Розглядаючи

== Розглядаючи сутність інформації та її значимість в житті суспільства і окремої особистості, у багатьох джерелах прийнято цитувати відомі слова батька кібернетики Норберта Вінера: „Інформація – це інформація, а не енергія і не матерія”. В цьому визначенні інформація становить окрему категорію поряд з енергією та матерією. Але, слід зазначити, що інформаційні процеси неможливі без використання цих двох субстанцій і нерозривно пов'язані між собою. „Інформація – це позначення змісту, що одержується з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів. Процес одержання і використання інформації є процесом нашого пристосування до випадковості зовнішнього середовища і нашої життєдіяльності в цій сфері” (Н. Вінер). Іншими словами, інформація проникає у всі пори життя людей і суспільства, а життя неможливе в інформаційному вакуумі. Необхідно звернути увагу на те, що на сьогоднішній день не існує загальноприйнятого та вичерпного тлумачення терміну „інформація”. З латини „інформація” означає ознайомлення, роз'яснення, виклад; повідомлення про стан справ або діяльності; відомості про що-небудь. Якщо говорити про інформацію соціальну – то це відомості, що передаються людьми усним, письмовим або іншим способом. Сенс (значення), що міститься у таких відомостях, корисність і цінність цих відомостей для споживача та прийняття рішень вивчає семантична теорія інформації. Інформація – це також загальнонаукове поняття, що включає обмін відомостями між людьми, .людиною й автоматом, автоматом і автоматом; обмін сигналами у тваринному і рослинному світі; передачу ознак від клітини до клітини, від організму до організму. == Можна наводити безліч визначень інформації, що містяться не в одному десятку джерел з природознавчих та точних наук, словниках тощо, але оскільки мова йде про правову галузь, ми маємо дотримуватися законодавчо визначеного терміну в ст. 1 Закону „Про інформацію” (інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі). Справа також в тому, що інформація за межами суспільства, держави та оточуючого середовища не є важливою для людини та відбувається поза її сприйняттям. Щодо визначення провідної роді інформації слід сказати, що вона майже завжди займала вагоме місце в житті людини. Еволюція людства, формування нашого суспільства та виникнення державних інституцій завжди були пов'язані з накопиченням, поширенням та обробкою відповідної інформації. Важко собі уявити повноцінну людську спільноту без інформаційних процесів, де відсутній обмін мовною чи малюнково-письмовою інформацією, спілкування між окремими особистостями. Інтелект дає можливість .людині, на відміну від тварин, повноцінно сприймати інформацію від навколишнього середовища, робити осмислені висновки та породжувати нову інформацію, обмінюватися нею. Появу мови та слів (звукових інформаційних сигналів), можливості спілкуватися між людьми в середньому палеоліті (150-35 тис. рр. тому) треба вважати першою інформаційною революцією. Взагалі, під інформаційною революцією слід розуміти якісний стрибок суспільства в соціальному, науковому чи технологічному плані, обумовлений розвитком .людського інтелекту, що дозволяє значно підвищити певні інформаційні процеси між людьми. Завдяки розуму (інтелекту) та можливістю обмінюватися мовною інформацією .людство в прадавні часи змогло оволодіти вогнем, знаряддями праці, зброєю. Вогонь був першою силою природи, яку .людина підкорила. У боротьбі з природою задовго до появи писемності .людина навчилася не тільки використовувати вогонь, що виникав під час лісових пожеж чи вулканічних вивержень, але й добувати його самостійно, передавати інформацію щодо його видобутку іншим особам та нащадкам. Така сама ситуація була характерною для виготовлення та використання знарядь праці, зброї, виготовлення їди, посуду, одежі, утримання тварин, здійснення землеробства, ремесла тощо. Про інформаційні процеси людського суспільства так званої „дописьмової епохи” ми можемо довідатися лише з конкретних матеріальних слідів діяльності людей: з виготовленого знаряддя, домашнього начиння, прикрас, залишків будівель, могил тощо. Дописьмова епоха не має ні вчасних імен, ні назв, але її сліди свідчать про глибокі інформаційні процеси, що відбувалися у суспільстві.Симуляк Н.О.