Стаття до проекту "Моє рідне місто або село" Тай Олександра
Головна синагога
Зміст
План
- Що ж таке синагога?
- Походження синагоги.
- Елементи синагоги.
- Опції синагоги.
- Синагогальна служба.
- Синагога в Кіровограді
Синагога
Синаго́га (від грец. συναγωγή - зібрання, спільнота; івр. בית כנסת — бейт кнессет, тобто дім зборів, зібрань) — юдейський молитовний будинок чи приміщення, де юдеї моляться Богові. Також громада віруючих юдеїв які поклоняються в одній синагозі та формують собою спільноту. Зазвичай являє собою споруду характерної архітектури. Щоправда, за юдейськими релігійними правилами, синагогою може бути будь-яке приміщення, яке було освячене за спеціальним обрядом. Згідно з Талмудом, споруда синагоги повинна розміщуватись у центрі єврейського поселення, як правило, на підвищенні і бути домінантою всієї прилеглої території. Синагога не тільки зробила вирішальний вплив на формування юдаїзму, але й послужила основою вироблених в християнстві і ісламі форм громадського богослужіння.[Джерело?] Традиція надає синагозі величезне значення в єврейському житті. Талмуд вважає, що вона поступається за святістю тільки Храму, і називає її мікдаш меат - «мала святиня» [1], як сказано: Я видалив їх до народами та розпорошу їх по країнах, але Я став для них святилищем малим в країнах, куди прийшли вони.
Походження синагоги
Більшість істориків вважають[Джерело?], що синагоги з'явилися близько двадцяти п'яти століть тому в Вавилоні, за кілька років до руйнування Першого Храму. Євреї, вигнані до Вавилону, стали збиратися в будинках один одного, щоб разом молитися і вчити Тору. Пізніше були побудовані спеціальні будівлі для молитви - перші синагоги. На початку періоду Другого Храму єврейські книжники постановили, що слід молитися в громаді. Кожна громада повинна побудувати «будинок зборів» (Бейт-кнесет або синагога по-грецьки), де б євреї збиралися на молитву в Шабат, свята і будні. Синагоги архітектурно слідували тому місцю і часу, де і коли вони зводилися.
Елементи синагоги
Хоча зовні синагоги відрізняються одна від одної, в основі їх внутрішнього складу лежить конструкція Храму, який у свою чергу повторював склад Скінії, побудованої євреями в пустелі. Це був обгороджений прямокутний простір. Всередині знаходився умивальник, де священнослужителі оправляв руки і ноги перед початком служби, і жертовника для жертвопринесення тварин. Слідом за цим розташовувалося дещо схоже на намет, зване святилищем. Туди могли входити лише священнослужителі. В глибині Святилища, прихована особливою завісою (парохет), перебувала Свята святих. Там стояв Ковчег Заповіту, який містив Скрижалі Заповіту з вирізьбленими на них десятьма заповідями. Коли цар Соломон збудував Храм, він відтворив склад скинії, додавши прилеглий двір, де могли молитися жінки. Синагоги будуються так, що їхній фасад завжди звернений до Ізраїлю, при можливості, до Єрусалиму, де стояв Храм (для європейських синагог це означає орієнтацію на схід). В усякому випаду, стінка, біля якої стоїть Арон кодеш (шафа, в якому зберігаються сувої Тори), завжди направлена в сторону Єрусалиму, і в будь-якому місці земної кулі єврей молиться, звернуться особою до нього. За правилами необхідно прагнути до того, щоб синагога була розташована на найвищому місці в місті. Синагога має звичайно прямокутну форму, для чоловіків і жінок є окремі приміщення (це може бути балкон, бічній або задній межа). Біля входу поміщається раковина, де можна помити руки перед молитвою. У тій частині синагоги, яка відповідає розташуванню Святилища в Храмі, встановлюється великий шафа (іноді в ніші), покритий завісою, званим парохет. Такий шафа називається синагогальним ковчегом (Арон кодеш) і відповідає ковчега у Храмі, в якому зберігалися скрижалі з десяти заповідей. У шафі знаходяться сувої Тори - саме священне надбання синагоги. У центрі синагоги знаходиться узвишшя, зване бімаабоалмемар. З цього підвищення читається Тора, на ньому встановлено стіл для книги. Це нагадує помост, з якого в Храмі читали Тору. Над ковчегом розташовується нер тамід - «невгасимий світильник». Він горить завжди, символізуючи Менору, масляний світильник Храму. У менорі було сім ґнотів, один з яких горів постійно, як сказано: « кадити вічний вогонь перед скрижалями »
Опції синагоги
Час молитов у синагозі збігається з часом щоденних жертвоприносин у Храмі, молитва не є заміною жертвопринесення. На відміну від православної церкви, синагога не є храмом, а лише приміщенням для громадської молитви. Єврейський Храм може бути побудований тільки на одному місці - на Храмовій горі в Єрусалимі. В епоху Другого Храму функцією синагоги було підтримання тісного зв'язку між євреями, де б вони не жили, і Храмом в Єрусалимі, ніяк, зрозуміло, з Храмом не конкурувало. Після руйнування Храму синагога покликана відроджувати у всіх єврейських громадах дух Храму. Функції синагоги дуже широкі. Часто при синагогах є школи, в яких діти та підлітки вивчають Тору. Талмуд розповідає, що в Єрусалимі було 480 синагог і при кожній дві школи - початкова (бет-Сефер) і середня (бет-талмуд). Убет-Сефервикладали Писання, а вбет-талмуд- Мішну. За традицією синагоги забезпечують громаду бібліотекою. Вважається досить благочестивою справою купити для такої бібліотеки книги. У будь-якій синагозі можна знайти П'ятикнижжя з коментарями, Мішни, Талмуд, сотні, а іноді і тисячі інших книжок. Будь-який член громади має право користуватися ними. У синагозі проводять святкування обрізання (Брит Мила), повноліття (Бар Міцва), викуп первородного та інші релігійні обряди. Також у синагозі може засідати Бейт-дин - місцевий релігійний суд. Синагоги абсолютно незалежні. Будь-яка група віруючих може організувати синагогу. Для управління синагогою віруючі самі вибирають керівників. Правління синагоги розпоряджається коштами для допомоги нужденним, влаштовує на нічліг приїжджих тощо.
