Т. В., Коврига Л.П. - Харків: Синтекс, 2002. - 672 с.
| |
| − | 11.Український орфографічний словник / Уклад.: М.М. Пещак та ін. - 3-те вид переробл. і доповн. – К. : Довіра, 2002. -1006с.
| |
| − | 12.Український орфографічний словник: Орфографічний словник української мови: Близько 143000 слів / За ред. Л.М. Полюги. - 3-те вид переробл. і доповн. – К. : Довіра, 2002. - 1006 с.
| |
| − | 13.Уфимцев А.А. Лексическое значение/ А.А. Уфимцев. – М. : Просвещение, 1986. - С. 5-65.
| |
| − | 14.Яременко В. Новий тлумачний словник сучасної української мови / Яременко В.Сліпушко О. // За ред. В. Бусла. – К. : Аконіт, 1998.
| |
| − | Питання для самоконтролю
| |
| − | 1. Назвіть причини історичних змін у лексиці.
| |
| − | 2. Які три типи лексичних змін ви знаєте?
| |
| − | 3. Які слова називаються застарілими, а які – неологізмами?
| |
| − | 4. На які два типи розподіляються слова, що вийшли з ужитку?
| |
| − | 5. Чим архаїзми відрізняються від історизмів?
| |
| − | 6. Якими шляхами можуть виникати неологізми?
| |
| − | 7. У яких трьох напрямах відбувається зміна значення слів?
| |
| − | 8. Скільки і які способи збагачення словникового складу мови
| |
| − | ви знаєте?
| |
| − | 9. Яка мета і завдання лексикографії?
| |
| − | 10. Яка різниця між словниками понять і лінгвістичними слов-
| |
| − | никами?
| |
| − | 11. Які основні лінгвістичні словники різних типів ви можете
| |
| − | назвати?
| |
| − | 12. Як будуються їхні словникові статті?
| |
| − | 13. Яке призначення зворотніх словників?
| |
| − | 14. Чим різняться між собою стійкі та вільні сполучення слів?
| |
| − | 15. Які ознаки мають фразеологічні одиниці?
| |
| − | 16.Чому фразеологізми називають еквівалентами слів?
| |
| − | 17.Чи є можливим дослівний переклад фразеологізмів з однієї мови на іншу?
| |
| − | 18.Які ви знаєте типи фразеологізмів за ступенем їхньої семантичної злютованості?
| |
| − | 19.Що таке ідіоматичність?
| |
| − | 20.Які інші класифікації фразеологізмів ви можете назвати?
| |
| − | 21. Яку ознаку покладено в основу класифікації В. В. Виноградова?
| |
| − | 22.Які існують джерела фразеології?
| |
| − | 23.Чим можна пояснити специфічність стійких словосполучень для кожної мови?
| |
| − |
| |
| − | Завдання
| |
| − | 1.Випишіть із художньої літератури 8 речень, де б слова чорний, білий, вільний, тримати вживалися в прямому і переносному значенні.
| |
| − | 1. Знайдіть у поданому тексті старослов'янізми. Поясніть їх стилістичне використання.
| |
| − | Все упованіє моє
| |
| − | На тебе, мій пресвітлий раю,
| |
| − | На милосердіє твоє,
| |
| − | Все упованіє моє
| |
| − | На тебе, мати, возлагаю
| |
| − | Святая сило всіх святих!
| |
| − | Пренепорочная, благая!
| |
| − | Молюся, плачу і ридаю:
| |
| − | Воззри, пречистая, на їх,
| |
| − | Отих окрадених, сліпих
| |
| − | Невольників.
| |
| − | (Т.Шевченко).
| |
| − | 2. Складіть статті для тлумачного й орфографічного словника української мови слів добрий, город, щастя, перо.
| |
| − | 3. Як потрібно правильно перекладати фразеологізми на іншу мову? Запишіть приклади фразеологізмів з української мови та доберіть відповідники з іноземних мов. Вказівка щодо виконання: користуючись фразеологічними словниками, доберіть 5 прикладів фразеологізмів та доберіть відповідники в іноземній мові, яку ви вивчаєте.
| |
| − | .5. Користуючись «Словником іншомовних слів», визначте, з якої мови було запозичене слово і запишіть його значення.
