1820 рік. Винайдення Фотографії
Фотографія
Фотогра́фія (від грецького φώς (φωτός) — світло та γράφω — пишу) — сукупність різноманітних науково-технічних засобів і технологій, які мають на меті реєстрацію одиничних довготривалих зображень об’єктів за допомогою світла.
Фотографія за використанням науково-технічних засобів може умовно бути поділена на:
Фотографію традиційну (аналогову), яка базується на досягненнях оптики та хімічних технологій в галузі світлочутливих матеріалів. Аналогова фотографія у свою чергу поділяється на монохромну (зокрема, чорно-білу) та кольорову.
Фотографію електронну, яка базується на електроннооптичних технологіях і технічних засобах, як аналогових, так і цифрових (або дігітальних) - цифрова фотографія
Принцип дії фотографії заснований на фіксуванні за допомогою хімічних і фізичних процесів зображень, одержуваних за допомогою світла або електромагнітних випромінювань інших діапазонів хвиль.
Зображення за допомогою відбитого від предметів світла одержували ще в далекій давнині й використовували для живописних і, можливо, технічних робіт. Використовувався метод, названий пізніше ортоскопічною фотографією, який не вимагає оптичних приладів, а тільки вузьких щілин або малих отворів. Зображення проектувалися на протилежні від цих щілин або отворів поверхні.
Пізніше метод був удосконалений за допомогою оптичних приладів, що розміщувались на місці щілини або отвору. Метод послужив основою для створення камери, що оберігає одержуване зображення від засвітлення. Після винаходу методу фіксації зображення відразу або майже відразу декількома винахідниками, камера-обскура стала конструктивним прообразом фотографічного апарата.
Назву «фотографія» було обрано як найбільш милозвучну з декількох варіантів у Французькій академії в 1839 році.