Стаття до проекту "Моє рідне місто та село" Шрама Романа

Моє рідне місто Кіровоград

Географія і клімат

Геологічна будова, ґрунти і корисні копалини[ред. • ред. код] Геологічна будова території Кіровограда зумовлена його розташуванням на площі Українського кристалічного щита та його структурної одиниці — Кіровоградського тектонічного блоку, в основі якого лежить давній докембрійський фундамент, складений гранітами, гнейсами, чарнокітами, габро-лабрадоритами.

Ґрунти — чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на лесових породах. Мають високу природну родючість, хоч в орному шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру.

Корисні копалини на території і в околицях Кіровограда представлені, перш за все, будівельною сировиною. Відомими є Кіровоградські родовище вогнетривких глин і гранітне родовище, розташоване на правому березі ріки Сугоклії. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами бурого вугілля (Балашівсько-Кіровоградське родовище) та урану. Є поклади високоякісного піску, придатного для виробництва скла.

Клімат

Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм[8] (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.

Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року[7].

За останні 100—120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року[7].

Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/с

Адміністрація

Докладніше: Кіровоградська міська рада та Міські голови Кіровограда До складу Кіровоградської міської ради[13] входять 76 депутатів, що обираються громадою міста строком на 5 років. Секретарем Кіровоградської міської ради є Волков Ігор Вікторович[14].

Виконавчу владу в місті очолює міський голова[15] та Виконавчий комітет, який складається з 15 членів[16]. Йому підпорядковані 5 департаментів, кожен з яких відповідає за певну сферу міського життя: економіки та фінансів; житлово-комунального господарства; розвитку торгівлі, побутового обслуговування, транспорту та зв'язку; містобудування та капітального будівництва; адміністративний; 8 управлінь, 10 відділів, 2 служби (контрольна й у справах дітей), реєстраційна палата та міський Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Мером Кіровограда (з листопада 2010 року) був Олександр Саінсус, член Партії регіонів. За результатами виборів до місцевих органів влади, що відбулися 31 жовтня 2010 року до Кіровоградської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі було обрано 38 депутатів, що представляють 6 політичних партій, та 38 депутатів, обрані в одномандатних мажоритарних виборчих округах. Партійний склад міської ради такий: Партія регіонів (40 депутатів, з них 14 за партійними списками), ВО «Батьківщина» (18 депутатів, з них за партійними списками — 12), Фронт Змін (5 депутатів, з них за партійними списками — 4), Солідарність жінок України (3 депутати за партійними списками), Сильна Україна (3 депутати, з них 2 за партійними списками) Комуністична партія України та Соціалістична партія України (по 2 депутати за партійними списками), Народна партія і Партія «Солідарність» мають по 1 депутату, обраному за мажоритарними округами[17].

29 травня 2014 року Кіровоградська міська рада прийняла відставку міського голови Олександра Саінсуса[2]. Керувати міським господарством до наступних виборів міського голови відповідно до чинного законодавства буде секретар міської ради Іван Марковський.

Медицина

Міську лікарню в Кіровограді (тоді Єлисаветграді) було відкрито в 1823 році — вона була на 54 ліжка, за лікування в ній треба було платити 30 копійок на день для місцевого населення і 50 — для приїжджих[8].

Нині охорону здоров'я в Кіровограді здійснюють 17 закладів лікувального і профілактичного спрямування. Серед них:

Перша міська лікарня; КЗ «Поліклінічне об'єднання м. Кіровограда»; Центральна міська лікарня; Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги і станція ШМД; 5-та міська поліклініка; 2 пологових будинки; дитяча поліклініка № 1 і дитяча міська лікарня; декілька стоматологічних поліклінік, в тому числі і дитяча, міськтубдиспансер та деякі інші спеціалізовані медзаклади У Кіровограді (та його околицях) діють 11 музеїв:

Музеї та бібліотеки

обласний краєзнавчий музей; на правах відділів краєзнавчого музею: заповідник-музей «Хутір Надія»; меморіальний музей М. Л. Кропивницького; музей історії українського хореографічного мистецтва; обласний художній музей; художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна; музей Генріха Нейгауза; літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого; музей музичної культури імені Кароля Шимановського; народний меморіальний музей Юлія Мейтуса; історичний музей «Євреї Єлисаветграда». Окрім фінансованих з міського бюджету, є низка відомчих музеїв, деякі з яких відкриті для загального огляду, — серед них Музей історії заводу «Червона зірка» та Музей Кіровоградської обласної лікарні[74]. Велике й цінне зібрання стародруків зберігається у відділі краєзнавства та рідкісної книги обласної універсальної бібліотеки ім. Д. I. Чижевського.

Серед сучасних кіровоградських краєзнавців та істориків — Юрій Матівос, Сергій Шевченко, Анатолій Авдєєв, Василь Бондар, Костянтин Шляховий[75], Юрій Тютюшкін[76], Павло Босий тощо.

У Кіровограді діє розгалужена мережа бібліотечних закладів. Головні бібліотеки міста і регіону[77]:

Спорт

Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського (вул. Велика Перспективна, 24)[78]; Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка (вул. Декабристів, 6/15); Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. А. П. Гайдара (вул. Шевченка 5/22). У Кіровограді розвивається як професіональний, так і аматорський спорт, для чого створено і діє відповідна спортивна інфраструктура.

Спортивні споруди Кіровограда (станом на кінець 2000-х років): 4 стадіони; 202 спортивних майданчики; 1 водноспортивна база; 4 тенісних корти; 8 футбольних полів; 20 стрілецьких тирів; 66 спортивних залів; 93 приміщення для занять фізкультурно-оздоровчою роботою, серед яких 48 обладнані тренажерами; плавальний басейн; атлетичне містечко з тренажерним обладнанням; 4 футбольних поля зі штучним покриттям[8] У вказаний період у місті працювало 13 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 1 — ШВСМ, в яких займається 6,6 тис. дітей. Залученню дітей до занять спортом сприяє робота фізкультурно-спортивних товариств, спортивних клубів та громадських об'єднань.

Центральною спортивною ареною Кіровограда є футбольний стадіон «Зірка» місткістю в 14 628 глядачів[91], що є домашнім полем для футбольного клубу першої ліги «Зірка».

Розвиток професіонального спорту в Кіровограді відбувається здебільшого на базі СДЮШОР «Надія», що має у своєму розпорядженні велику багатофункціональну спортивну споруду.

У Кіровограді є давні бейсбольні традиції. Кіровоградці є 12-разовими чемпіонами України та багаторазовими володарями Кубку України[92].

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата	Історична подія
Заснування у	1754
Статус міста з	1784
Відкриття першого українського театру	1882
епохальним став запуск підприємства англійців Братів Ельворті	1874
відкрито електричний трамвай	1897
Окуружний центр УСРР	Від 1923
з новим перейменуванням на Кіровоград стало обласним центром	1939
Рада Народних Комісарів УСРР прийняла постанову про відкриття у місті інституту народної освіти	1930
Стоврення кіровоградського музичного училища	1959

Ресурси:

• Посилання на презентацію у [1];

• Посилання на власний фотоальбом у [2];

• Посилання на власний блог у [3];

• Посилання на добірку відеоматеріалів

• Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

• Посилання на спільний груповий постер.