| |
| − | Ширма, ательє, анонс, масштаб, презентація, штамп, форвард, циферблат, інтерв’ю, суб’єкт, інвестиція, портьє, маркетинг, конгрес, сеньйор, арія, баобаб, верф, прем’єра, банкрот, увертюра.
| |
| − | 6. Якими відтінками значення відрізняються подані синоніми? До якого виду вони належать?
| |
| − | Укр.: іти – шкандибати, плентатися; дружина – господиня, баба; сміятися – реготати; говорити – ректи, базікати; хлопець – залицяльник, донжуан; кухар – кок; друг – приятель.
| |
| − | Рос.: голова – глава, башка; глаза – очи, зенки; лоб – чело; губи – уста; венок – венец; ребенок – чадо; подарок – дар; лицо – лик, морда; поэт – пиит.
| |
| − | 7. Доберіть синоніми до поданих слів. Наведіть приклади синонімів іноземною мовою, яку ви вивчаєте.
| |
| − | Бідність, колір, будинок, гарний, ворог, великий, літера, вірний, заметіль, родина, дивитися, абетка, дорогий, любов, товстий.
| |
| − | 8. Прочитайте народні прислів’я та приказки. Випишіть антоніми. Визначте їх тип. Перекладіть антоніми іноземною мовою, яку ви вивчаєте. Чи повністю зберігається їх значення?
| |
| − | Краще гірка правда, ніж солодка брехня. Багатому свято, а вбогому діла багато. Добро пушить, а лихо сушить. В гостях добре, а дома ліпше. Правда та кривда – як вогонь та вода. Від малих дітей голова болить, і від великих – серце. Зроби сьогодні те,що хочеш відкласти на завтра. Мала праця краще за велике безділля. Сміх крізь сльози. Не май сто рублів, але май сто друзів.
| |
| − |
| |
| − | СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 8. МОРФОЛОГІЯ, ЇЇ ПРЕДМЕТ ТА РОЗДІЛИ (2 г.)
| |
| − | Мета вивчення: сформувати поняття про граматичну будову мови як універсальне явище, а також про частини мови як про засіб категоризації явищ реального світу, показати різницю в розумінні й інтерпретації дійсності, яка виявляється в наявності різних частин мови в різних мовах світу.
| |
| − | Провідна ідея: граматичні значення є додатковими (супровідними) щодо лексичних і служать для позначення різних зв'язків предметів і явищ. Сформувати уявлення про те, що граматичні категорії не є універсальними, про граматичні способи як матеріальні засоби вираження граматичних значень. Частини мови - одне з найважливіших понять у граматиці і є джерелом пізнавальної діяльності людини.
| |
| − | Основні проблеми: граматичні значення і способи. Граматичні категорії. Питання основних критеріїв наукової класифікації частин мови; історія питання про частини мови, характеристика основних частин мови та своєрідність їх виявлення у мовах світу.
| |
| − | Термінологічний мінімум: морфологія, синтаксис, дериватологія, класифікаційні (словотворчі, дериваційні), реляційні категорії, лексико-граматичний розряд, корінь, афікс, несегментні, нульові, суперсегментні морфеми, частини мови, іменник, прикметник, дієслово, вербоїд, прислівник, займенник, прийменник, післяйменник, артикль, частка, сполучник, предикатив, формально- граматичний (морфологічний), семантичний, синтаксичний критерії.
| |
| − | План
| |
| − | 1. Граматичне значення. Граматичні категорії слів.
| |
| − | 2. Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови.
| |
| − | 3. Граматичне значення.
| |
| − | 4. Граматична категорія.
| |
| − | 5. Поняття морфеми. Види морфем.
| |
| − | 6. Способи і засоби вираження граматичних значень.
| |
| − | 7. Історичні зміни в морфемній будові слова.
| |
| − | 8. Частини мови
| |
| − | 9. Поняття частини мови. Критерії виділення частин мови.
| |
| − | 10.Частини мови в різних мовах. Суть основних частин мови.
| |
| − | 11.Морфологічна будова мови як система підсистем (мікросистем).
| |
| − | 12.Поділ слів на частини мови.
| |
| − | 13.Взаємопереходи в системі частин мови.
| |
| − | Література
| |
| − | Основна
| |
| − | 1. Головин Б.Н. Введение в языкознание / Б.Н. Головин. 4-е изд. – М. : Высш. шк. - 1983. - С. 133-490.
| |
| − | 2. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник / Дорошенко С.І, Дудк П.С.. – К. : Вищ. шк. -1974. - С. 175-186.
