Сторінково-сегментна організація пам'яті
Оскільки сегменти мають змінну довжину і керувати ними складніше, чиста сегментація зазвичай не настільки ефективна, як сторінкова організація. З іншого боку, видається цінною сама можливість використати сегменти як блоки пам'яті різного призначення змінної довжини.
Для того щоб об'єднати переваги обох підходів, у деяких апаратних архітектурах (зокрема, в ІА-32) використовують комбінацію сегментної та сторінкової організації пам'яті. За такої організації перетворення логічної адреси у фізичну відбувається за три етапи.
1. У програмі задають логічну адресу із використанням сегмента і зсуву.
2. Логічну адресу перетворюють у лінійну (віртуальну) адресу за правилами, заданими для сегментації.
3. Віртуальну адресу перетворюють у фізичну за правилами, заданими для сторінкової організації.
Перетворення адрес в архітектурі ІА-32
Особливості реалізації описаних трьох етапів перетворення адреси в архітектурі ІА-32.
1. Машинна мова архітектури ІА-32 (а, отже, будь-яка програма, розроблена для цієї архітектури) оперує логічними адресами. Логічна адреса, як було зазначено раніше, складається із селектора і зсуву.
2. Лінійна або віртуальна адреса — це ціле число без знака завдовжки 32 біти. За його допомогою можна дістати доступ до 4 Гбайт комірок пам'яті. Перетворення логічної адреси в лінійну відбувається всередині пристрою сегментації (segmentation unit) за правилами перетворення адреси на базі сегментації, описаними раніше.
3. Фізичну адресу використовують для адресації комірок пам'яті в мікросхемах пам'яті. її теж зображають 32-бітовим цілим числом без знака. Перетворення лінійної адреси у фізичну відбувається всередині пристрою сторінкової підтримки (paging unit) за правилами для сторінкової організації пам'яті (лінійну адресу розділяють апаратурою на адресу сторінки і сторінковий зсув, а потім перетворюють у фізичну адресу із використанням таблиць сторінок, кеша трансляції тощо).
Необхідність підтримки сегментації в ІА-32 значною мірою пов'язано з необхідністю зворотної сумісності зі старими моделями процесорів, у яких була відсутня підтримка сторінкової організації пам'яті. Сучасні ОС часто обходять таку сегментну організацію майже повністю, використовуючи в системі лише кілька загальних сегментів, причому кожен із них задають селектором.