AGP і PCI-експрес.Різниця
AGP (Accelerated Graphics Port або Advanced Graphics Port) — це високошвидкісний інтерфейс, заснований на специфікації PCI, але створений спеціально для з'єднання відеокарт і системної плати. Шина AGP краще підходить для відеоадаптерів в порівнянні з PCI (не Express!) тому, що вона надає прямий зв'язок між центральним процесором і відеочіпом, а також деякі інші можливості, що збільшують продуктивність в деяких випадках, наприклад, GART — можливість читання текстур напряму з оперативної пам'яті, без їх копіювання у відеопам'ять; вищу тактову частоту, спрощені протоколи передачі даних і ін.
На відміну від універсальної шини PCI, AGP використовується тільки для відеокарт. Інтерфейс має декілька версій, остання з них — AGP 8x з пропускною здатністю 2.1 Гб/с, що в 8 разів більше початкового стандарту AGP з параметрами 32-біт і 66 Мгц. Нові системні плати з AGP вже не випускають, вони остаточно поступилися ринком рішенням з інтерфейсом PCI Express, але AGP дотепер має широке розповсюдження і дає достатню пропускну здатність навіть для нових відеочіпів.
Доступ до пам'яті
DMA (англ. Direct Memory Access) - доступ до пам'яті, в цьому режимі основною пам'яттю вважається вбудована відеопам'ять на мапі, текстури копіюються туди перед використанням з системної пам'яті комп'ютера. Цей режим роботи не був новим, за тим же принципом працюють звукові карти, деякі контролери тощо.
DME (англ. Direct in Memory Execute) - в цьому режимі основна і відеопам'ять перебувають ніби в загальному адресному просторі. Спільний простір емулюється за допомогою таблиці відображення адрес (англ. Graphic Address Remapping Table, GART) блоками по 4 Кб. Таким чином копіювати дані з основної пам'яті в відеопам'ять вже не потрібно, цей процес називають AGP-текстуруванням.
Специфікації AGP з'явилися в 1997 році, тоді Intel випустив першу версію опису, що включає дві швидкості: 1x і 2x. У другій версії (2.0) з'явився AGP 4x, а в 3.0 — 8x. Розглянемо всі варіанти докладніше:
AGP 1x — це 32-бітовий канал, що працює на частоті 66 Мгц, з пропускною здатністю 266 Мбайт/с, що в два рази вище за смугу PCI (133 Мбайт/с, 33 Мгц і 32-біт).
AGP 2x — 32-бітовий канал, що працює з подвоєною пропускною здатністю 533 Мбайт/с на тій же частоті 66 Мгц за рахунок передачі даних по двох фронтах, аналогічно DDR пам'яті (тільки для напряму "до відеокарти").
AGP 4x — такий же 32-бітовий канал, що працює на 66 Мгц, але в результаті подальших хитрувань була досягнута збільшена учетверо "ефективна" частота 266 Мгц, з максимальною пропускною здатністю більше 1 ГБ/с.
AGP 8x — додаткові зміни в цій модифікації дозволили одержати пропускну здатність вже до 2.1 ГБ/с.
Відеокарти з інтерфейсом AGP і відповідні слоти на системній платі сумісні в певних межах. Відеокарти, розраховані на 1.5 В, не працюють в 3.3 В слотах, і навпаки. Але існують універсальні роз'єми, які підтримують обидва типи плат. Для установки нової відеоплати на застарілу системну, що має роз'єм AGP 1.0, потрібно, щоб нова відеокарта мала універсальний роз'єм AGP 1.0/2.0: Але якщо нова відеокарта має роз'єм AGP 2.0, то примусити її працювати на старій системі не вийде. AGP 3.0 відеокарти мають такий же роз'єм, як показаний вище, і їх можна встановлювати на материнські плати із слотом AGP 2.0. Існують і відеокарти AGP 3.0 з універсальним роз'ємом, які можна встановлювати у тому числі і на системну плату з портом AGP 1.0. Не дивлячись на те, що версії AGP дійсно сильно відрізняються один від одного за теоретичними показниками, таким, як пропускна здатність, старіший і повільніший інтерфейс гальмувати роботу відеокарти буде не сильно, різниця в продуктивності в іграх при режимах AGP 4x і AGP 8x складає лише декілька відсотків, а то і ще менше.