| |
| − | 3. Карпенко Ю.О.Вступ до мовознавства: Підручник / Ю.О.Карпенко. - Киів-Одеса: Либідь. - 1991 - С. 170-173.
| |
| − | 4. Кодухов В. И. Введение в языкознание / Кодухов В. И. - 2-е изд. – М. : Просвещение. - 1987. - С. 232-235.
| |
| − | 5. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства / М.П. Кочерган. – К. : Академія, 2000. - С. 257-300.
| |
| − | 6. Маслов Ю.С. Введение в языкознание / Ю.С. Маслов. – М. : Просвещение, 1987. - С. 220-240.
| |
| − | 7. Реформатскй А.А. Введение в языковедение / А.А. Реформатский. – М. : Просвещение. - 1967. С. 243-263, 317-324.
| |
| − | 8. Ющук І. П. Вступ до мовознавства / І.П. Ющук. – К. : Вища школа 2000. - С. 93-108.
| |
| − | Додаткова
| |
| − | 9. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства / Л.А. Булаховский. – К. : Вища школа, 1959. - С. 240-246.
| |
| − | 10. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті / І.Р. Вихованець. – К. : Наука, 1988. - С. 14-19.
| |
| − | Питання для самоконтролю
| |
| − | 1.На які два компоненти поділяється граматична будова мови?
| |
| − | 2. Граматику слова чи речення вивчає морфологія?
| |
| − | 3. Як ще інакше називається розділ мовознавства – дериватологія?
| |
| − | 4. Яке значення слів є абстрактним – лексичне чи граматичне?
| |
| − | 5. Як ще інакше називають реляційні граматичні категорії (наприклад, відмінок, число та рід прикметника ) ?
| |
| − | 6. Які ще категорії числа існують в окремих мовах, крім однини і множини?
| |
| − | 7. Як називаються формальні, матеріальні засоби вираження граматичних значень, граматичних категорій?
| |
| − | 8. Як називається єдність плану змісту і плану вираження, тобто граматичного значення та граматичного способу?
| |
| − | 9. Як називаються зміни межі між морфемами в слові в процесі його історичного розвитку?
| |
| − | 10. У середину якої морфеми вставляється інфікс?
| |
| − | 11. Як називаються граматичні способи, коли граматичне значення виражається поза межами слова?
| |
| − | 12. До яких граматичних способів – до синтетичних чи аналітичних належить порядок слів?
| |
| − | 13. Які ви знаєте критерії визначення частин мови?
| |
| − | 14. У яку групу І. Вихованець виокремив іменник, прикметник, числівник, дієслово, прислівник?
| |
| − | 15. Хто з мовознавців у класифікації частин мови виділяв модальні слова?
| |
| − | Завдання
| |
| − | 1. Випишіть із творів художньої літератури речення, в яких інфінітив виконує різноманітні функції. Граматично обгрунтуйте його статус у системі частин мови.
| |
| − | 2. Виписати з морфологічного словника 20 множинних іменників, визначити їх лексико-семантичний розряд.
| |
| − | 3. Дібрати текст (210-250 слів), з'ясувати функції прикметників та їх синтаксичну роль.
| |
| − | 4.. Визначте будову слів .
| |
| − | Пролісок, лісовик, зміна, беззмінний, степи, стежка, стежина, степовий, підземний, ходити, перехід, підфарбовувати, пофарбований.
| |
| − | 5. Перекладіть речення іноземною мовою, яку вивчаєте. Проаналізуйте та прокоментуйте особливості їх будови.
| |
| − | Мати любить дочку.
| |
| − | Батько любить сина.
| |
| − | Жінка читає книгу.
| |
| − | Студент добре відповідає.
| |
| − | Книга лежала на столі.
| |
| − | 6. Розгляньте подані приклади з української, російської й тієї іноземної мови, яку ви вивчаєте. З’ясуйте, якими мовними засобами виражено граматичні значення у прикладах з кожної мови.
| |
| − | Укр.: птах – пташка, пташеня; поле – у полі, на полях; ходити – виходити, виходив, виходжу; веселий – веселіший, найвеселіший.
| |
| − | Рос.: садить – пересадить, посадили; дом – в доме, домик; спелый – более спелый, самый спелый.
