Проект з "ОІ та ІКТ" і "ІДПЗК": "Суспільний лад фашистської Німеччини" - № 13, Клименченко Микита, 2014.

Зміст

1 Суспільний лад фашистської Німеччини
2 Ідея проекту
3 Автор проекту
4 Матеріали проекту
5 Результати проекту

Суспільний лад фашистської Німеччини

Герб Третього Рейху

Ідея проекту

Дослідити передумови виникнення та основні принципи механізму фашистської диктатури, суспільного ладу, політичного режиму фашистської Німеччини. Визначити головні тенденції та напрямки пропаганди фашистського режиму, чим самим запобігти деградування людей у майбутньому.

Автор проекту

Користувач: Клименченко Микита

Матеріали проекту

Причини та особливості приходу фашистів до влади в Німеччині

Виступ Гітлера (1933)

Націонал-соціалістичній рух виник серед ветеранів Першої світової війни, які не бажали приймати умов Версальського договору, вважали Веймарську республіку нав'язаною переможцями, і взагалі негативно ставились до ідей демократії. Націонал-соціалістична пропаганда уміло використала «легенду про удар у спину», яка була популярна тоді у правих кругах, як пояснення поразки Німеччини. Легенду про зраду більшовиків, євреїв, республіканців та інших тилових диверсантів популяризував генерал Еріх Людендорф, який у двадцятих роках став одним з лідерів правих сил. Все більше німців схилялися до думки, що саме Нацистська партія зможе навести лад в країні та повернути Німеччині світовий престиж. 30 січня 1933 року, президент Гінденбург призначив Гітлера канцлером Німеччини. Активним лобіюванням цього рішення довгий час займався Франц фон Папен, який мав за мету дати владу правим силам, але при цьому контролювати Гітлера через коаліційний уряд, вважаючи, що інші праві партії домінуватимуть в ньому, а також своєю посадою віце-канцлера, яку фон Папен залишив для себе. І хоча у новому уряді націонал-соціалістів було лише троє (враховуючи Гітлера), вони швидко змогли відтиснути фон Папена та інших консерваторів від влади. Лише за кілька місяців новому уряду вдалося встановити централізовану однопартійну диктатуру.

Механізм фашистської диктатури

Чеські німці вітають прихід німецьких військ (1938)

З перших днів приходу до влади Гітлер почав здійснювати свою програму, відповідно до якої Німеччина повинна була добитися нової величі. Її здійснення передбачалося провести в два етапи. На першому - ставилося завдання згуртувати німців в якусь «народну спільність», на другому - перетворити її на «спільність бойову».Для об'єднання німців в єдину спільність необхідно було очистити арійську расу від «чужої крові», подолати класові, конфесійні, ідеологічні суперечності, що досягалося шляхом усунення політичних партій. Нацисти «уніфікували» не тільки партії, але і пресу. Органи друку, окрім нацистських, або ліквідовувалися, або включалися в систему фашистської пропаганди. Закон «Про захист уряду національного відродження від підступних посягань» встановив кримінальну відповідальність за «грубе спотворення дійсності» в думках. 24 березня 1933 р. під грубим натиском був прийнятий закон «Про ліквідацію тяжкого положення народу і держави», в якій передбачалося право уряду проводити закони без санкції парламенту, причому ці закони могли розходитися навіть з Конституцією. У засіданнях уряду Гітлер відмінив процедуру голосування по обговорюваних питаннях на користь свого одноосібного рішення. Декретами початку 1934 р. про перевлаштування імперії і про ліквідацію рейхсрата республіка з федеральної перетворюється на унітарну, з губернаторами (гаулейтерами), що призначаються з центру.

Суспільний лад та політичний режим

Адольф Гітлер — фюрер німецького народу, голова Нацистської Німеччини.

Нацисти створили могутній терористичний апарат, який почав складатися ще до приходу їх до влади. У 1920 р. виникли перші озброєні загони - «служба порядка фашистів, якою відводилася роль охорони фашистських зборищ. Використовувалися, проте, ці загони найчастіше для створення безладів на мітингах лівих сил, для нападу на робочих ораторів і ін. У 1921 р. «служба порядку» отримала назву «Штурмових загонів» (СА). Антисемітизм став офіційною політикою фашистської держави. Вже з весни 1933 р. почався організований владою бойкот всіх установ, що належачи євреям. В 1935 р. була прийнята серія законів, що позбавила євреїв німецького громадянства і заборонила їм займати посади в державному апараті. Змішані шлюби були заборонені. Фашизм прагнув установити контроль і над свідомістю людей. Засоби масової інформації - друк, радіо - залежали від міністра пропаганди Й.Геббельса. Його відомство було поставлено на службу нацизму: художники, поети, композитори повинні були прославляти Гітлера, оспівувати переваги арійської раси і нових порядків. Велич Німеччини повинні були уособлювати циклопічні споруди.