Перегляд вихідного коду сторінки Тимчасові характеристики зорового сприйняття



Зорове сприйняття об'єкту, що світиться, формується у людини-оператора з деякою затримкою по відношенню до початку дії зорового подразника і його припинення, що обумовлює ряд особливостей функціонування зорового аналізатора. Ці особливості виявляються як при сприйнятті одиночних світлових сигналів, так і їх послідовності. Знання тимчасових характеристик зору дозволяє обгрунтовано вибирати час експозиції сигналів для забезпечення їх мінімальної помітності і тимчасових інтервалів пред'явлення сигналів в послідовності. Основні тимчасові характеристики зорового сприйняття приведені в таблиці 2.1.
Разом з розглянутими вище характеристиками важливе значення для комфортної роботи користувача має спосіб передачі смислового змісту ' інформації, що відображається на екрані.Таблиця 2.1.

'''Тимчасові характеристики зору'''

Характеристика	Кількісне значення	Умови спостереження
Суб'єктивно сприймана яскравість при мигтіннях %	
200 
100
50	Частота мигтіння (Гц):
8...10 
16...20
24...28
Критична частота мигтінь для їх роздільного сприйняття, Гц 	
15
25
50	Яскравість об'єкту (кд/м2): 
0,1 
1 
100

Швидкість виявлення, мс	<3
<30
<7
<60	Для об'єктів простій конфігурації
Те ж, в поганих умовах спостереження
Для знайомих людині зображень (букви, цифри) 
Те ж, в умовах перешкод 



Цей спосіб може базуватися на використанні одного з чотирьох типів знакових систем (або їх комбінації):
<ul>
<li>буквеною</li>
<li>піктографічною</li>
<li>цифровою</li>
<li>геометричною</li>
</ul>

При виборі знакової системи слід враховувати:
<ul>
<li>легкість пізнання і декодування знаків;</li>
<li>необхідну тривалість безпомилкової роботи користувача, зокрема в умовах стресу;</li>
<li>рівень перешкодостійкості системи;</li>
<li>швидкість запам'ятовування і тривалість збереження алфавіту знакової системи в оперативній і довготривалій пам'яті користувача.</li>
</ul>

Як інтегральна характеристика знакової системи може використовуватися коефіцієнт оперативності коду, Коп, що є відношенням часу пізнання символу (знаку) до часу його декодування. Значення цього показника для перерахованих вище знакових систем приведені в таблиці 2.2.


<TABLE border="1" align="center">

<TR>
  <TD>'''Знайома система'''</TD>
  <TD>'''Значення К<SUB>оп</SUB>'''</TD>
</TR>
<TR>
  <TD>Буквена (для одного слова)</TD>
  <TD>0,9</TD>
</TR>
<TR>
  <TD>Піктографічна (для піктограми)</TD>
  <TD>0,8</TD>
</TR>
<TR>
  <TD>Цифрова (для одного числа, не більше 4 розрядів)</TD>
  <TD>0,6</TD>
</TR>
<TR>
  <TD>Геометрична (для однієї фігури)</TD>
  <TD>0,6</TD>
</TR>

</TABLE>
<center>ТАБЛИЦЯ 2.2. '''Значення коефіцієнта оперативності коду'''</center>


	

З приведених даних можна, зокрема, зробити висновок, що в критичних ситуаціях числа до трьох розрядних включно доцільно представляти на екрані в текстовій формі (тобто словами). Разом з тим, основні властивості об'єкту або опис необхідних дій ефективніше відобразити у вигляді піктограми. Так, фразу «'''''переслати повідомлення адресата'''''» краще замінити відповідною піктограмою.

Експериментально доведено, що найбільш значущі характеристики об'єкту повинні кодуватися (відображатися) його контуром, а внутрішніми деталями - допоміжні, другорядні. При цьому система пізнавальних ознак форми знаку, вибрана для певних характеристик об'єкту, повинна застосовуватися для всього алфавіту знакової системи.

Кількісні оцінки впливу геометричного контура піктограми на' ефективність її розпізнавання дані в таблиці 2.3.

При розробці знакової системи слід враховувати, що симетричні символи легше засвоюються людиною і міцніше зберігаються в 
короткочасній і довгостроковій пам'яті.

Як розрізняльні ознаки знаків в межах одного алфавіту не рекомендується використовувати:
<ul>
<li>число елементів в знаку;</li>
<li>геометричні розміри знаку (принаймні, більше двох варіантів);</li>
<li>відмінність знаків за принципом «позитив - негатив» і «пряме - дзеркальне віддзеркалення».</li>
</ul>

<TABLE border="1" align="center">

<TR>
  <TD ROWSPAN=2>Показник</TD>
  <TD COLSPAN=3>Значення показника</TD>
</TR>
<TR>
  <TD>прості знаки</TD>
  <TD>знаки середньої складності</TD>
  <TD>складні знаки</TD>
</TR>
<TR>
  <TD>Мінімальний час експозиції, <SUB>с</SUB></TD>
  <TD>0.03</TD>
  <TD>0.03</TD>
  <TD>0.05</TD>
</TR>
<TR>
  <TD>Середній час декодування <br> при експозиції 0.03<SUB>с,с</SUB></TD>
  <TD>3.06</TD>
  <TD>2.55</TD>
  <TD>2.76</TD>
</TR>
<TR>
  <TD>Вірогідність правильного <br> декодування</TD>
  <TD>0.80</TD>
  <TD>0.97</TD>
  <TD>0.98</TD>
</TR>

</TABLE>
<center>'''ТАБЛИЦЯ 2.3.Вплив геометричної складності знаку на його декодування'''</center>

Ще один чинник, згадуваний вище, - кількість інтерактивних елементів, що одночасно відображаються на екрані. Природно, на ефективність роботи з ними впливають і зорові характеристики користувача, і якість використовуваної знакової системи. Проте, при виборі потрібного елементу позначається ще одна характеристика користувача - сенсомоторная. Як приклад в таблиці 2.4 приведені достатньо усереднені значення безпомилковості (Рв) і часу (Тв) вибору необхідного елементу залежно від числа представлених на екрані.

<TABLE border="1" align="center">

<TR>
  <TD>Кількість інтерактивних елементів <br> на екрані (у активному вікні)</TD>
  <TD>Рв</TD>
  <TD>Тв, с</TD>
</TR>
<TR>
  <TD>3</TD>
  <TD>0.999</TD>
  <TD>1.5</TD>
</TR>
<TR>
  <TD>7</TD>
  <TD>0.997</TD>
  <TD>3.0</TD>
</TR>
<TR>
  <TD>10</TD>
  <TD>0.995</TD>
  <TD>4.0</TD>
</TR>
<TR>
  <TD>15</TD>
  <TD>0.970</TD>
  <TD>5.0</TD>
</TR>
<TR>
  <TD>20</TD>
  <TD>0.94</TD>
  <TD>7.0</TD>
</TR>
<TR>
  <TD>60</TD>
  <TD>0.92</TD>
  <TD>10.0</TD>
</TR>

</TABLE>

Очевидно, що приведені вище числові показники є вельми усередненими, і в реальному житті, ймовірно, не існує жодної людини, яка б їм повністю відповідала. Проте, вони виявляються справедливі для певних груп (категорій) користувачів. Представники кожній такої групи можуть відрізнятися від представників інший по цілому ряду чинників: по фізіологічних параметрах, по рівню комп'ютерної письменності, по досвіду роботи з конкретним застосуванням і т.д. Саме тому, приступаючи до розробки інтерактивного застосування, необхідно в першу чергу визначити (хоч би приблизно) категорію потенційних користувачів, для яких воно призначене.