| |
| − | Англ.: books, time – a time, foot – feet, take – took.123
| |
| − | Нім.: ich spreche – du sprichst, ich bin – du bist, ich – meiner, mir, mich.
| |
| − | Франц.: je vais, le mur, la maison, nous allons.
| |
| − | 7. Проаналізуйте наведені приклади, поясніть їх граматичні значення і способи їх вираження.
| |
| − | Укр.: я – мене, мені, великий – більший, добре – краще.
| |
| − | Рос.: он – его, ребёнок – дети, иду – шёл, говорю – сказал, много – больше.
| |
| − | Англ.: I – me, she – her, big – bigger, the biggest; good – better, the best; many – more.
| |
| − | Нім.: der Mensch – die Leute, in – ihn, viel – mehr, gut – besser, bin – sind – war.
| |
| − | Фран.: je – moi, il – lui, bon – meilleur, bien – mieux.
| |
| − | Латин.: ego – mei, mihi, magnus – major, maximus; parvus – minor, minimus.
| |
| − | 8. Порівняйте подані визначення граматичних категорій. Випишіть визначення цього терміна зі «Словника лінгвістичних термінів» (Ганич Д. І., Олійник І. С., 1985) та інших лінгвістичних термінологічних словників.
| |
| − | 1. «Грамматическая категория – система противопоставленных друг другу рядов грамматических форм с однородными значениями». (Лопатин В. В. Грамматическая категория // Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990. – С. 115).
| |
| − | 2. «Граматична категорія …– це узагальнене граматичне поняття, що об’єднує ряд співвідносних граматичних значень, виражених певною системою граматичних форм. Вона ґрунтується на кількох (не менш як двох) граматичних значеннях. Кожна граматична категорія конкретно виявляється в певному слові, у його словоформі».
| |
| − | (Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: навчальний посібник. – К., 2007. – С. 372–373).
| |
| − | 3. «Граматична категорія – система протипоставлених одна одній граматичних величин, тобто граматичних форм з однорідним значенням». (Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – C. 226).
| |
| − | 4. «Грамматические категории – это прежде всего совокупности элементов языка (слов, их значимых частей, их сочетаний), образующие грамматические общности. Что объединяет эти общности в языке? Мы думаем, что это – грамматические значения, а не грамматические способы или формы». (Реформатский А. А. Введение в языковедение. – М., 2001. – С. 255).
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 9 СИНТАКСИС. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ТА РЕЧЕННЯ (2 г.)
| |
| − | Мета вивчення: сформувати поняття про словосполучення й про речення як комунікативну одиницю
| |
| − | Провідна ідея: вивчення синаксиса як частини мовознавчої науки, що вивчає форми словосполучень та речень.
| |
| − | Основні проблеми: словосполучення лексичні й синтаксичні, сурядні й підрядні. Типи підрядного зв'язку. Речення як комунікативна одиниця. Його визначення, основні ознаки. Структура речень. Моделі, схеми речення й судження. Типи речень.
| |
| − | Термгнологічний мінімум: словосполучення, речення, валентність, актанти, прості, складні, комбіновані словосполучення, узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпо рація, замикання, ізафет, предикативність, модальність, диктум, пропозиція, тема, рема.
| |
| − | План
| |
| − | 1.Словосполучення як некомунікативна синтаксична одиниця.
| |
| − | 2.Типи синтаксичних словосполучень.
| |
| − | 3.Типи підрядного зв'язку у структурі простого речення.
| |
| − | 4.Речення. Основні ознаки речення.
| |
| − | 5.Типи речень за метою висловлення.
| |
| − | 6.Складне речення (складнопідрядне, складносурядне, безсполучникове).
| |
| − | 7.Структурно-граматичний поділ речення: члени речення. Актуальне членування речення. Структурні типи речень.
| |
| − | 8.Текст і дискурс.
| |
| − | Література
| |
| − | Основна
| |
| − | 1.Головин Б.Н. Введение в языкознание / Б.Н. Головин. - 4-е изд. – М. : Высш. шк. - 1983. - С. 133-490.
| |
| − | 2.Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник / Дорошенко С.І, Дудк П.С. – К. : Вищ. шк. -1974. - С. 175-186.
| |
| − | 3.Карпенко Ю.О.Вступ до мовознавства: Підручник / Ю.О. Карпенко. - Киів-Одеса: Либідь. - 1991 - С. 170-173.
