Традиції Великої Британії

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

ВСТУП

Традиції в Англії - це горезвісні три кити, на яких тримається земля. До деяких аспектів життя англійці ставляться з особливою повагою. Звичаї та традиції Великобританії помітно відрізняються від інших націй. Британці неймовірно пишаються цим і намагаються не зраджувати своїм принципам. До цих пір у них зберігається лівосторонній рух і дуже популярна гра в крикет. Вони дуже неохоче поміняли свої обожнені дюйми на сантиметри, пінти на літри, перейшовши на десяткову систему мір. Але, незважаючи на те, що вся Європа вимірює відстань кілометрами, британці не бажають змінювати свої милі.

Англійці дотримуються своїх традицій, деякі з яких стали частиною повсякденного життя, а інші перетворилися на театральні видовища. Актуальність дослідження. Вивчення культури англомовних країн є невід’ємною частиною професії перекладача. На цьому етапі слід поставитися відповідально до цієї теми.

Під час написання реферату було зроблено літературний пошук та використані певні джерела для дослідження теми. Реферат складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1. НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ БРИТАНЦІВ

1.1 Формування традицій

У 1605 р. Гай Фокс, що очолив "порохову змову", спробував висадити будівлю парламенту. З тих пір 5 листопада кожного року варта, одягнена в старовинні костюми, з ліхтарями і алебардами, обшукує підвали і закутки палацу, хоча наперед відомо, що ніяких бочок з порохом там немає.

Якщо засідання палати общин закінчується пізно вночі, то і зараз під зведеннями палацу можна почути вигук: "Хто йде додому?". У давнину темні лондонські вулиці не були безпечні, і парламентарії вважали за краще повертатися додому, зібравшись великою компанією. Нині будівля Вестмінстерського палацу і оточуючі його вулиці залиті електричним світлом, а членів парламенту чекають біля під’їзду автомашини. Але традиція зберігається.

1.2 Етикет

У навчальних закладах і установах англійці люблять сидіти на столах. Часто можна бачити вчителя, що сидить на шкільному столі і пояснює учням урок.

В Англії велике значення надається манерам під час харчування. Руки слід тримати на колінах, а не на столі. Столові прибори не знімаються з тарілок, оскільки підставки для ножів в Англії не вживають. Ніж повинен весь час знаходитися в правій руці, виделка – в лівій. Кінці виделки слід обертати до тарілки. Різні овочі подаються одночасно з м’ясними стравами, тому слід покласти на виделку маленький шматочок м’яса і ножем набрати на нього овочів. Шматочок м’яса повинен підтримувати овочі на увігнутій стороні зубів виделки. Наколювання на виделку хоч би однієї горошини свідчить про погане виховання.

За столом не дозволяється проводити приватні розмови

Всі повинні слухати того, хто говорить. Не слід цілувати руки або публічно робити комплімент: "Яке у вас плаття!" або "Як чудовий цей торт!" – це розцінюється як велика неделікатність.

Часто говорять про ввічливість англійців. Дійсно, скрізь Вам посміхатимуться, в магазинах, кафе, вокзалах, у готелі Ви чутимете неодмінне "спасибі", "будь ласка". Можливо, жителі Британських островів і здаються трохи холоднуватими в спілкуванні, але це дуже гостинна країна, яка уміло і любовно зберігає свою культуру і традиції, приваблюючи до себе тисячі туристів з Нового і Старого Світу.

== 1.3 Національна кухня

==

У кулінарії англійці так само прихильні до традицій, як і до багато чого іншого. На сніданок англійці віддають перевагу вівсяній каші і кукурудзяним пластівцям. Закінчується сніданок чаєм і підрум’яненим тостом з апельсиновим джемом. Ланч, або другий сніданок, починається в 13. 30, в 17. 00 – чай або легкий обід і в 19. 00 – вечеря.

Популярні різноманітні закуски і бутерброди. З перших страв поширені супи-пюре і бульйони, але подають їх рідко.

