Проект з ІКТ та ІФК: "Розвиток фізичної культури у шумерів" - № ФК18Б-І
Зміст
"Розвиток фізичної культури у шумерів"
Ідея проекту
Ознайомити та охарактеризовати з розвитком фізичної культури у шумерів для студентів.
Автор проекту
Коваленко Олександр Володимирович
Матеріали проекту
Шумери - народ, що заселяв Південну Месопотамію (межиріччя Євфрату й Тигру на півдні сучасного Іраку) на зорі історичного періоду. Самоназва народу саггиг - чорноголові. Вони перші з народів, що мешкали на території Древньої Вавілонії (сучасний Ірак), досягли рівня цивілізації.
Шумери осушили болота, навчилися регулювати розливи рік і освоїли землеробство. З розвитком торгівлі з Іраном, Еламом, Ассирією, Індією й районами Середземноморського узбережжя шумерські поселення перетворилися в процвітаючі міста-держави, які до 3500 до н.е. створили зрілу цивілізацію урбаністичного типу з розвиненою металообробкою, текстильним ремеслом, монументальною архітектурою й системою писемності.
Перші шумерські поселення виникли близько 4000 до н.е. Це були окремі міста-держави, що постійно воювали один з одним. Кожне місто мало свого правителя й своє божество. Але їх поєднували мова, культура, і, можливо, етнічна приналежність. Найбільшими із цих міст були Ерида, Ніппур, Киш, Лагаш, Урук, Ур і Умма.
Мистецтво Шумерського народу, що розташовувався на території древньої Передньої Азії, на перший погляд може здатися складним і загадковим: сюжети, прийоми зображення людей або подій, відображення часових-просторово-тимчасових відносин - усе це ґрунтувалося на специфічних поданнях і віруваннях древніх людей. Будь-яке зображення містить у собі додатковий зміст, що виходить за рамки сюжету. За кожним персонажем стінного розпису або скульптури виступає система абстрактних понять - добро й зло, життя й смерть і т.п.
Для вираження цих понять художники прибігали до мови символів, розібратися в якому сучасній людині не так просто. Символікою наповнені не тільки сцени з життя богів, але й зображення історичних подій, які розумілися древніми як звіт людини перед богами за зроблені ним діяння. Чимало здобутків шумерського мистецтва пов'язане з релігійними й міфологічними сюжетами. У сказаннях і поемах часто розповідається про фантастичних істот - напівлюдей, напівтварин, що постійно супроводжують, богів, героїв і звичайних людей. Ці ж персонажі є розповсюдженим мотивом в образотворчому мистецтві.
Історія мистецтва Шумерів, що бере свій початок на рубежі IV-III тисячоріч до н.е. у Південному Межиріччі, розвивалася протягом декількох тисячоріч.
Шумери - древній народ, що створив, нарівні з жителями Аккаду неповторний історичний і культурний вигляд Межиріччя IV-III тисячоріч до н.е. Про походження шумерів немає точних даних. Відомо, що вони з'явилися в Південній Месопотамії не пізніше IV тис. до н.е. Проклавши мережу каналів від ріки Євфрат, вони зросили марні землі й побудували на них міста Ур, Урук, Ніппур, Лагаш і ін. Вони були самостійною державою, що мала свого правителя й армію. Військове мистецтво
На початковій стадії розвитку військового мистецтва значну роль зіграли держави древнього Межиріччя - басейну рік Тигру і Євфрату. Тут, так само як і в Єгипті, виникло іригаційне землеробство, поряд з яким розвивалося скотарське господарство. Одним із наслідків розвитку скотарства була поява в Межиріччі бойових колісниць, що визначило особливість структури війська держав древнього Межиріччя.