Синагогальна служба
На початку періоду Другого Храму єврейські книжники постановили, що слід молитися в громаді. Кожна громада повинна побудувати «будинок зборів» (Бейт-кнесетабосинагогапо-грецьки), де б євреї збиралися на молитву в Шабат, свята і будні. Час молитов у синагозі збігається з часом щоденних жертвоприносин у Храмі. Тим не менш, молитва не є повною заміною жертвопринесення. Нові форми богослужіння в синагогах ґрунтувалися на концепціях, що походять з храмової служби і завдяки Храму вони стали частиною релігійного життя єврейського народу. Синагога була в храмовому дворі, а молитви та читання Тори були частиною храмової служби. Багато храмових ритуалів, як наприклад, біркат-коханим, помахування Лулавом під час свята Суккот, традиція трубити в шофар та інші, прийшли в синагогальну службу з храмового ритуалу і отримали поширення в синагогах в Землі Ізраїлю, і в діаспорі ще в період існування Храму. З плином часу до вивчення Тори було додано також читання Тори в Храмі. В суботу та в свята синедріон збирався в Храмі як бет-мідраша; в храмовому дворі книжники викладали народу закони Тори. Зберігалися в Храмі древні списки Священного Писання і твори національної історичної літератури були еталоном канонічного тексту, і на прохання громад діаспори храмові писарі робили для них копії з цих книг. Поруч з нер тамід розташовується зазвичай кам'яна плита або бронзова дошка, з вигравіруваними на ній десятьма заповідями.
Синагога в Кіровограді
Головна синагога знаходиться в центральній частині міста, побудована на місці старої (1853) синагоги, яка була зруйнована в 1895 році через аварійність конструкції. У 1895 - 1897 роках побудована існуюча «головна синагога» за проектом архітектора Олександра Лишневський на гроші єврейського суспільства. На той час євреї становили п'яту частину його жителів (близько 25 тис.) І були великою громадою міста. Оригінальне спорудження будівлі виконано в характерному еклектичному стилі кінця ХIХ сторіччя з романтичним напрямком мавританського стилю. Спорудження синагоги належить до відомого спадок архітектурної школи еклектики в Україні. У радянський час в приміщенні міської синагоги розміщувався клуб Калініна, іноді тут демонструвалися раритетні фільми. Після Великої Вітчизняної війни синагога була закрита оскільки будівля перебувала в аварійному стані. В кінці 1980-х років представники єврейської громади Кіровограда вперше порушили питання про повернення будівлі синагоги, яке було у них відібрано. У вересні 1991 року міська влада передала єврейській релігійній громаді будівлю синагоги. У 1994, через три роки, була зареєстрована Кіровоградська єврейська громада. Кіровоградська синагога сьогодні є культурною та благодійною осередком міста. На базі синагоги функціонує Кіровоградський єврейський благодійний центр "Хесед Шломо". Призначення центру: надавати різні види допомоги всім верствам населення міста і його периферії. У центрі діє музей "Євреї Єлисаветграда", в якому відображена історія євреїв міста, починаючи з XVIII століття і до наших днів.
Рідне місто або село на карті України Google
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 1764 | Фортеця св. Єлисавети стала осередком Єлисаветинської провінції Новоросійської губернії |
| 1897 | В Єлисаветграді відкрито електричний трамвай |
| 1930 | Рада Народних Комісарів УСРР прийняла постанову про відкриття у місті інституту народної освіти |
| 1941 | Місто було окуповане гітлерівськими військами |
| 1951 | Було створено Кіровоградське військове авіаційне училище льотчиків далекої авіації |
| 1959 | Було створене Кіровоградське музичне училище |
| 1970 | З будівництвом набережної Інгулу було вирішено давню проблему затоплення прибережної міської зони |
| 2000 | Реалізується програма заходів з розбудови міста |
| 2008 | Міськрада Кіровограда вирішила провести одночасно з позачерговими виборами до Верховної Ради України місцевий референдум про повернення місту назви «Єлисаветград» |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у [1];
- Посилання на власний фотоальбом у [2];
- Посилання на власний блог у [3];
- Посилання на добірку відеоматеріалів[4];
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми[5];
- Посилання на спільний груповий постер[6].
- Посилання на пост у соц.мережі [7]
Сторінка проекту Моє рідне місто або село
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