У раціоні харчування англійців багато м’яса. Його запікають цілком з кров’ю або розрізають на стейки і зажарюють. До м’яса подають підливку, запечені овочі (звичайно картопля) і пікулі.

У англійській національній кухні немало традиційних страв. Широко відомі пудинги, які подають до м’яса і на десерт, піджарки, картопляні запіканки з яловичим, баранячим фаршем і рибою. На Різдво готують різдвяний пудинг, на Паску – хрестові булочки, до дня Гая Фокса

– картоплю з сосисками. Традиційна святкова страва – фарширована індичка з овочевим гарніром.

З хмільних напоїв особливо популярно пиво – чорний ель і портер, причому особливо цінується бочкове пиво, а також віскі, джин, бренді, ром, портвейн.

У маленьких кафе і на вулицях Лондона подається риба із смаженою картоплею. Чорну каву в Англії подають у великих кухлях і неміцну. Англійці віддають перевагу чаю. [2, с. 174]

У ресторані офіціант дякує за замовлення.

РОЗДІЛ 2. СВЯТА ТА ВИХІДНІ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

2.1 Королівські свята

У Великій Британії офіційні свята у кожного регіону свої. Фактично, в королівстві немає жодного загальнонаціонального свята. Щоправда, день народження Королеви, який святкується офіційно зазвичай в одну з перших двох субот у червні, відзначається як державне свято британськими чиновниками.

В Англії, Уельсі та Північній Ірландії відзначаються як свята і є неробочими Велика п'ятниця, другий день Великодня, Духів понеділок (понеділок, що настає за сьомою неділею після Великодня), останній понеділок серпня, Різдво і день різдвяних подарунків (Boxing Day, другий день Різдва). У Північній Ірландії День святого Патрика 17 березня та річниця битви на річці Бойн 12 липня також вважаються офіційними святами. У Шотландії п'ять офіційних свят, що є неробочими днями: Новий рік, Велика п'ятниця, перший понеділок травня, останній понеділок серпня і Різдво.

2.2 Календар свят

1 березня – День Святого Девіда (St. David's Day)

Святий Девід – заступник Уельсу. Це свято дуже важливе для жителів Уельсу, які носять у цей день в петлицях нарциси - емблему країни.

9 березня – День співдружності

17 березня – День Святого Патрика (St. Patrick's Day)

День заступника Ірландії. На відміну від жителів інших країн Об'єднаного Королівства, ірландці дуже активно відзначають день Святого Патрика. Він святкується не лише в самій Ірландії, але і скрізь, де є хоч якесь скупчення цього веселого народу. Наприклад, у Нью-Йорку цього дня проводиться парад.

кінець березня – День матері (Mother's Day)

За вікторіанських часів дітей посилали працювати далеко від домівки в ранньому віці, а кошти, зароблені ними, пересилали в сімейний бюджет. Один день у рік дітям дозволялося провести вдома разом з батьками. Вони приносили матерям (і бабусям) невеликі подарунки, наприклад, букетики квітів або свіжі яйця. Тепер у цей день діти дарують матерям і бабусям букетики квітів і виконують за них всю домашню роботу.

1 квітня – День дурня (April Fool's Day)

Це свято виникло за часів середньовіччя, хоча тоді воно мало дещо інший вигляд: цього дня слуги ставали господарями, а господарі слугами. За століття традиції змінилися, і тепер 1 квітня - день жартів та

21 квітня – День народження королеви Єлизавети II (справжній)

2-а субота червня – День народження королеви (офіційний)

Офіційний день народження правлячого монарха святкується в другу суботу червня. Він відзначається церемоніальним парадом в Уайтхоллі (Whitehall), на якому присутня королівська родина, запрошені нею гості і просто глядачі. Ця церемонія бере свій початок з кінця сімнадцятого століття, коли було прийнято проносити прапори перед солдатами, аби ті могли їх побачити і запам'ятати. З 1748 року парад з урочистим пронесенням прапорів перед військом став проводитися в офіційний день народження монарха. Під час церемонії королева інспектує війська, а після неї вона дає великий бал, де збирається все вельможне панство держави.

