Таьлиця до проекту "Особливості суспільного ладу Китаю" ФІП, 2015-2016рр.

Філософські вчення	Період, засновники	Вплив філософських вчень на правову систему Китаю
Даосизм	604 до н. е. Лао Цзи: трактат "Дао де цзин", Лаоський трактат, міф про Пань гу.	Грунтується на ідеї співіснування небесної волі і природного ходу речей, природної закономірності (дао), що визначає закони неба, природи і суспільства. Завдання людини полягає в пізнанні природного ходу речей, що пов'язано з перебуванням людини на шляху природності, яка обумовлює гармонію світу і, як наслідок, - злиття людини з природою.Держава також повинна управлятися не законами, придуманими людиною, нехай навіть мудрими, а "природним законом", який однаковий як для небесних, так і для земних справ. Тому складні закони і заборони розглядаються не лише зайвим прикрашенням, але можуть призвести державу до краху. Тут можливий лише один шлях - безумовне слідування природному закону дао.
Конфуціанство	V ст до н.е, Конфуцій: праці "Цуй Шу","Цзо чжуань".	Розрізняє світ природи і світ людини, між ними істотна відмінність. Світ природи управляється вічними законами природи, однак вони не управляють безпосередньо світом людини. Світ людини повинен прагнути до гармонії зі світом природи, і для досягнення такої гармонії він повинен формувати правила гармонійної поведінки. Суспільні відносини є частиною суспільної думки, що підкреслює вторинність регулювання суспільних відносин перед вічними законами природи. Внаслідок цього, можна говорити про перевагу норм моралі перед правовими нормами. Необхідно формувати внутрішній світ людини, її мораль, які сприяють тому, щоб вона прийняла на себе зобов'язання, продиктовані її соціальним становищем і забезпечують її добру і мудру поведінку в суспільстві. Ця обставина визначає місце людини в сім'ї, колективі, суспільстві.
Легізм	Гуань Чжун (VIII до н. е), Шан Ян (IV ст. до н. е..), Хань Фей (III ст. до н. е..).	Концепція легізму виходить з того, що влада повинна ґрунтуватися не стільки на доброчинності правителів, скільки на правлінні законів. Легісти вважали, що жорсткі закони є єдиним способом регулювання відносин держави і його населення. Основна ідея зазначеної концепції полягала в рівності всіх перед законом, наслідком чого стала ідея роздачі титулів не за народженням, а за реальними заслугами, згідно з якою будь-яка проста людина мала право брати участь в управлінні державними справами. Рівність усіх перед законом передбачала регулювання всього суспільного життя з боку позитивного права (фа), яке виступає як стандарт і мірило поведінки люд