У першій чверті III тисячоріччя до н.е. у південному Межиріччі, відомому в історії під ім'ям Шумер, існував ряд рабовласницьких держав-міст. Внаслідок розпадання первіснообщинного ладу племен Шумеру там виділилася общинна знать, що, очолюючи іригаційні роботи, закріплювала за собою володіння землею й худобою. Велику роль в економіці Шумеру грали храми, у яких було велике власне господарство. У середині III тисячоріччя до н.е. жреці узурпували політичну владу.
Жерці - правителі окремих шумерських міст-держав - мали своїх військові дружини. Озброєння шумерських воїнів складалося з короткого списа з мідним наконечником і мідною сокиркою на довгій рукоятці. Крім того, у них були мідні кинджали й кам'яні булави. Усе це була зброя ударної дії. Як захисне озброєння шумерський воїн мав мідний шолом, вовняний одяг із нашитими на неї мідними пластинками й шкіряною, окутою міддю щит. Дружинам Шумеру був уже відомий стрій. Перша шеренга строю несла більші щити, кожний щит прикривав кілька людей.
Для ведення бою застосовувалися чотирьохколісні бойові колісниці, запряжені чотирма мулами. Екіпаж колісниці складався із двох чоловік - візника й воїна; останній був збройний метальними списами, запас яким містився в сагайдаці, прикріпленому до переду колісниці.
Іригаційні канали Шумеру були не тільки засобом зрошення полів, але й зручними шляхами сполучення, що сприяло об'єднанню країни. Оволодіння шляхами сполучення сприяло централізації політичної влади в країні. Одному із правителів, опираючись на племінну знать, удалося перебороти опір жрецтва й затвердити деспотію, підкоривши собі значну частину племен Шумеру. Наслідком політичної централізації стало виникнення централізованої збройної організації. Воїн одержував земельний наділ, за користування яким він зобов'язаний був виступати в похід із відповідною зброєю. Крім цих воїнів, було невелике постійне військо, що озброювалося за рахунок правителя, що об'єднав племена Шумеру.
Протягом цілого тисячоріччя шумери були головними діючими особами на древньому Близькому Сході.
Шумерська астрономія й математика були найточнішими на всьому Близькому Сході. Ми дотепер ділимо рік на чотири сезони, дванадцять місяців і дванадцять знаків зодіаку, вимірюємо кути, хвилині й секунди в шестидесятках - так, як це вперше стали робити шумери.
Ідучи на прийом до лікаря, ми всі... одержуємо рецепти ліків або пораду психотерапевта, зовсім не замислюючись про те, що й траволікування, і психотерапія вперше розвилися й досягли високого рівня саме в шумерів. Одержуючи повістку в суд і розраховуючи на справедливість суддів, ми також нічого не знаємо про засновників судочинства - шумерів, перші законодавчі акти яких сприяли розвитку правових відносин у всіх частинах Древнього миру. Нарешті, замислюючись про мінливість долі, нарікаючи на те, що при народженні нас обділили, ми повторюємо ті ж самі слова, які вперше занесли на глину шумерські переписувачі, що філософствують, - але навряд чи навіть здогадуємося про це.
Але, мабуть, найістотнішим внеском шумерів в історію світової культури є винахід писемності. Писемність стала потужним прискорювачем прогресу у всіх областях діяльності людини: з її допомогою був налагоджений облік майна й контроль за виробництвом, стало можливим планування господарства, з'явилася стійка система утворення, збільшився обсяг культурної пам'яті, у результаті чого виник новий вид традиції, заснований на проходженні канону письмового тексту.
У Шумері були створені перші поеми, що містили древні перекази й розповіді про героїв. Писемність дозволила донести їх до нашого часу. Так народилася література.
Шумерська поема про Гильгамеша оповідає про героя, що наважився кинути виклик богам. Гильгамеш був царем міста Урук. Він похвалявся перед богами своєю могутністю, і боги розгнівалися на гордія. Вони створили Енкида - напівлюдину-напівзвіра, що володів величезною силою, і послали його поборотися з Гильгамешем. Однак боги прорахувалися. Сили Гильгамеша й Енкида виявилися рівними. Недавні вороги перетворилися в друзів. Вони відправилися в подорож і пережили безліч пригод. Разом вони перемогли страшного велетня, що охроняв кедровий ліс, і зробили чимало інших подвигів. Але розгнівався на Енкида бог сонця й прирік його на смерть. Гильгамеш безутішно оплакував смерть друга. Зрозумів Гильгамеш, що не зможе перемогти смерть.
