Проект з ОІ та ІФК "Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни"(Хіврич)
Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни
Зміст
Автор проекту
Тема дослідження
Стан фізичної культури в Україні після другої світової війни
Проблема та мета дослідження
Визначити яку роль фізичні вправи займають у сучасному житті. Які види спорту існують на сьогоднішній день?
Результати дослідження
Після війни спорт в Україні продовжував розвиватися, організовувалося багато грандіозних спортивних свят, кожні чотири роки проводилися українські спартакіади та Спартакіади народів СРСР, на яких українська збірна завжди здобувала почесні місця.
Після Другої світової війни посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в УРСР. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях (Б. Гуревич, Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).
На основі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на Союз спортивних товариств і організацій УРСР, підпорядкований Всесоюзному спортивному союзові. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на заводах і фабриках, у колгоспах і радгоспах) чи спортові клуби.
В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «Буревісник» з бл. 400000 чл.; «Водник» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «Локомотив» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «Спартак» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «Авангард» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2 млн чл. і «Колос» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3 млн чл. (1981). Авіація, парашутний спорт, планеризм, автомобілізм, мотоциклізм, радіо, підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.
На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15 млн чл., 5 млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.
Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, Валерій Брумель, Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).
З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у Гельсінкі укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві — 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.
З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2 млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту. Україну не один раз прославляли силачі - нащадки славних козаків - як наприклад, спортсмен початку ХХ ст. Іван Піддубний, який походить з роду запорізьких козаків. Його називали «Іван Залізний» і «Чемпіон Чемпіонів», «Російський Богатир». А також відомий сучасний силач Василь Вірастюк - володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві.
Сучасна професійна спортивна сцена в Україні сформувалася у 1994 році, коли буда відправлена повноцінна національна збірна для участі в XIV зимових Олімпійських іграх у норвезькому місті Ліллехаммер. Тоді Україна посіла 13 місце в загальному заліку. Єдину золоту медаль виграла фігуристка Оксана Баюл, ставши першою олімпійською чемпіонкою незалежної України. Ще через два роки на Олімпіаді в Атланті українські спортсмени увійшли до десятки найсильніших, здобувши дев'ять золотих медалей. У складі СРСР українські спортсмени брали участь в Олімпіадах з 1952 по 1988 роки і один раз - в 1992 році - Україна брала участь в Олімпіаді в складі Об'єднаної команди (спортсмени країн, що входили до складу СРСР), яка виступала під Олімпійським прапором. Усього в активі української олімпійської збірної 115 комплектів медалей з літніх Ігор і п'ять з зимових. Найбільша кількість медалей українці завоювали в таких видах спорту, як спортивна гімнастика і легка атлетика (по 15 медалей), боротьба (13 медалей) і бокс (11 медалей). Виступ українських спортсменів на XXVI літніх Олімпійських іграх в Атланті заслужено вивів Україну в десятку провідних спортивних держав світу. Дев'ять разів представники українського спорту піднімалися на найвищу сходинку Олімпійського п'єдесталу. Імена цих спортсменів стали відомі в цілому світі: борець греко-римського стилю В'ячеслав Олейник, спортивна гімнастка Лілія Подкопаєва, штангіст Тимур Таймазов, художня гімнастка Катерина Серебрянська, боксер Володимир Кличко, легкоатлетка Інеса Кравець, спортивний гімнаст Рустам Шаріпов, яхтсмени Євген Браславець та Ігор Матвієнко, а також багато інших спортсменів.
Українці також беруть участь у всіх значущих спортивних заходах протягом року. Так, наприклад, 2011 рік приніс спортсменам 314 медалей в олімпійських видах спорту та 136 - в неолімпійських. У чемпіонатах світу з неолімпійських видів спорту українські спортсмени завоювали 269 медалей, 250 на чемпіонатах Європи і ще 37 на Кубках світу.
Вищі навчальні заклади в Україні
- Республіканське вище училище фізичної культури (І рівень акредитації, Київ)
- Харківська державна академія фізичної культури (IV рівень акредитації)
- Львівський державний університет фізичної культури (IV рівень акредитації)
- Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
- Запорізький національний університет (IV рівень акредитації)
- Херсонське вище училище фізичної культури (II рівень акредитації)
- Миколаївське вище училище фізичної культури (I рівень акредитації)
- Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту (III рівень акр-ції)
- Національний Університет фізичного фиховання та спорту України (IV рівень акр-ції)
Основні види спорту в Україні
- Олімпійські види спорту
- Важка атлетика
- Легка атлетика
- Плавання
- Стрільба з лука
- Стрільба кульова
- Стрільба стендова
- Ковзанярський спорт
- Шорт-трек
- Стрибки на лижах з трампліна
- Велосипедний спорт
- Неолімпійські види спорту
- Гирьовий спорт
- Пауерліфтинг
- Скелелазіння
- Авіамодельний спорт
- Автомобільний спорт
- Автомодельний спорт
- Водно-моторний спорт
- Парашутний спорт
- Планерний спорт
- Повітроплавальний спорт
- Підводний спорт
- Ракетомодельний спорт
- Судномодельний спорт
- Роликовий спорт
- Види спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату, вадами зору, слуху та розумового і фізичного розвитку
- Велосипедний спорт-трек
- Ковзанярський спорт
- Легка атлетика
- Пауерліфтинг
- Плавання
- Стрільба кульова
Сучасні українські спортсмени
- Андрій Шевченко - п'ятиразовий чемпіон України, гравець збірної та кращий нападаючий Ліги чемпіонів сезону 1998-1999рр, найркащий бобардир чемпіонату Італії сезону 1999-2000рр (24 голи).
- Яна Клочкова - «Золота рибка», яка плаває краще за всіх у світі і з кожних змагань привозить додому цілу зв'язку медалей. Одиндцятиразова чемпіонка Європи, триразова чемпіонка світу, чотириразова олімпійська чемпіонка у плаванні на 200, 400 та 800 метрів, володарка Кубків світу.
- Володимир та Віталій Клички - чемпіони світу з боксу у важкій вазі (перші чемпіони світу з боксу у важкій вазі з усього колишнього СРСР).
За 6,5 років професійної кар'єри Віталій Кличко завоював такі титули: інтерконтинентальний чемпіон за версією WBO (2.05.1998 — 24.10.1998); чемпіон Європи (24.10.1998 — 26.06.1999, 25.11.2000 — 29.09.2002); інтерконтинентальний чемпіон за версією WBA (27.01.2001 — 21.06.2003); чемпіон світу за версією WBO (26.06.1999 — 01.04.2000).
За 6,5 років професійної кар'єри Володимир Кличко здобув такі титули : інтерконтинентальний чемпіон за версією WBC (14.02.1998 — 05.12.1998, 18.03.2000 — 14.10.2000); інтерконтинентальний чемпіон за версією WBA (17.07.1999 — 14.10.2000, з 30.08.2003); чемпіон Європи (25.09.1999 — 14.10.2000); чемпіон світу за версією WBO (14.10.2000 — 08.03.2003).
Висновки
Тож Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. У повоєнні часи велась пропаганда фізичної культури та спорту. Спорт в Україні шанувався ще в давнину. За часів Київської Русі по світу ходила слава про непереможних богатирів, які вважають своїм обов'язком захищати людей і вітчизну. Через багато століть таку ж славу отримали запорізькі козаки - хоробрі захисники незалежної держави.
Україна - це країна спорту та здорового способу життя. І це зовсім не данина моді, а скоріше - справа честі і вибір кожного.
