4. Фізична культура Стародавнього Риму

Фізична культура Стародавнього Риму належить до суперечливих і його розвиток слід розглядати за трьома періодам державного будівництва Стародавнього Риму: фізична культура Царського періоду (>VIII-VI ст. е.), фізична культура Республіканського періоду (>VI-I ст. е.), фізична культура Імператорського періоду (31 р. е. – 476 р. е.). "Царський" період характеризується наявністю палестр Півдні Італії, де проживало греки, і навіть змаганнями Союзу міст, у програмі яких було включено вправи з бігу, гонках на колісницях, фехтуванню, боротьбі. На змагання Союзу міст запрошувалися представники інших народів, міст-полісів. Поступово цій формі фізичної культури себе зжила,т.к. змагання стали мати суто "римський" характер. У VI в. е. у Давньому Римі почали налагоджувати уявлення світського характеру, відповідали які не жерці, а посадові особи. Найбільш ранніми римськими цивільними святами вважаються Римські гри. Вони тривали 14-15 днів і влаштовувалися перед бойовими походами, із нагоди перемоги або ухвалення присяги. Їх постійним місцем проведення вибрали долина міжПалантином іАвентином, де була споруджено перший цирк. Другий період у розвитку суспільства Стародавнього Риму різко змінив характер фізичної культури. Представники чоловічої статі стали проводити кращі свої роки у військові табори, фізична підготовка була жорсткої та всебічної – вправи у плаванні, стрибках завдовжки, подоланні перешкод тощо. проводились оголеному вигляді й з повним бойової викладці, вагу якої сягав 25-30 кг. Постійно влаштовувалися тривалі марш-кидки і переходи на 30-40 км зі швидкістю пересування 6 км/год. У цьому вікові особливості не враховувалися. Ідеалом суспільної свідомості ставвоин-легионер, який зневажав публічні змагання. Попри усе це, було бпогрешением проти історичної правди стверджувати, що Римської Республіки не використовували інших форм фізичної культури. У вищих колах збереглися традиції займатися вправами з гантелями, іграми. Багаті патриції будували зі своїми будинках >сферистереуми, де грали у м'яч і плавали. У сім'ях середнього достатку юнаки виховувалися батьками – отримували ази граматики і арифметики, навчалися верхової їзді і володінню зброєю. Поміж себе молодики вправлялися в метанні списи, билися на кулаках й боролися. Проте, це могло шліфувати їх майстерність,т.к. публічні змагання були "модними не були". Проримлянах філософ Сенека писав: "…недалекі люди, тіла якихупитани, а розум грубий. У Римі давно забули про красу та грації людського потужні мізки і тіла". З III в. е. у Давньому Римі засновуються нові уявлення:Плебейские гри,Аполлонови іМегаленские гри, і навітьфлоралии, на вшанування богині Флори. Ці святкування були щорічними, тривалість їх становили 6-7 днів. Крім регулярних (ординарних) ігор, у Давньому Римі могли влаштовуватися екстраординарні свята полюбоиу випадку й побажанню магістрату. Загальна сума святкових гулянь римлян перевищувала 76 днів на рік. На відміну від давньогрецьких агонів, гри акторів-професіоналів у в Давньому Римі було винесено: по-перше - урочистим ходом на чолі з помпою (тобто. організатором ігор); по-друге - безпосереднім проведенням змагань в цирках; по-третє - сценічними уявленнями тут; по-четверте - масовими частуваннями. Характеристика фізичної культури була повної без згадки гладіаторських боях, які з'явились у кінці III в. е. Ідея боїв була запозичена з грецьких обрядів посвяти. Гладіатор (від латів. ">глядиус") означає що носить меч.Гладиаторские школи стали відкриватися в усіх регіонах Стародавнього Риму. На чолі підготовки які йдуть до страти стоялиланиуси (м'ясники). Для страшних видовищ римлянами Республіканського періоду стали зводитись універсальні споруди, мають чудові арени, у яких одночасно вели поєдинок сотні гладіаторів. Прикладом таких споруд може бути Колізей, яка вміщує понад300тис. глядачів. Жорстоке ставлення до гладіаторам привело в 74-71 рр. е. до великим повстань, найвідомішим із яких є повстання під керівництвом Спартака. Третій період, що йогоИмператорским, поклав край цивільним війнам і зовнішньому кризи. Фізична культура перетворилася на предмет "турботи імператорської влади". Стали будуватися розкішні споруди – терми, які включають лазні, басейни, численні фонтани, майданчики для ігор із м'ячем, криті коридори для бігу і стрибків, зали для філософських розмов, бібліотеки, картинні галереї. У термах римляни займалися фехтуванням, вправами з гирями, рухливими іграми, гімнастикою, і навіть брали участь у змаганнях. Відновилися імператором Августом відновилися змагання на колісницях, що проводилися цирках. Найпопулярнішим був Великий цирк. У цей час у Давньому Римі стали виділяти "зірок" серед наїзників і гладіаторів. Їх обдаровували замками, золотийутварью, свободою. Заробіток такий зірки часом дорівнював 100 заробіткам адвокатів. Наприкінці Імператорського періоду були перші фізкультурні об'єднання, фракції, партії, хвилювання на стадіонах. З їхньою появою арени цирків перетворилися на політичні баталії. Найвідомішими були фракції синіх і зелених. Щоб запобігти хвилювання імператор Юстиніан закрив все споруди фізичної культури, крімВизантийского іподрому. Проте, згодом і не уникнув найбільшого повстання уболівальників "Ніка", при придушенні якого загинуло 30 тис. людина. Так було покладено край древнім формам фізичної культури.