7. Століття напівпровідників, мікроелектроніки та рідких кристалів приходить на зміну віку вакуумної електроніки
Створення електронних ламп дало поштовх бурхливому розвитку в 1910-1920-х рр.. радіозв'язку і радіомовлення, а поява в 1930-х рр.. передавальних і прийомних електронно-променевих приладів зумовило виникнення електронного телебачення.
В результаті сформувалася технологія приладів вакуумної електроніки, з'явилися заводи з виробництва таких приладів, які поклали початок розвитку електронної промисловості. До 1960-х рр.. вакуумна електроніка представляла практично всю електроніку.
Іоффе зробив ряд класичних робіт в області фізики твердого тіла, особливо в області напівпровідників, досліджувати які він почав першим у світі.
Першим напівпровідниковим матеріалом в електроніці став селен. У 1873 році американський фізик Сміт відкрив ефект зміни опору селенового стовпчика під дією світла. На цій основі було створено перший напівпровідниковий прилад – фоторезистор. У 1874 році німецький фізик Браун відкрив односторонню провідність контакту металу – напівпровідника. Це привело в 1900-1905 рр.. до використання напівпровідників в кристалічних детекторах для демодуляції радіотелефонних сигналів.
Олег Володимирович Лосєв обезсмертив своє ім'я двома відкриттями: він першим у світі показав, що напівпровідниковий кристал може посилювати і генерувати високочастотні радіосигнали, він відкрив електролюмінесценцію напівпровідників, тобто випускання ними світла при протіканні електричного струму. У 1923 році він отримав патент на детекторний приймач – гетеродин (крістадін).
Алфьоров в 2000 році отримав Нобелівську премію за роботи в галузі напівпровідникових гетероструктур та створення сучасної напівпровідникової оптоелектроніки і напівпровідникової лазерної техніки. В 1948 році У. Шоклі, У. Браттейн і Дж. Бардін винайшли транзистор.
У 1969 році дослідники з Bell Laboratories – Уіллард Бойл і Джордж Сміт сформулювали ідею приладу з зарядовим зв'язком для реєстрації зображень. У 1973 році компанія Fairchild почала промисловий випуск ПЗС-матриць.
У 1888 р. Рейнитцер відкрив рідкі кристали. Разом з Ф. Леманом вони описали незвичайні властивості рідких кристалів. У 1930-му році дослідники з британської корпорації Marconi отримали патент на їх промислове застосування.
Фергесон створив на базі рідких кристалів термодатчик. У 1966 році корпорація RCA продемонструвала прототип LCD – цифровий годинник. Перший в світі калькулятор був створений в 1964 р. корпорацією Sharp. У жовтні 1975 року за технологією TN LCD були виготовлені перші компактні цифрові годинники. У другій половині 1970-х почався перехід від восьмисегментних рідкокристалічних індикаторів до виробництва матриць з адресацією кожної точки. У 1976 році Sharp випустила чорно-білий телевізор з екраном діагоналлю 5,5 дюйма, виконаним на базі LCD-матриці.
Плазмові панелі з'явилися в 1999 році.
