Стаття до проекту "Моє рідне місто або село" Левченко Яни

Зміст

1 Атлантида. Історія материка, який зник.
2 Ідея існування Атлантиди
3 Вірогідне розташування підводного міста
4 Історія міста
5 Атлантида в новинах ЗМІ
6 Література
7 Сторінка автора
8 Додаткові матеріали
9 Галерея

Атлантида. Історія материка, який зник.

Атланти́да (грец. Ατλαντίδα) — міфічний зниклий острів або континент; Платон у діалогах «Критій» і «Тімей», посилаючись на давньоєгипетські перекази, що їх Солон почув від єгипетських жерців, повідомляє, що Атлантида нібито була квітучою державою, якою правили могутні володарі, а з мешканцями острова — атлантами — воювали предки афіняни.

Ідея існування Атлантиди

На відміну від деяких інших легенд, ми знаємо ім’я автора міфу про Атлантиду. Це Платон. Вперше ця дивовижна історія була розказана в двох діалогах: “Тимей” та “Критіас”, написаних приблизно в 330 р. до н.е.

В історії Платона Атлантида трохи відрізняється від звичних нам уявлень про неї як про ідеальне суспільство. Вона являє собою матеріально багату, технологічно розвинуту та могутню націю, яку це багатство та могутність розбестили. І якби Атлантида існувала й сьогодні, її жителі швидше за все спробували б нас захопити та обернути на рабів. Цій розбещеності Платон протиставляв Афіни — героїчне місце, оплот давньої демократії.

Дослідники творчості давньогрецького філософа припускають, що Атлантида — це сюжетна вигадка Платона. Вона була необхідна мислителю, щоб створити відповідний “ефект” у своїх розповідях та наштовхнути на певні роздуми. Доказ цього — відсутність будь-яких інших свідчень про Атлантиду та більш ранніх легенд. Адепти Атлантиди час від часу “знаходять” втрачений континент в різних частинах світу: Атлантичному океані, Туреччині, Німеччині, Мальті та ін. Однак Платон дав чіткі вказівки, де вона має бути:

“В той час океан був судноплавним, тому що перед тим, що ви греки кличете “стовпи Геракла”, був острів, більший, ніж Лівія чи Азія разом”.

Таким чином Атлантида знаходиться в Атлантичному океані за Гібралтарською протокою (“стовпи Геракла”). Проте ніде в тому місці її не вдалося виявити. Можна звичайно припустити, що Платон тут помилився та деякі моменти вигадав. Але як справедливо відмітив письменник Л. Спраг де Камп в книзі “Загублені континенти”:

“Ви не можете змінити всі деталі в історії Платона, але претендувати на неї. Це ніби стверджувати, що легендарний король Артур є “насправді” Клеопатрою; все що вам потрібно зробити – це змінити стать Клеопатри, національність, період, темперамент, моральність та інші деталі, і схожість стає очевидною”.

Очевидним доказом того, що Атлантида – це міф, є те, що попри суттєві досягнення в області океанології, океанографії, картографування океанічного дна в останні десятки років жодних її слідів не було знайдено. Й хоча океан приховує від нас безмежну кількість загадок, навряд чи підводні човни та зонди оминули б шмат суші, більший за Лівію та Азію разом взяті.

Проти існування Атлантиди виступають геологія та археологія. Тектоніка плит демонструє, що морське дно з часом розширилося, а не скоротилося. Такому острову просто не стало б місця. Геологи стверджують, що в тому місці, де Платон поміщає Атлантиду, не могло б бути великого пласта землі, який би взяв і затонув. Тому, на жаль, нам навряд чи вдасться знайти ще одну Трою.

