RARP
Коли завантажується система з локальним диском, вона звичайно одержує свою IP адресу з конфігураційного файлу, що зчитується з диска. Однак для систем, що не мають диска, таких як X термінали або бездискові робочі станції, потрібний інший спосіб визначення власної IP адреси.
Кожна система в мережі має унікальну апаратну адресу, що призначається виробником мережного інтерфейсу (мережної плати). Принцип роботи RARP полягає в тому, що бездискова система може зчитувати свою унікальну апаратну адресу з інтерфейсної плати і послати RARP запит (широкомовний фрейм у мережу), де буде запит до кого-небудь відгукнутися і повідомити IP адресу (за допомогою RARP відгуку).
Незважаючи на те що концепція досить проста, її реалізація як правило значно складніше ніж ARP. Офіційна специфікація RARP знаходиться в RFC 903 [Finlayson et al. 1984].
Формат пакета RARP Формат пакета RARP практично ідентичний пакету ARP (див. малюнок на сторінці ARP). Єдина відмінність полягає в тому, що поле тип фрейму (frame type) для запиту або відгуку RARP встановлене в 0x8035, а поле op має значення 3 для RARP запиту і значення 4 для RARP відгуку. RARP запит є широкомовним, а RARP відгук звичайно персональний.
Проблеми з RARP полягають у тому, що він використовує широкомовні запити на канальному рівні, тому більшість маршрутизаторів не можуть перенаправляти RARP запити; а також у тому, що передається мінімум необхідної інформації: тільки IP адреса системи. Незважаючи на те що концепція RARP досить проста, реалізація RARP сервера залежить від системи. Також треба відзначити, що не всі TCP/IP реалізації надають RARP сервер.