Потрібно відзначити, що в перехідний період зміни слотів AGP на PCI Express виходили системні плати з гібридними рішеннями, що надають так звані слоти AGP Express. Ці слоти часто розміщувалися спільно з PCI Express x16 слотом, але вони не є повноцінними AGP слотами і працюють на швидкості звичних PCI слотів, що дає дуже низьку швидкість, яка дозволяє хіба що перечекати час переходу на повноцінне PCI Express рішення.
PCI Express (PCIe або PCI-E, не плутати з PCI-X), раніше відома як Arapaho або 3GIO, відрізняється від PCI і AGP тим, що це послідовний, а не паралельний інтерфейс, що дозволило зменшити число контактів і збільшити пропускну здатність. PCIe — це лише один з прикладів переходу від паралельних шин до послідовних, ось інші приклади цього руху: HyperTransport, Serial ATA, USB і FireWire. Важлива перевага PCI Express у тому, що він дозволяє складати декілька одиночних ліній в один канал для збільшення пропускної здатності. Багатоканальність послідовного дизайну збільшує гнучкість, повільним пристроям можна виділяти меншу кількість ліній з малим числом контактів, а швидким — більше.
Інтерфейс PCIe пропускає дані на швидкості 250 Мбайт/с на одну лінію, що майже удвічі перевищує можливості звичних слотів PCI. Максимально підтримувана слотами PCI Express кількість ліній — 32, що дає пропускну здатність 8 ГБ/с. А PCIe слот з вісьма робочими лініями приблизно співставний по цьому параметру з якнайшвидшою з версій AGP. Що ще більше вражає при врахуванні можливості одночасної передачі в обох напрямах на високій швидкості. Найпоширеніші слоти PCI Express x1 дають пропускну здатність одній лінії (250 Мбайт/с) в кожному напрямі, а PCI Express x16, який застосовується для відеокарт, і в якому поєднується 16 ліній, забезпечує пропускну здатність до 4 ГБ/с в кожному напрямі.
Казка "Жила була на світі баба по імені PCI, ну як і всі бабки незабаром стала вона старою і стали потрібні їй милиці і лінзи. Милиці - що б швидше пересуватися могла, лінзи - що б краще бачити. От і стала баба PCI швидше працювати і краще відтворювати графіку, тільки от біда, іншою трохи стала, раніше багато чого робити могла, а тепер тільки графіку. І звали її з тих пір AGP. Але старіла бабка і набагато повільнішою вона ставала, дуже повільною, та й роки здавали, а тут і внучка вже на зміну до неї підійшла, PCI-E (Express) кликати почали, та до того ж вона могла багато чого робити і крута була. Могла і маленьких приймати, типу 1-х, могла і по більше 4-х, та й 16-х могла, а останнім часом більше любить що б її 2 по 8-х на всю смугу її опрацьовували, от поки слово за слово, рознесли її до такого ступеня, що вона може 2 по 16-х в себе прийняти. Тіки вона в принципі ще крутіше, і багато різних девайсів обслужити може, хош 4-х 2 по 1-х та 2 по 8-х. Було б, як кажуть куди пхати, а вже працює вона на ура. Ну от і вся казка. "
....Вибравши відеокарту, ви вибрали і інтерфейс з допомогою якого буде підключатися відеокарта до материнської плати. Сьогодні стоїть вибір між AGP 8x ( в характеристиках AGP) і PCI Express x16 (PCI-E x16). На сучасних материнках, як правило, є слот (гніздо) лише для одного з вище зазначених інтерфейсів. Тобто, якщо ви вибрали відеокарту з інтерфейсом AGP 8x, то вам підійде лише та материнка, в якої буде AGP слот (гніздо). Ну і навпаки. Для PCI Express x16 інтерфейсу вам потрібен PCI Express x16 слот. Сьогодні різниця між цими інтерфейсами в продуктивності дуже мала. PCI Express x16 є новішим інтерфейсом, але сьогодні отримати більшу продуктивність завдяки цьому інтерфейсу не вдасться. Все ж таки, якщо ви плануєте з часом поміняти свою відеокарту на новішу, то варто віддавати перевагу PCI Express x16 , оскільки дуже скоро він повністю замінить AGP 8x .....