| |
| − | 4.Кодухов В. И. Введение в языкознание / В.И. Кодухов. - 2-е изд. – М. : Просвещение. - 1987. - С. 232-235.
| |
| − | 5.Кочерган М.П. Вступ до мовознавства / М.П. Кочерган. – К. : Академія, 2000. - С. 257-300.
| |
| − | 6.Маслов Ю.С. Введение в языкознание / Ю.С. Маслов. – М. : Просвещение, 1987. - С. 220-240.
| |
| − | 7.Реформатскй А.А. Введение в языковедение / А.А. Реформатский. – М. : Просвещение. - 1967. - С. 243-263, 317-324.
| |
| − | 8.Ющук І. П. Вступ до мовознавства / І.П. Ющук. – К. : Вища школа 2000. - С. 93-108.
| |
| − | Додаткова
| |
| − | 9.Ващук. В.О. Важкі випадки вираження підмета і його стилістичні особливості / В.О. Ващук // УМЛШ. - 1970. - №12. - С. 3-6.
| |
| − | 10.Козачук Г.О. Підмети, виражені словосполученням / Г.О. Козачук // УМЛШ. - 1982. - №1. – С. 6-11.
| |
| − | 11.Москаленко Н.А. Підмети, виражені словосполученням / Н.А. Москаленко // УМЛШ. - 1970. - №9. - С. 5-7.
| |
| − | 12.Кислякова Н.А. Співвідносні форми присудка / Н. А. Кислякова // УМЛШ. - 1980. - №10. - С. 4-6.
| |
| − | Завдання
| |
| − | 1. Зробіть синтаксичний розбір речень.
| |
| − | 1. Горять багряні грона на калина (Д. Луценко). 2. Зорі пронизують душу тонкими голками (О. Мамчич). 3. Нехай свіча горить у кожній хаті на берегах священного Дніпр. (В. Осадчий).
| |
| − | 2. Випишіть із художньї літератури 5 складних речень. Складіть схеми.
| |
| − | 3. Увести до самостійно складених речень подані слова й словосполучення в ролі вставних.
| |
| − | Певна річ, отже, слід сподіватися.
| |
| − | 4. З поданого тексту випишіть словосполучення. Визначте головне та залежне слово.
| |
| − | Мороз пече, під ногами шкварчить і співає соловейком сніг. Сонце полум'яніє, по-зимовому низько стоячи над головою. Місяць висить на протилежному боці неба, як білясте крижане денце, надгризене на третину. Мороз дошкуляє. Останній день старого року, чепурний і яскравий, хоче залишити по собі спогад перед тим, як прийде йому на зміну Щедрий вечір.
| |
| − | Проти сонця у затишку легенька пара притулилась до таловинка. Еге, та це ж і водичка там! Стане напитися горобцеві на Новий рік. Прикмета показує на врожай.
| |
| − | А сонце вже низенько над обрієм. Червоні смуги, що стелить воно на білому снігу, помітно гублять яскравість кольорів. Голі дерева й електричні стовпи кладуть упоперек вулиці сині тіні. Місяць трохи ожив, не дочекається, щоб сонце зовсім скотилося за гору. Пливтиме тоді він гордий через усю новорічну ніч...
| |
| − | А навкруги пливе вечір, новеньким золотом поблискує у височині місяць, мороз притискає й поморозить іскристу від снігу землю. Над селом у морозяному повітрі народжуються чарівні звуки.
| |
| − | Місячна морозяна ніч завмирає, прислухаючись до кроків Нового року.
| |
| − | Питання для самоконтролю
| |
| − | 1.Як називаються ті “блоки”, конструкції, у які об’єднуються слова, перш ніж утворити речення?
| |
| − | 2. Як називається такий тип зв’язку у підрядному словосполученні, при якому залежне слово є незмінним?
| |
| − | 3. Як називається найменша комунікативна одиниця?
| |
| − | 4. Як називається категорія, яка співвідносить речення з дійсністю?
| |
| − | 5. Які існують типи зв’язку слів у підрядному словосполученні?
| |
| − | 6. Словосполучення виконує номінативну функцію, а речення – ..?
| |
| − | 7. Які члени речення ви знаєте?
| |
| − | 8. Як називається здатність слова вступати в синтаксичні зв’язки з іншими словами?
| |
| − | 9. Які зв’язки вважаються закритими?
| |
| − | 10. Як називається зв’язок між словами, при якому потрібне дистантне розташування найтісніше пов’язаних слів?