Відправився Гильгамеш шукати безсмертя. На дні моря він знайшов траву вічного життя. Але як тільки герой заснув на березі, зла змія з'їла чарівну траву. Так і не зміг здійснити Гильгамеш свою мрію. Але створена людьми поема про нього зробила його образ безсмертним.
У літературі шумерів ми зустрічаємо виклад міфу про потоп. Люди перестали коритися богам і своєму поводженню викликали їхній гнів. І боги вирішили погубити рід людський. Але серед людей була людина на ім'я Утнапиштим, що у всьому слухався богів і вів праведне життя. Бог води Еа зглянувся над ним і попередив про потоп, що насувається. Утнапиштим побудував корабель, занурив на нього своє сімейство, свійських тварин і майно. Шість днів і ночей носився його корабель по хвилях, що бушували. На сьомий день буря затихла.
Тоді Утнапнштим випустив ворона. І ворон не повернувся до нього. Зрозумів Утнапиштим, що ворон побачив землю. То була вершина гори, до якої й пристав корабель Утнапиштима. Тут він приніс жертву богам. Боги простили людей. Утнапнштиму боги дарували безсмертя. Води потопу відступили. З тих пор знову став множитися рід людський, освоюючи нові землі.
Міф про потоп існував у багатьох народів стародавності. Він увійшов у Біблію. Навіть древні жителі Центральної Америки, відірвані від цивілізацій Древнього Сходу, теж створили сказання про Всесвітній потоп.
Шумери навчилися спостерігати за Сонцем, Місяцем, зірками. Вони обчислили їхній шлях по небу, визначили багато сузір'їв і дали їм імена. Шумерам здавалося, що зірки, їхній рух і розташування визначають долі людей і держав. Вони відкрили пояс Зодіаку - 12 сузір'їв, що утворюють велике коло, по якому Сонце робить свій шлях протягом року. Учені жерці становили календарі, обчислювали строки місячних затьмарень. У Шумері був покладений початок однієї з найдавніших наук - астрономії.
У математику шумери вміли рахувати по десяткам. Але особливо почитали числа 12 (дюжина) і 60 (п'ять дюжин). Ми дотепер користуємося спадщиною шумерів, коли ділимо годину на 60 хвилин, хвилину - на 60 секунд, рік - на 12 місяців, а окружність - на 360 градусів.
У містах Древнього Шумеру були створені перші школи. Училися в них тільки хлопчики, дівчинкам давали домашнє виховання. Хлопчики відправлялися на заняття зі сходом сонця. Школи були організовані при храмах. Учителями були жерці. Заняття тривали цілий день. Вивчитися писати клинописом, рахувати, розповідати сказання про богів і героїв було нелегко. За погані знання й порушення дисципліни строго карали. Той, хто успішно закінчував школу, міг одержати місце переписувача, чиновника або стати жерцем. Це давало можливість жити, не знаючи бідності. Незважаючи на суворість дисципліни, школу в Шумері вподібнювали родині. Учителя називали «батьком», а учнів - «синами школи». І в ті далекі часи діти залишалися дітьми. Вони любили пограти й пошаліти. Археологи знайшли ігри й іграшки, якими бавилися діти. Молодші грали так само, як і сучасні малята. Вони возили за собою іграшки на коліщатах. Цікаво, що найбільший винахід - колесо - було відразу застосоване в іграшках.
"Таблиця до проекту "Розвиток фізичної культури у шумерів", ФФВ, 2017"
Корисні ресурси
Шумери Вікіпедія Історія України Цікаві Факти