24 червня – Midsummer's Day

Традиційно вважається найдовшим днем року. У цей день всі друїди вирушають до стародавнього Stonehenge і спостерігають за тим, як сонце світить на знаменитий Heel stone. Для друїдів це свято є найважливішою подією року, решті ж жителів островів абсолютно не до нього.

31 жовтня – Hallowe'en (Hallows Evening)

Вечір перед Днем всіх святих, коли духи і привиди звільняються і нишпорять вулицями у пошуках людей. За давніх часів люди в цей день не виходили на

вулицю і зачиняли всі вікна та двері, аби не дати злим духам проникнути в дім. У наш час це свято відзначають весело та гучно. Діти вбираються в костюми чудовиськ і ходять сусідськими будинками, вимагаючи солодощів. Також цього дня влаштовують маскаради і виставляють у вікно порожній гарбуз з вирізаними очима і ротом та свічкою всередині, аби віднадити духів.

2.3 Різдвяні традиції

24-25 грудня – Різдво (Christmas)

Звичай вішати шкарпетки для подарунків прийшов із Англії. Санта Клаус одного разу упустив кілька золотих монет, коли спускався вниз по димарю. Монети б провалилися у пічку і пропали, якби вони не потрапили у шкарпетку, яку була повішено для просушування. Відтоді діти вішають шкарпетки на камін у надії знайти їх повними подарунків. Діти пишуть листи Санта Клаусу з описом їхніх бажань, але замість того, щоб відправляти їх поштою, вони кидають їх у вогонь. А Санта Клаус старанно читає дим. Будинок прикрашають хвойними гілками і лісовими ягодами. Ця традиція дотримувалася задовго до хрещення Англії. Гілки і ягоди приносили у дім, щоб розігнати зимовий смуток і нагадати, що весна вже не за горами. Омелу (mistletoe) можна знайти на яблунях і вербах. Її розвішували по будинку ще древні друїди, які вірили, що омела володіє містичними силами, які приносять успіх дому і відлякують злих духів. Різдвяну ялину стали прикрашати на Різдво близько тисячі років тому у Німеччині, коли святий Боніфацій, який навернув німців до християнства, за легендою наткнувся на групу язичників, які мали намір принести у жертву дубу хлопчика. У люті святий Боніфацій зрубав великий дуб і, на його здивування, з дубового пня виросла ялина. Святий сприйняв це як знак християнської віри. Лише у шістнадцятому столітті ялинки стали приносити додому. Прикраса різдвяної ялинки, хоч і споконвічно німецький звичай, стала дуже популярною з 1841 року, коли принц Альберт наказав принести і прикрасити ялинку у Віндзорському замку для його дружини Вікторії та їхніх дітей. Ялинки прикрашали свічками доти, поки не винайшли електричні гірлянди. У Святвечір діти залишають пироги з м'ясом і бренді для Санда Клауса і моркву для оленів. За традицією до святкового обіду, крім усього іншого, подаються різдвяні крекери. Коли їх розламують (зрозуміло, з гучним тріском), звідти випадає святковий паперовий головний убір у формі корони, іграшка або подарунок і святковий жарт. Подарунки відкриваються вранці на Різдво. Діти прокидаються дуже рано вранці і знаходять шкарпетку, повну подарунків, у ногах ліжка і подарунки на підлозі. Пізніше сім'я збирається разом, щоб відкрити всі подарунки, які були залишені під ялинкою.

== 2.4 Дозвілля

==

Своєрідний історичний розвиток Англії наклав відбиток на більшість сторін її життя - на побут і громадське життя, зміст і характер проведення дозвілля

Англія - батьківщина багатьох спортивних ігор. Цій країні, особливо в наш час, належить світова першість у створенні нових ігор. Крикет, кеглі, рекете, скрембл та інші - національні ігри англійців. [1, с. 34]

В Англії щороку відбувається змагання з ходіння по воді. Такий спосіб пересування полягає в тому, що людина залазить до контейнера зі спеціального міцного пластика. Потім контейнер герметично закупорюють, запасу повітря вистачає на шість годин. А вже спосіб пересування потрібно вибрати самому: можна просто крокувати можна повзти на чотирьох або ще якось. Це справа смаку й бажання. Однак ця розвага пов'язана з небезпекою.

