Стаття до проекту "Інформаційне суспільство, Бутько Яна

Інформаційна безпека (згідно з законодавством України) – стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване поширення, використання, порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації.
Це визначення, як і сам Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» не зовсім повне тому, що не передбачається розгляд різновидів інформаційної безпеки. До того ж у цьому законі дуже добре описані технічні аспекти інформаційної безпеки, але майже не приділено уваги інформаційно-психологічним аспектам.
У зв’язку з тим, що стан захищеності об’єкта від інформаційних впливів тісно пов’язано з станом його інформаційного розвитку, то поняття «інформаційна безпека» можна визначити як стан інформаційного розвитку (технічного, інтелектуального, соціально-політичного, морально-етичного), за якого сторонні інформаційні впливи не завдають суттєвої шкоди національним інтересам. Але це визначення не дає змоги поділу інформаційної безпеки на її різновиди.
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА – стан захищеності особи, суспільства і держави, при якому досягається інформаційний розвиток (технічний, інтелектуальний, соціально-політичний, морально-етичний), за якого сторонні інформаційні впливи не завдають їм суттєвої шкоди. Це визначення найбільш оптимальне тому, що об’єднує пасивну (стан захищеності) та активну (стан інформаційного розвитку) складові, а також лаконічне і передбачає поділ інформаційної безпеки на її різновиди.
Інформаційна безпека особи – це стан захищеності психіки та здоров’я людини від деструктивного інформаційного впливу, який призводить до неадекватного сприйняття нею дійсності та (або) погіршення її фізичного стану.
Інформаційна безпека суспільства – можливість безперешкодної реалізації суспільством та окремими його членами своїх конституційних прав, пов’язаних з можливістю вільного одержання, створення й поширення інформації, а також ступінь їхього захисту від деструктивного інформаційного впливу. Необхідний рівень інформаційної безпеки забезпечується сукупністю політичних, економічних, організаційних заходів, спрямованих на попередження, виявлення й нейтралізацію тих обставин, факторів і дій, які можуть завдати збитків чи зашкодити реалізації інформаційних прав, потреб та інтересів країни та її громадян.
Слід зазначити, що інформаційна безпека особи та суспільства між собою тісно пов’язані. Інформаційна безпека суспільства та його окремих осіб залежить від рівня: • інтелектуальності, спеціальної теоретичної й практичної підготовки; • критичного мислення, морального та духовного вдосконалення; • гармонійного розвитку особистості в суспільстві; • технічних засобів захисту.
Інформаційна безпека держави – це стан її захищеності, при якій спеціальні інформаційні операції, акти зовнішньої інформаційної агресії, інформаційний тероризм, незаконне зняття інформації за допомогою спеціальних технічних засобів, комп’ютерні злочини та інший деструктивний інформаційний вплив не завдає суттєвої шкоди національним інтересам (див. схему).