вигадка	реальне
Платон, міф про Атлантиду	в останні десятки років жодних слідів Атлантиди не було знайдено
Діалог Тимея та Критіаса	Проти існування Атлантиди виступають геологія та археологія. Тектоніка плит демонструє, що морське дно з часом розширилося, а не скоротилося

Вірогідне розташування підводного міста

Атлантичний океан. В Атлантиці (Північному морі) існувала населена суша Доггерленд, що поєднувала Британію з материком. Вона була затоплена в мезоліті близько 5000 років до н. е. і тепер є мілиною Доггер-банка. Вірогідно, її затоплення відбулося в ході цунамі, спричиненого найбільшим з відомих зсувів ґрунту біля узбережжя Норвегії.

Середземне море. Мінойський Крит, який здійснював великий вплив на Єгипет і Італію, зазнав поразки від об'єднаних військ еллінських племен на чолі з афінянами в XII ст. до н.е.

Грецький геолог Галанопулос висунув гіпотезу, що міф про загибель Атлантиди виник як спогад про вулканічний вибух острова Тіри (Санторіну) в XIV ст. до н. е., від якого постраждав також Крит і занепала мінойська культура.

З Атлантидою також ототожнювалися затоплені споруди острова Фарос, які опинилися на дні в ході землетрусу. Платон згадує, що в Атлантиді було багато слонів, у чому вбачається зв'язок з Фаросом, через який ввозили слонову кістку

Історія міста

Походження атлантів

Бог морів Посейдон отримав Атлантиду у володіння, коли боги жеребом ділили між собою землі. За розмірами вона перевищувала Лівію та Азію (відому грекам). Острів мав гори, які оперізували його краї, з невеликим виходом до моря. Між горами лежала величезна родюча долина, зрошувана каналами. В центрі височів пагорб, де жили цар Евенор, його дружина Левкіппа і дочка Клейто. Посейдон, після смерті правителів, закохався в Клейто і наділив Атлантиду напрочуд хорошими умовами. Він розділив долину трьома кільцями води, що зробило пагорб неприступним, адже люди тоді не знали судноплавства. На самому пагорбі Посейдон створив два джерела, гаряче і холодне, а землі зробив надзвичайно родючими, тому тамтешні жителі мали достаток у їжі.

Від Посейдона Клейто народила п'ять пар близнюків, які поділили між собою владу. Перший з них, званий Атлантом, отримав у володіння центр і став головним. Інші розділили володіння рештою земель Атлантиди, навколишніми островами й материками, як вказав Посейдон. Влада передавалася їхнім нащадкам від батька до старшого сина і атланти, процвітаючи, владарювали над іншими народами.

Існування Атлантиди

Як і слід було очікувати, численні суперечки і дискусії серед атлантолог призвели до того, що думки про існування Атлантиди - розділилися. Давайте розглянемо основні з них.

Перша думка - Атлантида існувала в 9500 р. до н.е.. Частина дослідників, які спираються на численні невідповідності в діалогах Платона, ніяк не дозволяють собі погоджуватися з такою концепцією. Однак багато атлантолог погоджуються.

Друга думка - Атлантида існувала в період з 1550 р. до н.е. за 1226 до н.е. В центрі Атлантиди було споруджено храм Клейто і Посейдона, обнесений золотою стіною, а також храм окремо Посейдона із золота, срібла, слонової кістки й оріхалку. Кільця землі заповнювали святилища різним богам, гімнасії та житла. До Атлантиди прибували купці з усіх земель і канали постійно заповнювали кораблі. Закони атлантів було записано на оріхалковій стелі в храмі Посейдона, згідно них царі Атлантиди раз на кілька років збиралися разом аби вирішувати нагальні питання. Вони слідкували одне за одним, щоб ніхто не вчинив несправедливості чи злочину, вершили суд і приносити жертви богам. Атлантида поділялася на 60000 частин по 10 на 10 стадіїв, кожна з яких мала у випадку війни постачати частину чоловіків і колісниць до загального війська. Ніхто з царів атлантів не мав права іти війною на іншого, але коли будь-якому чужоземці оголошували війну, або спалахувало повстання, інші мусили його підтримати. Коли траплялося, що хтось з царських родичів вчинив злочин і мусить бути страчений, царі вирішували його долю голосуванням.