У країні працює багато найоригінальніших клубів. Один з них - клуб небезпечного спорту. Обід на вулкані - лише одна з ексцентричних розваг цього клубу. Приймання перших його членів відбувалося на краю стрімких прибережних скель у Шотландії, після чого всі вони повинні були стрибнути в крижані хвилі. Члени клубу спускалися з альпійських гір, сидячи верхи на брилах льоду, але улюбленими їх номерами залишаються стрибки з мостів і хмарочосів.

А ось цим спортом - запуск паперових голубів - займаються дорослі. Навіть проводяться міжнародні чемпіонати.

Подія, про яку йтиметься далі, відбувається регулярно ось уже понад 700 років. Кожного року, починаючи з літа 1267-го, в англійському місті Егремонт розгортається яблучний базар. Розваги досить екзотичні, хоч для даного свята й традиційні - піднімання по стовпу, вимазаному жиром, змагання бардів, які виконують сентиментальні, жартівливі та мисливські пісні. Проте окраса програми - всесвітній чемпіонат... пик. Не варто обурюватися - в цьому терміні немає нічого образливого: в Егремонті насправді збираються з усього світу ті, хто вміє кривлятися.


2.4 Дозвілля

Своєрідний історичний розвиток Англії наклав відбиток на більшість сторін її життя - на побут і громадське життя, зміст і характер проведення дозвілля

Англія - батьківщина багатьох спортивних ігор. Цій країні, особливо в наш час, належить світова першість у створенні нових ігор. Крикет, кеглі, рекете, скрембл та інші - національні ігри англійців. [1, с. 34]

В Англії щороку відбувається змагання з ходіння по воді. Такий спосіб пересування полягає в тому, що людина залазить до контейнера зі спеціального міцного пластика. Потім контейнер герметично закупорюють, запасу повітря вистачає на шість годин. А вже спосіб пересування потрібно вибрати самому: можна просто крокувати можна повзти на чотирьох або ще якось. Це справа смаку й бажання. Однак ця розвага пов'язана з небезпекою.

У країні працює багато найоригінальніших клубів. Один з них - клуб небезпечного спорту. Обід на вулкані - лише одна з ексцентричних розваг цього клубу. Приймання перших його членів відбувалося на краю стрімких прибережних скель у Шотландії, після чого всі вони повинні були стрибнути в крижані хвилі. Члени клубу спускалися з альпійських гір, сидячи верхи на брилах льоду, але улюбленими їх номерами залишаються стрибки з мостів і хмарочосів.

А ось цим спортом - запуск паперових голубів - займаються дорослі. Навіть проводяться міжнародні чемпіонати.

Подія, про яку йтиметься далі, відбувається регулярно ось уже понад 700 років. Кожного року, починаючи з літа 1267-го, в англійському місті Егремонт розгортається яблучний базар. Розваги досить екзотичні, хоч для даного свята й традиційні - піднімання по стовпу, вимазаному жиром, змагання бардів, які виконують сентиментальні, жартівливі та мисливські пісні. Проте окраса програми - всесвітній чемпіонат... пик. Не варто обурюватися - в цьому терміні немає нічого образливого: в Егремонті насправді збираються з усього світу ті, хто вміє кривлятися.

ВИСНОВКИ

Великобританія - країна традицій. Великобританія уособлює сучасну цивілізацію і багатовікову історію.

Традиція — це елементи культури, що передаються від покоління до покоління і зберігаються протягом тривалого часу. Традиції тією чи іншою мірою і в тих чи інших формах присутні в будь-якому суспільстві і практично в усіх сферах культури. Традицію можуть утілювати певні суспільні інституції, норми поведінки, цінності, ідеї, звичаї, обряди.[1, с. 112]


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Філософський енциклопедичний словник/В.І.Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. – 570 с. 2. 3. Традиція. Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. – 356 с.