Проект "Екологічні проблеми Інгулу", Бевза О.С., ПГФ, 11 група

Інгул
Довжина: 354 км
Гирло: Південний Буг
Країна: Україна

Річка Інгул є притокою Південного Бугу і протікає по території Кіровоградської та Миколаївської областей, протяжність — 354 кілометри, площа басейну — 9890 квадратних метрів, бере початок поблизу села Родниківки.

Живлення річки здійснюється за рахунок атмосферних опадів (снігу та дощу). Вода використовується для водопостачання та зрошування. Як притока ріки Південний Буг, впадає в Чорне море поблизу міста Миколаєва.

Інгул належить до категорії середніх річок з організацією прибережних смуг з обох берегів уздовж зрізу води завдовжки 50 метрів. Нині Інгул переживає свої не найкращі часи. Пішли в небуття його повні, чисті води. Адже старожили ще пам'ятають і прогулянки на човнах, і захопливі хвилини тихої риболовлі наодинці з річкою, природою, самим собою. Колись Інгул ніс і грізну стихію: не стерся з пам'яті сильний паводок 1980 року. Тепер усе набагато тихіше. Млява, квола річечка, безнадійно хвора, поволі несе свої хвилі в небуття. Людина зробила все, щоб її умертвити...

 ПІДТОПЛЕННЯ

За роки свого існування, проходячи через місто, річка кілька разів змінювала своє русло. Це суттєво впливало на рівень ґрунтових вод. Ряд районів (Лелеківка, Ковалівка, Центральна частина) несприятливі щодо рівня ґрунтових вод згідно з техніко-економічним обґрунтуванням. Місцевий інститут "Кіровоградпроект" розробив ряд заходів щодо водопониження саме на Лелеківці. Згідно з цією документацією близько 600 будинків постійно знаходяться під загрозою підтоплення.

Тож Інгул значною мірою впливає на роботу житлово-комунальної інфраструктури міста. Це, в першу чергу, підтоплення технічних підвалів, мережі зв'язку (телефон), каналізації та теплопостачання.

 ЗАБРУДНЕННЯ

Лабораторні дослідження та санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення вказують на те, що Інгул, саме в межах міста, не придатний до використання з точки зору культурно-побутового призначення, спорту (згадаймо човникові прогулянки, яхт-клуб на Новомиколаївському пляжі не так давно — наприкінці п'ятдесятих).

Забруднення річки, в першу чергу, пов'язане з вкрай низьким загальним санітарним станом території Кіровограда. Відносно регулярно санітарним очищенням охоплені лише вулиці центральної частини міста. Саме тут маємо інтенсивний транспортний рух, який швидко псує асфальтове покриття. Дощові та талі води з території міста скидаються в річку через 14 колекторів зливневої каналізації без очищення.

Технічний стан зливневоприймальних колодязів украй занедбаний. Значна їх кількість не має решіток і просто засипана сміттям, тому забруднені дощові й талі води безпосередньо стікають в Інгул без усякого попереднього очищення. Очисні споруди дощової каналізації відсутні взагалі.

У зоні санітарної охорони річки розташовано ряд промислових підприємств: Кіровоградська ТЕЦ, кілька АЗС (вул. Терешкової, Жовтневої революції), автостоянки, завод "Цукрогідромаш" та інші. Окрім того, численні земельні ділянки, які виходять безпосередньо до річки, мають надвірні вбиральні, не обладнані водонепроникними вигребами; берегова смуга розорана.

  ОЧЕРЕТ

Уже кілька років річка не очищується від рослинності (очерету), особливо вздовж проспекту Винниченка. У цих очеретових заростях накопичується чимало побутового сміття. Гляньте вниз з парапету: пластикові пляшки, пакети, колеса, понівечений метал. Фахівцями СЕС зареєстровані незаконні сміттєзвалища уздовж річки біля ДЮЦу, на вулицях В.Биківській, Терешкової, Кременчуцькій. У незадовільному санітарному стані знаходиться парк імені Пушкіна (правда, останнє загальноміське прибирання трохи виправило становище).

Реконструкція набережної Інгулу давно припинена: конструкції руйнуються, розкрадаються металеві частини. Правда, до ювілею міста вже розроблено проект впорядкування набережної. Думається, вже влітку ми побачимо її красивою та відновленою.

 ЩО РОБИТИ?

З причин невідповідності нормам санітарно-мікробіологічного стану міська СЕС уже втретє заборонила відкриття та експлуатацію громадських пляжів — Новомиколаївського (ось вам і яхт-клуб, і латаття на чистій, прозорій поверхні) та дитячого по вул. Київській. Питання їх експлуатації в нинішньому році залишається відкритим.

Але де ви бачили, щоб наші пляжі, нехай і захаращені, були безлюдними влітку? Тут завжди гамірно. Але ж згадаймо про інфекції, яку заразу можна підхопити в каламутних інгульських водах. Варто, щоб про це пам'ятали не лише кіровоградці та санітарні служби, а й міська влада, яка має визначити організацію чи підприємство, відповідальні за санітарно-екологічний стан річки.

За словами головного санітарного лікаря міста Івана Касьяненка, його служба не раз подавала пропозиції щодо негайного проведення гідротехнічних заходів на водоймищах міста (варто згадати і маленькі річки Біанку та Сугоклею, які теж не поступаються старшому братові Інгулу за забрудненістю) до виконавчих органів міської влади, управлінь охорони здоров'я, з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

Правда, минулого року проводилось розчищення Інгулу в центральній частині міста (чи не на це в минулорічному бюджеті закладалось 100 тисяч гривень?) саме в період, коли через сезонні обставини напруженість на малярію в місті спала.

Але чи дало це результат? Варто поглянути лише на фото: центральний міст — ось він, а під ним? Зараз Інгул в надзвичайно захаращеному стані. Природні процеси самовідновлення і самоочищення майже припинились. Те, що вже давно не проводяться своєчасні протиінфекційні та санітарні заходи, підвищує ймовірність появи різноманітних хвороб, навіть епідемій. Людина зруйнувала екологічний баланс, що панував у природі. Тож кому, як не їй, і подбати про перлину степової України — Інгул, про яку ми так багато говоримо, але нічого не робимо, щоб щось змінити.

Користуючись інформацією "першої" газети.

Виконав [[1]]