| |
| − | 11. Як називається зв’язок слів у сурядному словосполученні?
| |
| − | 12. Як називається категорія, що прив’язує повідомлення до певного часового моменту?
| |
| − | 13. Як називається категорія, що виражає відношення мовця до повідомлення?
| |
| − | 14. Як називається поділ речення на члени речення?
| |
| − | 15. Що вивчає лінгвістика тексту?
| |
| − |
| |
| − | Завдання
| |
| − | 1.Складіть словосполучення, в яких опорні слова виступали б то головним, то залежним компонентом. Визначте головне й залежне слово.
| |
| − | Добрий, будувати, писати, вчитися, думка, життя, вище, близько.
| |
| − | Зразок: рожеві хмари – рожевий від сонця.
| |
| − | 2. Визначте тип смислового зв’язку, морфологічне вираження стрижневого слова, тип підрядного зв’язку.
| |
| − | Весняний вітер, виконати завдання, п’ять учнів, він відповідав, працювати швидко, земля батьків, зустрічати друзів, холодна вода, річка Дніпро, дати відповідь, пожовклий лист, пісня про матір.
| |
| − |
| |
| − | ====Самостійна робота====
| |
| − |
| |
| − | [https://www.dropbox.com/sh/haf7uew7jqk1hus/AACW5eD7hNdVgc6N64XIF_6Ta/%D0%95%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96.docx?dl=0 Самостійна робота №1]
| |
| − |
| |
| − | [https://www.dropbox.com/sh/haf7uew7jqk1hus/AACW5eD7hNdVgc6N64XIF_6Ta/%D0%95%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96.docx?dl=0 Самостійна робота №2]
| |
| − |
| |
| − | ==Змістовий модуль ІІІ. Назва модулю==
| |
| − | ===Тема 1. Назва теми===
| |
| − | ====Теоретичний матеріал====
| |
| − | [https://www.dropbox.com/sh/haf7uew7jqk1hus/AACW5eD7hNdVgc6N64XIF_6Ta/%D0%95%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96.docx?dl=0 Лекція №1]
| |
| − |
| |
| − | [https://www.dropbox.com/sh/haf7uew7jqk1hus/AACW5eD7hNdVgc6N64XIF_6Ta/%D0%95%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96.docx?dl=0 Лекція №2]
| |
| − |
| |
| − | [https://www.dropbox.com/sh/haf7uew7jqk1hus/AACW5eD7hNdVgc6N64XIF_6Ta/%D0%95%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96.docx?dl=0 Лекція №3]
| |
| − |
| |
| − | ====Практичні завдання====
| |
| − | [https://www.dropbox.com/sh/haf7uew7jqk1hus/AACW5eD7hNdVgc6N64XIF_6Ta/%D0%95%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96.docx?dl=0 Практична №1]
| |
| − |
| |
| − | [https://www.dropbox.com/sh/haf7uew7jqk1hus/AACW5eD7hNdVgc6N64XIF_6Ta/%D0%95%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96.docx?dl=0 Практична №2]
| |
| − |
| |
| − | ====Самостійна робота====
| |
| − |
| |
| − | [https://www.dropbox.com/sh/haf7uew7jqk1hus/AACW5eD7hNdVgc6N64XIF_6Ta/%D0%95%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96.docx?dl=0 Самостійна робота №1]
| |
| − |
| |
| − | [https://www.dropbox.com/sh/haf7uew7jqk1hus/AACW5eD7hNdVgc6N64XIF_6Ta/%D0%95%D1%82%D0%B0%D0%BF%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96.docx?dl=0 Самостійна робота №2]
| |
| | | | |
| | ---- | | ---- |
| | | | |
| | =Ресурси= | | =Ресурси= |
| | + | [[Файл:Все языки мира.jpg|міні]] |
| | ==Рекомендована література== | | ==Рекомендована література== |
| − | ===Базова===
| |
| − | #
| |
| − | #
| |
| − | #
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ===Допоміжна===
| |
| − | #
| |
| − | #
| |
| − | #
| |
| − |
| |
| − | ==Інформаційні ресурси==
| |
| | | | |
| − | #
| + | [[Oсновна]] |
| − | #
| + | |
| | | | |
| − | ---
| + | [[Додаткова]] |
| − | [[Категорія:Навчальні курси]] | + | |
Класифікація мов світу.