Загибель Атлантиди

Загибель сталася, за розрахунками астронома О. Мук, 5 червня 8499 до н.е.А за міфом це все сталося тому що Атланти загордилися та стали відступати від законів, ставши жадібними, розпусними і жорстокими[8]. Вони почали завойовувати навколишні землі, врешті всі народи опинилися в небезпеці опинитися в рабстві атлантів. Зевс скликав інших богів на раду та постановив знищити Атлантиду. Предки афінян повстали проти загарбників і здобули перемогу, попри те, що були зраджені союзниками. На честь перемоги вони спорудили трофеї зі зброї антлантів[1].

Після цього за одну добу земля під Атлантидою розверзлася і поглинула острів. На тому місці лишилося місце з мулом, яке відтоді неможливо перетнути кораблем.

Атлантида в новинах ЗМІ

'В прибережних водах Куби відкопали скелет велетня

Коли відома американська атлантологія Ден КЛАРК в 1998 році заявила, що знайшов залишки древньої цивілізації біля Куби, його підняли на сміх. Проте всього через три роки канадська експедиція виявила в затоці Гуанахасибибес, у західної частини Куби, руїни підводного міста, вік якого - понад 8000 років. Після цього Кларк майже десять років шукав гроші на експедицію. Нарешті роздобув і відкопав таке, що сам злякався. Знахідка Дена Кларка підтвердила досить поширену версію про Атлантиду як про комплексну цивілізацію з множиною розташованих по усій планеті точок. - Атлантида була на Кубі, Азорських островах, Мальті, Кріті... Такий розкид здається на перший погляд дивним, але Платон, першим що повідав про Атлантиду, розповідає про десять царств синів посейдона з центром на материку, - говорить президент Російського суспільства по вивченню проблем Атлантиди Олександр Воронин. - Кларк копнув в першому відповідному місці, де вода круглий рік тепла, а останки міст лежать на досягаємій для водолазів глубині. - Спорудження Теотиуакана і ті, що ми знайшли під водою, практично близнюки. Але тут починається плутанина з датами. Вважається, що мексиканським пірамідам близько 2000 років, а підводним не може бути менше 12 000, - не розуміє Кларк. - Я вважаю, що майя або копіювали досягнення іншої цивілізації, або реконструювали побудоване раніше. Такий висновок він зробив, спираючись на іншу підводну знахідку - скелет людини заввишки 3,5 метри. Кларк упевнений, що саме так і виглядали атланты. Бізнес-структури, що спонсорують експедицію, забрали останки велетня в якості компенсації своїх витрат. Де скелет тепер, ученому не відомо.

Британська газета The Sun повідомила про виявлення дивного об'єкту за допомогою програми Google Ocean'

Незвичайна структура є прямокутником розміром з Уельс. Усередині прямокутник покреслений лініями, що перетинаються під прямим кутом. Об'єкт знаходиться приблизно в тисячі кілометрів від північно-західного узбережжя Африки недалеко від Канарських островів. Точні координати знахідки - 31 градус 15 хвилин 15,53 секунд північної широти 24 градуси 15 хвилин 15,30 секунд західної довготи. Прямокутник розміром з Уельс був виявлений поряд з Канарськими островами в тисячі кілометрів від північно-західного узбережжя Африки. Рівні лінії усередині прямокутника, що перетинаються під прямим кутом, навели журналістів на думку, що незвичайний об'єкт вказує на місце затоплення легендарного острова (або навіть континенту) Атлантиди. За словами керівника історичних програм в музеї штату Нью-Йорк (The Sun пише, що дослідник працює в Університеті штату Нью-Йорк) Чарльза Орсера (Charles Orser), дивний об'єкт знаходиться в одному з найбільш вірогідних місць існування міфічного континента.